Творчість Макса Вебера

Макс Вебер (нім. Max Weber; 21 квітня 1864, Ерфурт 14 червня 1920, Мюнхен) німецький соціолог, економіст і правознавець. Один із засновників соціології як науки.нім.21 квітня1864Ерфурт14 червня1920Мюнхенсоціології

Макс Вебер ( )

Рання наукова діяльність У період між захистом дисертації й габілітацією Вебер займався вивченням сучасної соціальної політики році він приєднався до Союзу соціальної політики (нім.Verein für Socialpolitik) [ нещодавно створеної професійної асоціації німецьких економістів історичної школи. Представники союзу дотримувалися думки про те, що економічна наука є насамперед інструментом для вирішення соціальних проблем відповідної епохи. Тоді ж Вебер дебютував у політиці, приєднавшись до лівоцентристської організації «Євангельський соціальний конгрес [en] » [ року за ініціативи Спілки соціальної політики стартувала програма з вивчення так званого «польського питання», Остфлюхта: польські фермери зі східної частини країни масово мігрували в міста німецького заходу, які динамічно розвивалися. Вебер очолив групу дослідників і став автором значної частини підсумкової доповіді Союзу з даної теми ]. Доповідь привернула увагу багатьох експертів і стала приводом для широких дискусій, а Вебер уперше заявив про себе як про дослідника в галузі соціології. У роках Вебер входив до складу праворадикальної політичної організації «Пангерманський союз» (нім. Alldeutscher Verband), члени якої протестували проти подальшої міграції поляків. Проте ступінь підтримки Вебером ідейонімечуванням слов'янського етносу та інших націоналістичних проектів нині є предметом дискусій ]. Так у низці робіт, зокрема в суперечливій лекції «Національна держава й економічна політика» (1895) соціолог виступає проти імміграції поляків і звинувачує у ситуації, що склалася клас юнкерів, інтересам яких цілком відповідала масова мірація слов'ян [20].соціальної політикиСоюзу соціальної політикинім.історичної школи«Євангельський соціальний конгрес [en]Остфлюхта ]«Пангерманський союз»нім.онімечуванням слов'янського етносуюнкерів [20]

Пізній період наукової діяльності Якщо на початку 1890-х років Вебер був дуже продуктивний, то у роках він не опублікував жодної праці. Звільнившись 1903 року від обов'язків професора, Вебер вступив на посаду помічника редактора в науковому журналі «Archiv für Sozialwissenschaft und Sozialpolitik» («Архів соціальних наук і суспільної політики») [27], де працював з колегами Едгаром Яффі та Вернером Зомбартом [1][28]. Наукові інтереси Вебера в цей час були пов'язані з фундаментальними питаннями соціології та інших суспільних наук його пізні праці становлять винятковий інтерес для сучасних дослідників [24] року «Архів» опублікував деякі основоположні праці Вебера, зокрема його найвідоміше дослідження «Протестантська етика і дух капіталізму» [29]. Саме тоді було закладено фундамент його подальших розвідок, присвячених впливу культурних і релігійних чинників на формування економічних інститутів і систем [30]. «Етика» стала єдиним дослідженням Вебера того періоду, яке було видано у форматі книги ще за життя соціолога. Інші праці, написані в перші п'ятнадцять років XX століття й пов'язані з дослідженнями в галузі соціології релігії, соціології права іекономічної соціології, були опубліковані після смерті автора. [27] [1][28] [24]«Протестантська етика і дух капіталізму» [29] [30]соціології релігіїсоціології праваекономічної соціології

ідеї Макс Вебер народився в середині 19 ст., тож період його розвитку як людини збігся з періодом важливих змін у суспільстві, коли тривав процес істотного переосмислення людьми всього світового устрою. Після Французької революції 1848 року світ поглинула ідея лібералізму, якою захопилися дуже широкі маси населення. Всьому світу стало зрозуміло, що народжується суспільство абсолютно нового ґатунку, яке базується на абсолютно нових ідеях. Ця трансформація і перехід від феодальних відносин до капіталістичних не були несподіванкою для людства. Капіталізм органічно народився і поступово поглинув усі сфери життя людей. Вебер виявився реальним очевидцем його розвитку як пануючої ідеології, тому він на власному досвіді міг зробити багато висновків з приводу цього явища. Саме природу виникнення капіталізму Вебер і прагне дослідити в своїй праці. Вивчаючи цю проблему він переконується, що хоча капіталізм і має глибоке історичне підґрунтя, але його активний розвиток в 20 ст. не був історичною закономірністю. Скоріше, він став наслідком поєднання багатьох історичних факторів в окремо взятому регіоні (в Європі), а цей симбіоз спрямував розвиток цілого континенту в русло практичного капіталізму. Власне, «Протестантська етика» і скерована на те, щоб розкрити ту, на його думку, найважливішу сукупність передумов, які сформували той суспільний лад, який зараз домінує. До Вебера було ще декілька видатних праць на цю тему, які намагалися пояснити деякі аспекти тогочасного суспільного життя. Але Вебер найефективніше дослідив саме культурно-духовні аспекти новоєвропейських капіталістичних відносин. Цим він багато в чому суперечив марксовому баченню первинності економічних відносин у становленні всього нового. З одного боку, Макс Вебер визнає в Марксі видатного вченого, який започаткував наукове вивчення капіталізму і побачив в капіталізмі могутній фактор прогресивного розвитку в порівнянні з феодальним типом економіки. З іншого боку, він вважає абсолютно утопічним висновок Карла Маркса з аналізу капіталізму. За словами самого автора: «Протестантською етикою я хотів показати нездатність марксистського принципу за яким, лише економічні стосунки в суспільстві визначають форми суспільної свідомості». Саме тому праці Вебера були такимитабуїзованими в Радянському Союзі, де за основу всього нового брали лише матеріальний аспект людського життя. Геніальність мислителя і його «Протестантської етики» в тому, що досліджуючи причини виникнення капіталізму в Європі, ми можемо зробити власний ґрунтовний аналіз головних основотворчих факторів європейського суспільства, прослідкувати характер їхнього розвитку і спробувати особисто зробити прогнози щодо впливу цих факторів на європейське суспільство.Французької революції 1848лібералізмусуспільствокапіталізмумарксовомуекономічних відносинМарксіфеодальним типом економікитабуїзованимиРадянському Союзі

Головні праці Господарство і суспільство Протестантська етика і дух капіталізму Протестантська етика і дух капіталізму Релігія Китаю: конфуціанство і даосизм Релігії Індії: соціологія індуїзму та буддизму Древній юдаїзм