З історії створення… У 1796 році почалися роботи по створенню парку. Розробкою проекту займався Людвіг Метцель, польський офіцер і військовий інженер. Під його наглядом здійснювалися всі будівельні роботи. В оформленні парку Метцель керувався давньогрецькою і давньоримською міфологією, гомеровскими поемами «Одіссея» та «Іліада». Мабуть, це робилося на догоду Софії, що мала грецьке походження.

Над створенням парку щодня працювало близько 800 кріпаків, які отримували за свою роботу зарплату. Територія парку «Софіївка» була розбита в урочищі Кам'янка, через яке протікала річка Багно (пізніше - Кам'янка), на місці дубового гаю, що пізніше був вирубаний. До цих пір у парку біля Китайської альтанки можна побачити дуб, вік якого перевищує 300 років. У «Софіївці» було зроблено безліч насаджень, в тому числі і рідкісних, екзотичних видів дерев та рослин: вавилонські верби, тюльпанове дерево, платани, пірамідальні тополі, туї та ін

У травні 1802 року граф Потоцький подарував «Софіївку» улюбленій дружині на її іменини. В цей день на центральній площі парку - Площі Зборів - було влаштовано святкову виставу з феєрверком. Завершити будівництво уманського парку Потоцький не встиг - через три роки він помер. Парк успадкувала Софія, а після її смерті - син Олександр

Національний історико- культурний заповідник "Качанівка" Историки, художники, поэты, Этнографы, певцы и музыканты. Набор имён известных всему свету, Коллекция редчайшая талантов. Шевченко, Гоголь, Штернберг, и Забила, Кулиш и Репин, Глинка, Костомаров… Какая – то неведомая сила Тянула их в Качановку недаром.

Садиба в Качанівці - нині селищі Ічнянського району Чернігівської області - сформувалася в середині XVIII - наприкінці XIX століття. Розташована на двох рівнях. На верхньому плато містяться сам палац із двома флігелями і вежею, які утворюють парадний двір, альтанка М.Глинки, два корпуси служб та Георгіївська церква.

Нижній рівень - це ландшафтний парк із 12 ставками, павільйоном, парковою скульптурою, містками, "руїнами", амфітеатром. Садиба заснована в перш. пол. XVIII ст. Першим власником її був Ф.Болгарин. Палац спорудив 1771р. український будівничий Максим Мосцепанов за проектом московського архітекта Карла Бланка

У різний час тут жили й працювали Тарас Шевченко, Микола Гоголь, Марко Вовчок, художники Микола Ге, Ілля Рєпін, Михайло Врубель, Василь Штернберг, Володимир Орловський, Іван Прянишников, брати Костянтин і Володимир Маковські, композитори Михайло Глинка, Семен Гулак- Артемовський, вчені Михайло Максимович, Дмитро Яворницький

Альтанка Глінки

Будинок управляючого