Острозька академія Перший вищий навчальний заклад у Східній Європі, найстарша українська науково-освітня установа, греко-словяно-латинська академія заснована у 1576 році князем Василем- Костянтином Острозьким.

Історія створення Острозької академії Заснування Острозької Академії відносять до 1578 р. Вибір Острога пояснюється такими причинами: зростанням економічного значення міста (особливо після остаточного утвердження тут В.-К. Острозького у рр., центральним положенням його серед володінь князів Острозьких (їх «домоначальний град»); розташуванням тут одного з центрів єпархії (Луцького і Острозького єпископства) з кафедральним собором (замкова Богоявленська церква), існуванням культурних традицій (церкви і монастирі з їх бібліотеками, розвиток іконопису та музичного (хорового в першу чергу) мистецтва та ін.. Острозька школа (академія) перший вищий навчальний заклад у Східній Європі, найстарша українська науково-освітня установа (? Вільнюський университет 1570). У 1576 році князь Василь Костянтин Острозький засновує слов'яно-греко-латинську академію в Острозі. К.- В.Острозький вводив індивідуальне забезпечення для викладачів Академії, членів гуртка, письменників та друкарів. Варто згадати і кошти, які не могли не виділятись на будівництво приміщень, організацію навчання та друкування, забезпечення папером (у р. було створено папірню в Острозі) та ін. Велику суму коштів на розбудову академії надала його племінниця княжна Гальшка Острозька. 7 лютого 1577 р. перша згадка про академію в передмові до книги Петра Скарги «Про єдність костьолу Божого». В основу діяльності Острозької академії було покладено традиційне для середньовічної Європи вивчення семи вільних наук (граматики, риторики, діалектики, арифметики, геометрії, музики, астрономії), а також вищих наук: філософії, богослів'я, медицини. Студенти Острозької академії опановували п'ять мов: слов'янську, польську, давньоєврейську, грецьку, латинську. Першим ректором академії був письменник Г.Смотрицький, викладачами видатні тогочасні українські та зарубіжні педагоги-вчені, такі як Дем'ян Наливайко, Христофор Філалет, І. Лятос, Кирило Лукаріс та ін. Острозька академія мала великий вплив на розвиток педагогічної думки та організацію шкільництва в Україні: за її зразком діяли пізніші братські школи у Львові, Луцьку, Володимирі. Вихованцями школи були: відомий учений і письменник Мелетій Смотрицький, гетьман Петро Сагайдачний та ін., пізніші видатні церковні і культурні діячі.

Діячі пов'язані з Острозькою академією Гальшка Острозька княжна, небога Василя-Костянтина Острозького, фундаторка академії. Василь Костянтин Острозький фундатор академії, князь (син Острозького Костянтина Івановича), український магнат, воєвода київський, маршалок Волинський, політичний і культурний діяч, один з найзаможніших і найвпливовіших магнатів Речі Посполитої. Петро Конашевич Сагайдачний гетьман, шляхтич «червоноруський» з Перемишльської землї, козацький ватажок, кошовий отаман Війська Запорозького, провідник реєстрового козацтва, випускник Острозької академії. Христофор Філалет вигадане ім'я автора одного з найвидатніших творів української літератури кінця XVI ст. під назвою «Апокрисис». Дослідники сходяться на тому, що псевдонім нележить прибічникові князя К. Острозького протестантові Мартіну Бронєвському, відомому тогочасному письменникові, громадському і культурному діячеві. Клірик Острозький нерозгаданий псевдонім українського письменника-полеміста кін. 16 поч. 17 ст. Закінчив Острозьку академію входив до літературного гуртка викладачів академії. Зизаній Лаврентій український мовознавець, письменник, перекладач, педагог, богослов і церковний діяч. Никифор Парасхес Кантакузен церковний діяч, полеміст, випускник Падуанського університету, викладав в Острозькій академії. Герасим Смотрицький письменник і педагог з дрібної шляхетської родини з Поділля. Був писарем у Кам'янець-Подільському старостві, 1576 запрошений князем Костянтином Острозьким до Острога, де став одним з передових діячів вченого острозького гуртка; з 1580 Смотрицький перший ректор Острозької академії. Мелетій Смотрицький український мовознавець, праці якого вплинули на розвиток східнослов'янських мов; письменник, церковний і освітній діяч, випускник Острозької академії. Смотрицький є автором унікальної «Граматики слов'янської» (1619), що систематизувала церковнослов'янську мову. Іван Федорович діяч східнослов'янської культури, її перший відомий по імені типограф, гравер, ливарних справ майстер, засновник Острозької друкарні. Дем'ян Наливайко український православний церковний діяч і письменник, член Острозького культосвітнього осередку, особистий духівник князя К.Острозького, викладач Острозької академії, брат Северина Наливайка, син кушніра. Андрій Римша український письменник і перекладач, випускник Острозької академії. Кирило Лукаріс православний церковний діяч, Патріарх Олександрійський ( ) і Константинопольський (з 1621), викладач Острозької академії.