Архітектурні памятки України Підготувала Воронцова С.П., вчитель КЗ «ЗСЗШІ1» ЗОР

Масивний семибанний храм зведений у візантійсько- давньоруському стилі. Це шестистовпний триапсидний храм, увін­чаний сімома банями. Початковий про­ект собору створили архітектори І. Штром і П. Спарро; пізніше його переробив архітек­тор О. Беретті. Найбільшою художньою цін­ністю споруди є настінні розписи, виконані рр. колективом українських, ро­сійських та польських художників. Основні з них (15 великих композицій та ЗО окремих постатей) належать видатному художнику В. Васнецову. У розписі собору також брав участь М. Врубель. Володимирський собор у Києві

Собор святої Софії пам'ятка архітектури і монументального живопису XI- XVIII ст., одна з небагатьох уцілілих споруд часів Київської Русі. Софійський собор був однією з найбільших будівель свого часу р. територія Софійського монастиря оголошена Державним історико-архітектурним заповід -ником. У 1990 р. ансамбль Софійського монастиря занесено до Переліку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Софійський собор у Києві

Андріївська церква у Києві барокова церква Св. Андрія у Києві. Збудована в 1744–1767 роках (за іншими даними 1749–1754) за проектом архітектора Бартоломео Растреллі На Андріївській горі в пам'ять відвідин Києва імператрицею Єлизаветою Петрівною, на місці Хрестовоздвиженської церкви.

Михайлівський золотоверхий монастир Михайлівський Золотоверхий собор було збудовано з каміння і цегли-плінфи на вапняно- цем'яковому розчині технікою «мішаної кладки» з використанням голосників у пазухах склепінь. Стіни собору прикрашали мозаїки і фрески. Був одним з найбільших монастирів Стародавнього Києва. споруджений у 1108– 1113 роках онуком Ярослава Мудрого київським князем Святополком Ізяславичем на базі Михайлівського Золотоверхого собору. Хрестово-купольний шестистовпний храм з трьома нефами та одним позолоченим куполом. На початку XX століття храм 7- купольний.

Золоті ворота в Києві одна з небагатьох пам'яток оборонного зодчества Київської Русі, що дійшла до нашого часу. Город Ярослава" оточували високі земляні вали загальною довжиною 3,5 кілометра. Золоті ворота були головним в'їздом до Києва. Цей дивовижний витвір давньоруських зодчих могутня бойова вежа, що завершувалася церквою Благовіщення, викликав захоплення сучасників і наводив жах на ворогів своєю неприступністю. Час не зберіг пам'ятку. Наприкінці XVII на початку XVIII ст. перед воротами, у зв'язку з реконструкцією фортифікаційних споруд міста, було збудовано земляні бастіони. У середині XVIII століття руїни древніх Золотих воріт були засипані землею і поруч за проектом інженера Д. Дебоскета зведено нові однойменні ворота.

Будівля являє собою величезний замкнений квадрат із внутрішнім двором. Особливо виразна архітектура східного фасаду, що досягнуто контрастним протиставленням протяжної площини стін могутній вертикалі колон портика, який вирішено в іонічному ордері на всю висоту будинку. Будівля Київського університету Будинок Головного («Червоного») корпусу університету збудований у традиціях російського класицизму за проектом архітектора Вікентія Беретті. Будівля вийшла надзвичайно величною та суворою.

Архітектор Владислав Городецький, скульптурні прикраси за власними ес­ кізами виконав міланський скульптор Еліо Саля. Будинок спроектовано у формі куба: з боку вулиці Банкової він має три, а з боку площі Івана Франка шість поверхів. Резиденція Президента України. Будинок з химерами в Києві Будинок із химерами цегляна споруда стилю раннього модерну. Свою назву отримав через скульптурне оздоблення, що вражає уяву чудернацькими істотами тваринного наземного та підводного світу.

Маріїнський палац у Києві зведено в 1750–1755 роках за зразком палацу, який проектував Бартоломео Растреллі для гетьмана Кирила Розумовського року імператриця Єлизавета Петрівна під час відвідувань Києва сама вибрала для нього місце. Спорудженням палацу керував видатний російський зодчий Іван Федорович Мічурін. Йому допомагали відомі архітектори М. Васильєв, П. Нейолов, Ф. Нейолов, М. Сальников та інші.

Успенська Києво-Печерська лавра одна з найбільших православних святинь України, визначна пам'ятка історії та архітектури, а також діючий монастир Української православної церкви Московського патріархату зі статусом лаври. Від часу свого заснування як печерного монастиря у 1051 р. Києво- Печерська обитель була постійним центром православ'я на Русі.

