Презентація учня 8-А Стрільця Дмитра

Двокрилі - один з найбільших рядів комах, який нараховує приблизно видів. До них відносять: мух, комарів, мошок, оводів, мокреців,ґедзів.

Ротові органи двокрилих дуже різноманітні: -у мух – це м'який лижучий хоботок, що утворюються з нижньої губи; -у кровосисних та хижих двокрилих – колючо-сисні ротові органи; -в оводів та деяких інших двокрилих комах, які не живляться в дорослому стані, ротові органи недорозвинені.

Двокрилі поділяються на дві групи: довговусі, до яких належать комарі, з багаточлениковими вусиками та коротковусі, до яких відносяться мухи, з вкороченими вусиками. Як ясно з назви ряду, його представники мають тільки передню пару крил, а друга пара - високоспеціалізовані булавоподібниіутвори - дзижчальця. Деякі види двокрилих бувають короткокрилими або й взагалі безкрилими.

На голові мух розташовані фасеткові очі і вусики, або ж антени – органи нюху, на лапках – органи смаку. Між кігтиками її лапок знаходяться пульвіли та ароліум – клейкі, вкриті волосками подушечки, які дозволяють мусі ходити по вертикальних площинах.

Муха народжується і проводить більшу частину свого життя поблизу смітників та інших місць, сприятливих для розвитку бактерій. Ця матерія є найоптимальнішим місцем для розмноження мух. Тут самка відкладає білі яйця (розміром близько 1,2 мм), з яких з'являються тонкі, червоподібні, безногі личинки.

П'ять чи шість днів потому шкіра личинки потовщується, стає коричневою і життя мухи вступає в стадію відпочинку: личинка стає лялечкою. Ще через 5-6 днів з оболонки лялечки з'являється доросла муха. 10 днів потому муха спарюється, і трохи згодом самка відкладає від 100 до 150 яєць!

Овід - комаха ряду двокрилих, личинки якої паразитують в організмі різних тварин, бо відкладає яйця на шерсть. Оводів відомо кілька видів: шлунковий, підшкірний і носоглотковий. Це великі мухи, які в дорослому стані не живляться, а існують за рахунок накопичень у личинковий період життя.

Самка великого шлункового овода відкладає яйця, прикріплюючи їх до шерсті коней. Личинка, що вийшла з яйця, всвердлюється в шкіру, викликаючи сверблячку. Коні, лижучи вражені місця, злизують їх і проковтують. Подальший розвиток овода відбувається в шлунку коня. Місяців через десять вони залишають травний канал, падають на землю і заляльковуються в грунті або в гної.

Ґедзі мають коротке компактне тіло і масивну голову з великими опуклими очима, що переливаються зеленим, червоним і фіолетовим кольорами, які утворюють плями та смуги. Усі ґедзі підтримують свою життєдіяльність, споживаючи їжу у рідкому стані - це нектар, рослинні соки або кров тварин. Укуси самок ґедзів досить болючі, тому що ці комахи мають дуже товсті хоботки, і рана від укусу є чутливою.

У Центральній і Південній Америці живе зелена жовтонога муха. Місцеві жителі називають її личинок комариними хробаками. Там, де багато комарів, в'ються і ці мухи. Вони примудряються на льоту стрімко наблизитися і тут же, легко доторкнувшись черевцем до комара, приклеїти йому свої яйця.

Днів через шість у них розвинуться личинки, які не вилазять з оболонок яєць до тієї пори, поки комар, щоб напитися крові, не сяде на яку-небудь теплокровну тварину. Як тільки це станеться, личинки негайно переселяються на шкіру тварини або людини. Вбуравлюються в неї і ростуть: під шкірою утворюється дуже болісний «жовно» до 2 см і більше. Він має свищ, через який до личинки надходить повітря. Через цей же свищ дозріла личинка вилазить і падає на землю, де і заляльковується, перетворюючись потім в дорослу комаху.

Комарі - також комахи ряду Двокрилі. Слово «комар» російського походження, і походить від звуку дзижчання та споріднене слову «джміль». Стародавнє слово звучало як «чмель», та потім пройшло через заміни у корені «ч» на «ко». Синонім слова комар, москіт, походить від іспанського «mosquito» - «мушка».

Личинки комарів живуть у прісних водоймах і є кормом риб і земноводних. Дорослі комахи живляться нектаром квітів і є запилювачами, проте самки для формування яєць потребують додаткового білкового живлення і використовують для цього кров наземних тварин.

Самки комарів в період спарювання привертають увагу самців характерним тонким звуком, що нагадує писк, який створюють за допомогою крил. Комарі вловлюють звукові коливання своїми чутливими вусиками. Самки пищать трохи тонше самців, молоді - не так, як старі. І комарі-самці це чують і роблять вибір на користь дорослих самок. Комарі утворюють рій, де і відбувається спарювання самців і самок.

Зазвичай в помірному поясі комарі активні з травня по жовтень. Якщо взимку було багато снігу, а весна рання, стійко тепла і помірно-волога, комарі можуть з'явитися вже в квітні. Більшість видів ведуть нічний спосіб життя. Швидкість польоту від 1.5 до 2.5 км/год.

Мошки – кровосисні довговусі двокрилі комахи невеликих розмірів, личинки яких розвиваються у водоймах з швидкою течією.

В деяких районах України і в Криму людині надто докучають мокреці - дуже дрібні комарики, личинки яких розвиваються у вологому ґрунті, нірках гризунів. Це кровососучі двокрилі, що смокчуть кров людини і теплокровних тварин. Вони відомі як переносники багатьох хвороб.

Москіти – комахи розміром - 1,5-2 мм. Колір варіює від майже білого до майже чорного. Ноги і хоботок досить довгі. Пересуваються зазвичай короткими стрибками, літають погано, швидкість польоту звичайно не перевищує 1 м / с. Мають три відмітних характеристики: у спокої крила підняті під кутом над черевцем, тіло вкрите волосками, перед укусом самка зазвичай робить кілька стрибків по господареві, перш ніж упитися в нього.