Оноре де Бальзак родился 20 мая 1799 года, в городе Тур. Отец писателя Бернар Франсуа Бальсса ( впоследствии изменивший фамилию на Бальзак ), выходец из богатой крестьянской семьи, служил по ведомству военного снабжения. Воспользовавшись сходством фамилий, Бальзак на рубеже х годов стал возводить свое происхождение к дворянскому роду Бальзак д ' Антрег и самовольно прибавил к своей фамилии дворянскую частичку « де ». Мать Бальзака была моложе мужа на 30 лет и изменяла ему ; младший брат писателя Анри, « любимчик » матери, был побочным сыном владельца соседнего замка. Многие исследователи полагают, что внимание Бальзака - романиста к проблемам брака и адюльтера объясняется не в последнюю очередь атмосферой, царившей в его семье.

В годах Бальзак пансионер коллежа в городе Вандом ; впечатления этого периода ( интенсивное чтение, ощуецение одиночества среди далеких по духу одноклассников ) отразились в философском романе « Луи Ламбер » ( ). В годах он учится в Школе права и служит клерком в конторе парижского стряпчего, но затем отказывается от продолжения юридической карьеры годы поисков себя в литературе. Бальзак выпускает под разными псевдонимами остросюжетные романы, сочиняет нравоописательные « кодексы » светского поведения. Период анонимного творчества кончается в 1829 году, когда выходит в свет роман « Шуаны, или Бретань в 1799 году ». В то же время Бальзак роботает над новеллами из современной французской жизни, которые начиная с 1830 года издаются выпусками под общим названием « Сцены частной жизни ». Эти сборники, а также философский роман « Шагреневая кожа » (1831) приносят Бальзаку громкую славу.

В 1847, 1848 и 1850 годах обстоятельства приводили Оноре де Бальзака в Украину, он приезжал к своей будуецей жене Эвелине Ганской, которая жила в имении в селе Верховня ( ныне Житомирской области ), а также имела дом в Киеве на Печерске. Бальзак не преминул осмотреть Киев, посетил контрактовые торги в Контрактовом доме. Впрочем, и свои путевые заметки он изначально озаглавил Письмо о Киеве, хотя до описания киевских впечатлений дело так и не дошло. Но в этих заметках есть замечательные наблюдения о небольших городах Броды, Радзивилов ( Радивилов ), Дубно, Бердичев. Кстати, в Бердичеве в 1850 году, 14 марта, произошло венчание с Эвелиной по католическому обряду. БАЛЬЗАК ОБ УКРАИНЕ, КИЕВ И ЖЕНЩИНАХ

Однажды, 28 февраля 1832 года, Бальзак получил маленькое письмо из Одессы, которое, возможно, и не прочитал бы вовсе, если бы не заметил, что на конверте не был указан обратный адрес. В конце письма кто - то лаконично и таинственно подписался : « Чужестранка ». ИСТОРИЯ ЗНАКОМСТВА ЭВЕЛИНЫ И ОНОРЕ ДЕ БАЛЬЗАКА

« Ваша душа прожила века, милостивый государь, писала незнакомка, а между тем меня уверили, что Вы ещё молоды, и мне захотелось познакомиться с Вами … Когда я читала Ваши произведения, сердце моё трепетало ; Вы показываете истинное достоинство женщины, любовь для женщины дар небес, божественная эманация ; меня восхищает в Вас восхитительная тонкость души, она - то и позволила Вам угадать душу женщины ». Почерк и манера излагать свои мысли выдавали образованную, по всей видимости состоятельную женщину. Бальзак ни на миг не сомневался, что она была умна, молода и очень красива. Вскоре таинственная незнакомка в новом письме раскрыла себя, назвавшись Эвелиной Ганской (1801–1882), урождённой Ржевусской она происходила из старинного польского рода. Ей было тридцать два года, хотя она и скрывала свой возраст, всегда отнимая пять лет.

Между известным писателем и прекрасной одесситкой завязалась переписка, которая оказалась столь пылкой и страстной, что не было сомнения в жизни Бальзака начался любовный роман, и продолжался он долгих шестнадцать лет. Ганская говорила на английском и немецком языках, свободно владела французским, на котором и шла переписка. Бальзак писал своей таинственной возлюбленной : « Не бойтесь меня, не верьте ничему дурному, что обо мне говорят ! Я просто ребёнок, но гораздо более легкомысленный, чем Вы полагаете. Зато я чист, как дитя, и люблю, как дитя ». Его письма, полные страстными откровениями и чувствами, сводили её с ума : « Обожаемая повелительница, Ваше спяецее величество, гордая королева … роза Запада, звезда Севера …» Посредницей в тайной переписке была гувернантка дочери Ганских Анриетта Борель. Именно Лиретта, как ласково называли мисс Борель в доме Ганских, побудила Эвелину написать письмо известному французу. Именно она стала сообщницей в этом безумном романе своей хозяйки, которую потом люто возненавидела после смерти мужа Эвелины.

