Науково - методичні засади моніторингу зовнішнього компоненту якості освіти

Методи збору інформації в ході моніторингових досліджень зовнішнього компоненту якості освіти: спостереження; опитування (інтервювання, анкетування, фокус-група); тестування.

Опитування – найбільш поширений метод збору інформації, який полягає у зборі відповідей на поставлені запитання. Цей метод дає можливість отримувати надійні дані, що піддаються статистичній обробці. Респондент - субєкт, що реагує на адресоване йому повідомлення, учасник соціологічного дослідження, моніторингу якості освіти

інтерв'ювання Суть: респондент відповідає на питання усно, а його відповіді фіксуються письмово. Переваги: - універсальність, гнучкість застосування, можливість змінювати попередній план інтервю; можливість повною мірою визначати не лише факти, а й мотиви поведінки, ставлення респондентів до різних подій, ціннісні орієнтації тощо.

Недоліки інтерв'ювання: важко оцінити достовірність отриманої інформації, її надійність та обєктивність оцінок, що робить респондент; абсолютна залежність ефективності процесу інтервювання та отриманої інформації від особистісних якостей та професіоналізму інтервюєра; велика собівартість цього методу та значна втрата часу.

Анкетування Анкета (Анкета (з франц. enguete – список запитань) – поширений з ХІХ ст. вид діагностичних та дослідницьких методик, відомих як серії тематично повязаних питань, певним чином упорядкованих, відкритого або закритого типу, що містять питання демографічного характеру (так звана «паспортичка») та звертання до респондента. Структура анкети: вступна, основна частини та паспортичка.Структура анкети: вступна, основна частини та паспортичка.

Анкетування Переваги: незалежність відповідей респондента від особистості анкетера, його світосприйняття, ціннісних орієнтацій; достатність часу в респондента для обмірковування запитання та формулюванння ( вибору) відповіді; використання зазделегідь продуманої, чітко розробленої анкети як інструмента, який має відповідні якісні характеристики; можливість стандартизації процедури збору даних та їх наступної статистичної обробки, що дає змогу використовувати цю інформацію на великих вибірках учасників для вироблення управлінський рішень та формулювання виважених висновків

Недоліки анкетування: неможливість гнучкого реагування на процес отримання інформації, переведення його в інший бік, на більш цікаві, актуальні для дослідника аспекти; повернення незаповнених або заповнених частково анкет у разі використання поштового анкетування або через неуважність анкетера; існування певних обмежень у застосуванні окремих видів анкетування, що знижує достовірність отриманих даних

Види запитань анкети за формою – закриті, відкриті, напівзакриті, прямі, опосередковані; за конструкцією відповіді – дихотомічні, поліваріантні, шкальні та функціонально-психологічні запитання (питання-діалоги та питання-ілюстрації); за змістом – питання про факти, питання про знання, питання про внутрішній стан (думки, мотиви тощо); за цілями – змістові, функціональні (функціонально- психологічні - контактні, буферні, питання-діалоги, питання-ілюстрації, питання-фільтри та контрольні питання - питання-тести, питання - ловушки та трюкові питання).

Типи шкал –номінальна або шкала найменувань; –ординальна або порядкова (рангова) шкала; –інтервальна шкала; У разі застосування порядкової шкали обєкти упорядковуються відповідно до ступеня вираженості певної їх властивості або ознаки. Інтервальна шкала – це повністю впорядкований ряд з рівним інтервалами між пунктами, причому відлік починається з довільно обраної точки. Ця шкала не містить нульової точки.Інтервальна шкала – це повністю впорядкований ряд з рівним інтервалами між пунктами, причому відлік починається з довільно обраної точки. Ця шкала не містить нульової точки. В інтервальній шкалі зявляється одиниця вимірювання, що можливо тільки для шкали рівних, а не просто впорядкованих інтервалів.

Приклади застосування шкал 1. Для вимірювання статі учасників анкетування в навчальному закладі номінальна шкала буде виглядати таким чином: 1 – жіноча;1 – жіноча; 2 – чоловіча.2 – чоловіча. 2. При дослідженні частоти звертання школярів до шкільного психолога з проблемами, що потребують психологічної підтримки або консультації можлива така порядкова шкала: 1 – систематично звертаються;1 – систематично звертаються; 2 – часто звертаються;2 – часто звертаються; 3 – іноді;3 – іноді; 4 – дуже рідко звертаються;4 – дуже рідко звертаються; 5 – ніколи не звертаються.5 – ніколи не звертаються.

інтервальну шкалу: 3. При вивченні кількості часу, який витрачають учні на підготовку домашнього завдання є доцільним використовувати інтервальну шкалу: 1. від 15 до 30 хвилин; 2. від 30 хвилин до однієї години; 3. від однієї до декілької годин.

Характерні помилки анкетування застосування анкети, яка розроблялась для іншого дослідження; відсутність правильно сформованої вибірки респондентів; недосконалість самої анкети, підміна одних питань іншими, які відбивають зміст та особливості зовсім інших подій; складність змісту анкети, невідповідність її мови інтелектуальним або віковим можливостям респондентів;

Характерні помилки анкетування наявність питань в анкеті, відповідь на які не входить до сфери компетенції респондента або ж до яких він не має відношення; неуважність анкетера до заповнення анкет респондентами у результаті чого велика кількість питань залишається без відповіді; питання або варіанти відповідей в анкеті містять думки, установки, цінності дослідника, що можуть впливати на думку респондента.

