Рококо - стиль у мистецтві і архітектурі, що зародився у Франції на початку 18 століття і поширився по всій Європі. Відрізнявся граціозністю, легкістю, інтимно - кокетливим характером. Прийшовши на зміну важковаговику бароко, Рококо став одночасно і логічним результатом його розвитку, і його художнім антиподом. З Бароко стилем Рококо об ' єднує прагнення до завершеності форм, проте якщо бароко тяжіє до монументальної урочистості, то Рококо тяжіє до витонченості і легкості. Більш темні кольори і пишна, важка позолота барокового декору змінюються світлими тонами - рожевими, блакитними, зеленими, з великою кількістю білих деталей. Рококо має в основному орнаментальну спрямованість ; сама назва походить від поєднання двох слів : " бароко " та " рокайль ".

В живописі доби рококо переважали свята і театральні вистави, закохані пари міфологічних персонажів. В портретах всі усміхнені, люб ' язні, витончені, але це була маска, що приховувала численні недоліки і проблеми. Для живопису, скульптури та графіки характерні еротико - міфологічні та пасторальні сюжети. Стиль рококо зародився у Франції в 30- х роках Х VIII століття і поширився по Європі. Італія, Німеччина, Австрія, Англія, частина Росії також стали жертвами рококо. Саме Франція максимально вплинула на розвиток рококо і внесла найяскравіші стилеутворюючі елементи, властиві цьому історичному напрямку. При відносній суворісті зовнішнього вигляду будівлі в стилі бароко інтер ' єр рококо відрізнявся особливою пишнотою, витонченістю і затишком.

Приміщення в ніжних, пастельних тонах, витончено декоративні, відрізнялися просторовою свободою і були пройняті духом комфорту та увагою до особистої зручності. Колористика стилю – біле у поєднанні з блакитним, з сіро - блакитним, ніжно - зеленим, рожево - перловим, оливковим, жовтувато - золотим – збагачувалася тонованим або матовим золотом, іноді сріблом. Під час панування рококо з ' явилися нові типи приміщень : будуари, інтимні кабінети. Планування і геометрія приміщень, так само як і декор, вириваються на волю з - під впливу канонів. Саме в епоху рококо вперше виникає подання про інтер ' єр, як цілісному ансамблі : стильовій єдності будівлі, декору стін і стель, меблів. Всі предмети інтер ' єру виготовлені з більшою увагою до комфорту й життєвій дрібниці.

Порцеляна. Саме на добу рококо припадає віднайдення секрету китайської порцеляни. Експерименти рр, що проводив Беттгер Йоганн Фрідріх в Дрездені, вперше в Європі дали повноцінні зразки порцеляни, що нічим не поступалися зразкам Китаю. В Мейсені відкривають першу в Європі порцелянову мануфактуру. Трохи пізніше виникають інші центри з вироблення порцеляни у Франції, Російській імперії, Чехії, Австрії тощо. До створення дрібної порцелянової пластики залучають кращих скульпторів доби.

Меблі. Свій характер отримали і меблі доби рококо. Вони втратили масивність барокових зразків і стали більш легкі, тонкі, більш зручні у побуті. Меблеві майстри створили і особливі зразки меблів - бюро, комодів, секретерів, шифоньєрів. Мереживо. Здається, вдруге після початку 17 століття, мереживо пережило новий злет і увійшло у високу моду. Декоративні якості мережива повністю використані в сукнях аристократичних дам. Мереживо прикрасило зачіски, шию, рукава парадних і святкових костюмів. Мереживо сполучають з діамантовими оздобами, атласом, хутром тощо.

Кращі зразки архітектури доби рококо в Україні : Покровська 1766 і Набережно - Миколаївська , Лаврська дзвіниця , Андріївський собор у Києві, катедра св. Юра у Львові , собор Успіння Почаївської Лаври , костьол Домініканів у Львові. Центром розвитку скульптури рококо був Львів. У добу раннього рококо тут працювали переважно майстри німецького походження, автори численних статуй, що прикрашали місто.

Таким чином, завдяки ознайомленню із видами та різновидами мистецтва і мистецьких напрямів, історично сформованими стилями мистецтва ми можемо належною мірою сприйняти та оцінити невичерпні можливості мистецької діяльності та осмислити мистецтво як незамінну складову людського буття. Стиль рококо створений для жінки й пристосований до її смаків і примх. Майже головним словом доби рококо було слово « примха ». В добу рококо скульптура стала істотною частиною архітектурної композиції а орнамент ( зокрема у різьбі ) набрав форм мушлі («rocaille»). У добу рококо широко розвинулося мистецьке ремесло ткацтво, ювелірство, порцеляна, меблі, гобелени.