Підготувала студентка групи ГБ-31 Сад Інна

Вступ 1. Гіпотеза про походження Китоподібних від мезоніхій. 2. Гіпотеза про походження Китоподібних від давніх Парнокопитних. Висновок Список використаних джерел

Косатки – водні представники ссавців Афаліна звичайна

Амазонський річковий дельфін Кашалот

Фоцена звичайна Білий дельфін

Кити випускають фонтан води

Китоподібні (кити, дельфіни, морські свині) походять від сухопутних предків, про що свідчать багато з їхніх ознак: дихання атмосферним повітрям за допомогою легенів, кістки плавців Китоподібних нагадують кістки кінцівок наземних ссавців, рух хвоста і вигинання хребта у вертикальній площині більш характерно для ссавця, що біжить, ніж для риби, що пливе, в якої хребет згинається зазвичай в горизонтальній площині.

Згідно цієї гіпотези, кити, дельфіни і морські свині походять від групи наземних хижих ссавців, що називаються мезоніхії. Ці істоти були схожі на вовків, але мали копита подібно до корів і оленів.

Базується на молекулярно-генетичних дослідженнях. Китоподібні – близькі родичі Парнокопитних, зокрема гіпопотамів. На основі цих даних пропонується включати Китоподібних до складу Непарнокопитних і пропонується назва Cetartiodactyla.

Пакіцетус – найдавніший з відомих «протокитоподібних»

Отже, на сьогодні найбільш визнаною є гіпотеза про походження Китоподібних від давніх Парнокопитних. Висновок