Хімія, наука про склад речовин і їх перетворення, починається з відкриття людиною здатності вогню змінювати природні матеріали. Люди уміли виплавляти.

Презентация:



Advertisements
Похожие презентации
Хімія, наука про склад речовин і їх перетворення, починається з відкриття людиною здатності вогню змінювати природні матеріали. Люди уміли виплавляти.
Advertisements

Значення хімії у повсякденному житті Значення хімії у побуті.
Органічні сполуки в побуті. Поняття про побутові хімікати. Мило, його склад, мийна дія.
Роль хімії у повсякденному житті Роль хімії у повсякденному житті.
«Використання знань з курсу хімії на практиці в школі» Підготувала студентка 112 групи Мартиненко Олена.
Мийні, чистячі, дезинфікуючі засоби Засоби догляду за меблями й підлогою Для боротьби з комахами і захисту рослин Засоби для відбілювання, підкрохмалювання,
Значення хімії в повсякденному житті. Хімія, наука про склад речовин і їх перетворення, починається з відкриття людиною здатності вогню змінювати природні.
За даними Всесвітньої організації охорони здоров я (ВОЗ) здоровя населення на 50% залежить від способу життя, на 20 % - від якості оточуючого середовища,
Хімічні речовини у побуті підготували Стебко Марія, Бондар Аліна 11-Ф.
Синтетичні миючі засоби Виконали: Алексеенко О.В. Перегонцева А.А.
Синтетичні мийні засоби. Мило.Склад. Підготувала:Кузнецова Поліна 42 група.
Хімічні речовини у побуті. На початку нашої ери люди використовували в побуті близько 100 хімічних речовин як органічного походження (бджолиний віск,
Синтетичні миючі засоби та захист довкілля Виконала Михальчук Ольга 4-А к.
Хімія в житті суспільства. План 1.Розвиток хімії та зростання її ролі в сучасному житті. 2.Роль хімії в розвязанні сировинно-ресурсних проблем. 3.Висновок.
Підготували:. Це окремі хімічні речовини, а частіше за все суміші речовин, які використовують у повсякденному побуті за певним призначенням.
ПРИРОДА ХІМІЧНОГО ЗВЯЗКУ. ЕЛЕКТРОНЕГАТИВНІСТ Ь ЕЛЕМЕНТІВ УРОК 8 КЛАС ВЧИТЕЛЬ БОНКОВСЬКА Н. В.
Хімія, наука про склад речовин і їх перетворення, починається з відкриття людиною здатності вогню змінювати природні матеріали. Люди уміли виплавляти.
Органічні речовини як основа сучасних матеріалів. Пластмаси, синтетичні каучуки, гума, штучні й синтетичні волокна Підготувала Логвінова Дарина учениця.
Місце хімії серед наук про природу Виконала учениця 9-А класу, Велітченко Юлія.
Вплив фосфатної побутової хімії на організм людини.
Транксрипт:

Хімія, наука про склад речовин і їх перетворення, починається з відкриття людиною здатності вогню змінювати природні матеріали. Люди уміли виплавляти мідь і бронзу, обпалювати глиняні вироби, отримувати скло ще за 4000 років до н.е. З 7 в. до н.е. Єгипет і Месопотамія стали центрами виробництва барвників; там же отримували в чистому вигляді золото, срібло і інші метали. Приблизно з 1500 до 350 до н.е. для виробництва барвників використали перегонку, а метали виплавляли з руд, змішуючи їх з деревним вугіллям і продуваючи через суміш, що горить - повітря. Самим процедурам перетворення природних матеріалів давали містичне значення. З розвитком фізичних теорій про будову атомів і молекул були переосмислені такі старі поняття, як хімічна спорідненість і трансмутація. Виникли нові уявлення про будову матерії. У 1896 Антуан Анрі Беккерель ( ) відкрив явище радіоактивності, виявивши спонтанне випущення солями урану субатомних часток, а через два роки дружина Пьера Кюрі ( ) і Марія Кюрі ( ) виділила два радіоактивних елементи: полоній і радій. Відкриття Фредеріка Содді ( ), що показало, що при радіоактивному розпаді відбувається перетворення одних речовин в інші, дало нове значення тому, що древні називали трансмутація.

У 1897 Джозеф Джон Томсон ( ) відкрив електрон, заряд якого з високою точністю виміряв в 1909 Роберт Міллікен ( ). У 1911 Ернст Резерфорд ( ), виходячи з електронної концепції Томсона, запропонував модель атома: в центрі атома знаходиться позитивно заряджене ядро, а навколо нього обертаються негативно заряджені електрони. У 1913 Нільс Бор ( ), використовуючи принципи квантової механіки, показав, що електрони можуть знаходитися не на будь-яких, а на суворо визначених орбітах. Планетарна квантова модель атома Резерфорда примусила вчених по- новому підійти до пояснення будови і властивостей хімічних сполук. Німецький фізик Вальтер Коссель ( ) передбачив, що хімічні властивості атома визначаються числом електронів на його зовнішній оболонці, а утворення хімічних зв'язків зумовлюється в основному силами електростатичної взаємодії. Американські вчені Гілберт Ньютон Льюїс ( ) і Ірвінг Ленгмюр ( ) сформулювали електронну теорію хімічного зв'язку. Відповідно до цих уявлень молекули неорганічних солей стабілізуються електростатичними взаємодіями між іонами, що входять до їх складу, які утворяться при переході електронів від одного елемента до іншого (іонний зв'язок). Всі нові уявлення про будову речовини могли формуватися тільки внаслідок розвитку у 20 ст. експериментальної техніки і появи нових методів дослідження. Відкриття в 1895 Вільгельмом Конрадом Рентгеном ( ) Х-променів послужило основою для створення згодом методу рентгенівської кристалографії, що дозволяє визначати структуру молекул по картині дифракції рентгенівських променів на кристалах. За допомогою цього методу була розшифрована структура складних органічних сполук інсуліну, ДНК, гемоглобіну і ін. З створенням атомної теорії з'явилися нові могутні спектроскопічні методи, що дають інформацію про будову атомів і молекул.

