Історія розвитку інформатики. Видатні діячі, які зробили внесок у розвиток інформатики

інформатика Відомо, що слово інформатика ("Informatique") уперше було введено в наукову термінологію французькими вченими на початку 1970-х років. В англомовних країнах паралельно використовується термін "computer Science" - комп'ютерна наука.

Інформатика стала частиною нашої повсякденної дійсності. Сьогодні вона змінює не тільки матеріальні основи багатьох соціально-економічних і науково- технічних процесів, але й наші уявлення про навколишній світ, про форми і методи його пізнання. Інформатику рівною мірою можна віднести і до прикладних, і до фундаментальних наук. Така неоднозначна класифікація випливає з самої природи виникнення і розвитку інформатики як складної сукупності загальнотеоретичних і прикладних наукових дисциплін.

Після Другої світової війни початку бурхливо розвиватися кібернетика як наука про закономірності під управлінням та зв'язку у різних системах: штучних, біологічних, соціальних. Народження кібернетики по зв'язують з опублікуванням в 1948 р. американським математиком Норбертом Винером, що стала знаменитої, книжки Кібернетика чи управління економіки й зв'язок в тварину і машині. У роботі демонструвалися шляху створення загальної теорії управління і закладено основи методів розгляду проблем управління та зв'язку щодо різноманітних систем з єдиною погляду. Розвиваючись разом з розвитком електронно- обчислювальних машин, кібернетика згодом перетворюватися на більш загальну науку перетворення інформації. Під інформацією у кібернетиці розуміється будь-яка сукупність сигналів, впливів чи відомостей, які деякою системою сприймаються від довкілля (вхідні інформація X), видаються в довкілля (вихідна інформація У), і навіть зберігаються у собі (внутрішня, внутрісистемна інформація Z

Розвиток кібернетики нашій країні зустріло ідеологічні перешкоди. Як писав академік А.И.Берг,... в рр. і пізніше з нашого літературі допустили грубі помилки у оцінці значення й можливостей кібернетики. Це завдало серйозної шкоди розвитку науки нашій країні, привела до затримки з розробки багатьох теоретичних положень та навіть самих електронних машин. Варто сказати, що ще філософському словнику 1959 року видання кібернетика характеризувалася як буржуазна лженаука. Причиною послужили, з одного боку, недооцінка нової бурхливо що розвивається науки окремими вченими класичного напрями, з іншого – надмірне марнослів'я тих, хто замість активної розробки конкретних проблем кібернетики у різноманітних галузях спекулював на напівфантастичних прогнозах про безмежних можливостях кібернетики, дискредитуючи цим цю науку.

Будь-який з наукових напрямків покликаний виробляти і систематизувати об'єктивні знання про дійсність з метою їх опису і пояснення, формулювати і тлумачити основні закономірності, що складають предмет його вивчення. Стосовно інформатики можна стверджувати, що об'єктом вивчення даної наукової дисципліни є різноманітна інформація в усіх її видах з усіх сфер життєдіяльності сучасного суспільства.

Інформація* зароджуючись та існуючи в межах якої- небудь сфери людської діяльності, набуває вузькоспеціального галузевого характеру. У процесі вивчення такого роду інформації виробляються специфічні методи її подання і обробки. Це обумовлює поділ інформатики на деякі прикладні наукові напрями. Дані напрями існують залежно від вигляду і суспільного призначення інформації, що розглядається в них. Об'єктом вивчення таких "спеціальних" розділів інформатики є різні типи "спеціальної" інформації, а предметом - закономірності інформаційного обслуговування в межах тієї чи іншої системи соціальної комунікації.

Інформаційна технологія Інформаційна технологія - це цілеспрямована організована сукупність різних інформаційних процесів з використанням засобів обчислювальної техніки, яка забезпечує високу швидкість обробки даних, швидкий пошук інформації, розподіл даних, можливість доступу до джерел інформації незалежно від місця їх розташування.

Перерахуємо найбільш вражаючі реалізації інформаційних технологій, використовуючи, які є традиційними, скорочення. АСУ – автоматизовані системи управління – комплекс технічних і програмних засобів, що у взаємодії з людиною організують управління об'єктами у виробництві чи громадської сфері. Наприклад, освіти використовуються системи АСУ-ВУЗ. АСУТП – автоматизовані системи управління технологічними процесами. Наприклад, таку систему управляє роботою верстата з числовим програмним управлінням (ЧПУ), процесом запуску космічного апарату тощо. АСНИ – автоматизовану систему наукових досліджень про – програмно- апаратний комплекс, у якому наукові прилади пов'язані з комп'ютером, вводять у нього дані вимірів автоматично, а комп'ютер виробляє обробку цих даних, і уявлення в найзручнішою для дослідника формі. АОС – автоматизована навчальна система. Є системи, які допомагають учням займатися новим матеріал, що виробляють контроль знань, які допомагають викладачам готувати навчальні матеріали тощо. САПР-система автоматизованого проектування – програмно-апаратний комплекс, що у взаємодії з людиною (конструктором, інженером- проектувальником, архітектором тощо.) дозволяє з найбільшим ефектом проектувати механізми, будинку, вузли складних агрегатів та інших.

