Зоряне скупчення гравітаційно зв'язана група зірок, що має загальне походження і рухома в гравітаційному полі галактики як єдине ціле. За своєю морфологією зоряні скупчення історично поділяються на два типи: розсіяні і кулясті.

Розсіяні зоряні скупчення складаються з декількох десятків, сотень, іноді тисяч зір і мають неправильну форму. Вони, як правило, складаються з щільної серцевини, оточеної більш розсіяною «короною» з зірок. Діаметр серцевини зазвичай складає 3-4 св. м., а корони - 40 св. л.

Кулясті зоряні скупчення мають сферичну або злегка сплюснуту форму діаметром до 300 св. р. Вони налічують сотні тисяч і навіть мільйони зір, які групуються до центра. Усы кулясті скупчення розташовуються сферично-симетрично відносно центра Галактики, помітно концентруючись навколо нього.

У розсіяних зоряних скупченнях багато масивних яскравих зір, а також змінних, спалахуючих та зір з незвичайним хімічним складом. Червоних гігантів і надгігантів там практично немає. Вік розсіяних скупчень у середньому становить лише 1 млрд років. Кулясті скупчення в більшості складаються з зір маломасивних, на пізніх етапах еволюції. Вік кулястих скупчень оцінюють у млрд років.

Зоряні асоціації угрупування гравітаційно непов'язаних або слабопов'язаних між собою молодих зір (віком до декількох мільйонів років), об'єднаних спільним походженням. За типом зоряного населення асоціації поділяють на: OB-асоціації, що здебільшого складаються з гарячих зір спектральних класів O та B; T-асоціації, характерні об'єкти яких змінні зорі типу T Тельця.

На відміну від молодих розсіяних скупчень зоряні асоціації мають більші розміри десятки парсек (у ядер розсіяних скупчень одиниці парсек) та меншу густину зоряного населення: кількість зір в асоціації становить від кількох десятків до сотень, маса , у той час як розсіяні скупчення налічують сотні тисяч і більше зір.