1. Буддизм: виникнення Буддизму; філософські й етнічні вчення Буддизму; основні течії Буддизму. 2. Християнство: православя, католицизм, протестантизм. 3. Іслам: зародження і становлення ісламу; віровчення і культ ісламу; основні напрями ісламу.

Література 1. Павлова С. В., Мезенцев К. В.. Любіцева О. О. Географія релігій: навч. посібн. для студентів філософських та географ. факультетів. К.: Артек 1999р. 2. Абрамович С. Релігієзнавство: Підручник/ С. Абрамович, М. Тілло, М. Чікарькова. - К.: Дакор, с. 3. Калінін Ю. Релігієзнавство: Підручник для студ. вузів/ Юрій Калінін, Євген Харьковщенко,. - К.: Наукова думка, с. 4. Кислюк К. Релігієзнавство: Навчальний посібник для студентів вузів/ Костянтин Кислюк, Олег Ку-чер,; Нар. укр. акад є вид., перероб. і доп.. - К.: Кондор, с. 4. Лубський В. Релігієзнавство: Підручник для студ. вуз./ Володимир Лубський, Василь Теремко, Марія Лубська,. - К.: Академвидав, 2002, с.

Світові релігії – це релігії, звернені до всіх людей і мають широке розповсюдження (у планетарному масштабі). До світових релігій віднесені релігії, що розвиваються впродовж історії людської цивілізації, містять загальнолюдські надетнічні цінності, охоплюють значну частину людства, утворюючи континуальні поля, а також «нові» релігії. Цей тип релігій складають буддизм, християнство, іслам.

Спільними рисами для всіх релігій є: 1. Зверненість до всіх людей, незалежно від етнічного, соціального і та ін. походження; 2. Соціальна й етнічна гнучкість, адаптивність, тобто здатність пристосовуватись до різних соціально- політичних та національних особливостей, що підтверджує багатовікова історія цих релігій в тій чи іншій країні; 3. Прозелетизм, бажання залучити до своєї віри якомога більше число послідовників; 4. Масштабність, широта розповсюдження; 5. Визнання рівності людей перед Богом: в буддизмі - у стражданні, в християнстві - у гріху, в ісламі - в покірності.

Буддизм - є самою стародавньою релігією із світових, виник у середині 6 ст. до н.е. на території сучасної Індії. У перекладі на нашу мову буддизм означає просвітлення, а Будда – досягнувший просвітлення.

У цій релігії немає поняття бога-творця, спасителя. Багато хто вважає буддизм мало не атеїстичною релігією і для такої точки зору є підстави. Під богом буддисти розуміють якийсь абсолют, універсальне першоджерело, абстракцію. При цьому небо і земля, згідно з буддизмом, населені багаточисельними богами з пантеону Вед, брахманізму та ін. Будда – це не бог, а тільки діставший просвітлення індивід, який вказує іншим шлях до самоудосконалення. буддизм – політеїстична релігія.

. Канон складається з трьох частин (пітак) )-«Віная-пітаки», пітак «Сута-пітаки», та «Абхідхарми-пітаки», кожну з яких поділяють на трактати – нікаї..

Засновником буддизму вважається реальна історична особа - Сідхартха Гаутама, який належав до правлячої династії невеликого князівства Шакья, розташованого на півночі Індії.

Формуючи своє вчення, Будда використовує принцип перевтілення (сансари), переселення душі (реінкарнації), ідеї воздаяння (карма), праведного шляху (дхарми).

Центральне місце у віровченні буддизму займає вчення про життя, що включає чотири основних положення, котрі іноді називають 4 істини Будди : 1. Суттю життя є страждання. 2. Причина страждань - жага до життя (бажання й прихильності) 3. Щоб позбутися страждань, треба придушити жагу до життя (з коренем вирвати бажання й різні прихильності). 4. Для цього необхідно вести доброчинне життя за законом так званого восьмирічного шляху, що включає вісім принципових позицій : 1) вірні погляди (віра в Будду); 2) вірні устремління (рішучість, готовність до подвигу); 3) вірна мова, висловлювання; 4) вірна поведінка (відмова від зла); 5) вірний спосіб життя (мирний, чистий, чесний); 6) вірні зусилля (самодисципліна, обачливість); 7) вірна увага, активна пильність свідомості, уважність; 8) вірна зосередженість (роздуми), медитація й самоспоглядання

Моральні заповіти буддизму (панчашила) мають характер заборон : не вбивати нічого живого ; утримуватись від крадіжок ; утримуватись від розпусти (прелюбодійство) ; утримуватись від брехні ; утримуватись від збуджуючих напоїв. виокремлюють дві основні течії Буддизму «хінаяна» і «махаяна».

