Картопля - травяниста рослина з родини пасльонових, яка об'єднує до 150 диких і культурних видів. Вирощують її як однорічну рослину, щороку висаджуючи бульби, з яких протягом одного вегетаційного періоду одержують урожай нових бульб. На городах України під неї відводять до 70% площ.

В українців - картопля, у росіян – картофель, а у білорусів – бульба. Слово «картофель» виникло від німецького Kartoffel, що в свою чергу пішло від італійського tartufo, tartufolo трюфель.

Коренева система у картоплі, яку вирощують з насіння, має спочатку стрижневу будову у вигляді зародкового стрижневого кореня з бічними корінцями. Потім в основі стебельця, у його вузлах, які знаходяться у ґрунті, формується вторинна коренева система, яка разом із зародковою утворюють мичкувате коріння.

Близько 70% коріння картоплі розміщується на глибині до 30 см, а окремі корені досягають глибини 1,5 м. Стебла трав'янисті, заввишки см, у поперечному розрізі ребристі, 3-4-гранні, рідше округлі, опушені.

У листкових пазухах підземної частини стебел утворюються бічні пагони - столони завдовжки 5-20 см, іноді до см. Ростуть вони у ґрунті більш-менш горизонтально, утворюють у вузлах корінці й здатні самостійно укорінюватися. На кінцях столонів, з невеликих спочатку потовщень, розвиваються бульби.

Листки складаються з центрального черешка, кількох пар листкових пластинок та верхівкової непарної листкової пластинки. За формою округлі, овальні, видовжені, яйцеподібні, ромбічні, гострокінцеві чи овально-гострокінцеві. На стеблі розміщені спірально. В своїй основі мають два прилистки.

Чашечка складається з 5 гостро-зубчастих, зрослих в основі чашолистків, віночок - з 5 зрослих пелюсток. Тичинок 5, пиляки яких на коротких ніжках складені у циліндричну або конусоподібну колонку, та маточка з верхньою зав'яззю із стовпчиком з приймочкою, який пронизує центральну внутрішню частину і видається над пиляками або рівний з ними.

Пиляки оранжеві, жовті, жовто-зелені. Якщо у квітках утворюються оранжеві або жовті пиляки, то їхній пилок здатний до нормального запліднення, і при рясному цвітінні розвивається багато плодів; у сортів, які мають квітки з стерильними жовто- зеленими пиляками, плоди не утворюються.

Віночок білий, синій, синьо-фіолетовий, червоно-фіолетовий, рожевий. Квітки зібрані у суцвіття - завійки, яких на одному квітконосі буває від 2 до 4. Плід багатонасінна двогніздна ягода. Вона округла або округло-овальна, жовто- зелена. Насіння дрібне, яйцеподібно- сплюснуте, блідо-жовте або кремове. Маса 1000 насінин 0,5-0,6 г.

Про вегетативне походження бульби свідчить наявність на молодій бульбі недорозвинених листочків у вигляді лусочок. Після їх відмирання на поверхні бульби залишаються дугоподібні рубці - брівки, у пазухах яких розміщуються три бруньки. Брівки разом з бруньками називають вічками. Вони бувають глибокими, неглибокими та поверхневими.

Вічка розміщуються спірально. Кількість їх на бульбах середнього розміру 6-12, на великих до Найменше вічок у нижній частині бульби, найбільше у верхній. Життєздатність бруньок у вічку неоднакова, найвища у середньої бруньки. При садінні бульб або, коли їх пророщують перед садінням, проростають не всі бруньки, а лише їх третя-четверта частини, в основному ті, які містяться на верхівці бульби.

За формою бульби бувають округлими, овальними або видовженими. В округлих бульб в усіх напрямах розміри майже однакові, в овальних - один з напрямів перевищує інші в 1,5 раза, у видовжених - у 2 рази і більше. Є сорти з проміжною формою бульб - яйцеподібною, плоскоовальною, бочкоподібною та ін

Вкриті бульби гладенькою, лускуватою або сітчастою шкіркою. Забарвлення м'якуша бульб різне - біле, жовте, світло-рожеве, іноді червоне, синє. Поверхня бульб також має різне забарвлення - біле, рожеве, червоне, синьо-фіолетове.

Хімічний склад бульб залежить від сорту, умов вирощування: кліматичних, погодних, типу грунту, використаних добрив, агротехніки вирощування, зрілості бульб, строків та умов зберігання…

Крохмаль складає % всіх сухих речовин бульб. Знаходиться він у клітинах у вигляді крохмальних зерен розміром від 1 до 100 мкм, але частіше 2040 мкм. Вміст його залежить від терміну стиглості сортів, найбільше буває у пізньостиглих.

Вітаміни обумовлюють біологічну цінність картоплі як харчового продукту. В бульбах в середньому міститься (в мг на 100 г): віт С -12; РР - 0,57; В 1 - 0,11; В 2 - 0,66; B 6 - 0,22; пантотенової кислоти - 0,32; інозита В незначних кількостях знайдені біотин (віт Н), віт Е, К та каротин.

Велике значення має картопля як джерело мінеральних речовин. Вони представлені в основному солями К та Ф, наявні також Na, Са, Mg, Fe, S, Cl, Zn, Br, Cu, I, Co, … Розподілені ці речовини в бульбах нерівномірно: більше всього їх в шкірці, менше у зовнішній серцевині, на верхівковій частині також більше, ніж біля основи.

Картопля для українців - основний продукт харчування. Не менш важливу роль вона відіграє в раціоні інших народів світу рік ООН був обявлений Міжнародним роком картоплі. На думку вчених ця високоурожайна культура «продукт харчування майбутнього».

Існує велика кількість сортів картоплі - понад 50 тисяч. Вони відрізняються за строками дозрівання, урожайності, стійкості до хвороб. У залежності від використання розрізняють чотири основні групи сортів: столові, технічні, кормові та універсальні.