Матчворк Підготувала учениця 11-А класу Шведюк Людмила

Історія сірників Здавався б, не настільки вже великий винахід сірника. На перший погляд, що може бути простіше цього знайомого всім предмета? Але в дійсності історія створення сірника на всім протязі, поки сірник не придбав свій сучасний вид, дуже захоплюючий. Напевно, ніхто не стане сперечатися з тим, що цей винахід одне із самих удалого й необхідних для людства. Нам, людям, що живуть в XXI столітті, важко навіть представити, якою величезною проблемою було добування вогню, скажемо, у часи Древнього Рима. Римляни стукали каменем об камінь, намагаючись висікти іскру й підпалити нею скіпу, покриту сіркою. Здавався б, не настільки вже великий винахід сірника. На перший погляд, що може бути простіше цього знайомого всім предмета? Але в дійсності історія створення сірника на всім протязі, поки сірник не придбав свій сучасний вид, дуже захоплюючий. Напевно, ніхто не стане сперечатися з тим, що цей винахід одне із самих удалого й необхідних для людства. Нам, людям, що живуть в XXI столітті, важко навіть представити, якою величезною проблемою було добування вогню, скажемо, у часи Древнього Рима. Римляни стукали каменем об камінь, намагаючись висікти іскру й підпалити нею скіпу, покриту сіркою.

Історія сірників Ще раніше первісні люди добували вогонь тертям за допомогою сухих паличок. У Середні століття людство практично не просунулося вперед у справі добування вогню. Іскрою, висіченої всі тим же древнім способом, підпалювали сухі мохи або сухі ганчірки. І лише в XVII столітті, коли був відкритий фосфор, здатний запалюватися при дуже низькій температурі, з'являється перша подоба сірників. В 1681 році англієць Роберт Бойль догадався покрити скіпу розчином сірки й фосфору. Такі скіпи загорялися від першої ж іскри, але настільки ж легко запалювалися й від ненавмисного нагрівання, тому в побуті вони були дуже небезпечні. Наприкінці XVIII століття з'явилися "хімічні сірники". Нанесений на них склад запалювався, коштувало капнути на нього сірчаною кислотою. Звичайно, у побуті вони були не дуже-те зручні. А в 20-е роки XIX століття англійський аптекар Джон Уокер винайшов сірника, схожі на сучасні, але значно більшого розміру. Їхні голівки запалювалися від тертя об будь-яку шорстку поверхню Ще раніше первісні люди добували вогонь тертям за допомогою сухих паличок. У Середні століття людство практично не просунулося вперед у справі добування вогню. Іскрою, висіченої всі тим же древнім способом, підпалювали сухі мохи або сухі ганчірки. І лише в XVII столітті, коли був відкритий фосфор, здатний запалюватися при дуже низькій температурі, з'являється перша подоба сірників. В 1681 році англієць Роберт Бойль догадався покрити скіпу розчином сірки й фосфору. Такі скіпи загорялися від першої ж іскри, але настільки ж легко запалювалися й від ненавмисного нагрівання, тому в побуті вони були дуже небезпечні. Наприкінці XVIII століття з'явилися "хімічні сірники". Нанесений на них склад запалювався, коштувало капнути на нього сірчаною кислотою. Звичайно, у побуті вони були не дуже-те зручні. А в 20-е роки XIX століття англійський аптекар Джон Уокер винайшов сірника, схожі на сучасні, але значно більшого розміру. Їхні голівки запалювалися від тертя об будь-яку шорстку поверхню

Історія сірників Сэмуэль Джонс, випустив, партію сірників з ефектною назвою "Люцифер". Вони продавалися в металевих коробочках і користувалися більшим попитом. Сэмуэль Джонс, випустив, партію сірників з ефектною назвою "Люцифер". Вони продавалися в металевих коробочках і користувалися більшим попитом. Однак йому не вдалося запустити масове виробництво свого товару. Справа в тому, що при згорянні " сірників-люциферов" виділявся шкідливий і навіть отрутний дим, про що виробник чесно попереджав покупців: на коробках збожеволів напис про те, що людям із хворими легенями не можна користуватися цими сірниками. Майже відразу після винаходу Уокера у Франції з'явилися сірники з голівкою, головним компонентом якої був білий фосфор. Однак йому не вдалося запустити масове виробництво свого товару. Справа в тому, що при згорянні " сірників-люциферов" виділявся шкідливий і навіть отрутний дим, про що виробник чесно попереджав покупців: на коробках збожеволів напис про те, що людям із хворими легенями не можна користуватися цими сірниками. Майже відразу після винаходу Уокера у Франції з'явилися сірники з голівкою, головним компонентом якої був білий фосфор. Їхнім творцем був дев'ятнадцятирічний хімік Шарль Сориа. Ці сірники легко запалювалися, коштувало тільки чиркнути ними об будь-яку поверхню, наприклад, об підошву взуття, але могли запалюватися й від тертя друг об друга в коробці. До того ж білий фосфор отрутний, тому виробництво й використання таких сірників у побуті було пов'язане з ризиком для здоров'я. Одночасно із Шарлем Сориа ще трохи вчених запропонували використовувати у виробництві сірників білий фосфор. Їхнім творцем був дев'ятнадцятирічний хімік Шарль Сориа. Ці сірники легко запалювалися, коштувало тільки чиркнути ними об будь-яку поверхню, наприклад, об підошву взуття, але могли запалюватися й від тертя друг об друга в коробці. До того ж білий фосфор отрутний, тому виробництво й використання таких сірників у побуті було пов'язане з ризиком для здоров'я. Одночасно із Шарлем Сориа ще трохи вчених запропонували використовувати у виробництві сірників білий фосфор.