Собор Успіння одна з найдавніших споруд Києво-Печерського монастиря був зведений XI ст. Протягом наступних століть головну церкву монастиря неоднора­зово переробляли. У своєму остаточному вигляді Успенський собор став одним з останніх найбільш успішних досяг­нень українського бароко. Під час фашистської окупації Успенський собор було підірвано. Успенська соборна церква Києво-Печерського монастиря

Видубицький Свято-Михайлівський мо­настир було споруджено у 1070-х рр. Всеволо­дом Ярославичем на околиці Києва у Видубичах. Сучасний ансамбль монастиря сформу­вався на зламі ХVІІ-ХVIII ст., коли тут було зведено Георгіївський собор, який є цент­ром композиції ансамблю і одним з кращих зразків архітектури українського бароко. За просторовою структурою Георгіївська церква належить до класичного типу дев'ятидільних п'ятибанних храмів, її вважають найдосконалішою з усіх подібних будівель. Архітектор компенсував розташування со­бору У глибокій долині, надавши йому вер­тикально видовжених пропорцій. Фасади визначаються вишуканою бароковою деко­ративністю. Георгіївська церква Видубицького монастиря в Києві

За композицією церква належить до українських триверхих тризрубних храмів. Будівля зведена у рр. у стилі українського бароко видатним архітектором Іваном Григоровичем-Барським ( ). Покровська церква в Києві

П'ятницька церква в Чернігові унікальний витвір майстрів останнього періоду давньоруської архітектури. Церква була названа на честь святої Параскеви- П'ятниці, покровительки торгівлі, сільсько­го господарства, родини. Головна особливість архітектури храму: оригінальне рішення переходу від прямокутної основи до барабана за допомогою триступінчастих арок закомар. П'ятницька церква в Чернігові. Кінець ХІІ ст.

Спасо-Преображенський собор у Чернігові Спасо-Преображенський собор було закладено 1036 р. князем Мстиславом Володимировичем, а закінчено за часів князя Святослава Ярославича. Об'ємно- просторова композиція собору надавала йому форми піраміди. Пізніше споруду храму було реконструйовано: зроблено тамбури з бароковими декоративними фронтонами, добудовано північну й південну башти зі шпилями. Від первісного декоративного оздоблення собору збереглися різьблені шиферні парапети на хорах, фрагменти фресок XI ст.

Був закладений 1679 р. Лазарем Барановичем за проектом архітектора Іоанна Бап­тиста. Сучасного вигляду набув у 80-х роках XX ст., коли собор було відновлено в первісних фор­мах XVII ст. Побудований в стилі україн­ського бароко. Це тринавовий, шестистовпний, триапсидний храм. За своїм планом успадкував традиції мурованого храмового будівнитва княжої Русі. У другому ярусі Троїцького со­бору над входом виділяється вікно у вигляді православного хреста, що є особливою озна­кою чернігівських барокових храмів кінця XVII початку XVIII ст. Троїцький собор Троїцько-Іллінського монастиря в Чернігові

Початки Густинського монастиря (Чер­ нігівщина) сягають 1600 року. Засновником його був ченець Йоасаф го року в оби­телі згорів головний Троїцький храм і вирі­шено було відбудувати його в цеглі у стилі бароко. Сталося це за гетьманування Івана Самойловича. Невідомий архітектор засто­сував надзвичайно ефектний і, здається, унікальний для архітектури Гетьманщини прийом: у західну частину собору було вмон­товано двох'ярусну систему «глядацьких лож» для поважних прихожан. Троїцький собор Густинського монастиря

Свято-Успенський собор у Володимирі-Волинському єдина пам'ятка на Волині доби Київської Русі, що збереглася до нашого часу. Був збудований князем Мстиславом Ізяславичем рр. за типом шестистовпного хрестовокупольного одноверхого храму, що свідчить, що його зводи­ли київські будівничі. На 1829 р. він являв собою суцільну руїну обвалились склепіння і купол. Своїм відродженням собор завдячує турботам відкритого у грудні 1887 р. у Володимирі-Волинському Свято-Володимирського братства. Успенський собор у Володимирі- Волинському

Найбільшого руйнування завдала пам'ятці Перша світова війна. Після реставрації, яка завершилася 1926 р., церкві повернули іі майже попередній ви­гляд, що зберігся до нашого часу. Церква святого Пантелеймона в Галичі Єдиний храм Княжої доби, що зберігся до наших днів, розташований за три кілометри від сучасного Галича. Спорудження храму було закінчено 1194 р. Він був розташований у центрі добре укріпленого городища.

