Історія Ізяслава

Так що ж красуйся і рости, Так що ж красуйся і рости, Старинне місто честі й слави, Старинне місто честі й слави, Куточок рідної держави – Куточок рідної держави – На всі століття і віки… На всі століття і віки… Нонка Марина Нонка Марина Щаслива я, що народилася та живу в краю зелених лісів, голубих рік та озер – на славній Ізяславщині. 912 років – такий історичний шлях мого рідного Ізяслава. Дивуюсь: маленьке містечко, а з такою кількістю памяток історії та архітектури. Боляче стає за тих, хто байдуже проходить повз величних, напівзруйнованих стін, забуваючи, що колись і тут мешкали заможні пани, відбувалися зустрічі коронованих осіб, вирішувалась чиясь доля, лунала музика, розбивалися серця. Щаслива я, що народилася та живу в краю зелених лісів, голубих рік та озер – на славній Ізяславщині. 912 років – такий історичний шлях мого рідного Ізяслава. Дивуюсь: маленьке містечко, а з такою кількістю памяток історії та архітектури. Боляче стає за тих, хто байдуже проходить повз величних, напівзруйнованих стін, забуваючи, що колись і тут мешкали заможні пани, відбувалися зустрічі коронованих осіб, вирішувалась чиясь доля, лунала музика, розбивалися серця.

Почуття любові переживає людина до того краю, де народився і виріс. Кожного разу, коли Почуття любові переживає людина до того краю, де народився і виріс. Кожного разу, коли я згадую про рідне місто Ізяслав, я відчуваю дивовижне хвилювання, що породжує гарячу непрохану сльозу. я згадую про рідне місто Ізяслав, я відчуваю дивовижне хвилювання, що породжує гарячу непрохану сльозу. Зазирнемо разом в сиву давнину! Зазирнемо разом в сиву давнину!

Кожне велике місто чи мале містечко Кожне велике місто чи мале містечко по-своєму особливе, має свої принади, свій колорит. Кожне з них – це частинка нашої країни, її історії – минулої, сьогоднішньої і майбутньої. по-своєму особливе, має свої принади, свій колорит. Кожне з них – це частинка нашої країни, її історії – минулої, сьогоднішньої і майбутньої. Ізяслав – це одна з перлин подільського краю, до якої хочеться повертатися знову і знову. Ізяслав – це одна з перлин подільського краю, до якої хочеться повертатися знову і знову.

Горинь ділить місто на дві частини – Старе місто та Нове місто. Горинь ділить місто на дві частини – Старе місто та Нове місто.

Людські поселення на території сучасного Ізяслава існували вже в сиву давнину. Наприкінці XIX ст. під час розкопок на околицях міста (в урочищі Остроні) виявлено кремневі шліфовані сокири та інші знаряддя праці доби неоліту. В урочищі Остроні поблизу міста в кінці XIX ст. розкопано давньоруський могильник. Людські поселення на території сучасного Ізяслава існували вже в сиву давнину. Наприкінці XIX ст. під час розкопок на околицях міста (в урочищі Остроні) виявлено кремневі шліфовані сокири та інші знаряддя праці доби неоліту. В урочищі Остроні поблизу міста в кінці XIX ст. розкопано давньоруський могильник.

Та щодо виникнення самого міста, серед учених є розходження. Деякі вважають, що Ізяслав був заснований у 987 р. князем Володимиром або його дружиною Рогнедою і згодом переданий ним сину Ізяславу. Звідси і назва міста. (Ізяславль - тобто той, що належить Ізяславу). Археолог Та щодо виникнення самого міста, серед учених є розходження. Деякі вважають, що Ізяслав був заснований у 987 р. князем Володимиром або його дружиною Рогнедою і згодом переданий ним сину Ізяславу. Звідси і назва міста. (Ізяславль - тобто той, що належить Ізяславу). Археолог М. К. Каргер стверджував, що місто засновано князем Ізяславом Мстиславовичем десь у другій половині XII ст. М. К. Каргер стверджував, що місто засновано князем Ізяславом Мстиславовичем десь у другій половині XII ст. по течії річки Гуски, поблизу теперішнього селища Городища. У 1241 р. татари зруйнували це поселення, яке відродилося в XIII ст. і увійшло до складу Галицько- Волинського князівства. по течії річки Гуски, поблизу теперішнього селища Городища. У 1241 р. татари зруйнували це поселення, яке відродилося в XIII ст. і увійшло до складу Галицько- Волинського князівства.

В різні часи документи фіксують відмінні назви поселення: Ізяславль (XIII), Заслав (1386 р.), Жаслав (1390 р.), Жослав (1506 р.), Заславль, Ізяслав. В різні часи документи фіксують відмінні назви поселення: Ізяславль (XIII), Заслав (1386 р.), Жаслав (1390 р.), Жослав (1506 р.), Заславль, Ізяслав.

