Держава - це особливий суб'єкт цивільного права, проте не юридична особа, тому на цього учасника цивільних правовідносин не поширюються загальні положення, що є характерними для юридичних осіб.

Слід назвати такі форми участі держави у цивільному обороті: створення юридичних осіб (державні унітарні підприємства та організації); здійснення своїх повноважень у відносинах власності через Фонд державного майна; у спадкових відносинах, як спадкоємець за заповітом; безпосередня участь держави у внутрішньому обороті."Зокрема, від імені держави виступають як представниці, так і виконавчі органи влади (Президент України, Уряд України а в передбачених законом випадках - органи місцевого самоврядування та інші особи).

Держава виступає суб'єктом у таких зобов'язальних правовідносинах: - у відносинах позики (при випуску облігацій та інших цінних паперів); - у відносинах з поставки продукції для державних потреб; - у відносинах підряду для державних потреб; - у відносинах дарування.

Як учасники суспільних відносин, що формуються у сфері цивільного обороту, можуть виступати також держава Україна, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, іноземні держави та інші субєкти публічного права. Названим субєктам притаманні всі ознаки, необхідні для самостійної участі в цивільних правовідносинах.

Види таких відносин та форми участі в них зазначених субєктів досить різноманітні. Зокрема, вони є субєктами правовідносин власності, активними учасниками зобовязальних правовідносин. Так, держава вступає у відповідні договірні правовідносини в процесі випуску акцій, облігацій, лотерей, одержанні та видачі кредитів, а в позадоговірні зобовязальні правовідносини у випадках заподіяння шкоди громадянинові чи юридичній особі незаконними діями її органів і посадових осіб та в інших випадках.

Українська держава, АРК, територіальні громади виступають у цивільних правовідносинах не лише самостійно, але й на рівних з фізичними та юридичними особами засадах, не користуючись ніякими привілеями, які б базувалися на владних повноваженнях. У цивільних правовідносинах держава не застосовує владного впливу на інших учасників.

Держава, АРК та територіальні громади діють у цивільних правовідносинах як юридичні особи публічного права, тобто до них застосовуються правила щодо юридичних осіб. Матеріальною основою їх участі в цивільних відносинах є відповідні скарбниці: державна, АРК, територіальних громад.

Разом з тим, названі субєкти це особливі учасники цивільних правовідносин. Насамперед, участь держави в цивільному обороті здійснюється через відповідні державні органи, а територіальних громад через органи місцевого самоврядування. Ці органи завжди діють у межах компетенції, встановленої актами и, що визначають їх статус. Такими органами є Верховна Рада України, Президент України, Кабінет Міністрів України, міністерства, державні комітети, Фонд державного майна; голови місцевих рад, виконавчі комітети місцевих рад і т. ін.

У випадках і в порядку, що передбачені законами, іншими нормативно-правовими актами, нормативними актами територіальних громад, від імені держави, Автономної Республіки Крим, територіальних громад за спеціальними дорученнями можуть виступати фізичні та юридичні особи. Особливість цих учасників цивільних правовідносин полягає також у тому, що вони, виступаючи як юридичні особи, вправі утворювати інші юридичні особи як публічного, так і приватного права.

Держава, АРК та територіальні громади як учасники цивільних правовідносин відповідають за своїми зобовязаннями своїм майном, крім майна, на яке законом заборонено звертати стягнення. Вони не відповідають за зобовязаннями створених ними юридичних осіб, крім випадків, передбачених законом. Юридичні особи, створені державою, Автономною Республікою Крим, територіальними громадами, не відповідають за зобовязаннями відповідно держави, Автономної Республіки Крим, територіальних громад. Держава не відповідає за зобовязаннями Автономної Республіки Крим і територіальних громад, а останні не відповідають за зобовязаннями одна одної, а також за зобовязаннями держави. Держава відповідає за шкоду, заподіяну іншим учасникам незаконними діями її органів та посадових осіб, а також дією актів, що визнані неконституційними. Це означає, що у випадку, якщо в результаті дій таких органів, посадових осіб чи актів іншим учасникам цивільного обороту завдаються збитки, то вони компенсуються за рахунок держави.