Плацентарні Ссавці. Ряд хижі. Родина Котячі. Підготувала учениця 8 класу Берестівської ЗОШ І-ІІІ ст. Харуненко Зоя

Тема: Родина Котячі. Мета: Дізнатися більше про особливості будови та життєдіяльності родини Котячих та її представників.

РОЗМНОЖЕННЯ Більшість котячих живуть поодинці. Кішки протягом усього року не залишають своїх територій, і тільки в сезон розмноження самці виходять за межі своїх володінь у пошуках готових до спаровування самок. Більшість кішок приносять по одному приплоду на рік, проте самки великих кішок зазвичай народжують дитинчат раз на 2-3 роки. Самці у вирощуванні потомства не беруть участі. У приплоді буває 1-6 кошенят. Самки годують їх молоком, з часом привчаючи до м'ясної їжі. Новонароджені кошенята сліпі та абсолютно безпорадні. Вони швидко вкриваються шерстю, малюнок якої у більшості плямистий. Дитинчата живуть з матір'ю, аж поки не навчаться самостійно полювати. У середньому хижі кішки живуть близько 15 років.

СЛУХ І ЗІР Усім кішкам притаманне тонке чуття. Завдяки тому, що очі кішок посаджені спереду голови, ці тварини бачать предмети об'ємними, отож вони можуть точно оцінюють відстань до жертви. Окрім того, кішки добре розрізняють кольори та чітко розпізнають свою здобич. Денний зір у кішок такий самий, як у людини, а вночі вони бачать у 6 разів краще. Природа наділила кішок прекрасним слухом. їхні великі рухливі вушні раковини уловлюють навіть щонайменший шерех.

Полювання Усі котячі, окрім левів, полюють поодинці. У них розвинувся стиль полювання, в основі якого лежить підстерігання здобичі з подальшим блискавичним стрибком та її вбиванням. Дивно, але деякі види кішок наважуються атакувати здобич, шо перевершує їх у розмірах. Так, рись полює на косуль і оленів, тигр здатен здолати оленя і лося, він також не пропускає нагоди напасти на дитинчат слонів і носорогів. Інша велика кішка - леопард -полює на антилоп, а здобич піднімає на дерево, щоб туша не дісталася тваринам, які харчуються падаллю. Одні кішки довго переслідують жертву, інші - коротко, але швидко. Малі кішки також демонструють неймовірну силу і спритність у полюванні на дрібну здобич.

Спілкування Кішки мають вербальне спілкування і мову рухів. Це - нявкання, муркотіння, шипіння, гарчання, писк, «щебетання», клацання, і іноді «хрюкання». Мова рухів виражається у положенні вух, хвоста, лап, всього тіла. Хвіст і вуха мають в спілкуванні котів найважливіше значення. Високо піднятий хвіст свідчить про привітне відношення тварини. Хвіст також може розповісти про положення кішки в соціальній групі, домінування над людьми, чим менш часто піднімається хвіст, тим кішка більш піддається людям. Ніс в спілкуванні кішки також має свою важливу функцію. При зустрічі кішки, якщо вони відразу не налаштовані на бійку, труться носами, тим самим впізнаючи один одного. Деякі кішки в старості починають бути більш агресивними, особливо до молодого покоління. Кішки мають вербальне спілкування і мову рухів. Це - нявкання, муркотіння, шипіння, гарчання, писк, «щебетання», клацання, і іноді «хрюкання». Мова рухів виражається у положенні вух, хвоста, лап, всього тіла. Хвіст і вуха мають в спілкуванні котів найважливіше значення. Високо піднятий хвіст свідчить про привітне відношення тварини. Хвіст також може розповісти про положення кішки в соціальній групі, домінування над людьми, чим менш часто піднімається хвіст, тим кішка більш піддається людям. Ніс в спілкуванні кішки також має свою важливу функцію. При зустрічі кішки, якщо вони відразу не налаштовані на бійку, труться носами, тим самим впізнаючи один одного. Деякі кішки в старості починають бути більш агресивними, особливо до молодого покоління.