Як сформулювати питання анкети Дихотомічні питання носять взаємовиключний характер і можуть подаватися двома основними способами: а) так, що правильно може бути тільки один з альтернативних варіантів відповіді «так-ні», б) так, що правильним може бути тільки один з кількох варіантів відповідей. Ці питання використовуються, коли є потреба зібрати дані про певні факти, дії. Наприклад, питання з вибором альтернативних варіантів відповіді: «Чи відвідуєте Ви міську ( районну) дитячу бібліотеку?» Відповіді: «Так»-«ні».

Питання, що передбачає вибір тільки одного варіанта з кількох запропонованих: «У якому загальноосвітньому навчальному закладі Ви навчаєтесь?» ЗНЗ І-ІІ ступеня навчання ЗНЗ І-ІІІ ступеня навчання Гімназія Ліцей Коледж

2.Поліваріантні питання ( питання типу «меню») передбачають простий вибір одночасно кількох варіантів відповідей або ж вибір з попередньо проведеним рангуванням обраних варіантів.

Наприклад: « Які гуртки ( секції) Ви відвідуєте?» Художній Географічний Музичний Іноземної мови Спортивний Літературний Математичний Журналістський Історико- краєзнавчий Інший ( який саме) Астрономічний

«Відмітьте у порядку зменшення важливості наступні причини, що примушують Вас поглиблено вивчати даний навчальний предмет» Причини 1.Цікавий для мене 2.Іншого профілю навчання у цій школі немає 3.Соромлюся однокласників, їхньої оцінки мене 4.Хочу бути першим у класі за успішністю 5.Подобається вчитель 6.Примушують батьки 7.Планую вступати до ВНЗ на таку спеціальність

3.Шкальні питання можуть бути подані у вигляді звичайного запитання з варіантами відповідей, у вигляді рядкової розгортки, а також у табличному вигляді. Наприклад, «Як часто Ви проводите тестування у класі?» проводи(в)ла систематично; проводи(в)ла епізодично; не проводи(в)ла взагалі. Або в іншій формі – із застосуванням шкали:»Як часто Ви проводите тестування у класі?» абсолютно надзвичайно не результативна результативна ____________________________________________________________ Кількість балів може бути різною: 5,10. Головне, щоб вона була звичною та зрозумілою для респондента.

Таблична форма. Її характерна ознака у тому, що респонденту потрібно оцінити кожне із заведених тверджень. Наприклад, наведений вище приклад поліваріантного питання можна подати у табличній формі, а саме:»Як ВИ оцінюєте причини, що змушують поглиблено вивчати даний навчальний предмет ( обведіть, будь-ласка, кружечком у кожному рядку цифру, що відповідає обраній Вами відповіді)»

Твердження ТакМайже зав жди ІнколиНі Цікавий для мене 3210 Іншого профілю навчання у цій школі немає 3210 Соромлюся однокласників, їхньої оцінки мене 3210 Хочу бути першим у класі за успішністю 3210 Подобається вчитель 3210 Примушують батьки 3210 Планую вступати до ВНЗ на таку спеціальність 3210

5. Питання-діалоги складаються з протилежних висловлювань уявних осіб. Завдання респондента полягає у тому, щоб погодитися з твердженням одного з співрозмовників. Для надання більшої наочності та імітування «справжності» розмови такі питання часто супроводжуються малюнками, які зображують цих умовних співрозмовників.

6. Питання-ілюстрації обовязково містять певний малюнок, що унаочнює відповідну ситуацію. При використанні таких питань- ілюстрацій потрібно зважати на стать респондента ті відповідно малювати зображення жінки-співрозмовниці, якщо анкета пропонується жінкам і навпаки. 7. Функціональні питання мають суто психологічне призначення і ставляться з метою зняття психологічної, емоційної напруги, небажаних установок ставлення до опитування респондента, для переходу від однієї теми до іншої, підтримки інтересу до анкети.

8. Питання-фільтри використовують у тому випадку, коли потрібно отримати дані, що характеризують лише їх певну частину, які мають певні особливості, харпактерні риси тощо. У таких питаннях обовязково є посилання на перехід до певного номера запитання анкети, у разі, якщо даний респондент не має такої властивості ( звички, думки та інше). Наприклад, питання 4 «Чи займаєтеся Ви спортом?» ( якщо «ні», то переходьте до питання 10)» Ці питання призначені для того, щоб відсіяти тих, хто не має жодного відношення до певної проблеми, ситуації, хто не може висловлювати свою думку стосовно конкретних подій, оскільки не є їх учасником. 9. Контрольні питання призначені для поліпшення якості отримуваної інформації та спрямовані на перевірку її достовірності. Вони дають можливість перевірити стійкість та несуперечливість відповідей респондентів.

Фокус-група Метод швидкого збору якісної інформації, який ґрунтується на отриманні інформації саме з процесу обговорення та дискусії з того чи іншого питання або питань цільової групи респондентів. Важливо, щоб поставлені питання учасники обговорювали між собою. Цікавим і інформативним є сам процес обговорення, позиції учасників дискусії, їх ставлення.