Глазовий Павло Прокопович Вінграновський Микола Степанович Глушко Олександр Кіндратович Марущак Віра Іванівна Чижова Людмила Яківна Аркас Микола Миколайович Мозолевський Борис Миколайович

Глазовий Павло Прокопович народився 30 серпня 1922 року у с. Новоскелеватка Казанківського району Миколаївської області. Учасник Великої Вітчизняної війни. Закінчив Київський педінститут. Почав друкуватися з 1940 р. Виступає як гуморист і сатирик. Переважно працює у жанрах співомовки, віршованої гуморески, байки. Багато пише для дітей, в основному, казки. У співавторстві з Ф. Маківчуком написав Пушок і Дружок, Старі друзі (1957), з Богданом Чалим - Про відважного Барвінка та Коника – Дзвоника (1958), збірки: Іванець – Бігунець(1963). Глазовий Павло Прокопович

З - під пера поета вийшло 19 книжок, не рахуючи безлічі публікацій у періодиці. Заслужений діяч мистецтв України (1993), нагородженний орденом «За заслуги» III ступеня (1997), лауреат премії ім. Остапа Вишні 1988 року за книжку Сміхологія. Перший лауреат премії ім. Петра Сагайдачного 1996 року. Член Національної спілки письменників (1968). Помер 31 жовтня 2004 року.

«Баєчка з веселого світу»; «Байки та усмішки»; «Гуморески: старі й нові»; «Ласкова Варшава та інші гуморески й фелейтони»; «Приблудна культура»; «Руськомовний депутат»; «Родичі»; «У новій крамниці»; «Виряджала мати сина». Основні твори

Микола Степанович Вінграновський народився 7 листопада 1936 року в місті Первомайську на Миколаївщині. Закінчивши школу, вчиться у Всесоюзному інституті кінематографії. Видатний український письменник О. П. Довженко помітив обдарованого юнака, допоміг розквітнути його талантові. Після закінчення інституту (1960) працює на Київській кіностудії ім. О. Довженка як кіносценарист, режисер, актор. Перші вірші поета почали друкуватися ще в 1957 р. Вагомим актом поетичного самоствердження Миколи Вінграновського стала його перша поетична збірка Атомні прелюди(1962). Микола Степанович Вінграновський

За збірки творів для дітей Літній ранок,Літній вечір, Ластівка біля вікна, На добраніч поет удостоений Державної премії ім. Т.Г.Шевченка (1984). Його твори перекладено російською, естонською, литовською, чеською, англійською та іншими мовами. Член Національної Спілки письменників України(1962 ). Помер 26 травня 2004 року.

«Кіль на вечірній зорі»: «Наша річка»; «Ластівка біля вікна»; «Сон»; «Первінка»; «Сіроманець»; «Цю жінку я люблю»; «Грім»; Основні твори

Глушко Олександр Кіндратович народився 14 вересня 1938 року в селі Покровка Очаківського району. Закінчив факультет журналістики Київського університету (1964) та Академію суспільних наук при ЦК КПРС (1975 Перша збірка оповідань Маслиновий гай (1981) відкрила для українських читачів нових героїв – рибалок, виноградарів, моряків, що живуть на загублених у морі островах, продутих вітрами Північного Причорноморя. У 1989 році оповідання склали основу збірки Фонтан з музыкой, виданої Молодой гвардией у Москві. Глушко Олександр Кіндратович

Найбільш значною роботою О. Глушка став роман Кінбурн (1988) Автор літературно – критичних праць На бистрині часу. Ідейно–тематичні шукання радянської новелістики 70-х років (1980), З позицій соціального оптимізму. Образ позитивного героя в сучасній радянській прозі (1983). Доцент Київського університету ім. Тараса Шевченка, доцент інституту журналістики, заслужений журналіст України, лауреат премії ім. Андрія Головка ( за роман Стрибок тарпана). Член Національної Спілки письменників України(1982).

Кінбурн: Іст. роман. Маслиновий гай: Оповідання. Чорноморський заповідник. Основні твори

Марущак (Рожкова) Віра Іванівна народилася 21 листопада 1949 року в смт Арбузинка Миколаївської області. У 1966 році закінчила Арбузинську середню школу 2. Писати почала ще в шкільні роки. Перші кроки в журналістиці зробила відразу після закінчення школи. У 1981 році отримала другу вищу гуманітарну освіту, закінчивши журналістський факультет Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка. Перше оповідання було надруковано в «Ленінському племені», потім - публікація у збірнику «Октябрь». Активно почала писати, працюючи на радіостанції «Чорноморець» (ЧСЗ), на початку 70-х рр. - в заводській газеті «Трибуна рабочего». Оповідання друкувалися в журналах «Горизонт», «Рабоче-крестьянский корреспондент», «Утро», збірках «На стапелях поезії» (1999), «Грани души» (2001). Автор книг оповідань «Вікнами до сонця» (2002), «Батько з Португалії» (2005), «Цезар, Галка і Новий рік» (2008), «Пригоди Нюмочки» (2009). Марущак (Рожкова) Віра Іванівна