Християнство

Християнство виникло в Палестині в результаті діяльності Ісуса Христа, а також його найближчих послідовників. Другою з світових релігій за часом виникнення було християнство

Християнство найпоширеніша релігія на земній кулі: її прихильників близько 2 млрд чоловік (головним чином у Європі та Америці). Релігія виникла близько 2000 років тому на території східного Середземномор'я, котре в ті часи знаходилось під владою Римської Імперії. Його виникнення прибічники теологічної концепції походження релігії пов'язують з міфічною особою Ісуса Христа, чиє ім'я й дало назву цій релігії (Христос – месія, помазаник божий, Ісус – спаситель ). Християнство – монотеїстична релігія: Бог один, але один в трьох особах: Бог-отець, Бог- син, Бог-Дух святий.

Священна книга християн (Священне письмо) - Біблія, яка складається із Старого й Нового Заповітів. Старий Заповіт співпадає зі священними текстами іудаїзму й включає 1) П'яти- книжжя Мойсея, 2) Пророки, 3) Писання. Старий Заповіт, перекладений на грецьку мову (Септуагінта), має деякі доповнення.

Моральне вчення християнства в основному відображено в так званому Декалозі –10 заповідях (викладених у Старому Заповіті): - Я, Господь Бог твій, не будеш мати інших богів, крім мене; - Не роби собі ідола... не вклоняйся їм, не служи їм; - Не позивай даремно імені Господа Бога твого; - Пам'ятай день святий святкувати...день сьомий; - Шануй отця свого і матір свою; - Не убий; - Не прелюбствуй; - Не кради; - Не свідчи ложно на свого ближнього; - Не жадай жони, майна ближнього свого. В Євангелії від Матвія наводяться ще дві заповіді Божі : - Возлюби Господа Бога твого всім серцем твоїм, і всією душею твоєю, і всією мислею твоєю. - Возлюби ближнього твого, як самого себе.

у християнстві сьогодні існують три основні течії : православ'я, католицизм, протестантизм (протестанство ).

ІСЛАМ Наймолодша світова релігія. В різних країнах світу налічується понад 900 млн. послідовників ісламу. Іслам виник на початку VII ст.. в південно-західній частині Аравійського півострова. Одним з засновників цієї релігії є Мухаммед ( рр.), який 610 року оголосив себе посланцем єдиного Бога

Іслам у дослівному перекладі з арабської означає смиренність тобто життя у злагоді з миром (світом), життя у мирі з Всевишнім, покірність його волі. Того, хто прийняв цю релігію, називають мусульманином. Іслам має кілька течій, найпоширенішими з них є сунітська та шиїтська, що відрізняються одна від одної деякими догматами і обрядами.

Мусульмани поклоняються Аллаху падаючи йому ніц (це і є вираз покірності). Іслам навчає віруючих смиренно, терпеливо, мужньо переносити всі незгоди земного існування, не заздрити багатим, жаліти бідних. Мусульмани вірять у душу і безсмертя, потойбічне заплату, рай і пекло, ангелів і демонів, кінець світу і попередню епоху безчестя і зневіри, час Страшного суду. Основні положення ісламу викладені в Корані - священної книги мусульман. Коран ділиться на 114 глав, які називаються сурами, кожна сура складається з аятов. Слово «АЯТ» означає «той знак, чудо».

Основи віровчення ісламу викладені у «святій» книзі ісламу – Корані ( VIIст.). другим після Корану джерелом віри у мусульман - сунітів є Сунна.

Віровчення Ісламу зобов'язує кожного мусульманина дотримуватися «стовпи віри» - п'ять обов'язкових правил: 1. Сповідь віри. 2. Щодня робити 5 ритуальних молитов (намаз). 3. Дотримання посту. Рамадан (рамазан). 4. Милостиня. 5.Хадж. (Хадджа, Хадж) - паломництво.

Кааба (головне святилище ісламу) Будівля, кам'яна споруда прямокутної форми в центрі Священної Мечеті у Мецці, головне святилище ісламу, яке мусульмани називають аль-Бейт аль-Харам, що означає «священний дім». Мусульмани всього світу під час молитви звертаються обличчям у напрямку Кааби. Навколо Кааби під час хаджу здійснюється обряд таваф.

В даний час в світі нас начитується більше 800 млн. мусульман. Іслам поширений більш ніж у 120 країнах, в 35 з них - це найвпливовіша релігія, в 28 - іслам є державною релігією.

Відмінною рисою ісламу є те, що він надав і дуже впливає на всі сторони життя мусульманського суспільства. Підтвердженням тому є Шаріат - мусульманське законодавство, який був створений в VII-XVII століттях. Шаріат ( від араб. Шарма - ясний шлях, по якому слід дотримуватися) - мусульманське законодавство, що включає норми, які регулюють сімейно - шлюбні, цивільні, побутові та ін взаємини мусульман, а також визначають умови дії верховного суду.

Існують дві основні течії: шиїти і суніти є інші течії: Хариджити, ісмалліти, суффізм. Суніти займають більшу частину мусульман 90%.