Трипільська культура – найяскравіше явище доісторичної України, що поклало початок хліборобству на цих теренах. Демонструється динаміка поширення культури в V – IV тис. до н. е. і локалізація памяток. У добірці ілюстрацій – визначні памятки мідного віку (енеоліту).

Від оповіді Геродота про Скіфію починається писемна історія України. Карта поєднує археологічні дані про скіфську культуру VI – IV ст. до н.е. з просторовою реконструкцією за Геродотом тогочасної етнічної та політичної ситуації. Поряд із античними полісами на узбережжі, Скіфія є першим протодержавним утвором на теренах України.

На початку нашої ери племена давньої України вперше відчули вплив Римської держави. На карті Римська імперія та племена давньої України у I – II ст. здійснено спробу поєднати античні свідчення з даними сучасної археології.

Розділ «Середні віки» (19 карт) висвітлює події V – XV ст. – від становлення Київської Русі, а потім Галицько-Волинського князівства, до розквіту Литовсько-Руської держави. Основна увага приділяється змінам меж князівських уділів, династичним питанням, зовнішньополітичним подіям (зокрема війнам із кочівниками).

Дві карти з розділу ілюструють літописне повідомлення про виникнення Київської Русі, перших князів та їхні перемоги над хозарами, печенігами і греками. Карти дають розгорнуту панораму Східної Європи ІХ – Х ст. – у період, коли розрізнені племена консолідувалися в першу східнословянську державу.

А ɬɥɚɫ ɿɫɬɨɪɿʀ У ɤɪɚʀɧɢ Показано літописні міста (за писемними повідомленнями) і безіменні городища (за даними археології), зміни територій князівств, перебіг політичних подій. Карта Південно-Західної Русі у ХІІ – першій половині ХІІІ ст., що докладно показує українські землі напередодні монгольської навали. На тлі розпаду Київської Русі зростало й посилювалося Галицько- Волинське князівство..

Карта «Українські землі в XV ст.» завершує розділ середньовічної історії. На ту пору українські землі вже було поділено між Великим князівством Литовським і Польським королівством. Водночас з північного сходу починалась експансія Великого князівства Московського. Зображені події хронологічно завершуються в 1503 році підкоренням Сіверщини Великим князівством Московським..

Розділ «Нові часи (XVI – XVIII ст.)» (32 карти) присвячений переважно козацькій історії. Уперше докладно розкрито просторову картину Української національної революції XVII ст. Розміщені схеми визначних битв – від перемог 1648 року до поразки під Полтавою в 1709 році. Розділ ілюстровано портретами тогочасних діячів, сюжетами козацької історії в баченні сучасних художників, геральдикою, автентичними зображеннями.

На картах період, коли козацтво тільки-но заявляло про себе. Докладно показано район запорозьких січей на Дніпрі. Виділено морські шляхи запорожців і перші козацькі повстання проти польського панування.

На карті початку Української національної революції показано події 1648 – 1650 років. Відображено маршрути походів, кордони Війська Запорозького за Зборівським миром і перший досвід українського адміністративно- територіального устрою – поділу країни на полки. Карту доповнюють схеми основних битв..

Головна подія на карті – це українсько- московська війна і Конотопська битва. Українська козацька держава за гетьмана Івана Виговського (1657 – 1659) передує добі Руїни, коли завоювання Національної революції було зведено нанівець і територію козацької України поділили сусідні держави

Пять карт демонструють динаміку російського адміністративного устрою в міру поглинання території України Російською імперією в 1708 – 1797 роках.

Розділ «Україна в ХІХ – на початку ХХ ст.» (20 карт) присвячений періоду перебування України у складі Російської та Австро-Угорської імперій. Характерним для карт цього розділу є поєднання показу адміністративних меж з відображенням української етномовної території.

На карті українських земель на початку ХІХ ст. показано адміністративний поділ на губернії, що майже в незмінному вигляді зберігся до 1920-х років. Карта- врізка демонструє місце України у складі двох імперій.

Подією для України ХІХ ст. була Східна або Кримська війна (1853 – 1856). Воєнні дії велися навколо Севастополя і в басейні Чорного моря. На сусідній сторінці – Селянська реформа, закономірний результат невдалої для Російської імперії війни.

Карта Населення українських земель на зламі ХІХХХ ст. відображає національний склад населення і демографічну ситуацію. На карті- врізці – шляхи еміграції українців і початок формування діаспори.

Перша світова війна порушила мирне існування українських земель. Бої проходили на Західній Україні впродовж 1914 – 1917 років. Сторінка складається з чотирьох карт, на кожній з яких представлені воєнні операції різних років: 1914 р. – Галицька битва; 1915 р. – Горлицький прорив; 1916 р. – Брусиловський прорив; 1917 р. – літні бої і липневий наступ німців..

«Українська революція 1917 – 1921 років». Цей період визвольних змагань надзвичайно насичений подіями: новоутворена Українська Народна Республіка пережила наступ німецько- австрійських військ, три вторгнення військ більшовицької Росії, агресію з боку білих армій генерала Денікіна У той самий час Західноукраїнська Народна Республіка, була завойована Польщею. Наслідком чотирирічних війн став поділ України між СРСР, Польщею, Румунією і Чехословаччиною..