Представники Родини Котячі:

Лев Цю величезну тварину називають царем звірів, хоч він і дає дорогу слону і носорогу. Живуть у високотрав'яних чи зарослих чагарником місцях. Полюють леви усі разом, підгодовують слабких і хворих родичів. Але ж основною годувальницею є левиця. Здобиччю стають різні антилопи, зебри й інші копитні середньої величини. Дорослими левенята стають через 3-4 роки. Попри те, що самці не беруть участі в полюванні, до здобичі вони підходять першими. Лев з'їдає ті частини здобичі, які йому найбільше до вподоби. Лише після того, як насититься самець, до здобичі підходять левиці і молоді тварини. На відміну від багатьох інших представників родини котячих, які ведуть одиночний спосіб життя, леви зустрічаються не тільки поодинці і парами, але й невеликими групами - прайдами. У кожному прайді може перебувати від 4 до ЗО особин. Прайди тримаються на індивідуальних ділянках, які самці охороняють від суперників, оскільки переможець отримує право стати на чолі прайда й злучатися з самками. У левів дуже сильно розвинений статевий диморфізм - левиця менша за розмірами та не має гриви. Дослідники помітили, що приблизно через два роки самець перестає цікавитися самками зі свого прайда і залишає його, щоб завоювати в битві іншу групу самок. Цю величезну тварину називають царем звірів, хоч він і дає дорогу слону і носорогу. Живуть у високотрав'яних чи зарослих чагарником місцях. Полюють леви усі разом, підгодовують слабких і хворих родичів. Але ж основною годувальницею є левиця. Здобиччю стають різні антилопи, зебри й інші копитні середньої величини. Дорослими левенята стають через 3-4 роки. Попри те, що самці не беруть участі в полюванні, до здобичі вони підходять першими. Лев з'їдає ті частини здобичі, які йому найбільше до вподоби. Лише після того, як насититься самець, до здобичі підходять левиці і молоді тварини. На відміну від багатьох інших представників родини котячих, які ведуть одиночний спосіб життя, леви зустрічаються не тільки поодинці і парами, але й невеликими групами - прайдами. У кожному прайді може перебувати від 4 до ЗО особин. Прайди тримаються на індивідуальних ділянках, які самці охороняють від суперників, оскільки переможець отримує право стати на чолі прайда й злучатися з самками. У левів дуже сильно розвинений статевий диморфізм - левиця менша за розмірами та не має гриви. Дослідники помітили, що приблизно через два роки самець перестає цікавитися самками зі свого прайда і залишає його, щоб завоювати в битві іншу групу самок.

Ягуар Єдиний представник роду на території Північної і Південної Америки. Третій за розміром в світі. Основние місцеперебування ягуара - тропічні дощові ліси і злаковники. Спосіб життя ягуарів одиночний. Ягуар є сутінковим хижаком. Основна його видобуток - капібари і копитні на кшталт оленів мазама, пекарі та тапірів, але він нападає також на птахів, мавп, лисиць, змій, гризунів. На відміну від пуми, ягуар охоче і часто нападає на свійську худобу. Хижак відмінно плаває і рідко упускає жертву, яка шукає порятунку в воді. Він також викопує з піску на узбережжі океану черепашачі яйця, іноді впадає на сплячих алігаторів або вихоплює з води рибу. Ягуар внесений до міжнародної Червоної книги та в багатьох країнах охороняється. Відстріл ягуарів в обмежених кількостях дозволений в Бразилії, Мексиці і деяких інших країнах. У Болівії дозволено полювання заради трофеїв.

Гепард Гепард найшвидший звір на землі. На невеликій дистанції він може бігти зі швидкістю до 120 км за годину. Колись гепарди зустрічались майже по всій Африці, Передній Азії, Туркменії та Індії. Тепер вони уціліли лише в заповідниках. Гепарди полюють переважно на копитних. Гепард здатний здолати здобич, що перевершує його у розмірах, проте якщо гонитва триває більше хвилини, хижак припиняє полювання. У них не втягуються кігті, немає могутніх щелеп. Гарчання гепарда нагадує собачий гавкіт. Цей хижак не вміє лазити по деревах. Самці й самки гепардів ведуть різний спосіб життя. Протягом 20 місяців самки піклуються про потомство, а решту часу живуть поодинці. Вони не такі агресивні, як самці. Самці рідко живуть поодинці, зазвичай вони об'єднуються в групи, що складаються з 4-5 особин, і полюють спільно. Сліпі дитинчата з'являються на світ у добре прихованому лігві. Плями на їхній шкірі з'являються дещо пізніше. Щойно вони починають бачити, через кожні декілька днів мати переносить їх у новий сховок. Кошенята, що підросли, слідують за матір'ю самостійно. Молоді гепарди починають самостійно здобувати їжу у віці приблизно місяців.

