ТЕМА 3. ЗОВНІШНЄ СЕРЕДОВИЩЕ ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПЛАН ЛЕКЦІЇ 1.Поняття, сутність та складові середовища підприємницької діяльності. 2.Політико-правове середовища підприємництва. 3.Податкова політика держави та її вплив на підприємництво. 4.Поняття, цілі та завдання державної звітності. 5.Ризик підприємницької діяльності та засоби протидії йому.

1. Поняття, сутність та складові середовища підприємницької діяльності.

Підприємницьке середовище взагалі поділяється на внутрішнє і зовнішнє. Внутрішнє середовище Механізм життєдіяльності, що забезпечує самовиживання підприємництва. Складає комплекс взаємодіючих елементів, пов`язаних у єдиний механізм на основі взаємозалежності і взаємодоповнення. Зовнішнє середовищ е Структурно-просторове оточення, що складається з факторів прямого і непрямого впливу на функціонування підприємницької структури.

В своїй більшості зовнішнє середовище представлене факторами, які впливають на діяльність підприємця саме не можуть управлятися ним, тобто загалом зовнішнє середовище для підприємця є неконтрольованим.

Фактори прямої дії Профспілки – захищають права підприємців, найманих робітників згідно з нормами конституції та трудового права України. Рівень компетентності – це досвід, вимоги, правила, притаманні споживачам, конкурентам у кожний окремий момент часу, до яких пристосовується підприємець. Конкуренти – це стимулятори розвитку підприємництва: пошуку нових ідей, поліпшення якості, зниження ціни. Виступають рушійною силою підприємницької діяльності та природнім регулятором ринкових відносин. Імідж фірми (гудвіл) – це стале враження, думка про фірму, її надійність, рівень обслуговування, виконання договорів тощо, серед споживачів, конкурентів, державних органів. Є нематеріальною складовою, яка перетворюється в матеріальну (грошову) складову при продажі фірми, заохоченні кредитів, укладанні контрактів, налагодженні партнерських звязків тощо. Джерела силового тиску – це, з одного боку, державні органи, які контролюють, регулюють та вирішують питання, повязані з порушенням фінансової та іншої дисципліни у підприємницькій діяльності; з іншого, - шантаж, залякування та інші протиправні дії з боку незаконних формувань (рекет).

Фактори непрямої дії впливають на підприємництво опосередковано, через інші фактори, в певних ситуаціях. Якщо розглянути підприємництво, як один із факторів економічної системи:

Та зважаючи на те, що всі три сектори (вся економічна система) знаходяться в єдиному природнокліматичному середовищу, макрорівневі схема оточення підприємництва виглядає у складі:. Держави. Домогосподарств. Природньо-кліматичних факторів Найважливішим фактором зовнішнього середовища є держава, яка формує політико-правове середовище підприємництва.

2. Політико-правове середовища підприємництва.

Загалом держава у суспільстві виконує такі функції: створює правові основи підприємницької діяльності; забезпечує належний правопорядок в країні і національну безпеку; стабілізує економіку; прискорює економічне зростання; забезпечує соціальний захист і соціальні гарантії; захищає права споживачів; захищає конкуренцію.

Відносно підприємництва держава виконує три основні функції: ФУНКЦІЇ ДЕРЖАВИ ВІДНОСНО ПІДПРИЄМНИЦТВА стимулювання економічного зростання; організаційна та фінансова підтримка підприємництва; сприяння створення інфраструктури бізнесу; державне замовлення, що передається бізнесу пряме втручання в розподіл; регулювання конкуренції; захист соціальних інтересів регулювання розмірів надходжень і витрат держбюджету; регулювання рівня оподаткування; встановлення системи сплати оподаткування; встановлення баз оподаткування Партнерська Регулятивна Фіскальна форми здійснення

