Академік Алфьоров - один з найбільших російських учених в області фізики й техніки напівпровідників, його роботи одержали широку популярність і світове визнання, увійшли в підручники й монографії.

Відкрив явище гіпер-інжекції в гетероструктурах і показав, що в напівпровідникових гетероструктурах можна принципово по-новому управляти електронними й світловими потоками. Проведені під його керівництвом дослідження гетеропереходів у напівпровідниках забезпечили країні провідне місце у світі в новому перспективному напрямку фізики й техніки напівпровідників.

В 1972 за фундаментальні дослідження гетеропереходів у напівпровідниках академік Алфьоров став лауреатом Ленінської премії В 1984 – став лауреатом Державної премії СРСР у галузі науки й техніки. В 2000 р. Алфьоров визнаний гідним Нобелівської премії «за роботи з одержання напівпровідникових структур, які можуть бути використані для надпотужних комп'ютерів».

Французький фізик, математик і хімік, член багатьох академій наук.

Основні фізичні роботи присвячені електродинаміці. В 1820 сформулював правило для визначення напрямку дії магнітного струму на магнітну стрілку (правило Ампера). Здійснив велику кількість експериментів по дослідженню взаємодії між електричним струмом і магнітом, сконструював для цього безліч приладів, виявив вплив магнітного поля Землі на провідники зі струмом, що рухаються. Відкрив взаємодію електричних струмів і встановив закон цієї взаємодії (закон Ампера), розробив теорію магнетизму (1820). Відкрив (1822) магнітний ефект котушки зі струмом - соленоїда, зробив висновок, що соленоїд, по якому проходить струм, є еквівалентом постійного магніту, висунув ідею посилення магнітного поля шляхом переміщення усередину соленоїда сердечника з м'якого заліза.

Одиниця виміру сили електричного струму СІ ампер названа на його честь. У 1814 р. він став членом Паризької академії наук. « 1824 р. став професором експериментальної фізики в Колеж де Франс.

Американський фізик, член Національної академії наук.

Основні праці присвячені рентгенівськими й гамма-променям, фізиці космічних променів, фізиці елементарних часток. Відкрив у космічних променях позитрони (1932) і мюони (1936). В 1933 відкрив народження електронно- позитронної пари з гамма-кванта.

Нобелівська премія (1936) Медаль ім. Э. Грессона (1937) Медаль ім. Дж. Эриксона (1960).

Американець шотландського походження, вчений і винахідник телефону, запатентував його в 1876, пізніше експериментував з фонографом.

У 1876 році він отримав патент США , що описує «метод і апарат... для передачі мови та інших звуків по телеграфу... за допомогою електричних хвиль». Фактично мова йшла про телефон. Аудіометр прилад для точного визначення гостроти слуху - електроакустичний прилад для вимірювання гостроти слуху. Белл в 1888 році заснував журнал National Geographic, який донині видається на різних мовах і в багатьох країнах світу, користуючись заслуженою популярністю.

У 1970 р в честь Олександра Белла названий кратер на Місяці. У 2013 р в честь Белла були названі три перших наносупутника, виготовлених за програмою NASA PhoneSat. На них в якості бортового комп'ютера використовуються серійні смартфони Nexus.

Англійський фізик Професор Манчестерського університету

Роботи Блекетта присвячені ядерній фізиці й фізиці космічних променів. В 1925 р., удосконаливши камеру Вільсона, він уперше одержав фотографії розщеплення ядер азоту α-частками, зареєстрував слід протона. В 1933, незабаром після відкриття позитрона, виявив позитрони в космічних променях (зливи електронів і позитронів), показав народження електронно-позитронних пар з γ- квантів.

Відзначений в 1948 Нобелівською премією з фізики за відкриття в галузі ядерної фізики й фізики космічних променів.

Австрійський фізик-теоретик. Один з засновників класичної статистичної фізики.

Вивів в 1866 закон розподілу газових молекул по швидкостях (статистика Больцмана). Формула рівномірного больцманівського розподілу лягла в основу класичної статистичної фізики. Застосовуючи статистичні методи до кінетичної теорії ідеальних газів, вивів (1872) основне кінетичне рівняння газів, що є основою фізичної кінематики. Зв'язав ентропію фізичної системи з імовірністю її стану (1872) і довів статистичний характер другого закону термодинаміки, давши йому своє формулювання, нанісши удар ідеалістичній гіпотезі теплової смерті Всесвіту. Уперше застосував до випромінювання принцип термодинаміки. У 1884 теоретично відкрив закон теплового випромінювання, по якому випромінювана енергія абсолютно чорного тіла пропорційна четвертому степеню абсолютної температури тіла.

