Використання народознавчих засобів у становленні особистості дошкільника

Народознавство – це сукупність сучасних наук про народ, його національну культуру, а також здобутки народного й професіонального мистецтва, які відображають багатогранне життя народу, нації. Внаслідок опанування цієї галузі знань формується історична память і духовність підростаючого покоління, здійснюється її етнізація.

Провідні засоби народознавства: рідна мова; усна народна творчість; пісенна творчість; народна іграшка; народні ігри, хороводи; календарно-обрядові свята; звичаї, традиції, символи; родинно-побутова культура.

Доля нашої мови залежить і від того, як відгукнеться на рідне слово наша душа, як рідне слово бринітиме в цій душі, як воно житиме в ній

Прислівя про мову Птицю впізнати по пірю, а людину по мові Рідна мова – не полова її за вітром не розвієш Більше діла – менше слів Будь господарем свого слова Мовивши слово – треба бути йому паном Слово не горобець – вилетить не спіймаєш.

Найважливіші складові духовного життя народу - свята та обряди. Вони відображають не тільки етнічну своєрідність, але й естетику, моральні цінності, ментальність, історію. Тому збереження звичаїв та традицій нашого народу є одним із головних завдань для всіх поколінь

Звичаї українського народу передусім повязані з традиційним світоглядом, який складався протягом багатьох століть і зберіг чимало ознак дохристиянських вірувань. Обряди поділяють на два основних типи: сімейні та календарні. Сімейна обрядовість освячувала перехідні або етапні моменти в житті людини, а календарна – у житті природи або трудовій діяльності людей. Кожне традиційне свято і кожний обряд тісно пов'язувалися з народними віруваннями та повір'ями.

Зимовий цикл свят В народі говорять: Зима прийшла і празничків привела. І дійсно: взимку майже щодня – свято. Зимові свята починаються 4 грудня зі свята Введення в храм Пресвятої Богородиці, «коли вводиться літо у зиму». У зимовому циклі простежується двочастинна структура давньої обрядовості: зустріч - проводи. Умовно завершував зимовий цикл святкових дат, за сучасним церковним календарем, день Петра Вериги (29 січня). З ним народне повіря повязувало прикмети, за якими визначали настання весни, передбачали, яке буде літо.

СВЯТА ЗИМОВОГО ЦИКЛУ 4 грудня - Введення, або "Третя Пречиста" 7 грудня - "Катерини" 13 грудня - Ворожіння та вечорниці на Андрія 14 грудня - "Наума" 17 грудня - "Варвари" 18 грудня - "Сави" 19 грудня - День святого Миколая 22 грудня - День святої Анни 25 грудня - "Спиридона Сонцеворота"

1 січня - Новий рік 2 січня - День святого Гната 6 січня - Святий вечір (Навечір'я Різдва Христового) 7 січня - Різдво Христове 13 січня - Щедрий Вечір та свято Маланки 14 січня - Новий Рік за старим стилем або свято Василя 18 січня - "Голодна кутя" або Другий Свят- вечір 19 січня - Водохреща або Йордан 20 січня - Івана Хрестителя 21 січня - Різдвяний день 21 січня (2013) - Святий понеділок 29 січня - Петра Вериги

19 грудня – день Святого Миколая А в ніч на 19 грудня до кожної дитинки приходить Святий Миколай і кладе під подушку подарунки. В сучасні часи зявилась добра традиція – саме у день святого Миколая опікуватись сиротами та знедоленими дітьми, даруючи їм подарунки.

7 січня – Різдво Христове Різдво Христове велике християнське свято, день Народження Ісуса Христа, Спасителя світу. Різдво вважають святом сім'ї, його традиційно святкують у родинному колі. Споконвіку існував у нашому народі гарний звичай бажати один одному і господарям щастя-здоров'я, многих літ і всяких статків у хаті і родині. Такі побажання були у формі колядки

Дякуємо за увагу