Літературні балади і їхні представники

Літературна балада сформувалася в XIV столітті. Балада стала відомою завдяки творчості Франсуа Війона.

Художні особливості балад Зачин – звертання до персонажа. Раптове повідомлення про незвичайні пригоди. Трагічні випадки, що справляють сильне емоційне враження на читача. Естетичне відображення дійсності. Романтична піднесеність. Елементи фантастики. Метаморфози-перетворення. Персоніфікація рослин і явищ природи. Відсутні детальні описи, повтори, характерні для героїчного епосу. Швидкий і напружений розвиток дії.

Франсуа Війон (1431 чи 1432 – після 1463)

«Балада прикмет» Тема: Незбагненність власної особистості для самого себе, суперечливість життя і людської натури.

Йоганн Крістоф Фрідріх Шиллер (1759 – 1805)

«Рукавичка» Тема: утвердження самоцінності людського життя, ідеалів свободи, людяності, гідності та шляхетності.

Йоганн Вольфґанґ Ґете (1749 – 1832)

«Вільшаний король» Тема : Стосунки людей з природою, порушення гармонії між ними.

Олександр Сергійович Пушкін (1799 – 1837)

«Пісня про Віщого Олега»

Роберт Льюїс Стівенсон (1850 – 1894)

«Вересовий трунок» Тема: Незламність простого народу, його нескореність жорстокій силі зла і насилля, відданість рідним святиням.

Адам Міцкевич (1798 – 1855)

«Альпухара» Тема: мужність і нескореність перед ворогом.

Підготувала: Миринда Богдана