Виконала учениця 11- А класу Ковальова Анастасія

Комета Чурюмова Герасименко - короткоперіодична комета з періодом обертання 6,6 року. Діаметр ядра : 3×5 км. Період обертання навколо осі : 12,40 год. Оскільки орбіти таких як ця комет контролюються силою тяжіння Юпітера, їх ще називають кометами родини Юпітера. Ці комети, як вважають, походять із поясу Койпера. Як і в інших комет, ядро, загалом, чорніше за вугілля, що вказує на поверхневий шар, або кірку органічного матеріалу, багатого на вуглець

2 березня 2004 року Європейським космічним агентством був запущений космічний апарат « Розетта » ( для дослідження комети Чурюмова - Герасименко. 6 серпня 2014 зонд « Розетта » вийшов на орбіту комети Чурюмова Герасименко. « Розетта » стала першим космічним апаратом, який зумів вийти на орбіту комети раніше зонди отримували дані про комети, наближаючись до них лише на короткий час і на великій швидкості.

14 липня 2014 інструмент OSIRIS на апараті «Розетта» сфотографував комету з відстані 12 тис. км (7500 миль). Виявилось, що ядро комети складається з двох чітко розділених частин, які, як сказав менеджер проекту OSIRIS Карстен Гютлер, «дещо нагадують гумову качечку з тілом і головою» Дослідження поверхні комети за допомогою ультрафіолетового спектрографа НАСА «Еліс» на борту «Розетти», здійснені впродовж серпня 2014 року, виявили, що комета є незвично темною на ультрафіолетових довжинах хвиль і що поверхня комети принаймні до вересня не показує великих оголень льоду. Також у кометній атмосфері вже були виявлені як водень, так і кисень 14 липня 2014 інструмент OSIRIS на апараті «Розетта» сфотографував комету з відстані 12 тис. км (7500 миль). Виявилось, що ядро комети складається з двох чітко розділених частин, які, як сказав менеджер проекту OSIRIS Карстен Гютлер, «дещо нагадують гумову качечку з тілом і головою» Дослідження поверхні комети за допомогою ультрафіолетового спектрографа НАСА «Еліс» на борту «Розетти», здійснені впродовж серпня 2014 року, виявили, що комета є незвично темною на ультрафіолетових довжинах хвиль і що поверхня комети принаймні до вересня не показує великих оголень льоду. Також у кометній атмосфері вже були виявлені як водень, так і кисень

12 листопада 2014 року зонд спрямував на поверхню ядра комети спускний апарат « Філе » для вивчення хімічного складу небесного тіла. Приземлення на поверхню комети відбулося о 17:34 за Київським часом, але через велику відстань між Землею та кометою сигнал про приземлення надійшов лише о 18:03, через 29 хвилин. Протягом листопада апарат « Філе » виконав усі заплановані дослідні роботи з використанням усіх наявних на борту інструментів. Так, за допомогою бура було отримано й проаналізовано зразок ґрунту [3]. Також отримано дані про температуру й внутрішню структуру комети. Крім того, вдалося зробити знімки місцевості. Усі отримані дані було передано на Землю. Однак після вичерпання запасів енергії апарат перейшов у режим сну, а зв ' язок із ним припинився. [3]