Ірбіс (сніжний барс ) Густа шерсть красивого забарвлення захищає ірбіса від пекучих променів літнього сонця, а в пору суворої сніжної зими - від сильних холодів. На лапах у ірбіса є хутряні подушечки, завдяки яким він бігає по снігу, не провалюючись. У районах, які населяє ірбіс, проживає небагато звірів, які могли б стати його здобиччю. Здобиччю ірбіса зазвичай стають дикі вівці, барани, гвинторогі козли. Іноді він ловить зайців, мишей і птахів. Він може здійснювати стрибки до 15 м в довжину, а також може підстрибнути високо вгору, щоб дістатися до недоступного скелястого виступу, де знаходить місце для відпочинку або ж влаштовує засідку. Ірбіс - дуже рідкісний звір, який у минулому зазнавав винищування через красиве хутро. Попри заборону міжнародних організацій, на азіатських ринках торгівля його хутром продовжується.

Рись Рись віддає перевагу густим, важкодоступним для людини хвойним лісам. Рись - типова хижа кішка. Найчастіше вона спокійно сидить на скелі або іншому узвишші, очікуючи здобич. Знаходячись на висоті, рись може оглядати досить велику ділянку. Зазвичай рись збиває жертву з ніг, перекидає її на землю й вбиває, перегризаючи сонну артерію або ламаючи шийні хребці. Ця тварина має довгі ікла та крупні, гострі зуби. Якщо поблизу немає джерела небезпеки, рись неодноразово повертається до своєї здобичі, поки не з'їсть її повністю. Проте зазвичай перерва між відвідуванням здобичі складає навіть декілька днів. Рись, що наситилася, закидає залишки туші листям, травою або гілками. Взимку приховане м'ясо повністю замерзає задовго до наступної появи рисі.

Пума Ця кішка така сильна, що може підняти досить велику здобич і, тримаючи її в зубах, потягнути з дороги. Зазвичай пуми мають велику індивідуальну територію, на ній ці хижаки і полюють. Найчастіше пума полює на оленів. Якщо вона не може впіймати оленя, то полює на інших тварин, у тому числі й на худобу. Сита кішка ховається в лігві й засинає. Вона не залишається поблизу недоїденої здобичі і іноді віддаляється від неї навіть на півмилі. Вона не відносить здобич далеко від того місця, де її вбила. Пуми чудово стрибають і бігають на короткі дистанції, проте під час полювання тварини швидко втомлюються. Індійці здавна називають пуму другом людини, адже вона ніколи сама на неї не нападає. Дуже допитливі, годинами можуть йти за людиною, просто спостерігаючи за нею. Населяють ліси, савани, прибережні дюни, гірські місцевості. Полюють на оленів, козлів, єнотів, дикобразів. Малята народжуються плямистими, але вже після першого линяння втрачають це забарвлення. Звірі можуть стрибати вгору на 56 метрів, а з висоти вниз інколи й на 14 метрів. Вага тварин 3550 кг, рідко більше.

Чорна пантера Чорна пантера не є окремим видом, а варіантом забарвлення самок деяких видів котових найчастіше, це пантера плямиста або ягуар. Шкура чорної пантери не ідеально чорна, на ній більшою чи меншою мірою завжди видно проступаючі плями. Дитинчата можуть бути різні і плямисті, і чорні. Але останні зустрічаються рідше, тому що «ген» чорного кольору рецесивний і «часто» пригнічується «геном» плямистості.Чорна пантера не є чіткими видом але є лише прозивним ім'ям для чорних морф різних видів роду, частіше всього такі морфи зустрічаються у ягуарів та пардусів. Наведені види пантер мають анатомічні особливості, що надають їм можливість ревти. Раніше вважали, що первинною причиною цього є неповне окостеніння під'язикової кістки. Проте, нові вивчення показують, що здатність ревти виникла завдяки іншим морфологічним особливостям, особливо будови гортані. Чорна пантера не є окремим видом, а варіантом забарвлення самок деяких видів котових найчастіше, це пантера плямиста або ягуар. Шкура чорної пантери не ідеально чорна, на ній більшою чи меншою мірою завжди видно проступаючі плями. Дитинчата можуть бути різні і плямисті, і чорні. Але останні зустрічаються рідше, тому що «ген» чорного кольору рецесивний і «часто» пригнічується «геном» плямистості.Чорна пантера не є чіткими видом але є лише прозивним ім'ям для чорних морф різних видів роду, частіше всього такі морфи зустрічаються у ягуарів та пардусів. Наведені види пантер мають анатомічні особливості, що надають їм можливість ревти. Раніше вважали, що первинною причиною цього є неповне окостеніння під'язикової кістки. Проте, нові вивчення показують, що здатність ревти виникла завдяки іншим морфологічним особливостям, особливо будови гортані.

