БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ ПОРАДИ ДЛЯ БАТЬКІВ, ВИХОВАНЦІВ ТА ПРАЦІВНИКІВ ДОШКІЛЬНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКАДІВ

Профілактика дитячого травматизму ХХІ століття, на відміну від попереднього, буде ще більш науково-технічно прогресивним. І цей прогрес несе з собою як багато позитивного, так і цілий ряд небезпек техногенного, природного, біологічного характерів тощо. Основне завдання сімї, навчального закладу - виховання з раннього дитинства громадянина, який здатний самостійно й свідомо протистояти небезпекам різного характеру, що дозволить йому активно брати участь у суспільному житті, відстоювати основні принципи безпечного життя, діяльності та відпочинку. Діти повинні знати про світ небезпек, який їх оточує, мінімізувати можливий ризик, жити в гармонії з собою та з природою. В основі терміну ''безпека життєдіяльності'' лежить співвідношення ''людина–середовище проживання''.

Частіше жертвами нещасних випадків, аварій, стихійних лих стають діти. Як правило, вони не знають елементарних правил поведінки або просто бездумно та безпечно поводять себе на вулиці, на воді, під час купання, на дорозі, в побуті тощо. Разом з тим вони і самі створюють небезпечні ситуації. Щоб протистояти такому явищу в суспільстві, треба змінити наше ставлення до нещасних випадків, озброївши підростаюче покоління певним багажем знань, забезпечивши сприятливі умови для життя, навчання, відпочинку.Термін травма означає тілесне пошкодження при пораненні. Пошкодження, які повторювались у певній групі населення, називаються травматизмом. Під дитячим травматизмом слід розуміти сукупність раптово виниклих ушкоджень серед дітей різного віку. Травми серед дітей, на жаль, зустрічаються досить часто і мають багато особливостей. За місцем виникнення травматизм поділяють на: побутовий; транспортний; шкільний; спортивний.

Найчастіше зустрічається побутовий травматизм. Побутовий травматизм - це ушкодження, які діти отримали вдома: у квартирі, у дворі чи в саду. Ушкодження при цьому найрізноманітніші, але найнебезпечніші з них це опіки полумям, хімічними речовинами і падіння з висоти. Принципи запобігання побутового травматизму різноманітні, але головною і надійною з них є постійна турбота дорослих про безпеку дітей вдома. Старші систематично повинні виховувати в дітях обачливість і обережність, особливо при поводженні з вогнем і небезпечними приладами. Потрібно застерігати дітей від пустощів на балконах, драбинах, деревах. Разом з тим батьки ні в якому разі не повинні забороняти дітям гратися в рухливі ігри, сковувати їх безперервними заборонами та обмеженнями: все потрібно робити помірковано, щоб не образити і не принизити дитину.

Найвищий відсоток смертності після причинених травм від автомашин, автобусів, тролейбусів, потягів та інших видів транспорту. І знову ж таки, головними причинами є недоглянутість дітей на вулиці, по дорозі, а також у години дозвілля. Призводить до цього незнання дітьми правил вуличного руху, порушення правил користування транспортом. Надзвичайно небезпечно кататись дітям на велосипедах, мопедах, моторолерах, скутерах, якщо вони не склали відповідних екзаменів на право водіння. Дорослим ні на мить не можна забувати, що діти схильні наслідувати їх. Шкільний травматизм діти отримують під час перерв, у класах, коридорах. Як і при будь-яких видах дитячого травматизму, у даному разі при плануванні профілактичних заходів треба керуватись двома основними принципами: чітко налагоджена організація трудового процесу і висока освітньо- виховна робота. В кожному кабінеті є правила техніки безпеки при різних видах робіт. На початку кожного уроку потрібно їх повторювати. Діти повинні усвідомлювати, що під час виробничого навчання треба бути надзвичайно уважними, зібраними, ретельно виконувати всі настанови учителя, строго дотримуватись техніки безпеки.

Спортивний травматизм. Фізкультура і спорт є могутнім засобом зміцнення організму і фізичного розвитку дітей, але це тільки при вмілому і правильно організованому занятті спортом. Але, на превеликий жаль, дитячих спортивних закладів поки що недостатня кількість і до того ж не всі батьки розуміють їх користь, вважаючи що дитина може займатися спортом і без тренера. Тому багато підлітків грають у футбол, хокей, їздять на велосипедах без старших досвідчених товаришів. Або обирають місця, не зовсім придатні для ігор, а часто і небезпечні: річки, захаращені двори, глибокі водойми, пустища. При неорганізованому занятті спортом трапляється найбільше спортивних ушкоджень. Тому батьки повинні якомога раніше залучати дитину до занять у спортивних добровільних товариствах, на стадіонах. Цим вони не тільки загартують дитину, а й вбережуть від страшної небезпеки. Вуличний травматизм за своїм характером дуже подібний до побутового. Це ушкодження, яких зазнають на вулиці.

Що для нас батьків може бути дорожче наших улюблених малюків? Питання банальний і відповідь на нього всього один-єдиний, але для того, щоб зрозуміти, про яку важливу тему піде мова, задайте його собі. Можливо, всі ці правила і поради, викладені тут, здадуться вам простими і зрозумілими, але саме вони "писані кров'ю". У кожного з батьків свої погляди на те, до якої міри слід забезпечувати дитячу безпеку. Хтось вважає, що малюкові вивчати ази охорони безпеки життєдіяльності (ОБЖ) краще на власному досвіді, - падаючи і обпалюючись, але запам'ятовуючи ці уроки на все життя. А хтось впадає в іншу крайність, надмірно опіка дитини чи не до повноліття. Обидві крайності однаково небезпечні. Перша може призвести до серйозних травм, яких цілком можна було б уникнути, а друга робить малюка абсолютно безпорадним перед обличчям можливої небезпеки, не здатним належним чином зреагувати і захиститися. Візьмемо позитивні моменти цих полярних методів виховання і створимо якусь "золоту середину".

Один вдома Життя за правилами Не можна сказати однозначно, з якого віку можна залишати малюка вдома одного. Це залежить від багатьох обставин і, в першу чергу, від самої дитини. Вірно лише одне: дошкільник може перебувати без нагляду нетривалий час і то за умови, що він твердо знає, що можна робити, а що ні. Практично всі діти люблять різні ритуали і стежать за неухильним їх виконанням. Спробуйте-но не помити крихті руки після прогулянки, не прочитати казку перед сном або не напоїти вечірнім молоком з медом, якщо все це повторювалося з дня у день. Він неодмінно обуриться і нагадає вам про те, що ви забули зробити. Тому ознайомлює дитини з правила безпеки, як з ритуалом, який обов'язково повинен дотримуватися. Тоді ваше чадо охочіше буде погоджуватися з деякими вимогами і обмеженнями. Розмовляти на теми безпеки потрібно регулярно - вдома, на вулиці, в транспорті, використовуючи відповідні ситуації та історії з життя. І не просто розповідати, а обов'язково ставити малюкові запитання, щоб переконатися, що він все правильно зрозумів і запам'ятав. Дуже важливо не залякувати дитини різними "страшилками", на зразок віршиків про "маленького хлопчика", а давати чітку, правдиву інформацію. Малюк повинен знати, як поводитися в екстремальних ситуаціях, які можуть відбутися будинку: пожежа, коротке замикання, витік газу, аварія водопроводу. І ще. Періодично повертайтеся до вже "пройдених" тем, не бійтеся говорити про одне й те ж знову, знову і знову. Адже діти мають звичай багато забувати і часом роблять всякі дурниці просто через незнання...