Руїни середньовічної вежі розташова­ні у селі Столп'е на відстані 8 кілометрів від Холма (Польща). Найстаріша мурована будівля на теренах сьогоднішньої Східної Польщі, що не має відомих аналогів. Віро­гідно, її заклав князь Данило Галицький біля дороги до його стольного Холма на штучно насипаному пагорбі. Вежа в с. Стовп поблизу Холма. Середина ХІІІ ст.

Успенська (Волоська) церква у Львові була збудована у рр. за планом Павла Римлянина за участі Войцєха Капиноса і Амвросія Прихильного на замовлення Львівського братства. Вежа була збудована як дзвіниця Успен­ської церкви і виконувала роль оборонної споруди. Побудована за проектом архітек­тора Петра Барбона за участі Павла Римлянина у роках коштом купця Костянтина Корнякта. Успенська церква та вежа Корнякта у Львові

Вірменський кафедральний собор Успіння Пресвятої Богородиці пам'ятка архі­ тектури національного значення, єдиний храм Вірменської апостольської церкви в Західній Україні. Вірменський собор у Львові

Храм стоїть на терасі, до якої ведуть дво-маршеві сходи, прикрашені балюстрадою й скульптурами геніїв роботи С. Стажевського. Собор святого Юра у Львові Із 1998 року Собор разом із Ансамблем історичного центру Львова увійшов до скла­ ду світової спадщини ЮНЕСКО. Будівництво греко-католицької кафедри розпочалося 1744 року за проектом Бернарда Меретина.

Скульптурна група святого Юрія-Змієборця на фасаді собору святого Юра у Львові

Палац пам'ятка ренесансної архітек­тури споруджений 1580 р. на замовлен­ня купця Костянтина Корнякта. Його було зведено на площі Ринок у Львові. Фасад має шість вікон такий привілей спеціальним декретом дозволив король Стефан Баторій. Авторами палацу були італійські архітекто­ри Петро Барбон та Павло Римлянин. Будинок Корнякта у Львові

Будівля банку «Дністер» у Львові. 1906

Пам'ятка архітектури епохи Ренесансу (село Підгірці, Бродівський р-н, Львівська обл.). Замок було збудовано протягом років під керівництвом архітектора Андреа дель Аква. Є одним із найкращих в Європі зразків поєднання ренесансного па­лацу з бастіонними укріпленнями. Замок у Підгірцях (Львівщина)

Замок Любарта або Луцький замок верхній замок сучасного Луцька є одним з найбільших і найдавніших в Україні зам­ків. Висота стін становить близько 12 мет­рів над валом, їхня товщина сягає 3 метрів. Загалом для зведення замку було викорис­тано до 5 млн цеглин Верхній замок у Луцьку. Друга половина ХІV cт.

Будівництво Кам'янець-Подільської фортеці розпочалося ще в XI ст. і тривало протягом декількох століть. Сучасного ви­гляду споруда набула в середині XVI ст. зусиллями будівельників під керівництвом Іова Претвича. Кам'янець-Подільська фортеця

Упродовж років Данило Галицький збудував Хотинську фортецю на місці Хотинського форту. Навколо неї було зведено семиметрову кам'яну стіну та рови шириною до 6 метрів. У північній частині фортеці звели нові невеликі укріплення. У XIV ст. було зведено прикрашений гео­метричними орнаментами мур завширшки 5-6 і висотою 40 метрів і три башти. Саме у такому вигляді Хотинська фортеця збереглася до нашого часу. Хотинська фортеця

Пам'ятка фортифікаційної архітектури XVI ст., що знаходиться у селищі Меджибіж Хмельницької області, виконана у стилі ренесанс. Подрібнену на муку цеглу домішували до вапняного розчину, який використовува­ли для мурування стін. Через це замок на­був злегка рожевого кольору. Меджибізький замок

У селі Сутківці у Хмельницькій області збереглася унікальна церква-фортеця. За архітектурою і плануванням вона не має анало­гів в усій Європі (в неї можна було витримати оборону). Церква має два поверхи. Перший поверх власне церква з товстими стінами (З м, як у замках). На другому поверсі оборонні, захисні вежі, що мали бійниці для об­стрілу простору навколо церкви й машикулі (отвори під дахом церкви). Особливістю цієї церкви є стовп посеред церковної зали, за яким із дверей не видно навіть іконостасу. Покровська церква-фортеця в с. Сутківцях

