Закони Кеплера. Йога́ннес Ке́плер німецький філософ, математик, астроном, а стролог і оптик, відомий насамперед відкриттям законів руху планет, названих.

Презентация:



Advertisements
Похожие презентации
Закони Кеплера – закони руху небесних тіл. З прадавніх часів вважалося, що небесні тіла рухаються по «ідеальних кривих» - колах. Геоцентрична система.
Advertisements

Закони Кеплера. Закони Кеплера - три емпіричні залежності, що описують рух планет навколо Сонця. Названо на честь німецького астронома Йоганеса Кеплера,
В 1679 році Ісаак Ньютон показав, що будь-яке тіло в полі тяжіння кулеподібного тіла буде рухатися по конічному перерізу. Наприклад, по еліпсу, параболі.
Закони Кеплера – закони руху небесних тіл Ткач Олександр Васильович, учитель Бутенківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів.
Закони Кеплера Виконала учениця 11-А класу Колядко Вероніка Вчитель: Суходольський В.К. Макарівський НВК 2013.
Конфігурації планет визначають розташування планет відносно Землі й Сонця та обумовлюють їх видимість на небосхилі. Усі планети світяться відбитим сонячним.
27 грудня 1571, Вайль-дер-Штадт 15 листопада 1630, Реґенсбурґ.
Закони руху планет Урок 4 Автор: Павлій С.І. – вчитель фізики Старомерчицької ЗОШ І – ІІІ ступенів.
Гравітаційна взаємодія. Закон всесвітнього тяжіння У природі спостерігається 4 види взаємодій: гравітаційна, електромагнітна, ядерна (або сильна) і слабка.
Історія астрономії. Перші спроби пояснити таємничі небесні явища були зроблені в Давньому Єгипті. Єгипетські жреці склали перші карти зоряного неба, дали.
Земля – планета Сонячної системи. Форма та розміри Землі. Обертання Землі навколо Сонця та своєї осі.
Механічний Механічний рух Відносність руху. Траєкторія. Час, який пройшло тіло. Одиниці швидкості.
Виконала: уч.11 класу Чорнобаєва Олена. Вене́ра друга за відстанню від Сонця планета, майже такого ж розміру, як Земля.
ЛЮДИНА І ВСЕСВІТ РОБОТА УЧЕНИЦІ 5-В КЛАСУ КОРЧИК ХРИСТИНИ.
Юпітер 1) Загальна характеристика планет-гігантів. 2) Юпітер. 3) Супутники Юпітера 4) Сатурн. 5) Уран. 6) Нептун.
Метод паралаксу є найбільш застосовуваний в астрономії. Метод паралаксу є єдиним безпосереднім методом вимірювання відстаней поза межами Сонячної системи.
Механічний рух Відносність руху. Траекторія. Час, який пройшло тіло. Одиниці швидкості.
Підготували: учениці 11-Б класу Кременчук В., Бещук А. МІСЯЦЬ- СУПУТНИК ЗЕМЛІ.
Зорі План: 1.Зорі та їх класифікація 2.Подвійні зорі 3.Фізичні змінні зорі 4.Планетарні системи інших зір.
Корсунь-Шевченкіська ЗОШ 1 Кулик Б.В. Природознавство 5 клас Земля – планета Сонячної системи.
Транксрипт:

Закони Кеплера

Йога́ннес Ке́плер німецький філософ, математик, астроном, а стролог і оптик, відомий насамперед відкриттям законів руху планет, названих законами Кеплера на його честь. В обчислювальній математиці на його честь названо метод наближеного обчислення інтегралів. Він поширював логарифмічне числен ня у Німеччині, заснував оптику як науку, вдосконалив телескоп- рефрактор та допоміг довести відкриття, зроблені з допомогою телескопа його сучасником Ґалілео Ґалілеєм.

Закони Кеплера - три емпіричні залежності, що описують рух планет навколо Сонця. Названо на честь німецького астронома Йоганес Кеплера, який відкрив їх шляхом аналізу спостережень руху Марса навколо Сонця, здійснених данським астрономом Тихо Браге.

Йоганн Кеплер виявив, що орбіта Марса не коло, а еліпс Еліпс - геометричне місце крапок, для яких сума відстаней від двох заданих точок (фокусів F 1 і F 2 ) є величина постійна і рівна довжині великої осі. Лінія, що сполучає будь-яку точку еліпса з одним з його фокусів, називається радіусом-вектором цієї крапки.

Закони Кеплера застосовні не лише для руху планет, але і для руху їх природніх і штучних супутників.

Перший закон Кеплера Усі планети рухаються по еліптичних орбітах, в одному із фокусів яких знаходиться Сонце.

Другий закон Кеплера. За рівні проміжки часу радіус-вектор планети описує рівні площі S = L·t/2mS = L·t/2m

Третій закон Кеплера Квадрати зоряних періодів обертання планет відносяться, як куби великих півосей їхніх орбіт. Цей закон Кеплера пов'язує середні відстані планет від Сонця з їхніми зоряними періодами обертання і надає змогу встановити відносні відстані планет від Сонця, інакше кажучи, дає змогу подати великі півосі всіх планетних орбіт в одиницях великої півосі земної орбіти. Велику піввісь земної орбіти взято за астрономічну одиницю відстаней, але її абсолютне значення було визначено пізніше, лише у XVIII столітті. Відношення кубу півосі до квадрата періоду обертання є сталою для всіх планет Сонячної системи і залежить лише від маси Сонця і гравітаційної сталої, як довів пізніше Ньютон

Підготували: Побережна Марія Побережна Марія Олексюк Аліна Олексюк Аліна Синюшко Дмитро Синюшко Дмитро Шаталюк Денис Шаталюк Денис