Сіткове і календарне планування

Презентация:



Advertisements
Похожие презентации
Модель Виконали: студенти групи маг МІ-3 Волошин Андрій.
Advertisements

СЗШ І-ІІІ ступенів с.Старичі Діаграми в Excel Графічний аналіз даних.
Розділ 3. Алгоритмізація і програмування п Алгоритми й основні алгоритмічні структури. Складання обчислювальних алгоритмів.
База даних (БД) це структурована сукупність взаємопов'язаних даних певної предметної області (реальних об'єктів, процесів, явищ тощо). це структурована.
Побудова діаграм і графіків Ділова графіка. - це графічне зображення, що наочно відображає лінійними відрізками чи геометричними фігурами співвідношення.
Основи алгоритмізації та програмування Надання значень величинам. Вказівки присвоєння та введення.
Виконав учень 8 класу Савчук Вячеслав. Механічний рух – це зміна положення тіла в просторі відносно інших тіл. Наприклад, автомобіль рухається по дорозі.
Базові структури алгоритмів Інформатика-11 Тема-2.
Назва конкурсної роботи: Учитель Введіть повне прізвище, ім`я та по батькові учителя, автора роботи. Якщо роботу подає колектив авторів - вкажіть ПІБ кожного.
РОЗРАХУНОК ПРИБУТКУ Підготувала Ходич Вероніка Студентка групи ГО -4.
Тема 1. Вступ. Основи алгоритмізації Урок 3. Типові операції алгоритмізації Урок 4. Реалізація алгоритму на алгоритмічній мові Основи алгоритмізації та.
Класи пам'яті даних. Клас пам'яті, час існування та видимість об'єкта Кожен обєкт програми (змінна, функція,...) має свій тип і клас памяті. Тип визначає.
Загальні відомості про системне, службове та прикладне програмне забезпечення. Класифікація, основні функції та складові операційних систем. Поняття про.
ОПЕРАЦІЙНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ Київський національний торговельно-економічний університет Інститут вищої кваліфікації НТУУ «Київський політехнічний інститут»
Підготував учень 10 класу Бондаренко Руслан. Стовпчасті діаграми доцільно створювати тоді, коли потрібно порівняти значення кількох наборів даних, графічно.
Оператори. Введення і виведення даних. Оператор присвоювання Оператори це команди програми. Оператор присвоювання є основним оператором мови програмування.
Запам'ятай! Операційна система (ОС) – комплекс програм, що забезпечує: керування роботою пристроїв компютера та обмін даними між ними; зберігання даних.
Основи алгоритмізації та програмування Підпрограми.
Основні поняття теорії графів. Орієнтовані графи Основи дискретної математики. В.Ковтунець.
Числовим виразом називається запис, складений із чисел, знаків арифметичних дій і дужок. Числовий вираз має лише одне значення. Порядок операцій у числовому.
Транксрипт:

Виконав Студент 42 – ЕК групи Сокульський М.А.

Сіткове планування набір методів, який призначений для управління розкладом проекту.

Методи сіткового планування це методи, основна мета яких по- лягає в тому, щоб зменшити до мінімуму тривалість проекту. До основних методів сіткового планування відносяться: – метод критичного шляху (CPM); – метод оцінки і аналізу програм (PERT).

Метод критичного шляху це метод планування робіт в рамках проекту, включаючи управління цими роботами і складання графіку їхнього виконання. Ключовим моментом методу є поняття «критичного шляху». Метод критичного шляху обчислює детермінований розклад ви- конання проекту, базуючись на єдиній оцінці тривалості кожної ро- боти. Обчислюються ранні і пізні дати початку і завершення операцій проекту, а значить, і резерви проміжки часу, на які можна зрушити виконання операцій без порушення обмежень і дати завершення проекту Відповідно до цього методу для кожного виду робіт вказуються час і ресурси, необхідні для їхнього виконання, а також послідовність виконання окремих видів робіт. Потім будується граф (сітковий графік), що відображає черговість робіт і терміни їхнього виконання. Далі на цьому графі шукається критичний шлях, тобто шлях, що вимагає максимальних витрат часу.

Існуючі варіанти цього методу дозволяють вирішувати роботи, в яких фігурують імовірнісні закони розподілу тимчасових витрат і різних ресурсів, компромісні співвідношення між часом і ресурсами тощо. Найперша дата, коли робота може бути розпочата, називається датою раннього початку. Якщо до неї додати тривалість роботи, отримаємо дату її раннього завершення. Через те що виконання робо- ти може залежати від завершення якогось її елемента, існує остання дата, коли робота може бути завершена без затримки виконання проекту загалом. Ця дата обчислюється як сума дати пізнього початку та тривалості виконання роботи.

Якщо дати пізнього та раннього початку різняться, то проміжок, коли робота може бути розпочата, називається резервом часу і визначається так: Резерв часу = дата пізнього початку дата раннього початку. Якщо тривалість роботи не змінюється, то різниця між раннім і пізнім початками та раннім і пізнім її завершеннями збігається. Таке припущення роблять у більшості систем планування.