Сервал Сервал струнка, довгонога кішка середніх розмірів. Сервали поширені практично на всій території Африки, виключаючи Сахару, ліси екваторіальної зони і крайній південь материка. Сервали, головним чином, сутінкові тварини. Основною здобиччю стають Гризуни, зайці та дрібні антилопи, а також птахи. Не зважаючи на довгі сильні ноги, сервал не може довго переслідувати здобич. Уміє плавати. Сервали ведуть одиночний спосіб життя. Розмноження у сервалів не відноситься до певної пори року. Період вагітності становить 6575 днів. Народжується 23 кошенят. Мати годує їх молоком від 5 до 7 місяців. У однорічному віці вони покидають матір і знаходять собі власну територію. Молоді самиці живуть з матерями довше за молодих самців. Сервал є об'єктом промислу, оскільки його шкура йде на хутряні вироби. Винищують його також через напади на свійську птицю. Сервали досить легко приручаються і можуть утримуватися в неволі як домашні тварини.

Оцелот Через красиве забарвлення хутра оцелота, як і інших плямистих кішок, ледве не знищили повністю. Ця дуже красива тварина третя за величиною кішка Америки. Мешкає у тропіках і субтропіках. Тримається лісів, може жити в непрохідних чагарникових заростях. Прекрасно лазить по деревах, але віддає перевагу полюванню на землі. Яскраве плямисте забарвлення шкури є прекрасним маскуванням серед буйної рослинності тропіків. Найчастіше ловить птахів і великих гризунів. Нерідко його жертвами стають невеликі мавпи, молоді пекарі та олені. Самка приводить 24 малят. Від інших котячих оцелоти відрізняються тим, що нерідко тримаються парами. Ініціаторами шлюбного ритуалу є самки, що привертають увагу самців голосним криком. Через два роки кошенята залишають своїх батьків. Оцелот, що має чудове чуття, полює в темноті за допомогою слуху і зору. Слух у малих кішок розвинений значно краще, ніж у великих. Через красиве забарвлення хутра оцелота, як і інших плямистих кішок, ледве не знищили повністю. Ця дуже красива тварина третя за величиною кішка Америки. Мешкає у тропіках і субтропіках. Тримається лісів, може жити в непрохідних чагарникових заростях. Прекрасно лазить по деревах, але віддає перевагу полюванню на землі. Яскраве плямисте забарвлення шкури є прекрасним маскуванням серед буйної рослинності тропіків. Найчастіше ловить птахів і великих гризунів. Нерідко його жертвами стають невеликі мавпи, молоді пекарі та олені. Самка приводить 24 малят. Від інших котячих оцелоти відрізняються тим, що нерідко тримаються парами. Ініціаторами шлюбного ритуалу є самки, що привертають увагу самців голосним криком. Через два роки кошенята залишають своїх батьків. Оцелот, що має чудове чуття, полює в темноті за допомогою слуху і зору. Слух у малих кішок розвинений значно краще, ніж у великих.

Барханний кіт Кіт барханний, або кіт дюн невеликий ссавець родини котячих, поширений в Сахарі й пустелях Середньої Азії та Північної Африки. Барханні кішки ведуть суворо нічний спосіб життя. Від денної спеки вони рятуються в старих норах лисиць, корсаків. Іноді вони самостійно риють неглибокі нори або ямки. У пошуках їжі вони деколи проходять близько 810 км. У їх раціон входить практично вся дичина, яку вони можуть відшукати. Взимку вона іноді наближається до селищ, але на домашніх кішок і птахів не нападає. Велику частину вологи барханні кішки отримують з їжі і можуть довгий час обходитися без води. Вагітність триває дні, народжується 45 кошенят, хоча їх може бути до 8. У двотижневому віці їх очі розплющуються, а в п'ятитижневому вони покидають лігво і починають брати участь в полюванні. У неволі барханні кішки доживають до 13 років.

Каракал Каракал - довгоногий і стрункий хижак родини котячих, який живе в посушливих районах. Його легко впізнати по м'якій, пісочного кольору шерсті і довгим китичкам на вухах. Тривалість життя: у неволі до 17 років. Каракали тримаються поодинці і утворюють пари на короткий час у шлюбний період. Через день вагітності самка народжує 2-3 кошенят, які в перші тижні життя не виходять з лігва. Перші 10 днів кошенята сліпі. Через 4-5 тижнів кошенята покидають лігво й пустують біля входу в нього під пильним наглядом матері. У віці 2 місяців кошенята починають приймати тверду їжу. Вони залишаються з матір'ю ще приблизно десять місяців. Каракал майже завжди виходить на полювання вночі. Не зважаючи на те, що у каракала досить довгі кінцівки, довго бігти він не може. Він дуже добре лазить по деревах та може застрибнути на гілку, розташовану на висоті 2 м. Каракал населяє посушливі райони. Він населяє сухі трав'янисті степи та савани. Завдяки захисному кольору шерсті він майже повністю зливається з навколишнім пейзажем. При зустрічі з іншими представниками свого виду важливе значення мають сигнали, що передаються рухами вух. На кінцях вух каракала є довгі китички.