Член Австрійської (з 1885) та Шведської королівської академій наук (з 1888). Професор університетів у Граці (1869– 1889), Мюнхені (1889–1894), Відні ( і з 1902) і Лейпцігу (1900– 1902).

Шотландський винахідник- механік, член Лондонського королівського товариства.

Удосконалив конструкцію первісного парового двигуна. Поліпшив паровий двигун і зробив його більше продуктивним. 3В 1800-і роки значна частка енергії британської промисловості забезпечувалася новими паровими двигунами Вата. Творець універсальної парової машини подвійної дії.

На його честь названа одиниця роботи або потужності Ват (W). Роботи Ватта поклали початок промислової революції спочатку в Англії, а потім і у всьому світі. 29 травня 2009 року Банк Англії оголосив про випуск і випустив в обіг банкноти у 50 £ із зображенням Ватта.

Італійський мислитель епохи Відродження, засновник класичної механіки, фізик, астроном, математик, поет і літературний критик, один із засновників сучасного експериментально- теоретичного природознавства.

Першим серйозним винаходом Галілея були гідростатичні ваги для швидкого визначення складу металевих сплавів (1586); визначив питому вагу повітря. Винайшов термоскоп, що є прообразом термометра. Висунув ідею застосування маятника в годиннику. Проводив фізичні дослідження присвячені також гідростатиці, міцності матеріалів. Галілей у 1609 побудував свій перший телескоп з трикратним збільшенням, а трохи пізніше зі збільшенням у 32 рази.

Галілею належить ідея скінченності швидкості поширення світла і постановка (1607) експерименту з її визначення. Галілео Галілей був основоположником експериментально-математичного методу вивчення природи. Він залишив розгорнутий виклад цього методу й сформулював найважливіші принципи механічного світу. Його дослідження кардинально вплинули на розвиток наукової думки. Саме від нього бере початок фізика як наука. Найважливішим вкладом Галілео Галілея в науку була свідома й послідовна заміна пасивного спостереження активним експериментом. Результатами цих експериментів стали зроблені ученим наукові відкриття.

Англійський фізик і хімік, член Лондонського королівського суспільства (1822).

Вивчаючи властивості газових сумішей, Дальтон відкрив закон парціальних тисків газів (1801) і залежність розчинення газів від їхнього парціального тиску. Досліджував залежність випару рідини від тиску, температури й ін. факторів. В 1802 установив, що при постійному тиску при однаковому підвищенні температури всі гази розширюються однаково.

В 1794 уперше описав дефект зору (яким страждав сам), що одержав назву дальтонізму. Від імені цього вченого пішло поняття дальтонізм, яким до кінця життя страждав Джон Дальтон. У 1808 вийшла праця Дальтона Нова система хімічної філософії, де він детально виклав свою атомну теорію

Альбеерт Ейнштеейн один з найвизначніших фізиків XX століття.

Створив спеціальну (1905) і загальну (1907– 1916) теорії відносності. Відкрив закон взаємозв'язку маси і енергії,ввів поняття фотона, встановив закони фотоефекту, основний закон фотохімії (закон Ейнштейна), передбачив (1916) вимушене випромінювання. Розвинув статистичну теорію броунівського руху, заклавши основи теорії флуктуацій, створив квантову статистику Бозе Ейнштейна.

Лауреат Нобелівської премії 1921 року. З 1933 року р. працював над проблемами космології і єдиної теорії поля. У 1992 він був названий 10 в підготовленому Майклом Хартом списку найвпливовіших осіб в історії. У 1999 журнал «Тайм» назвав Ейнштейна «Особистістю століття». У 1999 Gallup Poll навів Ейнштейна під 4 в списку найшанованіших у XX столітті людей рік був оголошений ЮНЕСКО роком фізики з нагоди століття «року чудес», що увінчався відкриттям спеціальної теорії відносності Ейнштейном.

Видатний радянський вчений- фізик та громадський діяч. Відомий своїми дослідженнями у галузі атомного ядра та фізики низьких температур.

1928 відкрив ефект збільшення електроопору в металах, що виникає під час збільшення магнітного поля («закон Капиці»). Один із засновників фізики низьких температур і фізики сильних магнітних полів, академік АН СРСР. Організатор і перший директор ( , з 1955) Інституту фізичних проблем. Відкрив надтекучість рідкого гелію при температурах нижче 2,17 К і безліч інших фізичних явищ, встановив ряд закономірностей.

