КУРСОВИЙ ПРОЕКТ З ДИСЦИПЛІНИ ФУНКЦІОНАЛЬНА ЛОГІСТИКА На тему: Проектування складу як логістичної системи підприємства»

приклади індивідуалізованих тем курсових проектів: 1. Проектування складу як логістичної системи виробничого підприємства (на прикладі ТОВ ПромЗІЗ). 2.Проектування складу як логістичної системи торговельного підприємства (на прикладі оптової компанії ГлобалТрейд). 3. Проектування складу як логістичної системи провайдера логістичних послуг (на прикладі ТОВ Рабен-Україна). 4.Проектування складу як логістичної системи роздрібного підприємства (на прикладі компанії МЕТРО).

3. ЗАВДАННЯ НА КУРСОВИЙ ПРОЕКТ 1. Аналіз матеріальних потоків підприємства та визначення ролі і функцій складу як підсистеми логістичної системи Загальна характеристика підприємства Підготовка вихідних даних.

Проектування складу як логістичної системи виробничого підприємства (на прикладі ВАТ ВТКФ Ласощі ).

1.Аналіз матеріальних потоків підприємства та визначення ролі і функцій складу як підсистеми логістичної системи Загальна характеристика підприємства. Описати загальну характеристику підприємства – зокрема обєкт дослідження в КП: рік заснування, види діяльності, організаційну структуру і склад підрозділів, визначити середовище безпосереднього оточення підприємства: клієнтів, конкурентів, постачальників, посередників тощо. Описати потокові процеси. (10 – 15 с.). (10 – 15 с.).

Організаційна структура ВАТ ВТКФ Ласощі

1.1. Структура матеріального потоку ВАТ ВТКФ Ласощі

Матеріальний потік – це продукція (у вигляді вантажів, деталей, товарно-матеріальних цінностей), що розглядається в процесі застосування до неї різних логістичних (транспортування, складування тощо) і/або технологічних (механообробка, складання тощо) операцій і віднесена до певного часового інтервалу. за відношенням до системи, яка розглядається - внутрішній на різних ділянках підприємства, і переходить у зовнішній при кінцевому збуті споживачу, а також переходить із зовнішнього у внутрішній при купівлі необхідної сировини і матеріалів; за відношенням до системи, яка розглядається - внутрішній на різних ділянках підприємства, і переходить у зовнішній при кінцевому збуті споживачу, а також переходить із зовнішнього у внутрішній при купівлі необхідної сировини і матеріалів; за ступенем неперервності – неперервний у карамельному і цукерковому цехах і дискретний на інших дільницях підприємства; за ступенем неперервності – неперервний у карамельному і цукерковому цехах і дискретний на інших дільницях підприємства; за ступенем регулярності – детермінований; за ступенем регулярності – детермінований; за ступенем стабільності – стабільний, бо характеризується сталістю параметрів протягом певного проміжку часу; за ступенем стабільності – стабільний, бо характеризується сталістю параметрів протягом певного проміжку часу; за ступенем мінливості – стаціонарний, тому що його інтенсивність є постійною; за ступенем мінливості – стаціонарний, тому що його інтенсивність є постійною; за характером переміщення елементів потоку – нерівномірні, бо протягом всього процесу виробництва спостерігається неоднакова швидкість переміщення сировини і матеріалів; за характером переміщення елементів потоку – нерівномірні, бо протягом всього процесу виробництва спостерігається неоднакова швидкість переміщення сировини і матеріалів; за ступенем періодичності – періодичний, бо у підприємства добре налагоджена організація діяльності підприємства; за ступенем періодичності – періодичний, бо у підприємства добре налагоджена організація діяльності підприємства; за ступенем відповідності зміни параметрів потоку заздалегідь заданому ритму – ритмічні; за ступенем відповідності зміни параметрів потоку заздалегідь заданому ритму – ритмічні; за ступенем складності – складні, так як об'єднують різного роду об'єкти; за ступенем складності – складні, так як об'єднують різного роду об'єкти; за ступенем керованості – керований, бо досить адекватно реагують на дії керуючої сторони. за ступенем керованості – керований, бо досить адекватно реагують на дії керуючої сторони.