Хто стукає у двері до мене? Яке правило для малюка, що залишається вдома в гордій самоті, стоїть під 1? Правильно, "нікому не відкривай двері". Але подібні слова для дитини - порожні слова, він все одно зрозуміє їх по-своєму. Наприклад, так: "Не можна відкривати двері бандитам, а сусідові дядька Колі можна і цієї симпатичної тітоньці теж можна, адже вона назвалася листоношею..." Досить часто діти уявляють собі злочинців злісними, страшними, з ножами і пістолетами. Дитина навіть не припускає, що милий, симпатичний, а тим більше знайома людина може бути справжнім бандитом. Але за статистикою, найбільше число насильства над дітьми здійснюється саме знайомими людьми: сусідами, родичами, приятелями... Вирішіть для себе, як в подібній ситуації слід діяти вашій дитині. Варіант перший. У відповідь на дзвінок малюк повинен подивитися у вічко і запитати: "Хто?". Якщо за дверима хтось добре знайомий (бабуся або дідусь), він може відкрити двері. Якщо знайомий, але не близький (наприклад, сусідка), потрібно попросити його прийти пізніше, коли повернеться мама або тато. Якщо ж відвідувач дитині незнайомий взагалі, то краще сказати що-небудь на зразок: "Тато зараз у ванній, а коли вийде - він вам відкриє".

Другий варіант - не підходити до дверей взагалі, хто б не дзвонив. При цьому дитина повинна чітко знати: у вас і ваших близьких родичів є ключ. Чітко поясніть малюкові, що "нікому не відкривати двері" - це значить НІКОМУ, ким би людина не представлявся і що б він не говорив. Співробітниця дитячого журналу одного разу розповідала, як взялася відвезти дівчинці приз, отриманий нею за участь у конкурсі малюнків. На запитання дитини: "Хто там?" дівчина відповіла, що вона з такого-то журналу. У відповідь двері моментально відчинилися, і семирічна дівчинка, яка була вдома одна, радісно кинулася на шию представниці улюбленого видання. Після цього випадку призи стали розсилати виключно поштою. Тому батьки повинні дохідливо пояснити своєму малюкові, щоб він ні за яких обставин не порушував цього правила.

Дитина, що залишається вдома сама, повиненна вміти користуватися телефоном. Напишіть крупно на аркуші паперу і повісьте на видному місці номери швидкої допомоги, пожежної охорони, міліції, мобільні батьків, а також телефонний номер кого- небудь з родичів, друзів або надійних сусідів, що живуть поблизу і готових у разі потреби прийти на допомогу. Дитина повинна чітко знати, в якому випадку і за яким телефоном він повинен зателефонувати, а також вміти правильно назвати своє прізвище та адресу. До речі, про телефони. Поясніть дитині, що, відповідаючи на телефонні дзвінки, він за жодних обставин не повинен повідомляти звонящему своє ім'я, адресу і те, що він вдома один. Найкращим відповіддю буде: "Мама зараз зайнята. Передзвоніть пізніше".

Намистинки і К ° Звичайно, всі чули про гудзиках, квасолину і інших дрібних предметах, які ЛОР-лікар дістає з вух, носа або дихальних шляхів малюків. Напевно, ви думаєте, що це доля крихітних нетяма, які ще не розуміють, що так робити "ай-ай-ай"? Але так далеко не завжди. Крихти можуть засунути собі що-небудь в ніс або вухо, швидше за все, випадково, неусвідомлено, а ось 3-6 річна дитина зробить це абсолютно свідомо, і причини будуть дуже різні. Малюк росте, стає більш розумним і винахідливим, розширюються сценарії його рольових ігор, посилюється пізнавальний інтерес до навколишнього світу і собі самому. Одна моя подруга виявила у чотирирічної дочки в носі велику намистину, яку вона засунула туди з цікавості: "А що станеться з моїм носом, якщо я так зроблю? Чи зможе він дихати?" На щастя, нічого статися не встигло. Ця ж дівчинка, граючи в лікарню, складала в рот гудзики "начебто таблетки". І чим розвинену уяву, тим винахідливішими можуть стати вчинки дитини. І марно ховати від нього всі дрібні предмети в будинку (та це й неможливо). Подібні дії убезпечать грудничка, але не врятують спритного, всюдисущого п'ятирічку.

Спосіб боротьби з такими горе-експериментаторами один. Необхідно чітко і зрозуміло пояснити дитині можливі наслідки таких експериментів, але не шляхом залякування, а грунтуючись на знаннях про своє тіло і його функціях. І чим раніше ви почнете такі розмови, тим краще. Адже навіть трирічний малюк здатний зрозуміти елементарні основи фізіології. Але пояснюйте все це не тоді, коли "грім грянув вже", а для профілактики. І стосується це не тільки сторонніх тіл, але і абсолютно всіх інших правил безпеки. Для того щоб все дохідливо пояснити дитині, знадобиться дитяча енциклопедія про людину з хорошими реалістичними картинками, але підійде і дорослий медичний атлас (саме по ньому ми з дітьми і вивчаємо будову нашого тіла). Розкажіть маляті про дихальній системі, про те, як ми дихаємо, як важливо, щоб дихальні шляхи залишалися вільними для проходження повітря і до яких сумних наслідків може призвести зупинка дихання. І що відноситься це не тільки до намистинами і гудзиків, а й до всіляких ігор з одяганням кульків на голову і ременів або поясів на шию ("я собачка і буду ходити на повідку"). Не забудьте поговоріть з дитиною та про орган слуху, розгляньте його пристрій і розкажіть про те, як сумно для людини не чути спів птахів, шум вітру та дощу, музику, голоси близьких людей. Адже саме до цього може призвести засування у вуха паличок, сірників, горошин та інших предметів. Аналогічно розповідайте і про наслідки інших необдуманих вчинків.

Є одна у льотчика мрія... Наступне про що варто було б розповісти - це вікна, балкони, шафи та інші зони підвищеної небезпеки. Актуальність цієї теми обернено пропорційна віку дитини: дитина дорослішає - ризик знижується, але до певної межі. Для забезпечення безпеки крихти досить поставити спеціальні обмежувачі на вікна та двері, для провітрювання відкривати лише кватирки і не залишати малюка без нагляду на балконі. Старша дитина вже розуміє, що висота - це небезпечно, але разом з тим вона притягує його, ніби магніт. Є певна категорія дітей, які бояться висоти, але трапляються й інші, у яких інстинкт самозбереження як би притуплені, і вони здатні на деякі необдумані вчинки. І знову випадок з життя зі щасливим кінцем. Моя подруга дитинства недавно згадувала, як років у шість їй захотілося посидіти на балконних поручнях, звісивши вниз ноги. І вона це майже здійснила на своєму балконі на... дев'ятому поверсі. Підставивши табурет, вона почала перекидати ногу через поруччя, але, на щастя, впустила вниз капець. Злякавшись, що мама буде її лаяти (мама в цей час спала після нічної зміни), подруга побігла вниз за капцями і більше вже не зважилася повторити задуманий подвиг. Можливо, саме "капця" політ подіяв на неї протверезливо.

