Борис Олійник

Народився Борис Ілліч Олійник 22 жовтня 1935р. в с. За- чепилівка на Полтавщині. Вірші почав писати в шкільному віці. Він «топтав стежку до п'ятого класу Зачепилівської семирічки», коли побачив у новосанжарівській райгазеті «Ленінським шляхом» свій невеличкий вірш і своє прізвище.

1953р., після закінчення шкільного навчання, вступив на факультет журналістики Київського університету імені Т. Г. Шевченка, а вже 1958р. розпочав роботу в редакції газети «Молодь України».

Поет і журналіст, часто їздив у відрядження, зокрема на ударну комсомольську будову - Лисичанський хімкомбінат, про неї ж і про молоде місто Сєвєродонецьк надрукував у газеті серію нарисів і видав документальну повість.

У 1958 році працював завідуючим відділу республіканської газетиМолодь України. З 1962 по 1973 рік праця в журналі Ранок. Шлях від простого кореспондента до головного редактора. Був заступником головного редактора журналу Дніпро та старшим редактором видавництва Дніпро.

З 1980 по 1991 рік обирався депутатом Верховної Ради УРСР 10-го і 11-го скликань, голова Комісії Верховної Ради з питань освіти і культури. У 1981 році нагородження ювілейною медаллю Всесвітньої Ради Миру. З 1989 по 1991 рік – голова Комісії звязків ВР СРСР з громадськістю, віце- голова Палати Національностей Верховної Ради СРСР.

Пережите в дитинстві та в роки молодості склало основу першої його збірки поезій «Б'ють у крицю ковалі» (1962). Друга збірка - «Двадцятий вал» (1964), відзначена Республі- канською комсомольською премією ім. М. Островського.