Визначні місця Черкащини

Етнографічний музей, с. Моринці, Звенигородський район

Саме в цьому селі в березні (за новим стилем) 1814 року народився Тарас Григорович Шевченко. Батьки майбутнього поета були кріпаками місцевого пана Енгельгардта і жили в хаті Тарасового діда, закріпаченого козака Якима Бойко. У Моринцях Тарас неодноразово бував у дитинстві та юності. Він часто описував село у своїх творах.

Чернеча гора, Канів

Новітня історія Чернечої гори в Каневі почалася 22 травня 1861 року, коли тут поховали Тараса Шевченка – за його заповітом. Відразу ж канівці перейменували гору на Тарасову. Улітку 1884 р. могилу впорядкували, встановили монументальний чавунний памятник-хрест за проектом академіка архітектури Віктора Сичугова.

Національний дендрологічний парк «Софіївка», Умань

Парк «Софіївка» заснований у 1796 році власником міста Умані, магнатом Станіславом Щенсним Потоцьким та названий на честь його дружини Софії Вітт-Потоцької. Автором топографічного й архітектурного проекту й керівником будівництва парку було призначено військового інженера Людвіга Метцеля. Парк прикрашають штучні скелі, гроти, павільйони, альтанки, скульптура.

Палац князів Лопухіних-Демидових, Корсунь-Шевченківський

Палацовий ансамбль у Корсуні започаткований князем С. Понятовським як літня заміська резиденція у 1782 році. Ансамбль возвеличується на трьох гранітних островах р. Рось. Головний палац розташований на острові, який нині носить імя Михайла Коцюбинського. У середині 19 століття палацовий ансамбль був одним із найрозкішніших у Європі

Буцький каньйон, с. Буки, Маньківський район

У селі Буки є одне воістину райське містечко, яке українці вже давно прозвали «маленькою Швейцарією». А все завдяки Буцькому каньйону, високі скелясті береги якого охороняють спокій річки Гірський Тікич. Цей пейзаж на диво нагадує норвезький фіорд! Зовсім поряд з каньйоном розташувався галасливий водоспад, а якщо пройти ще трохи далі, можна побачити руїни старовинного млина, побудованого ще в ХІХ столітті.

Парк Декабристів, Камянка

Заснований наприкінці XVIII – на поч. XIX ст. на правому березі. Садиба належала декабристу В. Л. Давидову (1792– 1855), потім його родині. Тут бували відомі декабристи, О. С. Пушкін, пізніше – П. І. Чайковський. З архітектурних споруд садиби збереглися грот (кінець XVIII ст.), який міститься на території парку, зелений будиночок (поч. XIX ст.) та водяний млин (1825), що розташовані за межами парку. Біля гроту любили відпочивати Пушкін і Чайковський. За переказами, сюди приходив молодий Пушкін і вголос читав власні вірші, які часто народжувалися саме тут, під камяною аркою гроту.

Замкова гора, Чигирин

Перше, що бачиш вїжджаючи до Чигирина – Замкова гора. По-різному її називають. Одні – Замкова, бо тут у часи Хмельниччини була фортеця, інші – Богданова, бо під горою стояв палац – резиденція Богдана Хмельницького, ще інші – просто Камяною горою