У побуті ми практично щоденно зустрічаємося з продуктами хімічної промисловості та з хімічними процесами. Це прання білизни, миття посуду, доглядання за підлогою та меблями застосування клею, а також готування їжі, умивання з милом, догляд за шкірою обличчя та інша особиста гігієна тощо. Нині побутова хімія це самостійна галузь промисловості Щороку у світі виробляється майже 30 млн. т товарів побутової хімії. Це мийні, чистячі, дезінфікуючі засоби, засоби догляду за меблями й підлогою, для боротьби з комахами і захисту рослин, засоби для вибілювання, підкрохмалювання,підсинювання, різноманітні фарби, клеї, автокосметика тощо. У побуті широкого застосування набули мийні засоби. Річ у тім, що чиста вода добре видаляє із забрудненої поверхні лише розчинні в ній речовини. Часточки нерозчинних речовин, але які змочуються водою (гідрофільні), можна видалити за рахунок механічного впливу. Якщо ж речовини не змочуються водою (гідрофобні) І до того ж мають підвищену в'язкість, то практично їх не можна видалити водою. Це стосується жирових забруднень, воску, стеарину, олії, різних органічних речовин тощо У таких випадках застосовується мило, а ще краще синтетичні мийні засоби (СМЗ), що належать до групи поверхнево-активних речовин (ПАР).

До СМЗ універсальної дії відносять пральні порошки «Наталка», «Кристал», «Лотос», «Астра». Для прання вовняних, шовкових і синтетичних тканин використовуються порошки «Екстра», «Новость». Мийна дія ПАР пояснюється їхньою здатністю часточки РУДУ жирового походження з'єднувати з водою. Залежно від призначення до складу СМЗ входять різні лужні добавки: силікат натрію, сода, фосфати натрію, які полегшують процес прання бавовняних і льняних тканин, капрону. Але ці СМЗ не можна застосовувати для прання виробів із вовни і лавсану, оскільки вони поступово руйнуються під впливом лужного середовища. Для таких виробів застосовують СМЗ, які створюють у воді нейтральну реакцію.

Під час прання виробів, які мають забруднення біологічного походження, наприклад плями крові, використовують СМЗ, що містять ферменти. Але слід пам'ятати, що не можна прати у дуже гарячій воді, оскільки ферменти за температур, понад 40 °С руйнуються. Деякі СМЗ містять відбілювачі, що руйнують стійкі забруднення, через які тканина набуває сірого або жовтого кольору. Відбілювачем може бути перборат натрію NaBO3 4Н20, як сама пероксидна сіль, так і пероксид гідрогену Н2О2, щ0 утворюється під час гідролізу солі. Багато які штучні волокна здатні електризуватися, тобто накопичувати електричні заряди. Негативні заряди (електрони) можуть накопичувати нітрон, лавсан, ацетатні волокна Позитивного заряду (через втрату електронів) набуває поверхня капрону, нейлону і частково вовна та шовк. Льняні та бавовняні тканини поглинають вологу, що сприяє стіканню електричних зарядів, тому вони й не електризуються.

Для запобігання електризації вироби із синтетичних тканин обробляють розчином «Антистатик». Для чищення посуду, раковин у мийні засоби часто вводять тверді інертні речовини абразиви, які полегшують механічне руйнування твердих забруднень. Способи застосування СМЗ та інших препаратів зазначаються на упаковках, їх слід додержуватися, тоді використання товарів побутової хімії буде цілком безпечним. Хімічна промисловість випускає великий асортимент клеїв. Міцність зчеплення клею відносно склеюваних поверхонь визначається силами міжмолекулярної взаємодії (електростатичними силами) або хімічними силами, які ведуть до утворення хімічного зв'язку.

Хімічна промисловість випускає великий асортимент них клеїв. Міцність зчеплення клею відносно склеюваних поверхонь визначається силами міжмолекулярної взаємодії (електростатичними силами) або хімічними силами, які ведуть до утворення хімічного зв'язку. До групи найкращих смол, клеїв і лаків належать епоксидні. Їм властива висока липкість до скла, порцеляни, металів, пластмас, дерева та висока межа міцності. У побуті широко використовуються клеї типу БФ, БФ-2, БФ-5, виготовлені на основі фенол формальдегідних смол. Випускається широкий асортимент засобів особистої єни і парфумерно-косметичних препаратів, засобів боротьби з комахами та по догляду за автомобілем, плямовивідні засоби і багато іншого. У цій галузі здійснюються науково-дослідні роботи і асортимент товарів побутової хімії постійно розширюється.

Хімічна промисловість разом з користю приносить і багато шкоди, особливо це стосується забруднення навколишнього середовища. Найбільше потерпають атмосферний басейн, водна система, грунти. Однак при розумному підході негативний вплив на довкілля можна максимально зменшити. При цьому ще хімічна промисловість може боротися із забрудненням довкілля, впроваджуючи різноманітні утилізаційні технології тощо. Отже, роль хімії у житті людини досить велика, її важко переоцінити. Сучасний прогрес неможливий без хімії!