« Якщо рухаєшся в тому напрямі, в якому твій страх зростає, ти на правильному шляху »

Милорад Павич народився 15 жовтня 1929 року в Белграді

Його батько був скульптором і походив з інтелігентної сім ' ї, мати викладала філософію і була знавцем сербського фольклору Перші дитячі спогади маленького Милорада пов ' язані з материними родичами, які жили на протилежному березі Дунаю, на березі річки Тамиш, у місті Панчеві.

З дитинства Павич захоплювався грою на скрипці. Його батько прекрасно грав на цьому музичному інструменті, і його любов передалася й синові. Уже будучи студентом він залишив улюблене заняття, оскільки не вистачало часу для навчання.

Учився Милорад Павич у школі імені Карагеоргія в Белграді.

У 1949 році Павич вступив до Белградського університету, а в 1954 році закінчив відділення літератури філософського факультету. Це були значущі роки в житті майбутнього письменника.

Був одружений з Ясміною Михайлович, письменницею й літературним критиком.

Добре володіючи російською та англійськими мовами, Павич проявив себе й як видатний перекладач творів О. Пушкіна та Дж. Г. Байрона. Професор Павич став дійсним членом Сербської Академії наук і мистецтва (1991), регулярно читав лекції у Белграді, Сорбонні, Відні. Твори романіста найбільш популярні в сучасного читача.

був номінований на Нобелівську премію в галузі літератури у 2004 році.

Бібліографія Залізна завіса ( Гвоздена завеса ) 1973 Хозарський словник ( Хазарски речник ) 1984 Пейзаж, намальований чаєм ( Предео сликан чајем ) 1988 Внутрішня сторона вітру ( Унутрашња страна ветра ) 1991 Вивернута рукавиця ( Изврнута рукавица ) 1993 Остання любов у Царгороді ( Последња љубав у Цариграду ) 1994 ( Кутија за писање ) 1999 Зоряна мантія ( Звездани плашт ) 2000 Сім смертних гріхів ( Седам смртних грехова ) 2002 Унікат ( Уникат ) 2004 Інше тіло ( Друго тело ) 2006 ( Свадба у купатилу ) 2007

Майстерність Милорада Павича : прагнення нової, « нелінійної літератури »: твори гіпертекстуальні, тобто їх можна читати як з початку, так і з будь - якого фрагмента. Гіпертекст текст, упорядкований таким чином, що він перетворюється в систему, ієрархію текстів, одночасно складаючи єдність і велику кількість текстів ; оповідь ведеться навколо кількох вузлових тем : історичний час, історична наука, інтерактивна проза ; тема твору звучить на кількох рівнях : структурному ( компонування частин ), сюжетному ( долі героїв ); вона набуває незліченної множини відтінків, вплітаючись у діалоги, слугуючи підставою для вставних притч і афоризмів ; романи інтерактивні, які можна читати, як він сам говорив, обираючи свій маршрут і створюючи свій текст, стаючи співавтором ; минуле та майбутнє існувало у просторово - розділених відгалуженнях теперішнього ; введення у прозу специфічних фактів балканської етнографії, сербських звичаїв і побутових деталей ; використання елементів готичного роману ( роману жахів і таємниць ) і його близького родича детективу, необарокових та розгорнутих метафор, стрижневих мотивів або лейтмотивів.

Один із найулюбленіших лейтмотивів лейтмотив будівництва і гри з часом ; майстер специфічного портрету, який поєднував риси імпресіонізму та символізму ; чергування лаконічності викладу із розгорнутими відступами ; непередбачуваність сюжетних ходів ; метафорика і смислова парадоксальність ; поєднання традицій візантійського роману із постмодерністським арсеналом художніх засобів : мистецтво автоцитатного комбінування один із найулюбленіших методів творчого стилю романіста.