Батько Вольтера був багатим буржуа, нотаріусом. Вольтер здобув освіту в єзуїтському колежі Людовіка XIV, а потім, у школі правознавства. За сатиру на регента Франції герцога Орлеанського був ув ' язнений у Бастилії, де провів майже рік. Там він створив трагедію « Едіп » («Edipe», 1718), яка мала гучній успіх. Вольтер ( саме цим іменем він підписав п ' єсу ) вже тоді пророчили славу Корнеля. Волелюбні настрої поета відображені в поемі « Ліга, або Генріх Великий » («La ligue ou Henri le Grand», 1723), надрукованій за кордоном. За виклик на дуель аристократа де Рогана Вольтера ув ' язнили в Бастилію, а потім вигнали з Франції. Три роки він провів в Англії, де вивчав праці Дж. Локка та І. Ньютона, творчість В. Шекспіра. Після повернення у Париж опублікував « Лисро англійську націю » («Letters concerning the english nation», 1731), засуджені паризьким парламентом до спалення, оскільки в книзі прославлявся англійський державний устрій і засуджувалася система французького абсолютизму.

Близько п ' ятнадцяти років Вольтер прожив у Сіреї своєї приятельки маркізи де Шатле. Тут він створив праці з історії, трактати з математики та філософії, трагедії, комедії, поеми, повісті.

Прусський король Фрідріх II писав : « Ні, звичайно, це не одна людина здійснює ту подиву гідну роботу, яку приписують пану Вольтеру. В Сіреї проживає ціла академія, складена з найобраніших людей. Там живуть філософи, котрі перекладають Ньютона, епічні поети, Корнелі, Катулли, Фукідіди, і праці цієї Академії публікуються у світ під ім ' ям Вольтера, так само як перемоги цілої армії приписуються одному полководцю ».

У Сіреї Вольтер написав цикл філософських повістей, знамениті трагедії « Заїра »(«Zaire», 1732) і « Фанатизм, або Пророк Магомет » («Le fanatisme ou le Prophete Mahomet», 1742), сатиричну поему « Орлеанська діва » («La pucelle d'Orleans», ) та ін.

Після смерті в 1749 р. Емілії дю Шатле Вольтер прийняв запрошення Фрідріха II, мріючи втілити ідеал просвітників створити модель освіченого абсолютизму. Проживаючи в Потсдамі, він написав ряд статей для « Енциклопедії » Д. Діцро і Ж. Д ' Аламбера. Перебування у Пруссії закінчилося скандалом, і Вольтер залишив двір Фрідріха.

У 1755 р. він купив маєток Ферней на кордоні Франції та Швейцарії. Дім Вольтера став місцем паломництва інтелектуальної еліти Європи. У Фернеї він продовжив цикл філософських повістей, написав « Історію Росії за царювання Петра Великого » («L'Histoire de la Russie sous Pierre le Grand», ), декілька філософських лоєм і трагедій, створив « Філософський словник » «Dictionnaire philosophique», 1764) і т. д.

Звідси він звертався до суспільної думки Європи, захищаючи безневинно засуджених Ж. Каласа і юного де Ла Бара. У Європі його шанобливо величали « королем Вольтером ». У 1778 р. письменник приїхав у Париж, де його зустріли з тріумфом. Проте через три місяці Вольтер помер, з тіло його за наказом уряду було перевезено з Шампань і поховано в абатстві Сельєр. У 1791 р. прах Вольтера перенесено в Пантеон, а на його могилі викарбовано : « Він підготував нас до свободи ».