ЛІЦЕЙ- це певним чином організована сукупність цеглин, скла й шиферу, наповнена учнями, учителями, партами й іншим інвентарем, що стоять рівно винятково через недогляд старшокласників!
ЖУРНАЛ - сукупність аркушів у клітинку, що сприяє засвоєнню шкільної премудрості шляхом занесення оцінок
ПРИБИРАННЯ ТЕРИТОРІЇ ЛІЦЕЮ - комплекс заходів із псування шкільного інвентарю, витоптування газонів і вкорочування життя класного керівника.
ОСТАННІЙ ДЗВІНОК - звук, який видається зменшеною копією церковного дзвону, що сповіщає шкільних парафіян про прийдешнє пришестя царства небесного (у просторіччі - відпустка) та що виганяє зі школи бісів... на канікули!
ДІТИ – за неперевіреними даними, наше багатство.
Директор в ліцеї - ніби батько, Суворий, добрий, кращий всіх, Працює з дня у день завзято, на нього нам жалітись гріх.
За труд титанічний, Недоспані ночі; За ваші таланти і Звершення творчі, В цю радісну мить Заступники вітання наше прийміть
Сердечно вдячні вам за те, Що нас вчите життя любити, І щире слово золоте, Що кличе з книгою дружити.
. Рученьки терпнуть, злипаються віченьки, Боже, як хочеться спать! А на уроки спецтехнологій Вже треба нам поспішать
За те, що з вами ми мандруємо в минуле І дізнаємось, коли які події були, Які де битви і які повстання – Від нас прийміть ви щире вітання.
За те, що робите ви диво, Узявши в руки реактиви За чарівні хімічні вміння Ми вдячні вам за всі сумління
За те, що вчили клімат знати, І нас вчите не заблукати. Ми з вами всі моря проплили І усі гори підкорили. Ми вдячні вам за ті знання, Що нам даруєте щодня.
За те що нас вчите ви світ любити, Нічого не ламати і не бити, В природи більш ніж треба не хапати, Все боронити, стійко захищати. За добре серце, до учнів відкрите, - Прийміть від нас вітання превелике
За те, що всім кордон відкрили, За те, що в нас з ' явились сили Вивчати мови іноземні – Спасибі вам й уклін доземний.
За те, що не шкодуючи умінь і сили, Спортсменів ви упевнено ліпили, Прийміть подяку щиру І нагороду нашу милу.
За ваше піклування і турботу, Щоб цінували дітлахи роботу, За пречудові витвори руками Ми будем пам ятати вас роками
Молодість як зберігати, Організм загартувати. Від усіх шкідливих звичок Відібє у нас привичку Наш психолог й соціальний педагог
За те, що мислити навчили І на все це не шкодували сили, За теореми, аксіоми, За інтервали і біноми, За функції, тотожності, рівняння Прийміть від нас це щире привітання
Інформатика – наука всім потрібна нині, То ж купіть, батьки компютер донечці чи сину. Ну звичайно, учнів вдома ще компютери не ждуть, Та освоїти науку можна в школі, прямо тут!
Цікава наука про Всесвіт і світ. А скільки законів, обчислень усяких! І всі памятати і знати всі слід. Спасибі від учнів за ваші уроки І щирі вітання із святом для вас Нові вам закони відкрити бажаю Хай буде в житті лише зоряний час!
В ліцеї є така посада – це вигадник і новатор, Невгамовний весь в роботі класний керівник. Скільки справ завжди у них, скільки творчості й горіння! І вони таки уміють передати дітям вміння.
Дорогі вчителі! Любіть нас такими, якими ми є!
Недовченими і заученими!
Веселими і засмученими!
Окриленими і замученими!
Ледачкуватими і непередбачуваними!
Непрощеними і пробаченими!
Словом, любіть нас так, як ми вас любимо! Ми вас любимо!
Вони такі, як і ми, тільки за плечима - трошки більше забутої радості
Одного разу вони обов'язково зрозуміють, що кращих за нас немає
У них є принципи
Вони розумні і вміють не знаходити шпаргалки
Вони віддають нам свої найцікавіші книги
Вони відгадують наші мрії
Вони знають і навіть можуть пояснити, що будь-яка людина добра
Вони прощають нас навіть тоді, коли ми не прощаємо
Коли вони кажуть: «Я вас люблю», здається, що ми справді існуємо
Вони ховають очі, коли не можуть з нами залишатися
Вони думають, що є речі, яких ми ніколи не зрозуміємо, і саме тому ми все розуміємо.
Вони кладуть нам руки на плечі
Вони хочуть мати наші фотографії
Вони пам'ятають про нас зовсім не те, що ми - про себе
Вони мовчать, коли ми говоримо нісенітниці. Хоча, коли ми говоримо щось розумне, вони теж мовчать
Вони краще нас знають: рано чи пізно, навіть з інших планет ми обов'язково до них повернемося
Вони думають не тільки про школу
У глибині душі вони вміють прогулювати уроки
Вони запросто можуть признатися собі в тому, що єдина мета в їхньому житті - навчати
Вони слухають, коли ми кажемо їм: «Послухайте!»
Вони мовчать, коли ми кричимо
Коли ми йдемо, вони залишаються
Коли ми згадуємо минуле, ми думаємо про них
Вони роблять усе, щоб ми ними гордилися
Зі святом! Дорогі наші вчителі!