1.2. Структура інформаційного потоку ВАТ ВТКФ Ласощі (схематичне зображення та описання згідно існуючої класифікації) 1.3. Структура фінансового потоку ВАТ ВТКФ Ласощі (схематичне зображення та описання згідно існуючої класифікації) 1.4. Структура сервісного потоку ВАТ ВТКФ Ласощі (схематичне зображення та описання згідно існуючої класифікації)

1.5. Підготовка вихідних даних Виходячи з підсумків продажів минулого року, визначити обсяг продукції, що постачається на підприємство від чотирьох постачальників на умовах самостійного вивезення продукції автомобільним транспортом. Об'єми та вартість продукції, що постачається на підприємство від постачальника 1…4 з/п Вартість одиниці, у.од. Обсяги постачання протягом року, од. Загальний обсяг за рік, од N N1899N …………………………………… … 100N97N6N222833N1109 N – останні дві цифри залікової книжки студента Вартість одиниці продукції в межах від 10 до 1000 у.о./од. Обирається студентом самостійно для всіх одиниць продукції по всім 4-м постачальникам

Координати місця розташування постачальників ПостачальникиКоординати місця розташування П 1(88 + N; 73) П 2(51; 36 + N) П 3(72 + N; 158) П 4(68; N) N – останні дві цифри залікової книжки студента Обємно-масові характеристики вантажу Постачальники Розмір тари, см Вага 1 од. тари, кг Кількість одиниць товару на 1 од. тари, одиниць П 140х30х ,9N6 П 240х50х ,7N8 П 330х40х ,5N4 П 430х40х ,1N6

2.Аналіз факторів впливу та визначення місця розташування складу в логістичному ланцюгу поставки товарів І метод Метод центру тяжіння вантажопотоків координати місця розташування складу; В і – вантажообіг і-го постачальника; Х і, Y і – координати і-го постачальника; n – кількість постачальників Визначення місця розташування складу та віддаленість постачальників

ПостачальникиКоординатаХ Координата У Вантажообігт/рік Постачальник Постачальник Постачальник Постачальник

0 |1 |2 |3 |4 |5 |6 |7 |8 |9 |10 X У – Хскл = (2*25+4*10+6*15+8*20) ( ) Хскл = 4,85 Ускл = 5,86 Ускл = (7*25+9*10+3*15+5*20) ( ) Місцезнаходження логістичного центру за метод центру тяжіння вантажопотоків

Основна мета методу перебору полягає у послідовній перевірці кожного відрізка ділянки між постачальниками. Спочатку проектують всіх постачальників на вісь Х, потім на вісь Y, у тій послідовності, якій вони розміщені на карті. Першим постачальником буде той, який найменше віддалений від початку координат, а останнім – який найбільше. Далі починають аналізувати відрізки між постачальниками продукції. На відрізку між першим та другим постачальником ставлять пробну крапку та підраховують суму вантажообігів, які перебувають ліворуч і праворуч від поставленої крапки. Якщо вантажообіг постачальників, які перебувають праворуч, більше, тоді перевіряють наступний відрізок. Якщо менше, тоді приймають рішення про розміщення Х-ої координати складу на початку аналізованого відрізка. Координата Y складу обирається так само. ІІ метод Метод перебору або пробної точки

0 |1 |2 |3 |4 |5 |6 |7 |8 |9 |10 X У – < = (або >) Х = {4 – 6} X Y 10 < = Y = {5 – 7} (6;6,5)

Розрахунок кількості транспортної роботи для деяких вузлів транспортної мережі Постачальники В і, од. Склад ІСклад ІІ L і, кмL і В і, од.·кмL і, кмL і В і, од.·км Постачальник Постачальник Постачальник Постачальник Загалом Вузол транспортної мережі, який забезпечує мінімальний вантажообіг транспорту. Це і є оптимальним місцем розміщення складу