З 1996 року - член президії Миколаївського обласного відділення товариства «Україна – світ». Делегат III Всесвітнього форуму українців. Плідно співпрацює з обласним радіо «Миколаїв», де постійно звучать її оповідання, бере участь у творчих зустрічах і веде постійну роботу з пропаганди української культури, рідного слова, відродження національної спадщини. Лауреат обласної премії ім. Миколи Аркаса (2002) в номінації «Народна творчість і художня діяльність». Член Національної спілки письменників України (2007), Національної спілки журналістів України (1981).

Абітурієнт: оповідання Батько з Португалії: оповідання, повість Кременя. Вікнами до сонця: оповідання Ніжність: оповідання Нова сімя: новела Райське місце: притча Сухарик: оповідання Цезар, Галка і Новий рік: оповідання та повість Основні твори

Чижова Людмила Яківна народилася 22 серпня 1939 року в с.Піщаний Брід на Кіровоградщині. В 1955 році закінчила 8 класів і поступила до Мигійського технікуму- радгоспу в Первомайському районі Миколаївської області. В 1959 році отримала диплом агронома. В 1975 році закінчила Київський державний інститут культури ім.О.Є.Корнійчука за фахом режисер. Друкуватися почала з 1963 року в районних, обласних та республіканських газетах, журналах: Радянська жінка, Хлібороб України, збірниках: Сурмач, Заспів, Поезія- 72. Чижова Людмила Яківна

З любовю до молодого покоління, з думою про нащадків написані протягом рр. книжки: Бабусина казка (1994), Води живої джерело (1994), Барви літа(1994), День пророка Наума(1995), Окраса життя(1996), Ода матері(1997), Ємигея(1999), Казка на канікулах, Степова птаха(2001), Новорічна казка(2002), Із глибини народної криниці(2003), «А у нас такі новини» (2004). Лауреат Миколаївської обласної премії ім. Миколи Аркаса. Член Національної Спілки письменників України(1997).

Народився 26 грудня 1852 (7 січня 1853) року у Миколаєві в сім'ї адмірала Чорноморського Флоту Миколи Андрійовича Аркаса.7 січня1853 МиколаєвіадміралаЧорноморського Флоту Отримав різносторонню освіту в Училищі правознавства у Петербурзі та Одеській гімназії. Згодом навчався на фізико- математичному факультеті Новоросійського університету в Одесі.ПетербурзіОдеськійгімназіїфізико математичномуНоворосійського університетуОдесі Мико́ла Микола́йович Аркас

Творчий доробок композитора складають солоспіви, вокальні ансамблі й обробки народних пісень (близько 80). Найзначнішим твором Миколи Аркаса, який приніс йому визнання, стала опера«Катерина» за поемою Тараса Шевченка (1890 рік). Цей твір започаткував оперну шевченкіану і став першою українською ліричною народно-побутовою оперою. «Катерина» з великим успіхом була поставлена трупою Марка Кропивницького у Москві у 1899 році, а згодом у Мінську,Вільнюсі, Києві. До цього часу постановки опери постійно відновлюються.«Катерина»поемоюТараса Шевченка1890шевченкіануопероютрупоюМарка КропивницькогоМоскві1899МінськуВільнюсіКиєві

Народився 4 лютого 1936, с. Миколаївка,Веселинівський район, Миколаївська область український археолог і поет, дослідник скіфської старовини.4 лютого1936МиколаївкаВеселинівський районМиколаївська областьукраїнськийархеологпоетскіфської Керівник експедиції, що, серед іншого, дослідила відомий скіфський курган Товсту Могилу та відкрила славнозвісну пектораль. Дві третини скіфського золота у фондах Музею історичних коштовностей України - знахідки експедиції Мозолевського.скіфськийкурганТовсту МогилупекторальМузею історичних коштовностей України Мозолевський Борис Миколайович

Після закінчення університету працював у рр. редактором у видавництві«Наукова думка» (Київ), редагуючи видання з археологічної тематики. В цей час ближче познайомився з археологією і з археологами - зокрема, з О.І.Тереножкіним. Це знайомство на довгі роки пов'язало Б.Мозолевського з археологією редактором«Наукова думка»О.І.Тереножкіним прийнятий до Спілки письменників України. 1971Спілки письменників України