Коли ми вчилися у першому класі, то частенько грали разом у подруги вдома. Батьки її були на роботі, а ми іноді розважалися тим, що залазили на шафу. Споруджували кволу конструкцію зі стільців і табуретів, затягували нагору яблука та іншу харчі і сиділи там, уявляючи себе якими-небудь звірками. Зараз страшно навіть згадувати... І хіба ми не знали і не розуміли, що це небезпечно? Знати-то знали, але чи розуміли? Напевно у багатьох з вас є якісь подібні дитячі спогади і відчуття. Добре б про них не забувати. Тоді вам буде набагато легше зрозуміти вчинки і психологію вашого малюка і запобігти можливій трагедії. Для дитини має бути абсолютним табу, виглядаючи у вікно чи з балкона, підставляти під ноги стілець або інше пристосування. Адже зазівавшись, він може занадто сильно висунутися назовні... І лише довірчі, регулярні бесіди допоможуть донести до свідомості маленького "льотчика" всі можливі наслідки небезпечних ігор з висотою. Для особливо безстрашних і непокірних хлопців можна провести "шокову" терапію, показавши, як летить з вікна і розривається при ударі об землю паперовий або целофановий пакет, наповнений водою. Таке залякування - крайні заходи, але в деяких випадках воно приносить відчутну користь.

Загадковий струм Не можна скидати з рахунків і електрику. Обов'язково розкажіть своїй дитині призначення і пристрій розеток, а ще краще, щоб тато разом з малюком розібрав одну з них. Одного разу побачивши пристрій розетки, дитина, швидше за все, не захоче розбирати її самостійно. Тому пояснюйте і постійно нагадуйте малюкові, як небезпечно засовувати в розетку різні предмети, особливо металеві. Покажіть дитині, як правильно вставляти вилки електроприладів у розетку і витягувати їх. Підкресліть, що робити це можна тільки в присутності батьків і зверніть увагу на те, що не можна доторкатися руками до металевих контактів, особливо не потрібно цього робити мокрими руками. Важливо, щоб дитина зі страху бути покараним не приховав від вас можливий неприємний інцидент. Оскільки іноді електротравми мають віддалені негативні наслідки.

Привабливі баночки та пляшечки Ми всі багато разів чули і відмінно знаємо правило: ліки, миючі засоби, побутова хімія та інші отруйні речовини повинні зберігатися в закритих ящиках або шафах. Знати-то знаємо, але чи виконуємо? Я теж частенько нехтувала таким правилом, поки не потрапила на заняття з токсикологічної хімії і не наслухалася страшних історій з практики судової медицини. За статистикою, саме отруєння побутовими отрутами стоять на першому місці серед усіх нещасних випадків, що відбуваються з дітьми. І трапляється це через нашу недбалість. Поки малюк знаходиться під нашим пильним наглядом, ми розслабляємося, наївно вважаючи, що він вже достатньо свідомий. Але, залишаючись вдома на самоті, дитина може з інтересу або від нудьги почати обстежити вміст банок і флаконів, тим більше що всі вони такі яскраві і красиві. Найчастіше діти пробують вміст флаконів помилково, сплутавши їх із знайомими продуктами харчування (сік, мед, варення) або спокусившись на красивий колір і приємний запах. Тому дуже важливо показувати дитині наявну в будинку побутову хімію і пояснювати її призначення. Зверніть увагу малюка на те, що багато засобів настільки отруйні, що працювати з ними краще в рукавичках. Дитина повинна абсолютно чітко знати, що ніякі з цих засобів не можна пити і їсти, навіть якщо вони "їстівне" пахнуть. Нагадуйте про це частіше і обов'язково розповідайте про можливі наслідки подібних "дегустацій".

Це ж стосується і ліків. З ними теж вистачає проблем. Будь-яка дитина хоч раз у житті їх вживав і впевнений, що ліки - це потрібно і корисно. Не варто його в цьому переконувати, але поясніть, що ліки може призначати лише лікар, а іноді мама, і що кожен препарат допомагає тільки при певної хвороби, в інших же випадках може бути небезпечним. Ніколи не довіряйте навіть самому свідомому дитині самостійно приймати необхідні ліки, він завжди повинен робити це під вашим контролем. Так, шестирічна донька подруги мала щоранку з'їдати по шість гомеопатичних крупинок. Вона кілька днів робила це дуже відповідально, а потім захопилася і з'їла відразу всю баночку... Ніколи не залишайте ліки в доступних для дитини місцях, поки їй не виповниться хоча б років 8-9. Навіть нешкідливий, на наш погляд, флакончик судинозвужувальних крапель, які ми капаємо в ніс при нежиті, може бути смертельно небезпечним для малюка, якщо він його вип'є...

Казки-помічники Казки - вірні помічники батьків у багатьох життєвих ситуаціях. Загалом, казка - брехня, але щось в ній є... І якщо ви будете не просто читати малюкові на ніч казкову історію, а й обговорювати прочитане, то з раннього дитинства закладіть основи необхідних правил безпеки. Ну як ще зрозуміліше можна пояснити дитині, що не можна відкривати двері квартири чужим людям, навіть якщо вони здаються хорошими і добрими, як не на прикладі казок. Ось вовк і на маму-козу став схожий, і на бідну маленьку овечку, тільки б обдурити довірливих козенят і поросят. А мета-то зрозуміла - з'їсти їх усіх. Тільки казки закінчуються хепі-ендом, а ось в житті частіше все зовсім навпаки... Майже в будь-якій казці, народною або авторською, є гідні обговорення моменти. Це й згадані "Троє поросят", і "Вовк і семеро козенят", і "Червона Шапочка", і навіть "Колобок". У А. Усачова в книзі "Маленька собачка Соня" є повчальна, але не страшна історія про Сонін експериментах з електрикою. А чудова казка А. Ліндгрен "Малюк і Карлсон" - це просто підручник з ОБЖ, тільки і обговорюй екстремальні ситуації, в які Малюка втягував невгамовний Карлсон... Загалом, побільше вам, дорогі батьки, винахідливості, розуміння і здорового глузду і тоді з вами і вашими малюками ніколи нічого не трапиться...

Коли пора? Хтось спокійно залишає вдома 5-річного малюка, хтось не може "кинути" і на півгодинки 8-річного школяра. Але в будь-якому випадку важливо враховувати наступні чинники. Дитина не повинна боятися залишатися один. Малюк повинен вміти обслужити себе - сходити в туалет, вимити руки, налити собі води. Важливо навчити його користуватися телефоном (а для цього, як мінімум, треба знати цифри!). Добре, якщо малюк вміє самостійно грати, малювати, ліпити, розфарбовувати. Тобто розважати себе під час вашої відсутності.

Обережно лід Де тонко - там і рветься. Специфічно зимовий спосіб загинути - провалитися під кригу. Діти ж не розуміють, що якщо опинитися в крижаній воді, то шансів вибратися без сторонньої допомоги - немає практично жодних. Щорічно в Україні жертвами незміцнілої криги стають від 50 до 100 осіб, ще стільки ж вдається витягнути з води випадковим перехожим або рятувальникам. Тому не зайве буде нагадати, що безпечною вважається крига зеленуватого відтінку завтовшки не менш як 7 см, якщо ви йдете один, і не менше як см - для катання на ковзанах (масового катання - 25 см). Якщо ви опинилися в крижаній воді, намагайтеся без різких рухів, не відламуючи кромку, вибиратися на кригу спочатку грудьми, потім по черзі витягуючи ноги. Якщо на ваших очах провалилася людина, то наближатися до неї потрібно тільки повзучи, широко розкинувши ноги і руки. За два-три метри від того, хто провалився, киньте йому ремінь, шарф або завбачливо прихоплену дошку, товсту гілку дерева. Відступати до берега, як би не хотілося підвестися і побігти, потрібно теж повзучи - інакшешанси опинитися у воді удвох збільшаться вдвічі.