2.2. Розрахунок кількості транспортних засобів Розмір тари, см Постачальник 1 40х30х60 Загальна кількість тари – 8*2 = 16 од. Кількість одиниць товару на 1 од. тари, одиниць – 6 од. Загалом 96 од. продукції на палеті

Розрахунок кількості транспортних засобів Постачальника 2 Показник Дані (розрахунки ) 1 Річний обсяг постачання, од Вартість 1 км, грн. 8,5 3 Місткість автомобіля, палети 30 4 Час розвантаження, год. 2 5 Час завантаження 1,5 6 Технічна швидкість автомобіля, км/год 60 7 Кількість од. товару на од. тари, од 6 8 Кількість тари, од /6= Кількість од. тари на одну палету, од.16 10Кількість палет, од /16= Кількість ходок на рік4 421/30=148 12Відстань, км40 13Тривалість одного рейсу, год.40/60=0,67 (41 хв.) 14Загальний час з урахуванням вантажно- розвантажувальних робіт, год. 0,67+2+1,5=4,17 (4 год. 11 хв.) 15Вартість одного рейсу, грн..40·8,5=260 16Річна вартість перевезень, грн..260·148= Вартість перевезень за квартал, грн /4=9 620

Кількість ходок транспортних засобів протягом року для 1-го постачальника

3.Розробка оптимальної стратегії управління запасами на підприємстві 3.1. Диференціація асортименту за методом АВС Первинний списокУпорядкований список Група АВC Номер позиції Реаліза- ція по позиції, у.од. Частка позиції в загальному обсязі, % Номер позиці ї Частка позиції в загальному обсязі, % Частка зі зростаючою сумою, % 1 2 ………………… N

Крива АВС - аналізу для Постачальника 1

3.2. Диференціація асортименту за методом XYZ Номер позиції Середня реалізація за період, у.од. Значення коефіцієнта варіації, % Впорядкований список (за коефіцієнтом варіації) Група ХУZ Номер позиції Коефіцієнт варіації

3.3. Матриця АВС- ХYZ та розподіл асортименту товарів відносно зон зберігання на складі Характеристика товарних груп ABC- та XYZ - аналізів ГрупиABC X Висока споживча вартість Середня споживча вартість Низька споживча вартість Високий ступінь надійності прогнозу споживання Y Висока споживча вартість Середня споживча вартість Низька споживча вартість Середній ступінь надійності прогнозу споживання Z Висока споживча вартість Середня споживча вартість Низька споживча вартість Низький ступінь надійності прогнозу споживання

ПостачальникиХYZ А Постачальник Постачальник Постачальник Постачальник В Постачальник Постачальник Постачальник Постачальник С Постачальник Постачальник Постачальник Постачальник JIT Фікс. розмір замовлення Фікс. інтервал часу між замовленнями Зі встановленою періодичністю поповнення до постійного рівня

Умова задачі: Розрахувати оптимальний розмір партії товару при умові, що реалізація за рік складає 6200 шт, витрати на поставку партії складають 200 грн, витрати на зберігання – 1 грн/добу. Поставка виконується на протязі 2 діб, можлива затримка поставки становить 1 добу. Розрахунок параметрів 4-х систем управління запасами зведемо до табл.2.

Система управління запасами з фіксованим розміром замовлення Максимально бажаний запас Пороговий рівень запасу Гарантійний запас Час, дні Обсяг запасів, од

Час, дні Обсяг запасів, од 102 Максимально бажаний запас Гарантійний запас Замов- лення 5 Транспортування 8 І = 5 днів 13 І = 5 днів 85 ТЗ1 = 136- ПЗ = 85ТЗ2 = 136- ПЗ = Замов- лення Система управління запасами з фіксованим інтервалом часу між замовленнями

Система управління запасами з періодичним поповненням до постійного рівня

Система управління запасами «Максимум-мінімум»

4. Розрахунок параметрів складської системи підприємства та розроблення проекту розміщення основних зон складу 4.1. Розрахунок параметрів основних зон складу S вант - вантажна площа, тобто площа, яка зайнята обладнанням, необхідним для зберігання товарів (стелажами, піддонами, іншим обладнанням); S доп - допоміжна площа, тобто площа, яку займають проїзди та проходи; S пр - площа ділянки приймання; S комп - площа ділянки комплектування; S р.м - площа робочих місць, тобто площа в приміщенні складу, яка відведена для обладнання робочих місць працівників складу.