А ɬɥɚɫ ɿɫɬɨɪɿʀ У ɤɪɚʀɧɢ Показано задекларовану територію України у 1918 році, Хоча Українська Держава не контролювала свої західні і східні окраїни. Не реалізованим залишився проект адміністративно- територіального поділу на «землі». У ɤɪɚʀɧɫ ь ɤɚ ɪɟɜɨɥɸɰɿɹ ɪɨɤɿɜ

Упродовж 1919 року, за умов вторгнення більшовицьких і білогвардійських військ, підконтрольні Директорії УНР терени звужувалися до околиць Камянця- Подільського, а потім знову простягалися до Києва.

Восени 1919 року українські армії перейшли до партизанської боротьби спочатку з денікінцями, а потім з більшовиками. Остання надія на відродження української державності покладалася на допомогу Польщі Карти демонструють також радянсько-польську війну 1920 року, вторгнення військ генерала Врангеля в Україну й остаточну перемогу більшовиків.

А ɬɥɚɫ ɿɫɬɨɪɿʀ У ɤɪɚʀɧɢ Розділ «Україна в 1922 – 1991 роках» (24 карти) демонструє радянський період історії. На картах домінує тематика адміністративно-територіальних перетворень, події Другої світової війни, соціально-економічний розвиток. Уперше картографічно відображено боротьбу Української повстанської армії. У ɤɪɚʀɧɚ ɜ 1922 – 1991 ɪɨɤɚɯ

На розвороті представлено чотири карти змін адміністративно- територіального поділу міжвоєнної України (1922, 1926, 1932, 1937 – 1939). Часті зміни територіального поділу свідчать про пошук найбільш оптимального устрою територій за нових умов.

Карту Голодомору 1932 – 1933 років укладено за матеріалами Інституту національної памяті України. Крім рівня смертності по областях у ті роки, показано населені пункти, занесені на «чорні дошки», місця селянського спротиву, репресії проти районного керівництва за «зрив хлібопостачань». Діаграми демонструють частку колективізованих господарств на 1934 рік (по областях) – результат «перемоги» над українським селянством..

На початку Другої світової війни унаслідок розгрому Польщі до УРСР було приєднано західноукраїнські області, що наблизило територію України до сучасних обрисів. Карта також акцентує увагу на утворенні незалежної Карпатської України та її завоюванні угорськими військами.. На карті-врізці показано розподіл Східної Європи між СРСР та Німеччиною за пактом Ріббентропа-Молотова.

На карті Україна у Другій світовій війні – наступ радянських військ у 1942 – 1944 роках (Сталінградська і Курська битви, здобуття Києва, Корсунь- Шевченківська та Яссько-Кишинівська операції, бої за Крим, бій під Бродами тощо). На врізці – національно- визвольний рух на Західній Україні в 1944 – 1953 роках. Багато з сюжетів цієї карти раніше не картографувалося: місця боїв УПА з радянськими військами та польською Армією Крайовою; місця, повязані з іменами визначних діячів національно-визвольного руху; район проведення операції «Вісла» тощо.

Сторінки присвячено подіям, що безпосередньо передували здобуттю Україною незалежності: Чорнобильська катастрофа (забруднені території, евакуація населення, зона відчуження), пробудження громадської думки та акції протесту.. Уперше показано територіальну картину регіональних організацій Народного руху України, кількість делегатів від областей на Установчому зїзді НРУ.

Розділ «Україна незалежна» (24 карти) висвітлює події останніх двох десятиліть: міжнародне становище України, внутрішньополітичні події, культуру, економіку, демографію, діаспору, вибори. При розробці карт розділу використано новітні статистичні дані.

Головна карта сторінки демонструє сучасний адміністративно- територіальний устрій країни, державотворчі процеси, політичні події років, а також територіальні суперечки із сусідніми державами (острів Коса Тузла, острів Зміїний). 1 На плані центральної частини Києва показано події 22 листопада – 8 грудня 2004 року: мітинг на майдані Незалежності, акції протесту біля урядових будівель, наметові табори.

Три карти присвячено проблемам геополітичного становища України, головна з яких – перебування між двома центрами світового тяжіння: західного (євроатлантичного) і російського (євразійського).. Висвітлено участь України в міжнародних організаціях, миротворчих операціях у «гарячих точках» планети, дипломатичні звязки, показано місце України в системі транспортування вуглеводнів.

На карті Україна у світі показано українську діаспору, частку українців у населенні різних країн світу. Поза межами України найбільше (понад 1 млн) українців проживають у Росії та Канаді, найвищий відсоток українців – у населенні Молдови та Казахстану.

Поряд із традиційною картою господарства демонструється карта «Приватизація і формування великого капіталу», де показані основні фінансово- промислові групи України, а також підприємства провідних транснаціональних компаній.

Результати президентських і парламентських виборів в Україні представлені девятьма картами (1991, 1994, 1998, 1999, 2002, 2004, 2006, 2007, 2010).