Вироби з сірників Сірники найбільш доступний і в той же час досить простий виробний матеріал, який відкриває необмежені можливості для дозвілля і творчості! З них можна створювати просто неймовірні речі. Сірники найбільш доступний і в той же час досить простий виробний матеріал, який відкриває необмежені можливості для дозвілля і творчості! З них можна створювати просто неймовірні речі. Виробу із сірників це окремий вид мистецтва, який тішить і вражає нас не менше, ніж, приміром, вироби з скла і величні скульптури. Виробу із сірників це окремий вид мистецтва, який тішить і вражає нас не менше, ніж, приміром, вироби з скла і величні скульптури. Для того щоб зробити щось із сірників необхідно величезне терпіння. Для того щоб зробити щось із сірників необхідно величезне терпіння. От уявіть, скільки праці й посидючості необхідно, щоб із сірників вийшов будиночок або колодязь! От уявіть, скільки праці й посидючості необхідно, щоб із сірників вийшов будиночок або колодязь! Чого тільки не виготовляли із сірників починаючи маленькими будиночками і закінчуючи величезними спорудами архітектури (найбільша саморобка із сірників, яка занесена в Книгу Гіннеса, є клоном нафтової платформи, ця саморобка має масу майже 1 тонну і піднімається вгору на 4 метри, а в довжину більше 6 метрів)! Чого тільки не виготовляли із сірників починаючи маленькими будиночками і закінчуючи величезними спорудами архітектури (найбільша саморобка із сірників, яка занесена в Книгу Гіннеса, є клоном нафтової платформи, ця саморобка має масу майже 1 тонну і піднімається вгору на 4 метри, а в довжину більше 6 метрів)! Більш того, сірники самий корисний матеріал для конструювання різних головоломок. До того ж вони розвивають у дітей: кмітливість, точність рухів; уважність до окремих частин; творчу активність і естетичний смак; прагнення в досягненні своїх цілей! Більш того, сірники самий корисний матеріал для конструювання різних головоломок. До того ж вони розвивають у дітей: кмітливість, точність рухів; уважність до окремих частин; творчу активність і естетичний смак; прагнення в досягненні своїх цілей!

Способи конструювання Існує два основних способи конструювання усіляких виробів із сірників: без використання клею і з його використанням. Звичайно, використання клею в процесі роботи, значно її спрощує, і стає під силу маленьким дітям. Згинаючи сірники і склеює їх можна конструювати найбільш різноманітні поробки: коробочки, фігури тварин і людей, столи, стільці, Другий спосіб конструювання різноманітних сувенірів, композицій, декорацій при якому клей не застосовується. Це досить складна техніка, що вимагає певного досвіду і навичок роботи з сірниками, тому початківцям «сірниковим майстрам» краще почати виготовляти поробки за допомогою клею. Існує два основних способи конструювання усіляких виробів із сірників: без використання клею і з його використанням. Звичайно, використання клею в процесі роботи, значно її спрощує, і стає під силу маленьким дітям. Згинаючи сірники і склеює їх можна конструювати найбільш різноманітні поробки: коробочки, фігури тварин і людей, столи, стільці, Другий спосіб конструювання різноманітних сувенірів, композицій, декорацій при якому клей не застосовується. Це досить складна техніка, що вимагає певного досвіду і навичок роботи з сірниками, тому початківцям «сірниковим майстрам» краще почати виготовляти поробки за допомогою клею.

Вироби:

План 1.Історія сірників 2.Вироби зсірників 3.Способи конструювання 4.Вироби