Дерев'яна церква Святого Духа (1502) була збудована в с. Потелич. Тризрубна, двоголова з піддашшям на випусках вінців і кронштейнах, церква складається з майже квадратного центрального зрубу, до якого приєднуються із заходу квадратний бабинець, а зі сходу гранений п'ятистінний зруб з невеликими нішами з півночі і півдня. Церква належить до визначних споруд галицької школи народної архітектури. Церква Зішестя Святого Духа в Потеличі

Замок розташований на вершині 20-метрового пагорба, у селищі Острог Рівненської об­ ласті. Протягом ХІУ-ХУІ ст. був родовим гніздом князів Острозьких найбагатших магнатів тогочасної Речі Посполитої. Сьо­годні ансамбль замку складається з Вежі Мурованої, Круглої башти, Богоявленського собору, надбрамної дзвіниці і фрагментів стін. Острозький замок

Свято-Троїцький чоловічий монастир був заснований монахами Києво-Печерської лаври (про нього вперше згадано в літописах XIII ст.). В архітектурі тут були поєднані давньоруські традиції з готикою і ренесансом. За легендами Межиріцьку фортецю по'єднував підземний хід із замком Острога. Троїцький Межиріцький монастир-фортеця поблизу Острога

Церква в селі Суботів Чигиринського району Черкаської області збудована 1653 р. (за іншими даними 1656 р.) за наказом гетьмана Богдана Хмельницького як родова церква-усипальниця. Коли 1657 р. Хмельницький помер, його поховали в цій церкві. Іллінська церква є прикладом національного архітектурного стилю доби козацького Відродження. Іллінська церква в Суботові

Собор Покрови Пресвятої Богородиці є єдиним фрагментом забудови Харківської фортеці XVII ст., який дійшов до наших ча­сів. Побудований у стилі козацького україн­ського бароко ізюмськими майстрами. Хар­ківський Покровський собор є найдавнішою кам'яною спорудою Слобожанщини. Він має унікальне композиційне рішення. На думку фахівців, собор майже повністю повторює українську дерев'яну тричастинну церкву, є синтезом ідей й конструкцій дерев'яного зодчества та кам'яної архітектури. Собор має два поверхи: знизу зимовий, теплий, храм, зверху літній, холодний. Верхня церква майже цілком повторює нижню. Фасади собору багато прикрашені наличниками, напівколонками, карнизами. Покровський собор у Харкові

Спорудження мурованого храму розпо­чалося 1723 р. і було викликане бажанням гетьмана Данила Апостола облаштувати свою Сорочинську резиденцію, яка виконувала роль неофіційної столиці р. будівельні роботи завершилися. Збудована у стилі українського бароко, церква первісно мала дев'ять бань. Після пожежі 1800 р., коли церкву вразила блискавка, чотири менші бані були зняті, тож нині церква має лише п'ять бань. Преображенська церква у Великих Сорочинцях

Собор вивищується над землею на 56 мет­рів. Його вінчає величний купол, і оточує з трьох сторін велика тераса-галерея. Над центральним входом собору ікона «Успіння Божої Матері». Архітектори надали собору хрестоподібної форми, розділивши аркадами колон на три частини. Собор розписаний і прикрашений іконами і зображеннями, пов'язаними з історією монастиря і подіями з життя Спасителя. Успенська соборна церква Почаївської лаври

Дерев'яний собор збудований без жодного цвяха року споруду було перекладено за проектом архітектора Харманського. Це єдиний збережений в Укра­їні дев'ятидільний храм. Троїцька соборна церква в Самарській слободі (Новомосковську ) Самарський Пустинно- Миколаївський військовий монастир православний монастир Запорозької Січі. З будівель мо­настиря залишився в сучасному Новомосковську Троїцький собор (майстер Я.Погребняк). Він належить до 100 найкращих дерев'яних споруд світу.

Після скасування гетьманства (1764) Кирилу Розумовському спало на думку по­будувати у Батурині палац. Його будівни­цтво за проектом шотл. арх. Чарльза Камерона тривало протягом рр. Палац має три поверхи. Один фасад прикрашено лоджією, другий бал­коном. Бічні фасади мають напівротонди, що значно збагатили силует. У серпні 2009 року було закінчено масштабну відбу­дову цієї пам'ятки архітектури. Палац Кирила Розумовського в Батурині

Його автором був Василь Кричевський ( ). Із головного фасаду будинок мав два з половиною поверхи, а з двору три з половиною. Високий цоколь з рожевого граніту, складений з великих грубо оброблених каменів, прорізують вікна з фігурними перетинками, над ними прокладено міцний карниз. Над головним порталом влаштовані потрійні вікна з крученими біло-синіми колонами, над якими зображено герб Полтави в оточенні прапорів. Будинок Полтавського земства. Нині краєзнавчий музей На початку XX ст. в архітектурі поширюється стиль, який отримав назву український модерн. Цей стиль в українській архітектурі найбільш вдало втілено в будинку Полтавського губернського земства.