1. ПОПЕРЕДЖЕННЯ ДОРОЖНЬО- ТРАНСПОРТНОГО ТРАВМАТИЗМУ СЕРЕД ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ Шановні батьки! Швидке збільшення інтенсивності руху висуває серйозне завдання – забезпечення безпеки руху пішоходів.У попередженні дорожньо-транспортного травматизму важливу роль відіграє робота дорослих з роз'яснення дошкільникам правил дорожнього руху і прищеплення навичок дисциплінованості на вулицях і дорогах.

Щоб не допустити лиха на дорозі, вам необхідно: не подавати дітям негативного прикладу, порушуючи правила дорожнього руху; не чіплятися на підніжку транспорту і не стрибати на ходу, щоб своїм прикладом не заохотити дітей; вчити переходити вулицю на зелене світло світлофора, користуватись підземним переходом; на власному прикладі вчити користуватись нерегульованим пішохідним переходом; при перетині вулиці нерегульованим пішохідним переходом радити дітям йти в загальній масі пішоходів, бо дитина сама ще не завжди здатна оцінити дорожню ситуацію; не дозволяти дітям з'являтися зненацька перед транспортними засобами; вчити дітей правильно обходити транспорт на зупинках (трамвай – спереду, тролейбус, автомобіль та автобус – позаду); не дозволяти дітям самостійно користуватися громадським транспортом; не допускати ігор дітей на проїжджій частині дороги; не дозволяти дітям грати з м'ячем, кататися не велосипеді, ковзанах, роликах, лижах, санчатах на проїжджій частині дороги та поблизу від неї. Телефон виклику міліції – «102». Сподіваємося, що ви прислухаєтесь до наших порад!

Правила дорожнього руху 1.1. Організація дорожнього руху. Правила безпеки при переходівулиці Існує правосторонній, лівосторонній, односторонній і двосторонній дорожній рух. У нашій країні транспорт рухається з правого боку або в одному напрямку. Пішоходи, щоб не створювати аварійної ситуації на дорогах, мають переходити проїзну частину по переходах - підземних, надземних або наземних. При наземному переході необхідно подивитися ліворуч, а дійшовши до середини дороги - праворуч.

1.2 Типи перехресть. Правила переходу дороги на перехрестях Перехрестям називається місце перетину вулиць. Воно є регульованим і нерегульованим. На регульованому перехресті рух транспорту упорядковується за допомогою регулювальника або світлофора. Переходити дорогу необхідно тільки на зелене світло світлофора. Якщо перехрестя регулюється регулювальником, то слід підкорятися його сигналам. Пішоходи не повинні затримуватися чи зупинятися на дорозі, переходити перехрестя по діагоналі. За відсутності і світлофора, і регулювальника перехрестя є нерегульованим. Переходити його слід біля знаку «Пішохідний перехід» або по дорожній розмітці «зебра».

1.3 Правила переходу вулиці після висадки з міського транспорту Після висадки з транспорту автобус і тролейбус обходять позаду, а трамвай попереду. 1.4 Дорожні знаки Існує кілька груп дорожніх знаків: попереджуючі, пріоритетні, забороняючі, наказові, інформаційно- вказівні та знаки сервісу. За допомогою дорожніх знаків учасники дорожнього руху розуміють одне одного.

1.5 Дорожня розмітка Для зменшення можливості дорожньо- транспортних пригод на дороги наносять дорожню розмітку, яка уточнює або підкреслює вимоги дорожніх знаків. Дорожня розмітка може бути горизонтальною (наноситься на проїзній частині або по верху бордюру у вигляді стріл, ліній, написів) або вертикальною (наноситься на дорожніх спорудах, елементах обладнання доріг у вигляді смуг білого і чорного кольору). Вона допомагає водію вибрати правильне положення транспорту на проїзній частині дороги.

1.6 Рух за сигналами регулювальника Регулювання транспортного руху і пішоходів у необхідних випадках здійснюється регулювальниками. Всі учасники дорожнього руху зобов'язані керуватися сигналами регулювальника, навіть, якщо вони суперечать сигналам світлофора, дорожнім знакам і розмітці на дорозі.

1.7 Правила поведінки пасажира в автомобілі. Пасажир в автомобілі має поводитися так: посадку та висадку з легкового автомобіля слід здійснювати не на проїзній частині, а в спеціально відведених місцях або біля бордюру і лише після повної зупинки транспорту; |найголовніше - не зі сторони руху транспорту; під час руху автомобіля не можна відволікати водія; чіпати ручки дверей; гратися гострими предметами; висовувати руки і голову у вікна автомобіля; треба обов'язково користуватися ременями безпеки.

1.8 Основні види дорожньо-транспортних пригод (ДТП). Поведінка при ДТП. Найбільш розповсюджені види ДТП - це наїзд на пішохода, зіткнення, перекидання автотранспорту. Існує декілька правил для тих, хто виявився свідком або учасником ДТП: за будь-яких обставин не залишати постраждалого без допомоги; негайно сповістити про пригоду в ДАІ (це не обов'язково у разі відсутності жертв, а в учасників - претензій одне до одного); намагатися максимально зберегти всі сліди пригоди; свідкам наїзду або аварії, після якої водій покинув місце пригоди, запам'ятати та записати номер, марку, колір і прикмети машини та водія, викликати «швидку допомогу», сповістити дорослих та працівників ДАІ.

1.9 Безпека руху велосипедиста Велосипед є транспортним засобом пересування, і на нього також поширюються правила дорожнього руху. Правила користування велосипедом: кататися на дитячому велосипеді може навіть малюк, але тільки на закритих для руху машин майданчиках, стадіонах та інших безпечних місцях; їздити на велосипеді по дорогах дозволяється з 14 років; велосипед має бути обладнаний світловідбивачами - спереду білого кольору, з боків - оранжевого, ззаду - червоного; Велосипедистові забороняється: рухатися по проїзній частині, коли поряд є велосипедна доріжка; рухатися по тротуарах і пішохідних доріжках (крім дітей на дитячих велосипедах під наглядом дорослих); під час руху триматися за інший транспортний засіб; буксирувати велосипед; їздити, не тримаючись за кермо та знімати ноги з педалей; керувати велосипедом із несправним гальмом і звуковим сигналом, а також без освітлення у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості.

1.10 Самозахист від ДТП. Кращим засобом самозахисту від ДТП є виконання правил дорожнього руху. Досягти цього можна, завжди дотримуючись пішохідної дисципліни, а саме: не переходити дорогу на червоне світло незалежно від наявності на ній автомобілів; не вибігати на проїзну частину з тротуару, можна лише спокійно зійти, попередньо оцінивши ситуацію; ходити лише тротуарами, а якщо вони відсутні - по узбіччю, обов'язково повернувшись обличчям до транспорту, що рухається,- тоді не тільки водій бачитиме пішохода, а й пішохід - - водія; зібравшись переходити вулицю, спочатку подивитися ліворуч, а, дійшовши до середини,- праворуч; на дорозі відстань до автомобіля залежить від швидкості, з якою той рухається, отже, навчіться розраховувати, коли до авто далеко, а коли -- близько; при цьому пам'ятайте, що навіть при швидкості 60 км/год гальмовий шлях автомобіля буде довшим за 15 метрів.

