Валютна система – форма організації міжнародних грошових відносин; сукупність правил та механізмів, що забезпечують співвідношення між валютами. Світова валютна система – це форма організації міжнародних валютних (грошових) відносин, що історично склалася і закріплена міждержавною домовленістю. Це сукупність способів, інструментів, міждержавних органів, за допомогою яких здійснюється взаємний платіжно–розрахунковий оборот у рамках світового господарства.

світовий грошовий товар ; валютний курс ; валютні ринки ; міжнародна валютна ліквідність ; міжнародні валютно - фінансові організації.

ефективне опосередкування платежів за експорт і імпорт товарів, капіталу, послуг та інших видів міжнародної діяльності; створення сприятливих умов для розвитку виробництва та міжнародного поділу праці; забезпечення безперебійного функціонування економічної системи вільного підприємництва.

Забезпечення відповідної ліквідності. Ця умова припускає існування офіційних резервів в урядів країн, які приймають участь у міжнародній торгівлі. Також потребує стимулів для того, щоб комерційні банки, які діють в якості дилерів, що торгують іноземною валютою, мали достатні її резерви для забезпечення потреб приватного сектору. Дія механізму вирівнювання (регулювання). Ця мета потребує, щоб: окремі країни проводили економічну та фінансову політику, яка б сприяла підтриманню збалансованої міжнародної системи платежів; фінансові механізми забезпечували регулювання платіжного балансу; уряди сприяли збереженню рівноваги на ринках іноземної валюти. Впевненість у міжнародній грошовій системі. Якщо фірми та інвестори приватного сектору будуть впевнені у тому, що уряди проводять політику, яка веде до збалансованої міжнародної системі платежів. Вони будуть мати довіру до системи. Міжнародні організації, такі як МВФ, намагаються сприяти проведенню такої політики урядами. У доповнення до цього уряди здійснюють спільні зусилля для того, щоб викликати довіру до системи.

Кількісна сторона характеризує масштаби ліквідних резервів, що використовуються для врегулювання вимог і зобов ' язань. Якісна сторона характеризує ступінь їхньої придатності для виконання функції світових грошей, що залежить від стану світової валютної системи. СТРУКТУРА 1. Власні резерви золото резервна позиція в ВМФ СПЗ екю євро 2. Позикові резерви Міжнародна валютна ліквідність - це можливість окремої країни або всіх країн світу за першою вимогою оплачувати свої зовнішні зобов ' язання прийнятними платіжними засобами.

емітент валютних коштівнаціональна валюта іноземна валюта міжнародна (регіональна) валюта ступень конвертування валют вільно конвертовані валюти частково конвертовані валюти (зовнішньо-конвертовану внутрішньо конвертована) неконвертовані валюти відношення до курсів інших валют сильна (тверда) слабка (мяка) матеріально-речової формиа) готівкова (банкноти) б) безготівкова (ФОРЕКС); принципу побудовиа) кошикового типу (СДР) складається з декількох валют б) звичайна 6) відношення до валютних запасів країни а) резервна валюта б) інші валюти видів валютних операційа) валюта ціни контракту б) валюта платежу в) валюта кредиту г) валюта клірингу д) валюта векселя

ЗамкнутаОбмеження на всі види валютних операцій в країні ВнутрішняЧастково конвертовані та вільно конвертовані, попит на які існує лише в країнах-емітентах МіжнароднаВиконують функції грошей за межами країни емітента (масштаб економіки, роль у міжнародній торгівлі, ліберальний режим регулювання фінансового ринку, вільна конвертація, довіра на ринках КлючоваРозмір ВВП, відсутність обмежень на ринку капіталу, глибина, обсяг і ліквідність фінансового ринку країни, статус резервної валюти. Долар США, Євро, Єна, Фунт стерлінгів, Шв.франк ДомінуючаМасштаб економіки та якість фінансових ринків. Обслуговує переважну частину власних з/екон. розрахунків без інтервенцій, потреби у резервах, привязки до інших валют; інтегрована до внутрішніх розрахунків зарубіжних країн РезервнаСлугує базою визначення валютного паритету та валютного курсу для інших країн та використовується для здійснення валютних інтервенцій з метою регулювання курсів валют

Валютний курс – це : 1) мінова вартість національних грошей однієї країни, виражена в грошових одиницях інших країн. 2) коефіцієнт перерахунку однієї валюти в іншу, що визначається співвідношенням попиту та пропозиції на валютному ринку. Функції валютного курсу : а ) інтернаціоналізація грошових відносин ; б ) забезпечення взаємного обміну валютами при торгівлі товарами, послугами, при русі капіталів і кредитів ; в ) використовується для порівняння цін світових та національних ринків, а також вартісних показників різних країн, виражених в національних чи іноземних валютах ; г ) використовується для періодичної переоцінки рахунків в іноземній валюті компаній та банків ; д ) перерозподіл національного продукту між країнами.

Довгострокові чинники Середньострокові чинники Короткострокові чинники Місце і роль країни в світовій торгівлі Стан платіжного балансу за поточними операціями Банківські інтервенції на валютних ринках Довгострокові темпи зростання ВНД Сальдо балансу руху довгострокових коштів Урядові інтервенції на валютних ринках Рівень продуктивності праці Відсоткові ставки по депозитах Психологічні Темпи зростання внутрішніх цін Стан державних фінансів Чинники, що впливають на валютний курс :

Номінальний валютний курс – це конкретна ціна національної валюти на іноземну валюту і навпаки. Реальний валютний курс : 1) це номінальний помножений на співвідношення рівня цін в двох країнах ; 2) розраховується на базі середніх цін в країнах, які є головними партнерами даної країни ( свідчить про конкурентоспроможність товарів відносно до імпортерів

Продати іноземну валюту чи, навпаки, придбати необхідну іноземну валюту для проплати імпорту, погашення валютного кредиту і процентів по ньому і т. п.; Запобігти можливих збитків, пов язаних з несприятливими змінами курсів валют ( операції хеджування ) Отримати спекулятивні прибутки на різниці курсів валют.

Закон України «Про заставу» від р Костюченко О.А. Правові основи банківської діяльності: Підручник – К.: Магістр – ХХІ сторіччя, – 400с. Костюченко О.А. Банківське право України: Підручник. – 4- те вид. – К.: А.С.К., 2006 – 624с. Банківське право України: Навч. посібник \ за ред. А.О. Селіванова. – К.: Ін. Юре, с. Костюченко О.А. Банківське право: Навчальний посібник 2-ге видання. - К.:А.С.К., – 576 с. Орлюк О.П. Банківське право: Навч. посібник. К.: Хрінком Інтер, – 376с. Банківська енциклопедія / За ред. А.М.Мороза. – К.: Юр Інфор, с. Цивільний кодекс України