Михайло Сергійович Грушевський. Історія життя та неймовірні кроки державотворення У такій страшній боротьбі треба бути свобідним і незв'язаним! Се перша умова і велика необхідність вимога самостійності, котрої тому мусять до останнього боронити всі, кому дорогі інтереси України і її трудового народу. М.С. Грушевський

В біографії М.Грушевського можна виокремити 8 основних періодів життя

Дитинство та юність Михайло Сергійович Грушевський народився 29 вересня 1866 року в містечку Холм в Царстві Польському (нині на території Польщі, має назву Хелм). Мати, Глафіра Захарівна Опокова походила із сім'ї священнослужителів з містечка Сестринівки. Батько - Сергій Федорович Грушевський, на той час працював викладачем у греко-католицькій гімназії.

Сергій Федорович та Глафіра Захарівна Грушевські з дітьми. Зліва направо: Захар,Ганна, Федір, Михайло. Ставрополь, бл р.

У 1890 р. Грушевський М.С. закінчив історичне відділення історико-філологічного факультету Київського університету Святого Володимира. У травні 1894 р. - захистив магістерську дисертацію і отримав ступінь магістра. Навчання

Львівський період В 1894 році М.Грушевський призначається на посаду ординарного професора кафедри «всесвітньої історії з окремим узагальненням історії Східної Європи» Львівського університету. На цій посаді Грушевський пропрацював до 1914 року.

Учасники з'їзду українських письменників у Львові з нагоди 100-річчя виходу в світ «Енеїди» Котляревського, 1898 р: Сидять у першому ряду: Михайло Павлик, Євгенія Ярошинська, Наталія Кобринська, Ольга Кобилянська, Сильвестр Лепкий, Андрій Чайковський, Кость Паньківський (старший). Стоять у другому ряду: Іван Копач, Володимир Гнатюк, Осип Маковей, Михайло Грушевський, Іван Франко, Олександр Колесса, Богдан Лепкий. Стоять у третьому ряду: Іван Петрушевич, Філарет Колесса, Йосип Кишакевич, Іван Труш, Денис Лукіянович, Микола Івсюк.

Під керівництвом М. Грушевського розвивається видавнича справа У 1895 році Грушевський стає редактором «Записок НТШ», створює Археографічну комісію. У 1897 році Грушевського обрано головою Наукового Товариства ім. Шевченка, а також головою Історично- філософської секції НТШ.

26 травня 1896 року, у м. Скала (нині смт Скала- Подільська) Михайло Грушевський обвінчався з Марією Вояківською.

«Історія України-Руси» М.Грушевського Протягом 1897–1898 років М.Грушевський пише І-й том своєї фундаментальної праці «Історія України- Руси», наприкінці 1898 року робота була надрукована у Львові. Незабаром Грушевський видає ще два томи своєї праці.

Перебуваючи в Галичині, Грушевський намагався триматися осторонь від політики, проте 1899 року він разом з Іваном Франком увійшов до Української національно-демократичної партії та очолив міське відділення. Але незабаром, через небажання відлучатись від наукової роботи, вийшов із неї.

Повернення до Києва 1905 р.М.Грушевський повернувся до Києва. Влітку 1906 року Грушевський виїхав до Петербурга, де тоді працювала Перша Державна Дума.

Наприкінці 1906 року до Києва переноситься видання «Літературно- наукового вістника». Був одним з організаторів та редакторів газети «Рада» (1906) і часопису «Україна» (1907–1914). Після організації Українського Наукового Товариства в Києві весною 1907 року, був обраний його головою.

У вересні 1907 року за участі Грушевського, що увійшов до його керівництва, створене нелегальне позапартійне українське громадське об'єднання Товариство українських поступовців, що згуртувало сили українства й до 1917 року було єдиною діючою українською організацією ліберального напряму. Свою політичну платформу Грушевський базував у той час на принципах конституційного парламентаризму й автономії України.

11 грудня 1914 року Грушевського заарештовано російською жандармерією у Києві за звинуваченням в австрофільстві та причетності до створення Легіону Українських січових стрільців. Волю йому принесла Лютнева революція у Петрограді.

Михайло Грушевський на військовому параді у Києві взимку 1917 р.

Голова Української Центральної Ради 20(07) березня 1917 УЦР у Києві заочно обрала Грушевського головою. 27(14) березня виступив на Київському кооперативному з'їзді з вимогою національно- територіальної автономії України у федеративній Російській республіці.

Припинення політичної діяльності У зв'язку з державним переворотом, здійсненим П.Скоропадським, Грушевський перейшов на нелегальне становище. У підпіллі займався науковою працею.

Еміграція У березні 1919 емігрував до Чехословаччини. Жив у Празі, потім у Відні як представник закордонної делегації Української партії соціалістів- революціонерів. Розгорнув широку публіцистичну й наукову діяльність.

М.Грушевський академік 1923 року був обраний академіком Всеукраїнської академії наук, керівником історико-філологічного відділу.

М.Грушевський залишив вічне - літературу Наукова і публіцистична творчість Михайла Сергійовича поставила твердий фундамент під наукове українознавство і розвиток української національної історіографії.

Останні роки життя та смерть 23 березня 1931 року Грушевського заарештували як «керівника Українського націоналістичного центру», вигаданого чекістами. 5 січня 1933 року справу екс-голови Центральної Ради закрили зі зловісним, водночас, поясненням-вердиктом з огляду на його… смерть. Виконання цього вироку відтермінували до 24 листопада 1934 року, коли Грушевський справді помер у Кисловодську від сепсису.

Тіло Грушевського перевезли до Києва, поклали в головній залі Української Академії Наук, а 29 листопада відбулися похорони. Похований на Байковому кладовищі Києва.

Память про захисника української думки та борця за свободу і незалежність, М.Грушевського – ніколи не згасне… Ми триматимемо свічку подяки великому сину української нації, ми будемо берегти свободу і вірити в світле майбутнє, вчитися на помилках, робити висновки і берегти нашу країну, адже це і є завдання справжнього громадянина незалежної держави.

У знак вічної памяті та пошани, іменем Грушевського названі вулиці, проспекти, а також споруджені памятники У Луцьку

У Львові

У Києві

У Барі (Вінницька обл.)

Та інших містах України…

Ми закликаємо молоде покоління вивчати та пам ятати історичний тернистий шлях державотворення України, бути активними учасниками сучасного становлення держави.

Тематичний урок: «М.С.Грушевський. Правда життя і образу»

Список використаної літератри : Новітня історія України. Частина перша Турченко Ф. Г. Джерела Інтернету :