Засоби впливу держави на підприємництво. Вид впливуСутність впливу 12 Фіскальна політика Регулювання державним бюджетом і оподаткуванням з метою їх стабілізації Кредитно- грошова політика Цілеспрямоване управління банківським процентом, грошовою масою і кредитами Науково-технічна політика Система цілеспрямованих заходів, що забезпечують комплексний розвиток науки і техніки, впровадження їх результатів у народне господарство. Амортизаційна політика Складова частина науково-технічної політики, за допомогою якої держава регулює темпи і характер відтворення, швидкість оновлення основних фондів Інвестиційна політика Регулювання темпів обсягу виробництва, прискорення НТП, змін структури суспільного виробництва, вирішення соціальних проблем, створення умов для зацікавлення приватного сектору в інвестиційній діяльності. ЦіноутворенняЦінове регулювання попиту і пропозиції, перерозподіл доходів і ресурсів, забезпечення мінімального прожиткового рівня.

3. Податкова політика держави та її вплив на підприємництво.

Податкова політика – це форма мобілізації фінансових ресурсів, складова частина загальної фінансової політики Верховної ради й уряду України, зміст і цілі якої обумовлюються соціально-економічним устроєм держави. Податки – обовязкові платежі, що стягуються державою з юридичних і фізичних осіб.

Цілями податкової політики держави є: Досягнення постійного стійкого економічного зростання Забезпечення певного мінімального рівня доходів населення Забезпечення стабільності цін на основні товари та послуги Забезпечення повної зайнятості працездатного населення Створення системи соціального захисту

ФУНКЦІЇ ПОДАТКІВ ФіскальнаРозподільнаРегулювальна Формування джерел державних доходів Перерозподіл доходів юридичних та фізичних осіб відповідно до прийнятих у суспільстві критеріїв доцільності та соціальної справедливості Регулювання особистих, колективних, суспільних інтересів, а також взаємовідносин держави з різними секторами виробництва

Основні види податків, що впливають на підприємництво та забезпечують функціонування держави: Прибутковий податок з громадян Податок з прибутку підприємств Податок на додану вартість Акцизи Митні платежі Податок на заробітну плату На підприємництво усі податки, крім митних платежів діють негативно. Митні ж платежі оскільки мають на меті підтримку вітчизняних товаровиробників, на більшу частину вітчизняного підприємництва діють позитивно. Система податків є механізмом економічного впливу на суспільне виробництво, його структуру, динаміку і розміщення, прискорення науково-технічного прогресу. Податками можна стимулювати чи, навпаки, обмежувати ділову активність, а отже розвиток тих чи інших галузей діяльності.

4. Поняття, цілі та завдання державної звітності.

Державна звітність – важливий інструмент управління, що відображає результати діяльності підприємця, діє можливість їх оцінити та визначити заходи щодо підвищення ефективності роботи (є обовязковою, згідно з чинним законодавством) поділяється на фінансову і статистичну. Фінансова звітність – відображає майновий та фінансовий стан підприємства як результат господарської діяльності за звітний період із наростаючим підсумком за встановленими на визначений час державою типовими формами та інструкціями з підписами відповідальних осіб. Вона поділяється за видами та строками подання і регулюється законодавством з урахуванням виду діяльності підприємства, його розміру тощо..

ФІНАНСОВА ЗВІТНІСТЬ КВАРТАЛЬНА, РІЧНАРІЧНА Баланс підпри- ємства (форма 1) Звіт про фінансові результати (форма 2) Звіт про рух грошових коштів (форма 3) Звіт про власний капітал (форма 4) Примітки до річної фінансової звітності (форма 5)

Статистична звітність – подається державним органам статистики у вигляді встановлених законом документів (статистичних звітів) за письмами відповідних осіб. Статистична звітність подається учасниками- засновниками відповідно до установчих документів: органу, до сфери управління якого підприємство належить (якщо це передбачено законом); органу державної статистики (обовязково); фінансовому органу (у випадку отримання фінансових коштів із бюджету); іншим адресатам (згідно із законодавством).

