Я буду розповідати про Лесю украинку

Біографія Лариса Петрівна Косач (літературний псевдонім Леся Українка) народилася 25 лютого 1871 року у Новограді-Волинському. Мати її письменниця Олена Пчілка, батько юрист. Батьки багато уваги приділяли гуманітарній освіті дітей, розвивали інтерес до літератури, вивчення мов, перекладацької роботи. Серед близького оточення майбутньої поетеси були відомі культурні діячі: Михайло Драгоманов (її дядько по матері), М. Старицький, М. Лисенко. Все це сприяло ранньому входженню Лесі в літературу. В дев'ять років вона вже писала вірші, у тринадцять почала друкуватись. У 1884 році у Львові в журналі «Зоря» було опубліковано два вірші («Конвалія» і «Сафо»), під якими вперше з'явилось ім'я Леся Українка. Лариса Петрівна Косач (літературний псевдонім Леся Українка) народилася 25 лютого 1871 року у Новограді-Волинському. Мати її письменниця Олена Пчілка, батько юрист. Батьки багато уваги приділяли гуманітарній освіті дітей, розвивали інтерес до літератури, вивчення мов, перекладацької роботи. Серед близького оточення майбутньої поетеси були відомі культурні діячі: Михайло Драгоманов (її дядько по матері), М. Старицький, М. Лисенко. Все це сприяло ранньому входженню Лесі в літературу. В дев'ять років вона вже писала вірші, у тринадцять почала друкуватись. У 1884 році у Львові в журналі «Зоря» було опубліковано два вірші («Конвалія» і «Сафо»), під якими вперше з'явилось ім'я Леся Українка.

1879 році було заарештовано і вислано до Сибіру тітку Лесі Олену Косач, яка належала до київського гуртка «бунтарів», там же, в Карійській тюрмі, загинула мати її найближчої товаришки Марія Ковалевська. Враження тих літ виявилися такими сильними й пам'ятними, що пізніше ожили у віршах «Віче», «Мати-невільниця», «Забуті слова», «Епілог» році було заарештовано і вислано до Сибіру тітку Лесі Олену Косач, яка належала до київського гуртка «бунтарів», там же, в Карійській тюрмі, загинула мати її найближчої товаришки Марія Ковалевська. Враження тих літ виявилися такими сильними й пам'ятними, що пізніше ожили у віршах «Віче», «Мати-невільниця», «Забуті слова», «Епілог».

На початку 1893 року у Львові виходить перша збірка поезій Лесі Українки «На крилах пісень». Серед вміщених у збірці творів виділяється вірш «Contra spem spero», що сприймається як кредо молодої письменниці, декларація її незнищенного оптимізму. Та особливо гостро, як заклик і гасло, прозвучали у тогочасній суспільній атмосфері «Досвітні огні». На початку 1893 року у Львові виходить перша збірка поезій Лесі Українки «На крилах пісень». Серед вміщених у збірці творів виділяється вірш «Contra spem spero», що сприймається як кредо молодої письменниці, декларація її незнищенного оптимізму. Та особливо гостро, як заклик і гасло, прозвучали у тогочасній суспільній атмосфері «Досвітні огні».

З 1893 року вона перебуває під таємним наглядом, підтримує тісні зв'язки з особами, які були на засланні. З 1893 року вона перебуває під таємним наглядом, підтримує тісні зв'язки з особами, які були на засланні року у Львові виходить друга збірка поезій «Думи і мрії». Ця збірка засвідчила безсумнівний злет творчості молодої поетеси року у Львові виходить друга збірка поезій «Думи і мрії». Ця збірка засвідчила безсумнівний злет творчості молодої поетеси. Пише статті для російського журналу Жизнь. Пише статті для російського журналу Жизнь.

Як дитиною, бувало, Упаду, собі на лихо, То хоч в серце біль доходив, Я собі вставала тихо. «Що, болить?» мене питали Але я не признавалась Але я не признавалась Я була малою горда, Щоб не плакать, я сміялась. Щоб не плакать, я сміялась.

1905 рік не був несподіваним для Лесі Українки. Драматичні поеми «Осіння казка» і «В катакомбах», датовані 1905 роком, були безпосереднім відгуком на революційні події рік не був несподіваним для Лесі Українки. Драматичні поеми «Осіння казка» і «В катакомбах», датовані 1905 роком, були безпосереднім відгуком на революційні події. Після поразки революції Леся Українка звертається до соціальної і політичної сатири, співробітничає в журналі «Шершень». Після поразки революції Леся Українка звертається до соціальної і політичної сатири, співробітничає в журналі «Шершень».

ДЯКУЮ ЗА ТЕ ЩО МЕНЕ ВИСЛУХАЛИ ДЯКУЮ ЗА ТЕ ЩО МЕНЕ ВИСЛУХАЛИ