Правовий аналіз Хартії основних прав і свобод людини. Виконала: студентка 4 курсу, 3 групи заочна форма навчання Процюк А.Г. Перевірив: Ратушний С.М.

Хартія надання послуг державний документ; державний документ; Заява про основні права громадян Заява про основні права громадян і принципи, що регулюють надання їм послуг в державних установах і принципи, що регулюють надання їм послуг в державних установах Зобов'язання, (не правовий документ) Зобов'язання, (не правовий документ)

Хартія надання послуг: Чітко визначає суд, призначення суду, його клієнтської бази та перелік послуг. Чітко визначає суд, призначення суду, його клієнтської бази та перелік послуг. Встановлює звязок між судом та тими хто ним користується Встановлює звязок між судом та тими хто ним користується Встановлює клієнтом агентства стандарти обслуговування клієнтів і права та обов'язки. Встановлює клієнтом агентства стандарти обслуговування клієнтів і права та обов'язки. Безліч способів отримання зворотного зв'язку та обробки запитів клієнтів і скарги. Безліч способів отримання зворотного зв'язку та обробки запитів клієнтів і скарги. Розробляється в ході консультацій з клієнтами, персоналом та іншими ключовими зацікавленими сторонами Розробляється в ході консультацій з клієнтами, персоналом та іншими ключовими зацікавленими сторонами Періодичний моніторинг та огляд Періодичний моніторинг та огляд

Хартію основних прав ЄС було підготовлено протягом грудня 1999 р. - жовтня 2000 р. у рамках спеціального органу, який іменувався "Конвент" і об'єднував представників урядів держав-членів ЄС, членів національних парламентів, Європарламенту, Європейської Комісії та спостерігачів від Суду ЄС та Ради Європи. Текст Хартії затверджувався шляхом консенсусу членів Конвенту. Хартія була урочисто проголошена на засіданні Європейської Ради в Ніцці 7 грудня 2000 p., а згодом опублікована в частині "С" Official Journal.

Права та свободи в Хартії викладаються за новою схемою. На відміну від традиційного для західної доктрини прав людини поділу прав та свобод на першорядні, до яких належали передусім громадянські та політичні права, та "другорядні", до яких зазвичай додавали групу соціально- економічних прав, Преамбула і Хартія в цілому розглядають правовий статус людини і громадянина ЄС в єдності та рівності прав та свобод, які входять до нього, в чому одночасно проявляється також принцип єдності та недискримінації прав та свобод в його "європейському варіанті".

У Хартії основою класифікації обрані не вид або сфера застосування права, а цінності, на яких вони базуються та які вони захищають, - людська гідність, свобода, рівність, солідарність. У цьому проявляється принцип неподільності основних прав та свобод, який відображений в Преамбулі документа. Хартія основних прав ЄС містить преамбулу, в якій не наведено юридичних норм (вказано на причини та цілі прийняття Хартії, її джерела, основоположні цінності), та 54 статті, згруповані у сім розділів.

Головною ідеєю Преамбули та всієї Хартії є проголошення в абзаці 2 того, що ЄС "поміщає людську особистість у центр своєї діяльності шляхом введення громадянства Союзу та створення простору свободу, безпеки та правосуддя". Преамбула начебто випереджає логіку закріплення в тексті Хартії прав та свобод людини навколо семи основоположних принципів- цінностей, що є єдиним комплексом та являють собою правовий статус особистості. Це, зокрема, такі принцип: поваги гідності, забезпечення прав та свобод людини і громадянина, рівності, солідарності, демократії та принцип правової держави. Особливо підкреслюється, що ці принципи засновані на духовній, моральній та історичній спадщині народів Європи

Розділ І "Гідність" (стаття 1-5), крім, власне, права на людську гідність, закріплює права та гарантії, які забезпечують гідне існування людської особистості в суспільстві: право на життя, заборона тортур, рабства тощо. У розділі II "Свободи" (статті 6-19) зосереджено увагу на фундаментальних громадянських та політичних свободах, закріплених в Європейській конвенції з прав людини: право на свободу та особисту недоторканність, на повагу приватного та сімейного життя, на захист інформації особистого характеру, на укладення шлюбу та створення сім'ї, свободу думки, совісті та віросповідання, свободу мистецтва та науки тощо.

Розділ III "Рівність" (статті 20-26) містить норми, спрямовані на забезпечення третьої цінності, зазначеної в преамбулі. Розділ IV "Солідарність" (статті 27-38) містить певні трудові права та відображає деякі положення Європейської соціальної хартії, яка вже стала частиною права ЄС: право працівників підприємства на інформацію та консультації, право на колективні переговори та колективні дії, у тому числі право на страйк, право на безкоштовну допомогу у працевлаштуванні тощо.

Закріплення соціальних прав та принципів у Хартії відбувається, як правило, із застереженням про те, що вони реалізуються "на умовах, закріплених правом Союзу та національними законодавствами та національною практикою".

Крім того, під час підготовки Лісабонського договору 2007 р. дві держави-члени (Велика Британія та Польща) отримали для себе частковий виняток з дії соціальних положень Хартії. Зазначені держави- члени будуть підпорядковуватися цим положенням лише за умови, що аналогічні за характером правила вже передбачені в їх внутрішніх правових системах. Зокрема, в судах цих країн зацікавлені особи можуть посилатися на соціальні права з розділу IV Хартії, тільки якщо рівнозначні права наявні в національному законодавстві Великої Британії або Польщі.

Дякую за увагу !