ОКРЕМІ ВИДИ СТАТИСТИЧНОЇ ЗВІТНОСТІ ЗА МІСЯЦЬЗА КВАРТАЛЗА РІК Звіт про рух грошових коштів (форма 3) Баланс підприємства (форма 1) Звіт про фінансові результати (форма 2) Звіт про фінансові результати (форма 2) Звіт з праці (форма 1-ПВ) (термінова) Форма 1П (підприємництво) Звіт про дебіторську та кредиторську заборгованість (форма 1-Б) (термінова) Звіт про продаж та запаси товарів у торговій мережі і мережі громадського харчування (форма 3-торг) Звіт про продаж та запаси товарів у торговій мережі і мережі громадського харчування (форма 3-торг) Звіт про використання робочого часу (форма 3-ПВ) Звіт про використання робочого часу (форма 3-ПВ) Звіт стан заборгованості із виплати заробітної плати (форма 1-ПВ заборгованість)

5. Ризик підприємницької діяльності та засоби протидії йому.

ОСНОВНІ ВИДИ ПІДПРИЄМНИЦЬКОГО РИЗИКУ. Підприємницький ризик Підприємницький ризик Загрози імовірної втрати прибутку, доходів або недоотримання доходів, порівняно з очікуваним варіантом Вид ризику Характеристика ризику ВиробничийПовязаний з виробництвом і реалізацією продукції (робіт, послуг), здійсненням будь-яких видів виробничої діяльності КомерційнийВиникає в процесі реалізації закуплених підприємцем товарів і надання послуг ФінансовийВиникає при здійсненні фінансового підприємництва чи фінансових (грошових) угод ІнвестиційнийВиникає з причин знецінення інвестиційно- фінансового портфеля, який складається із власних та придбаних паперів РинковийПовязаний з можливим коливанням ринкових процентних ставок, національної грошової одиниці, зарубіжних курсів валют

Можливі наслідки ризиків характеризуються втратами: Вид втрат Характеристика втрат МатеріальніНепередбачені проектом витрати або прямі втрати матеріальних обєктів у натуральному вираженні (обладнання, майна, продукції, сировини тощо). ТрудовіВтрати робочого часу, зумовлені випадковими, непередбаченими обставинами. ФінансовіПрямі грошові збитки, повязані з виплатою штрафів, сплатою передбачених податків, внесків, втратою грошових коштів та цінних паперів. ЧасовіПовязані з уповільненням, порівняно з планом, процесу підприємницької діяльності. СпеціальніВтрати, повязані із завданими збитками здоровю і життю людей, навколишньому середовищу, престижу підприємця, а також іншими несприятливими соціальними і морально- психологічними наслідками.

Причини можливих втрат у підприємницької діяльності 1. стихійне лихо; 2. непередбачені політичні події; 3. некомпетентність, помилки розробників бізнес-операцій або бізнес-плану; 4. невідповідність факторів виробництва; 5. знищені матеріальні цінності; 6. недбалість, нечесність, безвідповідальність учасників бізнесу; 7. хвороба або смерть учасників підприємницької операції; 8. перевищення наміченої чисельності і рівня оплати праці робітників; 9. перевищення витрат ресурсів порівняно з наміченим обсягом у бізнес-плані; 10.недоброякісна конкуренція; несприятливі зміни ринкової конюнктури; 11. непередбачене збільшення податків; 12.неплатоспроможність учасників бізнес-операції, затримка платежів. Розмір можливих втрат визначається в абсолютному (фізичному або грошовому) вимірі, або у відносному виразі (в цьому випадку розмір втрат відноситься до майнового стану підприємства або загальних витрат або до очікуваного доходу).

Шляхи запобігання ризику. Захист від несприятливої дії зовнішнього середовища здійснюється шляхом управління ризиком, який впроваджується двома методами. Мінімізація збитківВідшкодування збитків Методи управління ризиком Контроль за ризикомФінансування ризику

Передбачає покриття збитків за рахунок ресурсів зовнішнього джерела Передбачає відшкодування збитків за рахунок самої підприємницької структури РІЗНОВИДИ КОНТРОЛЮ ЗА РИЗИКОМ Ухилення від ризику Запобігання збиткам Мінімізація втрат Передача контролю за ризиком РІЗНОВИДИ ФІНАНСУВАННЯ РИЗИКУ Прийняття ризикуПередача ризику