2. Правила пожежної безпеки 2.1 Вогонь - друг, вогонь - ворог. Причини виникнення пожеж Вогонь здавна став надійним помічником у житті людей. Разом 13 тим необережне поводження з ним може призвести до виникнення пожежі. Пожежі часто виникають через такі причини: несправність або неправильна експлуатація електрообладнання, газових плит, електричних побутових приладів; увімкнення в одну розетку декількох побутових приладів великої потужності; несправність електропроводки; сушіння речей над газовою плитою; користування саморобними електричними гірляндами для ялинки, запалювання хлопавок і бенгальських вогнів поблизу хвої; використання легкозаймистих маскарадних костюмів із паперу та вати; несправна або залишена без догляду побутова електротехніка; необережне поводження з вогнем; ігри з вогнем; удари блискавки; збереження легкозаймистих матеріалів та речовин на балконі та вдома; витік газу; використання піротехніки.

2.2 Дії під час виникнення пожеж у багатоповерховому, приватному будинку. Способи захисту органів дихання від чадногогазу. Правила поведінки при пожежі: подзвонити до служби 101 (якщо це можливо); повідомити повну домашню адресу, що горить, свій телефон, прізвище, ім'я та по батькові, скільки поверхів у будинку, якщо ви знаєте - як до нього під'їхати; вікна відкривати не можна, адже кисень посилить полум'я; негайно вийти з приміщення, покликати дорослих; під час пожежі заборонено користуватися ліфтами; з висотного будинку не біжіть сходами вниз, якщо зайнялося внизу, а рятуйтеся на даху, використовуйте пожежну драбину. Щоб уберегти органи дихання від чадного газу, слід пробуватися до виходу поповзом, бо внизу менше диму, накрити голову шматком мокрої тканини або пальтом.

2.3 Правила експлуатації побутових електричних і нагрівальних приладів При користуванні електричними приладами не можна: залишати без догляду ввімкнені прилади; ставити під розеткою електронагрівальні прилади, бо контакти розетки можуть перегрітися; вмикати у розетку декілька приладів одночасно; торкатися оголених місць при порушенні електропроводки або оголенні електричного проводу, поломці розетки; вмикати несправні електричні праски, самовари тощо; стукати по екрану телевізора, що згас, він може зайнятися або вибухнути; телевізор необхідно негайно вимкнути. При користуванні нагрівальними приладами не можна: вмикати їх через трійник та розміщати під розетками; накривати, адже прилад перегрівається; використовувати у тривалому режимі.

2.4 Пожежнонебезпечні речовини та матеріали. Пожежна безпекапри поводженні з горючими, легкозаймистими матеріалами та речовинами. До пожежнонебезпечних речовин належать лаки, фарби, горючі й мастильні речовини, розчинники, аерозолі, газ тощо Пожежнонебезпечними матеріалами є меблі, речі, газети, журнали, книжки, картон, дерев'яні споруди, пластмасові вироби і покриття, дрова, вугілля, обпилювання, стружка, прищеп. Поблизу цих матеріалів категорично забороняється курити, користуватися відкритим вогнем. Якщо необхідно розігріти пожежнонебезпечну рідину, це роблять за допомогою гарячої води. При виникненні загоряння можна застосувати аерозольний хладоновий вогнегасник «ОАХ» разового користування. Горіння може розпочатися, коли є займиста речовина, кисень і джерело запалювання (відкритий вогонь). Горючі матеріали горять і після зникнення джерела запалювання. Особливо обережними треба бути з легкозаймистими матеріалами і речовинами (бензин, ацетон, спирт). Синтетичні і пластикові вироби під час горіння виділяють отруйні гази.

2.5 Пожежнонебезпечні об'єкти. Пожежна безпека під час новорічних свят До пожежнонебезпечних об'єктів належить приміщення будівль, у яких скупчується велика кількість людей, наприклад, актова зала школи. Існують нескладні правила, які допоможуть влаштувати і провести новорічне свято без ускладнень: не користуватися відкритими джерелами вогню; використовувати лише справні гірлянди заводського виробництва; не прикрашати ялинку легкозаймистими іграшками.

2.6 Правила пожежної безпеки у вашому домі. Гасіння пожежі на початковій стадії загоряння. Правила поведінки під час пожежі. Пам'ятайте, що не можна вдома: користуватися несправними електричними побутовими приладами; захаращувати балкони і підвали; гратися з вогнем; зберігати на балконах і в гаражах легкозаймисті матеріали; сушити речі над плитою. Правила гасіння пожежі в квартирі на початковій стадії загоряння: слід вимкнути джерела струму, перекрити крани газоподачі, джерело вогню накрити простирадлом; якщо пожежа виникла через несправність електропроводки, нічого не можна заливати водою, можна взяти пісок, повстину, вогнегасники," вікна відкривати не можна, бо кисень посилить вогонь. Якщо вогонь відразу загасити не вдалося, необхідно якомога швидше покинути приміщення і покликати на допомогу дорослих. Якщо є можливість, закрити по дорозі всі двері. Не можна ховатися у шафах, під ліжком чи столом, у туалеті чи ванній кімнаті. Необхідно зателефонувати за номером 101.

2.7 Запобігання виникненню пожеж від електричного струму та правила гасіння таких пожеж. Дії при пожежі. Для запобігання ушкодженню ізоляції і виникненню коротких замикань (і як наслідок - пожежі) не дозволяється: зафарбовувати й білити шнури і проводи; вішати на них будь-що; допускати зіткнення електричних проводів з телефонними, з теле- і радіоантенами, гілками дерев і покрівлями споруд; використовувати як провідник електричного струму телефонні і радіопроводи; довільно вбивати в стіни гвіздки, це може призвести до ушкодження скритої ізоляції; самостійно проводити ремонт електророзеток, переносити електропроводку. Під час виникнення пожежі у приміщенні ДНЗ вихованці мають виконувати накази і розпорядження вихователів. План евакуації вихованців має знаходитися у рамці під склом на видному місці. На ньому позначено також аварійні та запасні виходи. Не можна ховатися у кабінетах, підсобних приміщеннях, туалетах тощо. Під час евакуації треба поводитися організовано та не піддаватися паніці.

2.8 Домедична допомога постраждалим від пожежі Швидкість і якість надання домедичної допомоги визначається підготовленістю осіб, які знаходяться поруч. Якщо хтось постраждав від пожежі, слід: заспокоїти постраждалого, покликати дорослих; якщо під рукою немає води, накинути на постраждалого цупку тканину; як тільки вогонь згасне, зняти тканину, щоб не травмувати обгорілу шкіру; не зривати одяг з обгорілого тіла, акуратно розрізати його ножицями і зняти те, що знімається; до приїзду лікарів накласти на опік суху й чисту тканину.

