Підлітки у пенітенціарній системі України та Європи Виконала: Лісова Єлизавета, учениця 11 класу ЗОШ 23 м.Краматорська 2015р.

Пенітенціарна система державний інститут, що відає виконанням кримінальних покарань, накладених на громадян відповідно до закону. Забезпечує виконання покарання у вигляді: позбавлення волі, обмеження волі, утримання підслідних з моменту взяття під варту до суду та покарань, не пов`язаних з позбавленням волі (виправні роботи, громадські роботи, позбавлення права обіймати посади або займатися діяльністю на певний строк), нагляд за особами, яких на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням іспитовим строком на певний термін.

Порушення неповнолітніми кримінально-правових норм свідчить про серйозні недоліки в їх вихованні. Так само негативно впливає на поведінку неповнолітніх правопорушників неналагоджений механізм включення підлітків в життя суспільства. Саме тому молодіжна злочинність постійно знаходиться в полі зору громадськості, правоохоронних органів, а також є предметом широких наукових досліджень.

Всі причини злочинності неповнолітніх як у Європі, так і в Україні можуть бути віднесені до однієї із чотирьох основних груп: 1. Соціально-економічні причини. До них, насамперед, відносяться диференціація суспільства в залежності від матеріального достатку, люмпенізація частини населення, високий рівень безробіття, невизначеність соціального статусу молоді та її безперспективність.

2. Політичні причини. Серед них – відсутність державної ідеології, недосконалість кримінального та кримінально-виконавчого законодавства, необов'язковість виконання законів, відсутність ювенального законодавства, відсутність альтернативних покарань для неповнолітніх правопорушників, відсутність налагодженої державно-громадської системи профілактики правопорушень серед неповнолітніх та інше.

3. Духовно-ідеологічні причини. До них слід віднести відсутність уваги з боку органів державної влади до питань молодіжної політики, упущення та помилки владних інституцій в регіональній молодіжній політиці, серйозні недоліки в роботі освітніх установ, закладів культури, молодіжних організацій, відсутність продуманої сімейної політики держави, негативний вплив на молодь засобів масової інформації та масової комунікації, перш за все мережі Інтернет, недоступність для молоді установ культури та спортивних споруд, тощо.

4. Біологічні причини. Серед російських та західних вчених криміналістів, біологів та психіатрів є немало прихильників теорії, яка стверджує, що існує генетична схильність окремих осіб до скоєння злочинів, що підтверджують результати багаторічних досліджень.

Види покарань штраф; громадські роботи; виправні роботи; арешт; позбавлення волі на певний строк.

Штраф застосовується лише до неповнолітніх, що мають самостійний доход, власні кошти або майно, на яке може бути звернене стягнення. Розмір штрафу встановлюється судом залежно від тяжкості вчиненого злочину та з урахуванням майнового стану неповнолітнього межах до п'ятисот встановлених законодавством неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Громадські роботи можуть бути призначені неповнолітньому у віці від 16 до 18 років на строк від тридцяти до ста двадцяти годин і полягають у виконанні неповнолітнім робіт у вільний від навчання чи основної роботи час. Тривалість виконання даного виду покарання не може перевищувати двох годин на день. Виправні роботи можуть бути призначені неповнолітньому в віці від 16 до 18 років за місцем роботи на строк від 2 місяців до одного року. Із заробітку неповнолітнього, засудженого до виправних робіт, здійснюється відрахування в доход держави в розмірі, встановленому вироком суду, в межах від п'яти до десяти відсотків. Ст. 101.

Позбавлення волі Покарання у виді позбавлення волі особам, які не досягли до вчинення злочину вісімнадцятирічного віку, не може бути призначене на строк більше десяти років, а у випадках, передбачених пунктом 5 частини третьої цієї статті, - більше пятнадцяти років. Неповнолітні, засуджені до покарання у виді позбавлення волі, відбувають його у спеціальних виховних установах. Їхні види і режим відбування покарання у них, визначаються згідно з кримінально-виконавчим законодавством.

Виховні колонії для неповнолітніх - закриті установи, в яких окремо від дорослих відбувають покарання за вчинене злочинне діяння неповнолітні правопорушники у вигляді позбавлення волі за вироком суду з 14 до 18 років.

Першочерговим завданням виховної колонії є створення необхідних умов для розумового, духовного, морального, психологічного, фізичного розвитку вихованця, його реабілітації та адаптації, що при виключенні гуманістичної спрямованості відносин не може ефективно реалізовуватися. Виховна колонія для неповнолітніх правопорушників створена державою спеціально для здійснення виправного, коригуючого впливу на особистість підлітків, що відрізняються стійкими негативними деформаціями, багато в чому визначальними протиправний характер і підвищену суспільну небезпеку їх поведінки

В останні роки послідовно проводиться робота з впровадження гуманних норм поводження із засудженими.

В пенітенціарній системі Європи згідно з КК кожної країни є свої особливості: В Польщі система ювенальної юстиції передбачає розгляд справи неповнолітнього судом загальної юрисдикції лише в випадку скоєння тяжких злочинів особою в віці старше 15 років. Решта справ неповнолітніх підлягають розгляду в сімейних судах. В залежності від тяжкості скоєного злочину та особистості злочинця вирок суду може бути різним: від догани до утримання в виправному закладі. В останньому строк перебування обмежується 8 роками. В Польщі працює 34 ізолятори та виправні заклади, призначені для утримання неповнолітніх засуджених на 1750 місць. Три з них - для дівчат.

В Румунії для неповнолітніх засуджених передбачені три форми позбавлення волі: в закритих, напівзакритих та відкритих виправних закладах. Найбільш поширеними є центри перевиховання, котрі відносяться до напівзакритих закладів. Центри перевиховання, так само як і тюрми для неповнолітніх засуджених, пропонують сьогодні широкий спектр виховних програм та програм професійної підготовки. Серед ключових принципів роботи виховних центрів – стимулювання підвищення освітнього рівня та особистісного росту неповнолітніх, стимулювання фізичного та інтелектуального розвитку, індивідуальний підхід до особистості кожного вихованця, встановлення та розвиток родинних зв'язків засудженого, зв'язків з місцевою общиною, заохочення місцевої общини до роботи з підлітками, забезпечення отримання підлітками загальної та професійної освіти.

В Угорщині неповнолітні засуджені перебувають в центрах утримання, або в тюрмах для неповнолітніх. Строки покарання – від 1 до 3 років. Можливе і дострокове звільнення, але лише при умові відбування не менше половини строку покарання, який не може бути меншим, ніж один рік. Перебуваючи в місцях позбавлення волі, неповнолітні мають змогу працювати. З цією метою передбачено два види робіт: оплачувані та неоплачувані.

В Чехії рівень підліткової злочинності, в порівнянні з іншими країнами Східної Європи, можна вважати низьким. В чеських тюрмах для дорослих існують відділення для неповнолітніх. Режим утримання засуджених в них відрізняється від режиму для дорослих. Камери, як правило, розраховані на двоє осіб. Неповнолітні засуджені мають можливість читати, відвідувати гуртки за їх нахилами та бажаннями. Весь час вихованці перебувають під наглядом досвідчених педагогів та вихователів.

В виховних колоніях Республіки Білорусь на початок 2007 року перебували 845 неповнолітніх. Пенітенціарна практика республіки передбачає умовно-дострокове звільнення більш як 90 відсотків неповнолітніх засуджених. Білоруська «виховна колонія більше нагадує звичайний дитячий санаторій, ніж місце позбавлення волі.

Дякую за увагу!