З 1935 «невиїзний» науковець СРСР. Серед відзнак П.Капиці, зокрема, медаль Резерфорда від Англійського Фізичного товариства. Вчений був членом 25 наукових товариств у Росії, Швеції, Індії, Польщі, Німеччині, Америці, Голландії. На честь вченого названо астероїд 3437 Капиця.

Російський фізик, організатор і керівник робіт в галузі атомної науки і техніки в СРСР, академік АН СРСР (1943).

Досліджував сегнетоелектрики. Спільно із співробітниками виявив ядерну ізомерію. Під керівництвом Курчатова споруджений перший радянський циклотрон (1939). Відкрито спонтанний поділ ядер урану (1940), розроблено протимінний захист кораблів, створено перший в Європі ядерний реактор (1946), першу в СРСР атомну бомбу (1949), перші у світі термоядерна бомба (1953) і АЕС(1954).

Засновник і перший директор Інституту атомної енергії (з 1943, з 1960 імені Курчатова). З ім'ям Курчатова зв'язане й будівництво першої у світі атомної електростанції, що дала струм в Тричі Герой Соціалістичної Праці (1949, 1951, 1954). Ленінська премія (1957), Державна премія СРСР (1942, 1949, 1951, 1954). Резерфордій, 104-й елемент Періодичної системи елементів Менделєєва, отриманий в 1964 пропонувалося назвати на честь Курчатова "Курчатовій".

Французький фізик, хімік, педагог, громадська діячка польського походження.

1898 року оголосила про можливість існування нового, сильно радіоактивного елемента в руді уранової смолки. Разом із чоловіком оголосили про існування двох радіоактивних елементів: полонію і радію. У 1902 році одержано один з цих елементів радій.

Було нагороджено медаллю Деві (1903) і відзначено Нобелівською премією з фізики (1903) разом з Антуаном Беккерелем. Марія Кюрі написала «Трактат про радіоактивність» (1910) і була нагороджена Нобелівською премією з хімії 1911 року. Медаль Маттеуччі (1904)

Англійський математик, механік, астроном і фізик, творець класичної механіки, член (1672) і президент (з 1703) Лондонського королівського товариства.

Ньютон побудував перший телескоп-рефрактор і розвинув теорію кольору на основі спостережень розщеплення білого світла в спектр в оптичній призмі. Він сформулював емпіричний закон теплообміну й побудував теорію швидкості звуку. Відкрив силу тяжіння.

Роботи Ньютона на кілька сторіч стали фундаментом для фізики й техніки. На честь Ісаака Ньютона названо одиницю сили в Міжнародній системі одиниць Ньютон. Ньютон був першим в Англії, кого висвятили в лицарі за наукові заслуги. З 1699 року Ньютон був іноземним членом Французької академії наук. Для світу Ісаак Ньютон став еталоном наукових заслуг.

Французький релігійний філософ, письменник, математик і фізик.

Перший математичний трактат Паскаля «Дослід теорії конічних перетинів» (1639, виданий 1640) був розвитком праць Ж. Дезарга, містив одну з основних теорем проективної геометрії – теорему Паскаля. В 1641 (за іншими відомостями, в 1642) Паскаль сконструював підсумовуючу машину. Разом з Г. Галілеєм і С. Стевіном Паскаль вважається основоположником класичної гідростатики: він установив її основний закон (закон Паскаля), принцип дії гідравлічного преса, указав на спільність основних законів рівноваги рідин і газів. Дослід, проведений під керівництвом Паскаля (1648), підтвердив припущення Э. Торрічеллі про існування атмосферного тиску.

На честь Паскаля названа одиниця вимірювання тиску (Паскаль), а також популярна мова програмування Pascal,кратер на Місяці, один з двох університетів у Клермон-Феррані, щорічна французька наукова премія, астероїд 4500 Паскаль.

Німецький фізик.

У 1895 році відкрив електромагнітне випромінювання рентгенівські промені. Це відкриття мало величезний вплив на подальший розвиток фізики, зокрема привело до виявлення радіоактивності.

Перша Нобелівська премія з фізики 1901 року була присуджена Рентгену. Він сприяв швидкому практичному застосуванню свого винаходу у медицині. Конструкція створеної ним рентгенівської трубки лежить в основі сучасних приладів Медаль Румфорда (1896) Медаль Маттеуччі (1896) Медаль Елліотт Крессона (1897) У листопаді 2004 ІЮПАК найменував елемент номер 111 Рентгеній (РГ) на його честь.

