Органічні речовини в живій природі були першими обєктами дослідження науки, що згодом дістала назву органічна хімія. Уперше це поняття ввів шведський науковець Й. Я. Берцеліус.

Ациклічні – насичені та ненасичені вуглеводні з відкритим ланцюгом атомів; Циклічні – сполуки із замкненим ланцюгом атомів. В свою чергу діляться на ізоциклічні та гетероциклічні.

Ациклічні НасиченіНенасичені Насичені це вуглеводні із загальною формулою СnН2n+2 (парафіни, або алкани). Атоми вуглецю в цих сполуках пов'язані між собою і з атомами водню простими (одинарними) зв'яз- ками: С-С і С-Н. Ненасичені це вуглеводні із загальною формулою СnН2n (олефіни); СnН2n-2 (ацетиленові або), СnН 2n-4, СnН 2n-6 і т. д. Олефінові вуглеводні містять подвійний (олефіновий) зв'язок С=С, ацетиленові потрійний зв'язок С С.

Друга половина XX ст. стала періодом інтенсивного пошуку, дослідження і виробництва полімерів. За своїми властивостями полімерні матеріали вигідно відрізняються від природних. Вони довговічніші, не зазнають корозії, мають невелику густину, досить міцні; їх легко формувати, обробляти, забарвлювати.

Синтетичні органічні сполуки Барвники Вибухові речовини Пластмаси Синтетичні волокна Каучуки Запашні речовини (парфуми) Ліки

Пластмаси це матеріали, створені на основі полімерів, які здатні під впливом температури і тиску набувати певної форми і зберігати її.

поліетилен; поліпропілен; полівінілхлорид; полівінілацетат; фенолоформальдегідні смоли.

Волокна Волокна це довгі гнучкі нитки, які виробляють із природних або синтетичних полімерів і використовують для виготовлення пряжі й текстильних виробів.

Природні волокна – формуються на поверхні насіння (бавовна), у стеблах і листі (коноплі, льон). Їхня основа целюлоза. Тваринні волокна є білковими полімерами. Штучні волокна – добувають переробкою природних полімерів, здебільшого целюлози. Вони мають низку переваг, які стосуються технології волокон і якості виробів із них. Найважливішими штучними волокнами є віскозне й ацетатне. Синтетичні волокна – в иробляють із органічних сполук, здійснюючи хімічні реакції. До волокон цього типу належать капрон, найлон, енант, нітрон, лавсан та ін.

До сьогодні людство використовує органічні речовини аби задовольнити матеріальні потреби, передусім - у харчових продуктах, зручному одязі, комфортному житлі, теплі і т.д.

Доведемо це на прикладі целюлози: Незважаючи на те, що організм людини практично не засвоює целюлозу, вона відіграє важливу роль у харчуванні і підтриманні здоровя. Тривимірна структура целюлози

природний полімер, полісахарид, волокниста речовина, головна складова частина оболонки рослинних клітин. У найбільшій кількості міститься у деревині, волокнах бавовни, льону і ін.

Саме целюлоза, що міститься в рослинах, є основною поживною речовиною у складі корму для багатьох сільськогосподарських тварин, яких використовують для одержання мяса, молока, жиру, яєць, вовни тощо.

Підготували учні 11 класу Сєдих Дмитро Беренич Владислав