Підготував студент 051групи Моргунов Олександр Презентація на тему

1 вересня 1939 р. розпочалася Друга світова війна. їй передувала таємна угода керівників нацистської Німеччини і більшовицького Радянського Союзу - Адольфа Гітлера та Йосипа Сталіна, кожен з яких прагнув володарювати у світі. Вожді на свій розсуд вирішили долю багатьох народів Європи. За їхньою згодою західноукраїнські землі відійшли до складу Радянського Союзу. На приєднаній території радянська влада запроваджувала такі самі порядки, як і в Східній Україні. Але мир між Німеччиною й СРСР був нетривким.

Карта України після початку Другої світової війни

З початком війни на переважній більшості території СРСР і на всій території УРСР було запроваджено воєнний стан, а в окремих місцевостях стан облоги. Це був особливий правовий режим, що характеризувався розширенням повноважень військової влади, застосуванням надзвичайних заходів щодо охорони громадського порядку, державної безпеки, обороноздатності. Спільною постановою Президії Верховної Ради СРСР, Ради Народних Комісарів СРСР і ЦК ВКП(б) від ЗО червня 1941 року з метою мобілізації всіх сил держави був створений Державний Комітет Оборони (ДКО). Це був орган з надзвичайними повноваженнями, який зосередив у своїх руках всю повноту воєнної, політичної і господарської влади. Рішення ДКО були обов'язковими для всіх фізичних і юридичних осіб, а також мали правовий характер і на всій території УРСР. Очолював ДКО Й. Сталін.

Була ліквідована сесійна робота Рад всіх рівнів. Фактично, працювали тільки президії Верховних Рад СРСР та УРСР. Зросла роль виконавчо-розпорядчих органів. Раднаркоми СРСР і УРСР працювали в межах повноважень, наданих їм ДКО, який розробляв найбільш важливі рішення, а Раднаркоми забезпечували їх виконання. Отже, вся діяльність державного апарату була спрямована на забезпечення потреб функції оборони. З 1 березня 1944 року Верховна Рада УРСР відновила свою роботу. Вона схвалила діяльність уряду, затвердила державний бюджет, утворення союзно-республіканських наркоматів оборони та закордонних справ УРСР і внесла відповідні зміни до Конституції УРСР. До кінця війни в повному складі відновила роботу Президія Верховної Ради УРСР.

З початком війни на території УРСР не втратила свою чинність Конституція УРСР від 1937 р. Але в умовах воєнного часу виконанння її приписів було фактично призупинено. У внутрішньому житті країни вступають в дію специфічні закони військового часу, що покладають на громадян, установи та підприємства нові обов'язки в інтересах оборони держави (виконання законів воєнного часу, трудова повинність, участь у заходах цивільної оборони тощо); встановлюється підвищена відповідальність за непокору наказам і розпорядженням воєнних органів та інше.

Зростає застосування примусових заходів до порушників трудової дисципліни. За цілу низку порушень поряд з дисциплінарною застосовувалася і кримінальна відповідальність. Розвивається земельне і колгоспне законодавство. його завданням було вирішеня проблеми забезпечення збройних сил і населення продовольством, а промисловості - сировиною. В квітні 1943 згідно з указом презиції верховної ради вводиться нове покарання - смертна кара через повішення і заслання на каторжні роботи строком від 15 до 20 років. З'являються нові склади злочинів, розширюється коло дій кримінальих статей. Те, що раніше каралося в адміністративному, тепер каралося в кримінальному порядку.

30 червня 1941 р. у приміщенні Товариства «Просвіти» (м. Львів, пл. Ринок, буд. 10) відбулися Національні збори, на яких Я. Стецько зачитав Акт відновлення Української Держави. Після проголошення Акту Я. Стецько був обраний Національними зборами головою виконавчого органу відновленої Української Держави і уповноважений сформувати особовий склад уряду. На башті Князівської гори було піднято національний прапор. Державний прапор Державний герб

Окуповану до кінця 1941 р. територію України німці розділили на 4 зони окупації. Перша, найбільша, називалася Рейхскомісаріат України (Волинь та Наддніпрянщина). Тут знаходилася ставка рейхскомісара – Еріха Коха. Галичина ввійшла до складу генерал-губернаторства Польщі (з центром у Кракові) як дистрикт Галичина. Південно-Західна Україна під назвою Трансністрія відійшла в зону окупації Румунії. Ерік Кох - рейхскомісар

Режим окупації полягав у забороні населенню вільно переміщатися; суворій системі реєстрації; впровадженні німецького цивільного та воєнного законодавства; введенні трудової повинності; експлуатації місцевих ресурсів; вивезенні населення на примусові роботи до Німеччини. Остарбайтери – східні робітники

У Райхскомісаріаті було скасовано радянське кримінальне право і введено німецьке. У цивільних процесах застосовувалися німецькі юридичні норми, однак користалися також звичаєвим правом і розпорядженнями німецької влади. Так, існувало як німецьке, так і так зване «власнокрайове» судівництво. Численні справи вирішував ґебітскомісар адміністративним шляхом. Не з'ясоване було право власності. Формально німецька влада, скасувавши радянське законодавство, відстоювала концепцію приватної власності на землю і критикувала колгоспну систему, однак у Райхскомісаріаті Україна її було в основному залишено Остаточне вирішення права власності промислових та торгових об'єктів мало бути ухвалене після війни. Доти вони вважалися націоналізованими.