Російський фізик, засновник фізичної лабораторії Московського університету.

У 1888 році О. Г. Столєтов почав займатись дослідженнями дії світла на електричний розряд в газах. Про дію світла на електричний розряд було відомо з робіт німецького фізика Г. Герца. Проте сутність цього явища залишалась неясною. З допомогою дослідів Столєтов відкрив нове явище, назване ним «актино- електричним» (нині відоме, як фотоелектричне).

Ім'ям О. Г. Столєтова названо вулиці в багатьох містах Росії, України, Білорусі й Казахстану, зокрема: в Москві, Новосибірську, Мінську, Алмати, Києві, Дніпропетровську, Запоріжжі. Ім'ям О. Г. Столєтова названо кратер на Місяці.

Сербський та американський винахідник і фізик.

Нікола Тесла автор близько 800 винаходів в області електро- та радіотехніки. Серед найвизначніших відкриттів змінний струм, флуоресцентне світло, бездротова передача енергії. Тесла вперше розробив принципи дистанційного керування, основи лікування струмами високої частоти, побудував перші електричні годинники, двигун на сонячній енергії й багато іншого. Нікола Тесла створив генератор змінного струму, опираючись на принципи обертання магнітних полів, і тим самим надав людству можливість широкого використання електрики.

В Белграді у 1952 році був відкритий Музей Ніколи Тесли, де зберігаються особисті речі винахідника, різноманітні історичні документи та моделі його винаходів. Одиниця вимірювання магнітної індукції в системі СІ названа на честь дослідника Тесла. Портрет Тесли зображений на банкноті у 100 сербських динарів. На честь винахідника названі кратер на Місяці та астероїд 2244 Тесла. Іменем винахідника названо компанію, яка випускає суперкари, облаштовані електричним двигуном Tesla Motors.

Англійський фізик і хімік.

Один із засновників кількісної електрохімії. Уперше одержав (1823) у рідкому стані хлор, потім сірководень, діоксид вуглецю, аміак і діоксид азоту. Відкрив (1825) бензол, вивчив його фізичні й деякі хімічні властивості. Поклав початок (1826) дослідженням натурального каучуку. Показав можливість фотохімічного хлорування этилену за 15 років до здійсненого Ж. Б. А. Дюма відкриття реакції металепсії. Один з піонерів дослідження каталітичних реакцій. Одержав важке свинцеве скло, за допомогою якого відкрив явище магнітного обертання площини поляризації. Установив ( ) кількісні закони електролізу.

Ім'я Фарадея ввійшло в систему електричних одиниць як одиниця електричної ємності Фарадей астероїд, названий на честь вченого.

Італійський фізик, один із творців ядерної й нейтронної фізики, засновник наукових шкіл в Італії й США.

Відкриття ядерних реакцій, що відбуваються при бомбардуванні речовини нейтронами, в результаті яких народжуються нові радіоактивні елементи. Вивчення слабкої взаємодії, одної з фундаментальних взаємодій, і роботи з квантової статистики ферміонів. У 1922 Фермі опублікував роботу «Про явища поблизу лінії часу», в якій він запровадив так звані координати Фермі й довів, що поблизу лінії часу простір стає евклідовим.

Лауреат Нобелівської премії з фізики (1938). Лауреат премії Румфорда Американської академії мистецтв і наук (1953). У його честь названий сотий елемент таблиці Менделєєва – фермій.

Російський вчений- самоучка і винахідник, шкільний вчитель.

Основоположник теоретичної космонавтики. Обгрунтував використання ракет для польотів в космос, прийшов до висновку про необхідність використання «ракетних поїздів» - прототипів багатоступеневих ракет. Починаючи з 1896 р. займався теорією руху реактивних апаратів і запропонував ряд схем ракет дальньої дії і ракет для міжпланетних станцій. У 1903 р була опублікована частина його статті «Дослідження світових просторів реактивними приладами». У цій статті, а також в роботах 1911 і 1914 рр. він заклав основи теорії ракет і рідинного ракетного двигуна. Їм вперше була вирішена задача посадки космічного апарата на поверхню планет, позбавлених атмосфери. В рр. Ціолковський розробив теорію багатоступеневих ракет. Їм же була висловлена ідея створення навколоземних станцій.

За особливі заслуги в області винаходів, що мають величезне значення для оборони Союзу РСР, Ціолковський в 1932 нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора. Напередодні 100-річчя від дня народження Ціолковського в 1954 АН СРСР заснувала золоту медаль ім. К. Е. Ціолковського «3а видатні роботи в області міжпланетних сполучень».