Потьомкінські сходи Будівництво почалося в 1837 році з ініціативи генерал-губернатора Новоросії графа Михайла Воронцова. Після забудови Приморського (на той час – Миколаївського) бульвару Воронцов вирішив з'єднати його з морем небаченими за розмірами бульварними сходами, які стали б справжньою окрасою Одеси. Сходи були спроектовані видатними архітекторами того часу Франческо Боффо, Авраамом Мельниковим та Потьє, а побудовани в 1841 році інженерами Уоптоном і Ю. Морозовим. Пам'ятник Дюку де Рішельє вже протягом багатьох років є незмінним символом Одеси. Достатньо вийти на Приморський бульвар, дійти до Потьомкінських сходів і Ви побачите відомий пам'ятник, який увічнив пам'ять про видатну людину і перший градоначальника Одеси.

Воронцовський палац (Одеса) Споруджене за проектом архітектора Ф. К. Боффо в 1827 році в стилі ампір, будівля на десятиліття викликала хвилі захоплень публіки. Побудований палац на самому краю приморського пагорба, у місці, де колись була розміщена турецька фортеця Хаджибей, а задовго до неї грецький античний поліс.

За поздовжньою віссю будівлі двох'ярусний з високим аттиком портал головного входу, за поперечною триаркадні галереї бокових входів. Будівля театру в Одесі Сучасна будівля зведена 1887 року архітекторами Ф.Фельнером і Г. Гельмером у стилі віденського бароко. За своїм плануванням і технічними даними не поступається найкращим у Європі.

Резиденція митрополитів Буковини (за­раз: будівля університету) це архітектур­на перлина Чернівців і вершина творчос­ті відомого чеського архітектора і вченого Йозефа Главки. Резиденція являє собою врівноважену групу з трьох головних буді­вель навколо красивої внутрішньої площі. У центрі розташована резиденція митропо­лита з капличкою. По боках семінарія та будинок для приїжджих. Ансамбль органіч­но доповнено церквою, а його куполи й баш­ти посилюють ефект духовної вищості. Будинок резиденції митрополита Буковини в Чернівцях

Воронцовський палац (Алупка) В стилі класицизму побудували лише павільйон Чайний будиночок в Нижньому парку. Матеріалом став місцевий камінь вулканічного походження сірий діабаз. Дуже твердий, більш ніж відомий граніт, він надав будівлям особливого колориту середньовіччя. Будівництво тривало з 1828 по 1848 рр. Палац побудовано з використанням історичних стилів Англії (пізня готика, тюдорівський стиль століть, тобто романтизм початку 19 ст.).

Фортеця Керч фортеця в Криму. Розташована на мисі Ак-Бурун на березі Керченської протоки в самій вузькій його частині. Фортеця була побудована в XIX столітті для охорони південних рубежів Російської імперії.

Лівадійський палац палацовий комплекс, знаходиться в смт Лівадія, Ялтинської міськради, автономна республіка Крим. В 1860-их палац купила імператриця Марія Олександрівна, після перебудови він став літньої резиденцією Російський імператорів. Місце проведення Ялтинської конференції 1945 р. Як маєток постав у 1790-их роках. Першим власником був грек Ламброс Кацоніс, який назвав садибу на згадку про своє рідне місто Лівадію. Впродовж I-ї половини XIX століття був зведений палац, парк.

Ластівчине гніздо Замок Ластівчине гніздо панує над усім берегом між Місхором і Лівадією. Він збудований на скелі Аврори мису Ай-Тодор у 1912 році за проектом архітектора А.В. Шервуда для барона В. Штейнгеля, бакінського нафтопромисловця. Ластівчине гніздо – пам'ятка архітектури та історії, розташована на прямовисній 40- метровій скелі Аврои мису Ай-Тодор у селищі Гаспра. Будівля нагадує середньовічний рицарський замок. "Ластівчине гніздо" - своєрідна емблема Південного берегу Криму.

Ханський палац у Бахчисараї Бахчисарайський палац пам'ятка історії та культури всесвітнього значення, єдиний у світі зразок кримськотатарської палацової архітектури[ родова резиденція династії Ґераїв правителів Кримського ханства у р. Центр політичного, духовного й культурного життя кримських татар. Засновником Хансарая був Сахіб I Ґерай.