2.9 Основні правила пожежної безпеки під час відпочинку в лісі. Причинами пожежі в лісі можуть стати блискавка або засуха, але основною причиною виникнення пожеж у лісі є необережність людини. Пам'ятайте, що украй небезпечно: кидати палаючі сірники, недопалки; палити суху траву; розводити вогнища; залишати в лісі промаслені або просочені іншою горючою речовиною шматки тканини.

2.10 Пожежна безпека. Якщо виникла пожежа - облік часу йде на секунди. Не треба панікувати. Пам'ятайте, що необхідно остерігатися задимленості, високої температури, загазованості, обвалу конструкцій та споруд, вибухів технічного обладнання, падіння дерев (якщо пожежа в лісі). Найбільш небезпечними точками виникнення пожеж зазвичай стають частини квартири (будинку), де знаходяться електричні прилади та опалювальні пристрої, а також місця для зберігання вугілля, дров, бензину (підвал, горища, балкони, гаражі).

ПОПЕРЕДЖЕННЯ ПОЖЕЖІ ВІД ПУСТОЩІВ ТА НЕОБЕРЕЖНОГО ПОВОДЖЕННЯ З ВОГНЕМ Щоб не допустити пожежі необхідно виконувати наступні правила пожежної безпеки:–зберігати сірники в місцях, недоступних дітям;–не дозволяти дітям розводити багаття;–не дозволяти самостійно вмикати електронагрівальні прилади;–не дозволяти користуватися газовими приладами;–не допускати перегляд телепередач, користування комп'ютером за відсутності дорослих;–не залишати малолітніх дітей без нагляду;–не вмикати електроприлади з пошкодженим дротом чи струмоприймачем;–не нагрівати лаки та фарби на відкритому вогні;–не заставляти шляхи евакуації (лоджії, балкони, коридори);–не зберігати на балконах легкозаймисті речовини (бензин, мастила, ацетон);–не сушити речі над газовою плитою;–не користуватися саморобними ялинковими гірляндами;–не влаштовувати піротехнічні заходи з балкону та поряд з будівлею;–не палити в ліжку. Шановні батьки! Ставтеся негативно до дитячих ігор з вогнем! Роз'яснюйте, що їхні пустощі з вогнем можуть спричинити пожежу, загибель у вогні майна, та людей! Своїм прикладом навчайте дітей суворому виконанню протипожежних вимог. Пам'ятайте, що приклад старших є для дітей кращим методом виховання. При виникненні пожежі негайно викликайте пожежну охорону за телефоном «101».

3. ПОНЯТТЯ ПРО ДЖЕРЕЛА СТРУМУ, ЇХ НЕБЕЗПЕЧНІСТЬ ДЛЯ ЖИТТЯ ТА ЗДОРОВЯ ЛЮДИНИ 3.1 Поняття про джерела струму, їх небезпечність для життя та здоров'я людини. Нещасні випадки від дії електричного струму трапляються через пошкодження ізоляції електроприладів, обриви електропроводів, несправні розетки. Важкість ураження електричним струмом визначається схемою включення людини в ланцюг. Найбільш небезпечним є дотикання людини до двох проводів або провідників струму. Життя людини буде залежати від того, наскільки швидко їй удасться звільнитися від контакту з джерелом струму.

3.2 Правила користування побутовими електроприладами. Щоб запобігти ураженню електричним струмом, не можна: залишати електроприлади ввімкненими без догляду; користуватися несправними приладами, саморобними побутовими приладами, особливо великої напруги; вмикати в одну розетку одночасно декілька приладів; торкатися оголених ділянок у місцях з'єднання приладів з клемами, вилкою, між собою; використовувати електричні прилади не за призначенням та не ознайомившись попередньо з інструкцією.

3.3 Правила поведінки при виявленні обірваного електричного проводу. Небезпечно наближатися до обірваного електричного проводу. Якщо провід не покрито ізоляцією, то він становить загрозу для життя людини. Доторкнувшись до нього, можна отримати ураження внутрішніх органів. Відкинути провід можна лише за допомогою сухої деревини чи гуми. Якщо ви побачили обірваний електричний провід, не торкайтеся його та не намагайтеся прибрати. Негайно повідомте дорослим про місцезнаходження обриву.

3.4 Правила поведінки поблизу електрощитової, лінії електропередач. Небезпечно знаходитись поблизу електричних щитків і лінії електропередач. Не можна торкатися проводів під напругою. Необачний рух може призвести до ураження електрострумом.

4. Правила безпечної поведінки на воді 4.1 Уміння триматися на воді запорука безпеки. Купання у морі, річці, ставку. Вода є не тільки джерелом життя, здоров'я та задоволення, але й джерелом небезпеки для життя людини. Зазвичай гинуть ті, хто порушує правила безпеки на воді. Уміння триматися на ній запорука безпеки. У морі на воді триматися легше, бо густина солоної води вища за густину прісної. Пам'ятайте, що на річці є течія. Дно річки може бути замуленим. Вода у ставках стояча, тобто більш забруднена, ніж у річках, і це може спричинити зараження при купанні.

4.2 Допомога потопаючому. Надання першої долікарської допомоги потерпілому. Щоб допомогти потопаючому, слід дотримуватись правил: якщо поблизу вас є який-небудь плавучий предмет (найкраще рятувальний круг), киньте його так, щоб потопаючий міг за нього вхопитися; краще, якщо прив'яжете до нього вірьовку, за яку потім можна підтягнути потопаючого до берега; якщо нещастя трапилося на мілководді, спробуйте підійти до потерпілого вбрід, щоб подати рятувальний засіб, але тримайте його так, щоб він був між вами і потерпілим; якщо ви спробуєте підпливти до потопаючого, краще коли у вас в руках буде рятувальний засіб, щоб потопаючий хапався за нього, а не за вас, розмовляйте з потерпілим, заспокоюйте його; опинившись на березі, викличте «швидку допомогу». У разі надання першої долікарської допомоги потерпілому після витягнення з води необхідно: очистити верхні дихальні шляхи від піску, мулу та водоростей; викликати блювання через подразнення язика; покласти під шию валик з одежі; зробити штучне дихання «з рота в рот», якщо відсутнє дихання; зробити непрямий масаж серця, якщо немає пульсу; розтирати тіло, щоб воно нагрілося. Допомогу постраждалому слід надавати залежно від його стану і якнайшвидше. Якщо постраждалий не подає ознак життя, це не повинно зупиняти надання першої допомоги. Поки є найменший шанс врятувати людину, треба проводити заходи щодо її рятування.

4.3 Правила поведінки на кризі. Надання допомоги потерпілому на воді взимку. Правила поведінки на кризі: категорично забороняється перевіряти міцність льоду ударами палки та ніг; обходьте небезпечні місця та ділянки криги, вкриті снігом; вантаж перевозьте на санях; кататися на ковзанах можна лише тоді, коли товщина криги досягає 25 см; не можна стрибати й бігати по льоду, скупчуватись у великі групи. Надання допомоги потерпілому на воді взимку: будьте якомога далі від ополонки; протягніть потерпілому довгу жердину, дошку або палицю, можна лижу, мотузку; витягаючи потерпілого, попросіть його працювати ногами; якщо вдалося потерпілого витягти, не піднімайтеся на ноги, рухайтеся до берега повзком; на березі викличте «швидку медичну допомогу», загорніть потерпілого у ковдри або в сухий одяг; не занурюйте потерпілого в теплу воду, можуть виникнути серцеві проблеми; по можливості прикладіть до тіла пляшку з гарячою водою або грілку; дайте попити теплої води, якщо є - чаю.