Бальзак в своих письмах семье дает общие черты украинской жизни, в частности, касается хозяйственных отношений, почвы, растительности Украины, вспоминает первостепенную фабрику сукна в Верховне и т. д « В царстве цветов и зелени » - как называет Бальзак Украине - есть много контрастов и чудес : « Страна эта странная с той точки зрения, что рядом с чрезвычайным блеском хватает в ней необходимого комфорта ». « Нельзя представить себе пространств и урожая на этих землях, которых никогда не гноят и на которых ежегодно сеют рожь », - отмечает писатель.

Про українських жінок Бальзак зауважує : « Молоді дамы бувають на балах в сукнях королівської роскоші, далеко більшої від усього того, що можна побачити в Парижі … Вони руйнують чоловіків своїм вбранням …».

Оноре де Бальзак мріяв підкорити світ. Його кумиром був Наполеон, і, треба сказати, Бальзак досуг не меншої славы, ніж імператор Франції. Він хотів завоювати серце всіх французских аристократок, і вони здавалися дому без бою. Але великий письменник не думав, що його власне сердце все життя належатиме тільки одній жінці. Тим більше він не уявляв, що це жінка, « предмет його солодких марень », буде з далекої України і що їхнє кохання довгі роки житиме в надряпаних гусячьим пір ' ям рядках листів.

« Отже, три дні тому я одружився з єдиною жінкою, яку кохав, кохаю більше, ніж раніше, і яку кохатиму до самої смерті. Мені здається, що господь винагородив мене сим союзом за стільки бід, стільки років праці, стільки труднощів, перенесених і подола них. У мене не було ані щасливої юності, ані квітучої весны. Але у мене буде золоте літо і найтепліша осінь. І, мабуть, мій щасливий шлюб пошли втіху і вам. Він покажет вам, що провидіння після довгих страждань, яке воно нам посилає, тримає напоготів скорби, щоб врешті - решт наділити ними нас ».. Вельможні наречені еце не знали, що їхньому подружньому щастю суждений надто короткий вік – не мине й півроку, як Всевишній по кличе О. Бальзака до себе, а Евеліна Ганська надовго одягне скорботні шати. Але це станеться через півроку, а поки що... Поки що вони щасливі настільки, наскільки можуть бути щасливими вже не першої молодості люди, котрим Бог раптом подарував еце один медовий місяць.. Самопочуття його погіршувалося з кожним днем. З надією полегшити страждання чоловіка Евеліна повезла його до Парижа. З дороги вона писала своєму брату : « Я знаю добре, даже добре, що пан Бальзак приречений і що навіть при якнайкращому догляді не зможе протягнути довго. Проте думка, що я можу бути потрібною цьому великому розуму і цьому великому благородному серцю, такое є нагородою. Я дам дому щастя, якого він заслуговує, а значить, і сама буду щаслива. Йому так часто зраджували. Я залишуся вірною дому наперекір усім. Хай він помер з рукою в моїй руці і з моїм образом у серці ». 4 ведущий. До своєї теплої осені Бальзак не дожив. Його організм здався під натиском багаторічних перевантажень. Великий письменник помер від водянки через півроку після вінчання – 18 серпня 1850 року. Закінчився великий поштовий роман завдовжки в 18 років. Евеліна еце багато років виплачувала його борги і піклувалася про його старую матір. Вона пережила Бальзака на 30 років і похована поряд з ним на знаменитому паризькому кладовищі Пер - Лашез.

« Важко собі уявити, які незліченні багатства зосереджені в Україні. Але вони втрачають свою цінність через відсутність залізниць. Недавно я ходив на фольварк Верхівні, де молотили пшеницу. Мене вразила кількість величезних скирд. Але крадіжки економів, недбайливе господарювання значной знижують прибаутки. При палаці є багато майстрів і майстерень. У пані Ганської близько трьохсот слуг, і з них навіть створений оркестр. Господарі Верхівні такое мають сукновальню. На ній щорічно виготовляють десять тысяч шматків прекрасного сукна ». " Усюди я бачив групи селян і селянок, які йшли на роботу обо поверталися до дому, даже весело, безтурботною ходою і майже завжди з піснями ". « Я мешкаю в чарівних апартаментах, що складаються з вітальні, кабінету і спальні. Кабінет прикрашений рожевими ліпними панелями, там є камін, розкішні килими й зручні меблі. У вікна вставлені величезні дзеркальні стекла, і переді мною на всі чотири стороны відкривається широкий пейзаж ». ВИСЛОВИ ПРО УКРАЇНУ