ЕВОЛЮЦІЙНЕ ВЧЕННЯ

Докази еволюції органічного світу дають досягнення багатьох біологічних наук: Порівняльна анатомія Ембріологія Палеонто­логія Біогеографія Систематика Генетика

Порівняльна анатомія Порівняльна анатомія наука, що вивчає внутрішню будову різних організмів у їх порівнянні один з одним (найбільше значення ця наука має для тварин і людини).

Будова хордових Двостороння симетрія Опорно-рухова система

- Загальний план будови - Єдність походження - Вони можуть мати різну будову через виконання різних функцій Гомологічні органи - Приблизно однакова будова - Різний план будови - Різне походження Аналогічні органи

Грудний плавець Передня кінцівка Крило Рука Риюча кінцівка Крило Гомологічні органиАналогічні органи

До порівняльно- анатомічним доказам відносять також наявність у організмів рудиментів і атавізмів.

Рудиментами називають залишкові органи, які не використовуються даними організмами. хвостові хребці ( куприк) вушні м'язи морганіевих шлуночки гортані зуби мудрості пірамідальна м'яз червоподібний відросток сліпої кишки( апендикс) епікантус (третє віко) мала гомілкова кістка у птахів очі у деяких печерних і риючих тварин ( протей, слепиш, кріт) залишки волосяного покриву і тазових кісток у деяких китоподібних

Атавізми ознаки, раніше властиві і характерні для даного організму, але на даному етапі еволюції втратили своє значення для більшості особин, але проявилися у даної конкретної особини в її онтогенезі Трьохпалість у сучасних коней Оволосененіе всього тіла; Хвостовідний придаток; Полімастія – поява додаткових грудних залоз; Освіта шийної фістули, яка нагадує зяброву щілину предків ссавців – риб і амфібій.

Ембріологічні докази еволюції Ембріологія (від грец. embryon зародок і...логія) наука, яка вивчає зародковий розвиток організмів. Зародки, або ембріони, тварин не просто ростуть, збільшуючи свою масу, а дедалі ускладнюються і вдосконалюються. І найці­кавіше те, що на перших порах свого розвитку вони схожі не стільки на дорослих тварин цього виду, скільки на їхніх далеких предків.

Виділяють такі етапи ембріонального розвитку : a)запліднення - утворення зиготи; b)дроблення - утворення бластули; c)гаструляція – утворення зародкових листків; d)гісто та органогенез – утворення тканин і органів зародка.

У результаті запліднення утворюється зигота - початкова стадія розвитку нового організму. Стадія зиготи триває від кількох хвилин до кількох годин. У деяких видів тварин вже в зиготі здійснюється інтенсивний синтез білка, матрицею якого на початкових стадіях є власна ІРНК яйцеклітини. У цей же час з'являється яскраво виражена двобічна симетрія. У жаби, наприклад, точка, в якій спермій проник в яйцеклітину, якраз і визначає площину симетрії зародка і положення майбутньої дорсальної губи бластопора. Встановлено, що в зиготі ссавців і людини до початку наступної стадії ембріогенезу також відбувається диференціювання і переміщення ділянок цитоплазми, що призводить до двобічної симетрії. відео

Дробленням називають ряд мітотичних поділів зиготи, між якими немає типової інтерфази: пресинтетичний період Gj - відсутній повністю, а синтетичний S-період дуже короткий і починається ще в телофазі попереднього мітозу. В результаті цього дочірні клітини зиготи (бластомери) не набувають розмірів материнських клітин і з кожним поділом стають все меншими і меншими і, кінець кінцем, результат дроблення - бластула (морула) майже не відрізняється за розміром від зиготи.

Дроблення залежно від типу яйцеклітини може бути повним і неповним; рівномірним і нерівномірним; синхронним і асинхронним, але в будь-якому випадку обов'язково закінчується утворенням бластули.

У залежності від типу дроблення розрізняють целобластули амфібласту ли дискобласт ули стер- робласту ли

Стадію бластули проходять зародки всіх типів тварин. Дроблення зиготи людини повне, нерівномірне й асинхронне закінчується утворенням бластоцисти (стерробластули)

По закінченню періоду дроблення у багатоклітинних тварин настає період утворення зародкових листків - гаструляція. Гаструляція - процес розвитку з одношарового зародка багатоклітинних тварин (бластули) двошарового (гаструли), а в більшості з них - згодом і тришарового.

1)Гаструляція починається з утворення в бластулі круглого отвору - бластопора. 2)При цьому бластоцель зникає, а утворюється нова порожнина - порожнина первинної кишки. 3)Клітини зародка переміщуються, розташовуються у вигляді трьох окремих зародкових листків, або шарів, утворюючи гаструлу. Скануюча електронна мікрофотографія утворення гаструли: а - вигляд зсередини; б - вигляд ззовні.

Скануюча електронна мікрофотографія утворення гаструли шляхом імміграції: а - рання гаструла; круглі клітини біля дна бластоцисти втрачають адгезивність до сусідніх клітин і рухаються всередину бластоцисти; б - пізня гаструла.

Другий етап гаструляції передбачає два варіанти: телобластичний і ентероцельний.

У людини перший етап гаструляції проходить переважно за типом деламінації, а другий етап - шляхом виселення клітин. На стадії гаструляції зародок імплантується (проникає) у слизову оболонку матки.

На схемі зображено етапи ембріогенезу від запліднення до бластули, яка імплантується у стінку матки.

Подальші клітинні поділи, переміщення, ріст та диференціювання зародкових листків призводять до гістогенезу - утворення тканин. При цьому спостерігаються закономірності, притаманні конкретним листкам і тканинам

Утворення тканин і органів із зародкових листків: 1 - головний мозок; 2 - серце; 3 - амніотична рідина; 4 - амніон; 5 - шлунково-кишковий тракт; 6 - шкіра; 7 - спинний мозок; 8 - хоріон; 9 - хвостовий відросток; 10 - пуповина; 11 - трофобласт; 12 - жовтковий мішок.