4.4 Правила безпечної поведінки на воді та біля води. Щоб приємно провести біля води вільний час, слід дотримуватися таких правил: діти повинні купатися обов'язково під наглядом дорослих; учитися плавати потрібно під керівництвом інструктора або батьків; не купайтеся і не пірнайте у незнайомих місцях, це можна робити у спеціально обладнаних місцях; не можна запливати за обмежувальні знаки; слід дуже обережно поводитися на надувних матрацах та іграшках, особливо, коли є вітер або велика течія; якщо течія вас підхопила, не панікуйте, треба пливти за течією, поступово і плавно повертаючи до берега; не купайтеся у холодній воді, щоб не сталося переохолодження; не треба купатися довго, краще купатися декілька разів по хв; не можна гратися на воді у такі ігри, які можуть спричинити шкоду; не подавайте навмисних сигналів про допомогу; не пірнайте під людей, не хапайте їх за ноги.

4.5 Дія води на організм людини. Як правильно купатися Вода є найціннішим даром природи. Без їжі людина може прожити понад місяць, а без води декілька днів. Наявність води відіграє вирішальну роль у збереженні життя та здоров'я людини. Джерельна вода найбезпечніша та найсмачніша. Воду з проточних водойм слід кип'ятити. Приємно відпочивати біля води, але пам'ятайте, як слід правильно купатися: купатися рекомендовано вранці і ввечері; не слід купатися наодинці; не підпливайте до коловоротів, пароплавів і катерів; не стрибайте головою униз, де невідома глибина. Не забувайте, що вода несе й небезпеку! Шторм у морі, повінь, сильна злива можуть завдати шкоди не тільки природі, але й людині!

5. Запобігання отруєнь 5.1 Поширення отруєння грибами, рослинами та їх насінням. Профілактика харчових отруєнь. Гриби людина споживає у їжу з давніх часів. До їстівних відносяться білі гриби, красноголовці, маслюки, опеньки, грузді та ін. На жаль, не всі знають, які гриби можна їсти, а які ні. Отруєння грибами виникають при вживанні не тільки неїстівних, але й їстівних грибів при неправильній їх обробці та консервуванні. Отруєння грибами досить часто закінчуються смертю. Щоб запобігти отруєнню, необхідно додержуватись таких правил: збирати гриби тільки з дорослими; збирати гриби потрібно тільки ті, які ви добре знаєте; ніколи не збирайте і не вживайте гриби, в яких біля основи ніжки є стовщення (як, наприклад, у червоного мухомора), і не куштуйте їх; намагайтеся брати гриби тільки з ніжкою, особливо це стосується сироїжок, тільки так можна запобігти зустрічі з блідою поганкою; не збирайте «печериці», в яких на нижній поверхні шляпки є пластинки білого кольору; пам'ятайте про хибні опеньки: не беріть гриби з яскраво пофарбованим капелюшком; ніколи не вживайте сирі, червиві, ослизлі, вялі й зіпсовані гриби; будьте також уважними при збиранні ягід і рослин, не збирайте й не вживайте рослини та ягоди, які вам не відомі.

Здоров'я і навіть життя людини, що отруїлася грибами, залежить від того, наскільки своєчасно їй нададуть медичну допомогу. При будь-якому отруєнні грибами, навіть на перший погляд нетяжкому, слід негайно звернутися до лікаря. Симптоми отруєння: нудота, блювота, біль у животі, проноси, судоми, посилене потовиділення, мимовільне сечовиділення. До приходу лікаря необхідно перш за все постаратися будь-якими засобами вивести отруйну речовину з організму. Для цього необхідно звернутися до дорослих, щоб допомогли промити шлунок і спорожнити кишечник. Шлунок промивають теплою водою, содовим розчином або слабким розчином марганцевокислого калію. Постраждалому не можна самому йти в лікарню, а також бігти або їхати на велосипеді. Це може сприяти швидкій дії отрути. Тому хворий до госпіталізації і в період перебування у лікарні повинен дотримуватися строгого постільного режиму. Пам'ятайте без грибів можна прожити!

5.2 Запобігання отруєнню хімічними речовинами Отруйними речовинами, що найчастіше зустрічаються в побуті, є хлор, ртуть, аміак та ін. Існують правила, які допоможуть вам уникнути хімічних отруєнь: не можна брати в руки та вживати невідомі речовини; якщо ви випадково розбили склянку з хімічною речовиною, негайно одягніть вологу марлеву пов'язку, провітріть приміщення, сповістіть про цей випадок дорослих; якщо ви відчули незнайомий запах або побачили розлиту рідину, негайно залиште це місце, сповістіть дорослих.

6. Обережно газ 6.1 Загальні відомості про природний та зріджений газ. Умовно гази можна розділити на природній газ (болотний, водяний, коксовий, нафтовий і чадний) і зріджений газ, який знаходиться під тиском у балонах (етан, пропан, бутан). Зріджені гази не мають запаху, тому при використанні у побуті до них додають речовини із запахом для швидкого виявлення їх витоку із газових приладів.

6.2 Правила безпечного користування побутовими газовими приладами. Гази, і особливо продукти їх згоряння, спричиняють отруйну дію, тому треба дотримуватися особливої обережності. Необхідно провітрювати приміщення, де є газові прилади. Забороняється: користуватися газовими колонками при відсутності тяги; відкривати кран газопроводу, не перевіривши, чи закриті всі крани газової плити; стукати по кранах, пальниках твердими предметами; сушити речі над газовою плитою. Почувши запах газу, перекрийте кран газопроводу і зателефонуйте 104.

6.3 Дії населення при виявленні запаху газу. Якщо ви виявили запах газу в приміщенні, то дотримуйтесь наступних правил: не вмикайте електрику; не запалюйте сірники; не паліть; провітріть приміщення; перекрийте крани газоподачі; викличте аварійну бригаду за номером 104. Будьте обережні: запобігайте утворенню іскор у будь-який спосіб, адже це може призвести до загоряння газу та його вибуху.

6.4 Ознаки отруєння. Запобігання отруєнню чадним газом. Долікарська допомога при отруєннях. При отруєнні чадним димом або газом спочатку з'являється головний біль, потім запаморочення, загальна слабкість, сонливість, нудота, починається блювота. Потерпілий може знепритомніти, можливі зупинка дихання і навіть - летальний кінець. Необхідно негайно: сповістити дорослих про випадок, викликати лікаря; винести постраждалого на повітря; прикласти до носа потерпілого ватку з нашатирним спиртом. Забороняється постраждалому давати пити (можна тільки змочити губи та обличчя), будь-які ліки.

