Мазур Д.

БЕРКУТ У середині 1960-х рр. в Карпатах налічувалось 6–8 пар. Зараз карпатську популяцію оцінюють у 10–15 пар. На стан виду негативно впливають: знищення старих ділянок лісу, де птахи гніздяться; скорочення кормової бази; вбивство птахів для виготовлення опудал; випадкове потрапляння у мисливські пастки.

Гадюка степова Причини зміни чисельності: розорювання, забудова, суцільне заліснення, перевипас або регулярне випалювання степових діля нок, знищення змій людиною

Тритон Кареліна Чисельність і причини її зміни: На місцях розмноження від 5–15 і більше на 100 м берегової лінії до 40–50 особин на 50–70 м. Зміни чисельності зумовлені трансформацією біотопів, зникненням та забрудненням нерестових водойм.

САЛАМАНДРА ПЛЯМИСТА Зниження чисельності повязано зі змінами біотопів та відловом.

Жовтопуз безногий, жовтопузик Зазвичай щільність популяції не перевищує 0,2–0,5 ос./км. Середземноморський релікт біля пн. межі ареалу, особливо вразливий внаслідок пізнього настання статевої зрілості і низького виживання молоді.

Ящірка зелена Чисельність і причини її зміни: В околицях Черкас 1–2 особини на 1 км маршруту, у Дніпропетровській обл. від 0,01 ос./га до 3–35 ос./км. Причини зміни чисельності: антропогенна трансформація місць помешкання, застосування пестицидів, хижацький вилов, в окремі роки надто холодні зими.

Мінога українська Чисельність і причини її зміни: Катастрофічно низька. Практично зникла в корінному руслі Дніпра і його великих притоках, Сів. Дінця і Дністра, зрідка трапляеться в їх додатковій системі. Порушення типових біотопів у результаті зміни гідрологічного, хімічного та біологічного режимів водойм, спричиненої господарською діяльністю.

Тюлень-монах Чисельність і причини її зміни: Традиційно рідкісний звір, з низьким репродуктивним потенціалом чисельність популяцій якого знижується на всьому його ареалі. Причини зміни чисельності: посилення чинника неспокою з боку людини.

Морська свиня (азовка) Чисельність і причини її зміни: Невідома, однак є підстави вважати, що за період припинення промислу запаси виду декілька збільшилися, в том числі і в територіальних водах України. Причини зміни чисельності: загибель внаслідок браконьєрського рибного лову, в рибальських снастях і від забруднення моря.

Заєць білий В Україні мешкає кілька сотень біляків. Причини зміни чисельності: вирубування лісових масивів, браконьєрство, посилення хижацтва лисиці у звязку з зростом її чисельності.

Кінь дикий Розмноження в природі почалося в 1998 р. Максимальної чисельності популяція досягла в 2003–2004 рр. 65 особин. На січень 2009 р. нараховувалося близько 50 коней. Причини зміни чисельності: браконьєрство, перебудова ландшафтів в результаті господарської діяльності, втрата генетичного різноманіття через обмежену кількість тварин-засновників популяції.

Їжак вухатий Ймовірно, чисельність виду в Україні не перевищує кілька десятків особин, проте ніколи не була високою. За останні 20 років відомо лише одна достовірна знахідка в окол. Луганська та по одній неперевіреній знахідці на Луганщині і Донеччині. Серед причини зміни чисельності деградація степових екосистем, засадження ділянок псамофітного степу монокультурами сосни, поширення їжака білочеревого, тиск хижаків (лисиці, бродячі пси).

Зубр Поголівя зараз становить менше 200 зубрів. Причини зміни чисельності: браконьєрство і недбале ведення мисливського гос подарства.

Підковоніс великий Чисельність і причини її зміни: В регіонах свого поширення вид є відносно звичайним. Є одним з домінантів печерних скупчень кажанів в Криму та Закарпатті. Причинами скорочення чисельності є непокоєння у сховищах, пряме знищення, руйнування сховищ, скорочення кормової бази. (Вразливий статус.)

Хохуля руська Популяція хохулі знаходиться в пригніченому стані. За результатами обліків 2000–2002 рр. чисельність виду становить 300–500 ос. Причини зміни чисельності: загрожуючі фактори: браконєрство, деградація місць мешкання внаслідок діяльності людини (гідробудівництво, вирубування лісів, оранка та осушення заплавних угідь, випас худоби, забруднення водойм) та порушення гідрологічного режиму водойм через природні катаклізми.

Полівка снігова Чисельність і причини її зміни: Дуже низька, хоча в місцях оселення трапляється не рідко. З території України відомо лише кілька відносно чисельних поселень, розташованих переважно в межах Говерлянського масиву Чорногори. Причини змiни чисельностi: скорочення площі притаманних виду біотопів, будівництво рекреаційних центрів.

Ховрах крапчастий В останні десятиліття встановлені лише окремі колонії в Харківській і Луганській обл. Причиною різкого падіння чисельності стало, перш за все, безпосереднє винищення.

Ведмідь бурий Чисельність і причини її зміни: Не перевищує 300 особин. Фрагментація ареалу, інтенсивна експлуатація та омолодження лісів і велике рекреаційне навантаження на них; високий рівень чинника непокою, браконьєрський відстріл тварин.

Корсак Зараз єдина популяція налічує не більше 20 особин.

Кіт лісовий Чисельність можна оцінити в 400–500 особин. Причини змiни чисельностi: скорочення площ старих листяних лісів, зокрема дібров; відстріл тварин під час здійснення регуляції чисельності бродячих свійських котів та під час полювань, загибель у браконьєрських самоловах та від мисливських псів.

Рись Наразі в Карпатах чисельність оцінюється в 350–400 особин. На території Полісся до 80–90 особин. Причини зміни чисельності: деградація місць існування, фрагментація ареалу, збіднення кормової бази та браконьєрський відстріл.

Пелікан кучерявий На початку 1990-х рр. чисельність - до 14 пар. Чисельність зростає. У серпні 2004 р. на пд. України, виключно у Дунай-Дністровському межиріччі, нараховано 142 птахи.

Лелека чорний По Україні чисельність досягає 400–450 пар. Причини зміни чисельності: деградація місць гніздування через вирубування лісів, меліорація лісових угідь у смузі Лісостепу, фактор непокою.

Пугач В Україні налічують близько 200 пар. На чисельність негативно впливають переслідування людиною, розлякування самок на ранніх стадіях насиджування.