В Україні перша ЕОМ МЭСМ (рос. Малая Электронно-Счетная Машина) була створена в 1951 р. у Києві в Інституті електротехніки АН УРСР під керівництвом майбутнього академіка АН СРСР С. О. Лебедєв (1902–1974). Вона стала першою діючою ЕОМ, побудованою на теренах колишнього СРСР і континентальної Європи. Свій проект зі створення ЕОМ С. О. Лебедєв висунув ще до війни, яка завадила його здійсненню. Початок робіт над МЭСМ датовано осінню 1948 р. Спочатку машина планувалась як експериментальна модель для іншої машини БЭСМ (рос. Большая Электронно- Счетная Машина), але в процесі роботи над БЭСМ було прийнято рішення про побудову спочатку малої діючої ЕОМ. Для цього в модель були інтегровані пристрої введення- виведення інформації й деякі інші елементи. 25 грудня 1951 р. Державна комісія АН СРСР прийняла МЭСМ до експлуатації. Незважаючи на те, що пам'ять машини складали лише кілька десятків машинних слів, вона дозволила розв'язати протягом наступних кількох років багато важливих науково-технічних задач. Виступаючи на урочистому засіданні, присвяченому 25-річчю створення МЭСМ, академік АН СРСР В. Глушков, високо оцінюючи значення МЭСМ для розвитку обчислювальної техніки в Україні і в СРСР, зокрема, зазначив: «Незалежно від закордонних вчених, С. О. Лебедєв розробив принципи побудови ЕОМ. Під його керівництвом була створена перша в континентальній Європі ЕОМ, за її допомогою в стислі терміни були розв'язані важливі науково-технічні задачі й започаткована радянська школа програмування. Опис МЭСМ став першим підручником у країні з обчислювальної техніки. МЭСМ стала прототипом БЭСМ».ЕОММЭСМС. О. ЛебедєвБЭСМВ. Глушков

Глушков Віктор Михайлович

Глушков Віктор Михайлович Віктор Михайлович Глушков є основоположником інформаційних технологій в Україні, генієм, набагато випередив свій час. Він увійшов у вітчизняну історію ІТ як розробник теорії цифрових автоматів, творець багатопроцесорних макроконвеєрних супереом і організатор Інституту кібернетики АН України. Багатогранний талант Віктора Михайловича дозволив йому отримати блискучі наукові результати світового значення в математиці, кібернетиці, обчислювальній техніці та програмуванні, створити в цих областях науки власні школи. Це був геніальний вчений, про діяльність якого неможливо розповісти не тільки в рамках однієї статті, але і навіть книги. В останні 9 днів свого життя, прийшовши до тями після тривалої коми, Віктор Михайлович надиктував дочці Ользі розповіді про свою наповнене подіями життя і творчий шлях, на основі яких ми можемо скласти портрет цього видатного людини.

НАГОРОДИ ТА ЗВАННЯ Орден Жовтневої Революції (1973) 3 ордени Леніна (1967, 1969, 1975)Леніна Іноземні: Орден «Прапор Праці» (НДР, 1976) Орден Народної Республіки Болгарія 1 ступеня (НРБ, 1973) медаль «Піонер комп'ютерної техніки» (1996) Комп'ютерної асоціації Інституту інженерів електротехніки та електроніки. «Срібний сердечник» (Silver Core) від IFIP (1974) Ленінська премія (1964) Премія імені С. О. Лебедєва (1979)Лебедєва Премія імені А. Н. Крилова (1980)Крилова Двічі Державної премії Української РСР (1970, 1981) Двічі Державної премії СРСР (1968, 1977) Премія Ради Міністрів СРСР (1981) Премія імені М. М. Крилова (1978)Крилова Почесний громадянин міста Шахти ( ) Почесний доктор Дрезденського технічного університету (1975) Герой Соціалістичної Праці ( )Герой

ПАМ'ЯТЬ На честь вченого АН УРСР заснувала премію його імені. Ім'я академіка В. М. Глушкова носять створений ним Інститут кібернетики Національної академії наук України і один з проспектів міста Києва.Глушкова У Новочеркаському політехнічному інституті на будівлі енергетичного факультету встановлена ??меморіальна дошка з барельєфом В. М. Глушкова, яка була відкрита в річницю його 60-річчя - 2 липня 1983:«Тут з 1943 по 1947 рік навчався академік, Герой Соціалістичної Праці, лауреат Ленінської і Державних премій СРСР Глушков Віктор Михайлович ( )». Дошка виготовлена ??у Києві за сприяння міністра Шевченко А. Т.ГлушковаГеройГлушковВіктор МихайловичДошкаШевченко ЦИТАТИ Воістину пророче висловлення, що належить В. М. Глушкову, було написано в книзі «Основи безпаперової інформатики» ( ):Глушков У МИСТЕЦТВІ 2032: Легенда про нездійснене прийдешньому

ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!!!