Загальнолюдські моральні цінності – які вони? ДОПОВІДЬ у публіцистичному стилі на морально-етичну тему

Що таке мораль? Мораль – одна з форм суспільної свідомості; система поглядів та уявлень, норм і оцінок, що регулюють поведінку людей.

Що таке загальнолюдські моральні цінності? Загальнолюдські моральні цінності – це суспільний ідеал, який приймається людством поза часом, незалежно від національної, релігійної приналежності, інших факторів суспільного життя.

ПУБЛІЦИСТИЧНИЙ СТИЛЬ Публіцистичний стиль обслуговує сферу засобів масової інформації. Його призначення – сферу засобів масової інформації. Його призначення – формування масової думки. Визначальна риса – вдале поєднання логізації викладу з емоційно-експресивним забарвленням. Об'єктом публіцистичного стилю є явища всіх сфер життя людини.

ОРАТОРСЬКЕ МИСТЕЦТВО Слово не тільки вивільнило людину з кайданів тваринного життя, завдяки йому ми збудували міста, створили закони й осягнули мистецтва. Сила його така, що без нього не може виникнути нічого розумного. Слово започатковує всі вчинки й наміри. Людина єдина з істот, яка дістала від природи дар членороздільної мови. Ще в IV столітті до нашої ери це зазначали давньо- грецькі вчені. Серед них був неперевершений у своїй універсальності Аристотель. Тож для кожної людини природно прагнути, аби користуватися цим даром розумно. Врахуймо й те, що в сиву давнину промовці виступали переважно просто неба на стадіонах, перед храмами, у театрі перед багатотисячною аудиторією. І, звичайно, без допоміжних технічних засобів. Отже, ораторське мистецтво це насамперед майстерне володіння живим словом з метою бажаного впливу на аудиторію. Виникло воно ще в Стародавній Греції. Як і епос, драму, скульптуру й архітектуру, красномовність уважали мистецтвом, творчістю, величали царицею всіх мистецтв. Стародавні греки стверджували, що дар переконливого мовлення є таким самим, як і дар лікування, адже лікування допомагає тілові, а переконливе мовлення лікує душу. І сьогодні всім, кому доводиться виступати публічно, ознайомлення з теорією античного красномовства може дати не лише почуття задоволення, а й реальну користь (О. Авраменко).

Чи можна вважати слова повідомлення, доповідь, реферат, виступ синонімічними? Мабуть, кожен зацікавлений у тому, щоб легко і швидко оволодіти мистецтвом ефективно висловлюватися. Найпоширенішою формою публічного виступу є доповідь. Доповідь (або повідомлення) це прилюдне повідомлення на певну тему, наприклад, морально-етичну чи суспільну. Доповіді в публіцистичному стилі містять, як правило, теоретичні положення з актуальної проблеми чи питання, докази і факти, ілюстративний матеріал. На відміну від наукових доповідей, вони вимагають емоційно- експресивних доповнень з метою задіяти всі психічні можливості сприйняття й активізації уваги слухачів. Таким доповідям властива доказовість, логічність міркувань, вони здебільшого монологічні. Виклад матеріалу в доповідях на морально-етичну чи суспільну тему має бути добре аргументованим, глибоким і обєктивним

Самостійне складання доповіді в публіцистичному стилі · Алгоритм підготовки доповіді ПАМЯТКА «Як зробити доповідь у публіцистичному стилі ефективною й цікавою» 1. Виберіть тему, яка дійсно хвилює вас. 2. Чітко уявіть собі мету вашої доповіді й дотримуйтеся її. 3. Глибше пориньте у тему доповіді, опрацюйте не менше 2–3 джерел. 4. Обмежте обсяг матеріалу (доповідь не повинна бути задовгою й занадто короткою). 5. Систематизуйте свої думки заздалегідь до самого виступу з доповіддю. 6. Наповніть доповідь прикладами, фактами, цифрами, цитатами, які ілюстрували б те, про що говорите. 7. Ніколи не заучувайте доповідь слово в слово. 8. Прагніть розділити свої думки зі слухачами. 9. Говоріть виразно, правильно, доречно, ясно і доцільно, використовуючи образні вислови.

Сміх вчить жити без печалі Зразок. Доповідь Виступити з даною темою мене спонукав випадок. Недавно на лавці біля школи я почув розмову двох хлопців. Вони скаржились один одному, як нецікаво у школі, як дратують їх батьки. Потім почали розповідати про свої неприємності, драматизуючи усі події. Насправді ніяких проблем у них немає. Просто все довкола вони бачать через темні окуляри. І, найголовніше, не вміють сміятись, не вміють, як кажуть, сміятися з проблем. У П. Глазового є чудовий вірш, який я хочу вам прочитати: Сміх людський чудесна штука, Він мистецтво і наука, Він в житті і для життя. Із потворного й дурного Посміятися не гріх. Добрий сміх не б'є, не мучить, Він на світі жити учить. Тож сьогодні говорити буду я про сміх. Так уже повелося, що в різних куточках України 1 квітня святкують День сміху. Звичай обманювати у день першого квітня існує майже в усіх країнах Європи та Азії. Початок цього звичаю губиться у сутінках старовини. Римський ритор і філософ Апулей першоквітневий обман виводив з римського свята на честь божества Сміху.

Що це за благо, що за багатство, що за радість така сміх? Французький письменник Віктор Гюго якось сказав: "Сміх це сонце: воно проганяє зиму з людського обличчя." Здається, люди зрозуміли це задовго до Гюго. Тисячоліттями людство зберігає та передає наступним поколінням веселі казки, дотепні історії, жартівливі пісні, кумедні небилиці, безліч усмішок, смішних афоризмів, анекдотів, жартів... Та хіба все перелічиш?! У сміху, як у сонця, тисячі променів і промінчиків. Здавна вважалося, що втратити здатність сміятися то велике нещастя у житті людини. У народі кажуть, що коли частіше смієшся, то більше проживеш і хворіти не будеш. Сміються люди від радості. Адже саме сміх урятував людство від загибелі. Сміявся Сервантес, сміявся Остап Вишня... А чи легким було їхнє життя? А хіба не сміявся віками наш народ, не співав веселих пісень, не розказував дотепних анекдотів, не нищив Шевченковою сатирою світове зло?! Сміх допомагає здобути волю. Коли людина сміється, вона незалежна. Коли людина сміється подолає всі труднощі, всі негаразди. Китайський філософ Конфуцій сказав: "Скаржитись на неприємну річ подвоювати зло, сміятися з неї нищити його." Закликав бути веселими і мудрий Соломон. "Як міль одягові і черв'як дереву, так печаль шкодить серцю людини", застерігав він людей. А древні японці, які віками змагалися з тайфунами, вулканами, чисельними ворогами, бідністю, горем, не забували повторювати: "У дім, де сміються, приходить щастя." І довели світу, що це правда. Цікавою видається і думка Дмитра Писарєва: "Де немає сміху, там немає надії на оновлення. Де немає сарказмів, там немає і справжньої любові до людства." Тож давайте сміятися! Хай сміх освітлює наші обличчя! Хай допомагає нам стати щасливими й заможними, досягти успіху, здобути освіту, знайти своє кохання, бути завше вільними, жити з вірою в серці. Хай краще буде всім, а не лише комусь!