Розрізняють три ступені гострого алкогольного сп ' яніння : початковий, середній і важкий.

Внаслідок неодноразового прийняття спиртних напоїв у людини закріплюється умовний рефлекс. Після забуття і пробудження у п ' яниць наступає важкий стан похмілля, симптоми якого знімаються при повторному вживанні спиртних напоїв. Це головна ознака хронічного алкоголізму. Вона супроводжується синдромом астенії – втомою та непрацездатністю.

Хвороба, при якій у людини з ' являється неймовірний потяг до спиртних напоїв, спостерігається симптоми астенії і абстиненції та інші алкогольні розлади. Самопочуття алкоголіка дуже пригнічене, він невпевнений в собі, часом кається, лякається. Характер різко погіршується, сон короткочасний і поверхневий, він бачить жахливі сни. Водночас підвищується опірність організму до алкогольного отруєння.

В стадії побутового п ' янства звичайні дози алкоголю вже недостатні. Ще одна ознака алкоголізму - ослаблення захисних рефлексів - блювоти, нудоти, слиновиділення. При вживанні великих доз алкоголю спостерігаються галюцинації, гострі психози, втрата пам ' яті. З ' являється нестійкий мотив поведінки, хворий здійснює вчинки, не властиві йому раніше. У алкоголіка відсутня цілеспрямованість. Він ніколи не доводить розпочату справу до кінця.

В останній стадії алкоголізму різко знижується опірність до великих доз алкоголю. Хворі почувають себе погано, у них порушується кровообіг, з ' являються гострі розлади серцево - судинної системи, печінкова недостатність. За зовнішнім виглядом вони нагадують хворих, яким властива психічна і соціальна деградація.

Алкоголізм - це одна з найбільш поширених причин деформації подружньої гармонії та перешкода актуалізації подружньої потенції. Сім ' я алкоголіка перебуває в постійному стані тривоги та нестабільності. Вживання алкоголю одним з членів сім ' ї спричинює дисбаланс поколінь : батьків, друзів, дітей.

Поведінка та психофізичний стан членів сім ' ї визначається станом та фазою захворювання алкоголіка. Внаслідок росту проявів алкоголізму ( хвороба, втрата праці, фізичне насилля ) зростає потреба ізоляції та маскування алкоголіка від суспільного життя. Між подружжям відбуваються негативні зміни емоційних зв ' язків. Пізніше простежуються деструктивні форми організації сімейного бюджету та питання дитячого виховання.

Хронічний алкоголізм характерний заниженням статевої функції. Це окреслюється передчасною еякуляцією та послабленням ерекції. У половини всіх осіб, що зловживають алкоголем, і у всіх хворих хронічним алкоголізмом має місце алкогольна імпотенція, яка стає причиною неврозів та депресій. Це призводить до зниження соціальної адаптації.

Досить відповідальним є період вагітності. Пренатальний період характерний повною залежністю від матері. Алкоголь, токсичні речовини, що утворюються внаслідок обмінних процесів організму, через плацентарний бар ' єр потрапляють в організм плоду та спричинюють отруєння. Особливу небезпеку спричинює вживання алкоголю в перші три місяці вагітності. Грудні діти хворіють алкоголізмом через кров і молоко матері.

Для лікування алкоголізму успішно застосовується багато методів : вироблення негативного умовного рефлексу на алкоголь за допомогою блювотних засобів, введення тетураму ( антабусу ), психотерапія, гіпнотичне навіювання, гідро -, інсуліно -, гормонотерапія, лікувальний сон, трудова терапія та ін.

Пам ятники алкоголікам. Не може бути !?