ПРОФІЛАКТИКА ІНФЕКЦІЙНИХ ТА КИШКОВИХ ЗАХВОРЮВАНЬ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ Шановні батьки! Щоб захистити дитину від отруєнь, кишкових та інфекційних хвороб необхідно дотримуватись наступних санітарно-гігієнічних правил:–утримувати дитину в чистоті, до дитячого садка приводити в охайному одязі, мати запасну білизну;–мити руки після повернення додому з вулиці, після туалету, перед їжею;–овочі та фрукти мити під проточною водою та ошпарювати кропом;–пити тільки переварену або бутильовану воду;–у жодному випадку не годувати дитину грибами, сушеною чи в'яленою рибою, а також м'ясними, рибними та молочними стравами, які зберігалися неналежним чином або мають прострочений термін вживання;–не годувати дитину на вулиці (навіть фруктами чи цукерками);–не годувати дитину продуктами, що придбані у вуличних торгівців;–під час поширення інфекцій якомога рідше перебувати з дитиною в публічних місцях;–уникати контакту з людьми з підозрою на інфекційні захворювання;–при підозрі на захворювання негайно викликати лікаря та сповістити медичну сестру дошкільного закладу;– не займатися самолікуванням. Шановні батьки, радимо своєчасно проводити профілактичні щеплення від дитячих інфекцій. Швидка медична допомога – «103».

7. Правила безпечної поведінки в громадському транспорті Ми з вами кожен день користуємось громадським транспортом: автобусом, маршрутним таксі, тролейбусом чи трамваєм. І мало хто замислювався над тим, що скупчення людей у замкнутому просторі, який пересувається з великою швидкістю, означає ситуацію підвищеного ризику. Досвід користування громадським транспортом допоміг створити звід правил, які допомагають людині співіснувати з машинами. У повсякденному житті слід дотримуватися таких правил. У пізній час уникайте малолюдних зупинок. Очікуючи транспорт, стійте на добре освітленому місці поряд із людьми. На зупинках не повертайтеся спиною до транспорту, що рухається; а коли машина наближається до зупинки, не намагайтеся стати в першому ряду нетерплячого натовпу вас можуть виштовхнути під колеса. Автобус і тролейбус обходьте позаду, трамвай попереду, будь- який транспорт може закрити собою інший, який рухається позаду ще з більшою швидкістю. Не спіть, коли транспорт рухається: небезпечно не стільки проґавити потрібну зупинку, скільки травмуватися при різкому гальмуванні або маневруванні. Не притуляйтеся до дверей, уникайте їздити на сходинах і в проході. Якщо є можливість, користуйтеся проїзними квитками, це позбавить вас додаткового пересування салоном і не відволікатиме вашу увагу.

7.1 У громадському транспорті не виключені випадки пожеж. Якщо в салоні виникла пожежа, негайно повідомте про це водія та пасажирів; попросіть зупинитися і відчинити двері або натисніть кнопку аварійного відкриття дверей. Постарайтеся застосувати для гасіння вогнища вогнегасник у салоні або інші підручні засоби. При блокуванні дверей для евакуації застосовуйте аварійні люки вгорі та виходи через бокове скло. При евакуації будьте обережні, бо металеві частини трамваїв і тролейбусів можуть виявитися під напругою через порушення захисної ізоляції. При горінні резини та пластику виділяються отруйні гази, тому салон залишайте швидко, закривши ніс та рот мокрою хустиною або рукавом.

8. Небезпечні предмети (знахідки) та дії при їх виявленні. 8.1 Види боєприпасів, методи їх розпізнання. Час від часу в землі знаходять небезпечні знахідки вибухові предмети, що й до сьогодні являють велику загрозу життю і здоров'ю людей. Це різні види боєприпасів: артилерійські снаряди, артилерійські та реактивні міни, авіаційні бомби, інженерні міни, ручні гранати. Зовні небезпечні предмети нагадують безформні шматки металу. Роздивлятися їх та кидати у вогонь не можна, адже це може призвести до нещасного випадку. Знайшовши небезпечний предмет, сповістіть про це дорослих. Знайшовши небезпечний предмет, сповістіть про це дорослих.

8.2 Правила поводження з ВНП, невизначеними предметами та речовинами. Щоб уникнути нещасних випадків, треба твердо запам'ятати, що доторкатися до вибухових або невизначених предметів неможна, бо це небезпечно для життя. Виявивши вибухонебезпечні предмети далеко від населених пунктів, треба добре запам'ятати дорогу до того місця, де їх виявлено, поставити біля них пам'ятну вішку. Про знайдені вибухонебезпечні предмети треба негайно сповістити працівників місцевого самоврядування, міліції, найближчого підприємства, школи або просто дорослих, які є поблизу. До жодних самостійних дій вдаватися не можна!

8.3 Запобігання дитячому травматизму від ВНП побутового призначення. Не можна користуватися без нагляду дорослих піротехнічними засобами: хлопавками, петардами, феєрверками. Більш того, не можна зберігати їх удома, адже вони належать до вибухонебезпечних предметів. Міра небезпеки зростає у випадку із саморобними піротехнічними іграшками: можна отримати важкі опіки, втратити зір, скалічитися та навіть загинути. Так само існує висока ймовірність спричинити пожежу, якщо бавитися з вогнем біля горючих і легкозаймистих речовин та матеріалів.

8.4 Вогнепальна зброя не забава. Небезпечність користування мисливськими рушницями, виготовлення та випробування вибухових пакетів. Вогнепальна зброя не забава. Якщо в домі є мисливська рушниця або якась інша зброя, вона повинна зберігатися у спеціальному сейфі або дерев'яному ящику, які не дають можливості доступу стороннім особам. Неповнолітнім та особам без спеціального дозволу зброю вдома тримати не можна. Необережне поводження з предметами, призначення яких ви не знаєте, та вибухонебезпечними речовинами може призвести до нещасного випадку. Тим більше дітям не можна виготовляти вибухові чи вогненебезпечні предмети, перевіряти їх на міцність. Вкрай Небезпечно кидати їх у вогонь, бавитися поблизу них сірниками чи запальничками. Вибухова речовина, що знаходиться всередині, може вибухнути та завдати великої шкоди. Балони зі стисненим газом при ушкодженні чи перегріванні на сонці також можуть вибухнути.

8.5 Заходи з безпеки під час збирання металевого брухту. Правильні дії під час виявлення ВНП. Особливо уважними треба бути при збиранні металевого брухту. При виявленні незнайомих предметів негайно сповістити про це класного когось із дорослих. Вибухові предмети являють високу загрозу здоров'ю і життю людей, отже, не можна ризикувати через власну недбалість або необережність.

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОСОБИСТОЇ БЕЗПЕКИ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ Шановні батьки! Життя потребує від наших дітей вміння орієнтуватись і знаходити вихід з непередбачених ситуацій. Чим менше у дитини знань, тим більше небезпеки з боку оточуючого середовища. Щоб вберегти дитину від біди, треба пам'ятати та дотримуватись наступних правил: не залишати дітей дошкільного віку самих, навіть на короткий час; вчити дитину користуватися дверним вічком; не дозволяти відчиняти двері незнайомим людям, навіть одягненим у міліцейську форму; вчити користуватися телефоном для виклику служб 101, 112, 102, 103, 104; забороняти підбирати на вулиці незнайомі предмети – вони можуть бути небезпечними;

забороняти бавитися ріжучими, гострими та вибухонебезпечними предметами; не дозволяти користуватися ліфтом без супроводу дорослого родича; запобігати формуванню в дитині жорстокого ставлення до тварин; не дозволяти дражнити тварин; не дозволам вмикати електроприлади за відсутності дорослих; не дозволяти виходити на балкон, відчиняти вікна; не дозволяти визирати у відчинене вікно; вчити дітей звертатися по допомогу до відповідних органів; вивчити з дитиною домашню адресу або вкладати в кишені «особисту картку» з даними дитини. Проявляйте витримку і навчайте дітей берегти своє життя та здоров'я!