У XIV ст. місто стало власністю князів Острозьких, права яких на Ізяслав підтверджено грамотою короля польського Владислава Ягайла і великого князя литовського Вітовта. У XIV ст. місто стало власністю князів Острозьких, права яких на Ізяслав підтверджено грамотою короля польського Владислава Ягайла і великого князя литовського Вітовта.

Зі споруд XVI століття у Старому місті до наших днів збереглася скарбниця. Той період був неспокійним часом для міста. Кожні років на Волинь нападали татари. Великі спустошення вчинили вони в околицях Ізяслава 1618 року. У XVI ст. міські оборонні укріплення було перебудовано. Зі споруд XVI століття у Старому місті до наших днів збереглася скарбниця. Той період був неспокійним часом для міста. Кожні років на Волинь нападали татари. Великі спустошення вчинили вони в околицях Ізяслава 1618 року. У XVI ст. міські оборонні укріплення було перебудовано.

У XVII ст. Ізяслав перетворився на значний торговельний і господарський центр південної Волині року у місті налічувалося 875 домів і близько 4,5 тис. жителів - значно більше, ніж у сусідніх містах. Відбувалися щотижневі базари та щорічні ярмарки. У XVII ст. Ізяслав перетворився на значний торговельний і господарський центр південної Волині року у місті налічувалося 875 домів і близько 4,5 тис. жителів - значно більше, ніж у сусідніх містах. Відбувалися щотижневі базари та щорічні ярмарки.

У 1648 році війська Богдана Хмельницького взяли Ізяславський замок. У 1648 році війська Богдана Хмельницького взяли Ізяславський замок.

У 1754 р. грамотою короля Августа III місту було надано магдебурзьке право, та це мало допомогло: місто занепадало. Ремесло ледь жевріло. Після приєднання Правобережної України до Російської імперії протягом pоків місто було центром Ізяславського намісництва, в pоках - центром повіту Волинського намісництва, пізніше - тієї ж губернії. В Ізяславі перебували повітові установи, чималий штат чиновників, розміщувались гарнізони російських військ. У 1754 р. грамотою короля Августа III місту було надано магдебурзьке право, та це мало допомогло: місто занепадало. Ремесло ледь жевріло. Після приєднання Правобережної України до Російської імперії протягом pоків місто було центром Ізяславського намісництва, в pоках - центром повіту Волинського намісництва, пізніше - тієї ж губернії. В Ізяславі перебували повітові установи, чималий штат чиновників, розміщувались гарнізони російських військ.

У різний час в Ізяславі побували Петро І, О.В. Суворов, М. І. Кутузов. У різний час в Ізяславі побували Петро І, О.В. Суворов, М. І. Кутузов.

На високому пагорбі над лівим берегом річки Горині споруджуються князівські хороми, які обносяться високою дерев'яно-кам'яною стіною. На високому пагорбі над лівим берегом річки Горині споруджуються князівські хороми, які обносяться високою дерев'яно-кам'яною стіною.

У XVII ст. Ізяслав перетворився на значний торговельний і господарський центр південної Волині року у місті налічувалося 875 домів і близько 4,5 тис. жителів - значно більше, ніж у сусідніх містах. Відбувалися щотижневі базари та щорічні ярмарки. В 1622 р. лише в Новому місті налічувалося 18 "димів шинкових", де продавались горілка і пиво місцевого виробництва. У XVII ст. Ізяслав перетворився на значний торговельний і господарський центр південної Волині року у місті налічувалося 875 домів і близько 4,5 тис. жителів - значно більше, ніж у сусідніх містах. Відбувалися щотижневі базари та щорічні ярмарки. В 1622 р. лише в Новому місті налічувалося 18 "димів шинкових", де продавались горілка і пиво місцевого виробництва.

У середині XVIII ст. власники Ізяслава на руїнах замку XIII ст. будують великий двоповерховий палац, який також обносять високим оборонним муром. Він став другим оборонним вузлом у місті. Центральний фасад палацу прикрашають деталі і колони корінфського ордера. В'їзд до нього йшов через довгий критий дворик з аркадами, який мав підйомний місток. Під головним приміщенням є великий підвал, з якого йшов вихід до Горині. У середині XVIII ст. власники Ізяслава на руїнах замку XIII ст. будують великий двоповерховий палац, який також обносять високим оборонним муром. Він став другим оборонним вузлом у місті. Центральний фасад палацу прикрашають деталі і колони корінфського ордера. В'їзд до нього йшов через довгий критий дворик з аркадами, який мав підйомний місток. Під головним приміщенням є великий підвал, з якого йшов вихід до Горині.

Військове містечко у 1948 році: Військове містечко у 1948 році: Будинок офіцерів та територія БОСів. Будинок офіцерів та територія БОСів.

Залізнична станція

У роках побудовано ГЕС в м.Ізяславі (потужністю 300 квт).

Велич Ізяслава

З днем народження, державо!

Ласкаво просимо!