Манул Манул тварина розміром з домашню кішку. Від звичайної кішки він відрізняється щільнішим, масивнішим тілом на коротких товстих ногах і дуже густим хутром (волосини довжиною до 7 см). Хутро у манула найпухнастіше та найгустіше серед котячих. Манул поширений в Центральній і Середній Азії. Манул провадить самітній та має осілий спосіб життя. Активний переважно у сутінках і рано вранці. Сам по собі манул найповільніший та найнеповороткіший з усіх диких котів. Харчується манул майже виключно піщухамі і мишоподібними гризунами, зрідка ловить ховрахів, зайців-толаїв, сурчат і птахів. Манул не здатен швидко бігати. Манул має злий та незалежний характер. Манул розмножується один раз на рік. Вагітність триває близько 60 днів. Народжуються 2-6 кошенят, більше буває рідко. Як і у багатьох котячих, кошенята манула народжуються сліпими і повністю безпорадними. Прозрівають вони на й день. У віці 3-4 місяців вони починають полювати. Середня тривалість життя манула років.

Ягуарунді Хутро коротке, гладеньке й монотонне. Ягуарунді мешкає в Центральній та Південній Америці. Ягуарунді часто селяться коло води в заболочених місцях, по берегах струмків, річок і озер. Ягуарунді полохлива тварина, яка веде переважно поодинокий спокій житя. На відміну від більшості котячих, ягуарунді активні в основному вдень. Ягуарунді можуть також стрибати на двометрові відстані. Ягуарунді також вміють добре плавати. Дорослі ягуарунді мають незвичайний і широкий вокальний репертуар. Ця кішка, як вважають, харчується переважно дрібною здобиччю (менше 1 кг). Самиці влаштовують лігва в порожніх деревах, що впали, або в чагарниках. Після вагітності тривалістю днів народжується 1-4 кошенят. Дитинчата народжуються глухими і сліпими, але добре опушеними. Приблизно на 21-й день після народження самиця починає приносити кошенятам тваринну їжу, а на 28 день вони вперше виходять з лігва. У неволі ягуарунді доживають до 15 років.

Найменший кіт світу Піксель Маленька Фізз відома не тільки власними мініатюрними розмірами. Вона доводиться матірю симпатичному коту на імя Піксель. Його зріст – всього 12,7 см. Син навіть нижче Фізз. У 2014 році господарі Пікселя відправили заявку на реєстрацію маленького рекорду свого вихованця. Можливо, в найближчому майбутньому він стане новим самим крихітним котом на планеті. Малюка на фото звуть Нид, йому близько 4 місяців, при зростанні 8 см він важить менше 1 кг. Його власники вважають, що він зможе претендувати на титул найменшої кота, і збираються зареєструвати рекорд, коли вихованцеві виповниться 2 роки. Якщо вага і зріст Ніда залишаться колишніми, то він легко потіснить Пікселя.

Найбільший кіт світу Порода найбільших кішок у світі називається Мейн кун або мейнских єнотова кішка. Батьківщиною цієї тварини є Північна Америка. Спочатку відмінними рисами цієї породи вважалися: великий розмір кішки, чорний окрас, довга шерсть і схожість з єнотом. Найбільший кіт у світі важить близько 15 кілограмів. Він і відноситься до породи Мейн кун. Довжина тварини складає більше 1 метра. Фото найбільших котів цієї породи прикрашають упаковки різних товарів для тварин. Характер у цієї тварини мякий і поступливий, незважаючи на страхітливий зовнішній вигляд. Тих, кого не бентежать великі розміри кішки, легко знайдуть з нею спільну мову. Тварина не вимагає ніякого додаткового догляду і є надзвичайно охайною. Деякі коти цієї найбільшої породи занесені до книги рекордів Гіннеса. Великими є коти, що відносяться до породи савана. Представники цієї породи є короткошерстими і володіють плямистої забарвленням. Кішки породи савана граціозні і приголомшливо красиві. Розмір кішок савана вражає як правило, дорослі особини виростають в 2,5 рази більше звичайних, звичних домашніх кішок. Представники цієї породи, опинившись на вулиці без повідка, прагнуть втекти. А зловити це спритне тварина, яка відмінно лазить по деревах, непросто. Крім цього, кішки савана відрізняються примхливим характером, а догляд за ними потребує чимало часу.

Дякую за увагу!