4.2. Розрахунок розміру вантажної площі складу Визначення обєму середнього запасу продукції по і -ій позиції асортименту де О – прогноз обороту за період по і - ій позиції асортименту у натуральних одиницях; a, b, c – довжина, ширина та висота транспортної упаковки, м. Т – запланована оборотність запасів, днів обороту (20 днів); Д – кількість днів у плановому періоді; Ч – число одиниць у транспортній упаковці; Розрахунок вантажної площі - коефіцієнт нерівномірності завантаження складу, який визначається, як відношення вантажообігу найбільш напруженого місяця до середньомісячного вантажообігу складу. - середнє значення навантаження на один квадратний метр вантажної площі складу, кубічний метр на квадратний метр.

4.3. Розрахунок розміру допоміжної площі складу 4.4. Розрахунок площі ділянки приймання Q – обєм обороту, у.од. за рік; - частка товарів, які проходять через ділянку приймання; q – показник розрахункових навантажень на 1 м2 площі на ділянках приймання і комплектування, т/м2 ; - кількість днів перебування товару на ділянці приймання; - приблизна вартість 1 т товару, що зберігається на складі, у.од./т Розрахунок площі ділянки комплектування частка товарів, які підлягають комплектуванню на складі; кількість днів перебування товару на ділянці комплектування.

4.6. Розрахунок площі робочих місць, санітарно-побутових та адміністративних приміщень S рм = S конт N осіб, де S конт – площа контори, м2; N осіб - кількість працівників, осіб Розрахунок розвантажувальної ділянки біля складу де L1 – довжина фронту розвантаження, м; N – необхідна кількість постів розвантаження; L авт – ширина кузова автомобіля; L пром – відстань між вантажними автомобілями, встановленими gерпендикулярно рампі (береться від 1,1 до 1,2 м), м. де L2 – глибина фронту розвантаження, м; l – довжина вантажного автомобіля, м. - загальна площа для маневру і паркування транспортних засобів

4.8. Естетичне оформлення території складського комплексу 4.9. Розроблення рекомендацій щодо ресурсного забезпечення роботи складу (підйомно-транспортне обладнання, персонал) Розрахунок оптимальної кількості підйомно- транспортних машин і механізмів потреба в техніці, що обслуговує вхідний потік; - одноразова місткість складу, пакетопіддонів (піддон); - тривалість циклу роботи механізму, с/піддон; - рівень механізації робіт при надходженні товарів на склад, %; - добовий ресурс робочого часу механізму, с/зміну; - коефіцієнт запасу техніки.

Потреба в механізмах при розміщенні на зберігання і їх відбиранні на складі розраховується за такими формулами - ємність стелажного устаткування, піддонів; - ємність штабельного зберігання, піддонів; - рівень механізації при укладанні вантажів у стелажі, %; рівень механізації при обробці штабелів, %. Потреба в механізмах при відправленні товарів зі складу: - коефіцієнт нерівномірності відправлення товарів зі складу (приймається в середньому 80% від ); - коефіцієнт запасу техніки (рівний 1,1). K зап

Розрахунок чисельності та якісного складу персоналу Побудова графіку роботи складу і графіку роботи персоналу (за категоріями тощо) 5. Розрахунок ефективності функціонування складської системи підприємства 5.1. Розрахунок показників, які характеризують інтенсивність роботи складу 5.2. Розрахунок показників, що характеризують ефективність використання складських площ 5.3. Огляд інших показників ефективності роботи складу 5.4. Рекомендації щодо інформаційного забезпечення роботи складського комплексу