Тривалість критичного шляху визначає тривалість реалізації проекту загалом. Терміни виконання робіт, що лежать поза критичним шляхом, в тій чи іншій мірі «плавають» тобто для таких робіт завжди є можливість або збільшити тривалість, або почати з запізненням на загальній тривалості проекту це ніяк не позначиться. Резерв часу, що створюється, можна використовувати на різноманітні цілі: зменшення ризику невиконання роботи, оптимізацію витрати ресурсів, оптимізацію грошових потоків тощо.

Тривалість критичного шляху визначає тривалість реалізації проекту загалом. Терміни виконання робіт, що лежать поза критичним шляхом, в тій чи іншій мірі «плавають» тобто для таких робіт завжди є можливість або збільшити тривалість, або почати з запізненням на загальній тривалості проекту це ніяк не позначиться. Резерв часу, що створюється, можна використовувати на різноманітні цілі: зменшення ризику невиконання роботи, оптимізацію витрати ресурсів, оптимізацію грошових потоків тощо. Будь- які затримки у виконанні робіт, що лежать на критичному шляху, неодмінно викликають відставання від термінів виконання проекту в цілому. Концепція критичного шляху забезпечує концентрацію уваги менеджера на критичних роботах.

Календарне планування проекту це процес складання й коригування розкладу проекту, що полягає у визначенні календар- них дат виконання всіх робіт.

Календарний план (Schedule) як перелік тільки планових параметрів проектних робіт втрачає свій сенс без порівняння з фактичними термінами їх виконання, тому частіше ведуть мову про календарні графіки. Цілі календарного плану: – забезпечити вчасне надходження фінансування; – координувати надходження ресурсів; – вчасно забезпечити потрібні ресурси; – передбачити у різні моменти рівень потрібних фінансових витрат і ресурсів та раціональний розподіл їх між проектами; – забезпечити вчасне виконання проекту

Календарний графік відбиває планові й фактичні дані про початок, кінець і тривалість кожного робочого елементу WBS. У ньому також відмічається можлива гнучкість у даті початку роботи без ускладнення виконання усього проекту (тобто запас часу по некритичних роботах). Для найскладнішого календарного графіку записується чотири версії для дат початку, кінця, тривалості та запасу: рання, пізня, запланована календарна, фактична.

Існує два прийнятних шляхи подання календарного графіку: 1)табличний з переліком робіт із зазначенням тривалості їх виконання; 2) діаграмний (балочні діаграми, або діаграми Ганта).

Діаграма Ганта це один з найбільш популярних способів сіткового графічного представлення плану проекту, вживаний в багатьох програмах управління проектами.

Основні елементи сіткового графіку: - робота, - тривалість, - подія.

Подія значна подія в ході виконання проекту; інколи також називається вузловою подією, віхою. Вона не має протяжності в часі і не потребує ресурсів. Це миттєва точка відліку в проекті (як дороговказ на дорозі), яка характеризує початок або кінець роботи або групи ро- біт. Приклади подій: «Чернетка звіту затверджена»; «Початок проектування». Робота дії, які виконуються, щоб перейти від однієї події проекту до іншого. Вона займає час і споживає ресурси. Тривалість дійсний календарний час, потрібний на виконання роботи. Також називається періодом, або часом роботи. Т

Кінець-початок (F-S)A FS B = Робота В не може початись, поки не закінчиться робота А Кінець-кінець (F-F)A FF B = Робота В не може закінчитись, поки не закінчиться робота А Початок-кінець (S-F)A SF B = Робота В не може закінчитись, поки не почнеться робота А Початок-початок (S-S)A SS B = Робота В не може початись, поки не почнеться робота А Гамак (H)H=A+B+C Н сумарна, агрегована робота, резюме робіт А,B,С Типи залежностей між роботами проекту

Правила побудови сіткових графіків: Сітковий графік розвертається зліва направо. Рухатися по сітці можна тільки в одному напрямку до фінішу. Жодна операція не може бути розпочата, поки всі попередні повязані з нею операції не будуть виконані. Завершення однієї роботи може бути повязане з початком не однієї, а декількох наступних. Стрілки в сітковому графіку відображають відносини передування й проходження. На рисунку стрілки можуть перетинатися. Кожна операція повинна мати свій власний номер. Номер наступної операції повинен бути більшим від номера будь- якої попередньої операції. Утворення петель неприпустимо (інакше кажучи, не повинне відбуватися зациклення ходу виконання встановленого набору опе рацій).

Умовні переходи від однієї операції до іншої не допускаються (мається на увазі визначення послідовності ходу виконання операцій умовами типу: «Якщо буде досягнутий успіх, зробіть...»). Досвід показує, що коли існує кілька вихідних операцій проекту, то може бути визначений загальний вузол початку всього комплексу робіт. Так само один вузол може бути використаний для чіткого по- значення закінчення проекту.