Підготували: ст. гр. МПЕД-11 та МПЗ-11 Пиріжок Л. Женевська С. Мамчур Т. Ролдич А. Тернопіль 2015

Вступ 1. Поняття та структура рекреаційного потенціалу. 2. Рекреаційний потенціал Тернопільської області. 3. Рекреаційний потенціал Закарпатської області. 4. Рекреаційний потенціал Львівської області. Висновки Список використаної літератури

Мета: розглянути проблеми туристично-рекреаційної галузі регіонів, проаналізувати сучасний стан і перспективи туристичного розвитку. Актуальність : полягає в тому, що для розвитку туристичної галузі України в цілому, необхідний її регіональний розвиток, а одними з привабливих туристичних районів є Закарпатська, Львівська та Тернопільська області.

Рекреаційний потенціал - це сукупність можливостей природних ресурсів, історико-культурних комплексів та обєктів, соціально- економічні показники на певній території створювати умови для організованого туризму, відпочинку та інших видів рекреаційної діяльності з дотриманням режиму її охорони. Основні складові рекреаційного потенціалу: природні ресурси, історико-культурні комплекси й обєкти та соціально- економічні показники. Туристично-рекреаційний потенціал включає в себе багато компонентів, які доцільно буде поділити на такі основні групи: природно-кліматичні компоненти (клімат, ландшафт, екосистеми); культурно-історичні ресурси (культурно-історична спадщина, витвори мистецтва, археологічні цінності, традиції, етнос); інфраструктура; матеріально-технічна база.

Тернопільщина має конкурентоспроможний рекреаційний потенціал. Складовими цього потенціалу є природа, клімат, історія, і, найголовніше, лікувально-бальнеологічні можливості. Область є однією з найбагатших областей в Україні на пам'ятки історії, культури і старовини. Значними є запаси мінеральних вод, лікувальні болота, торфи, синя глина та інше, що створює умови для розвитку туристично-рекреаційного бізнесу. Однак незважаючи на багатий потенціал України загалом і Тернопільщини зокрема, понад 90 % суб'єктів українського туристичного бізнесу орієнтовані на виїзний туризм.

Табл. 1. Санаторно-курортні оздоровчі заклади в області.

Таблиця 2

Таблиця 3

Аналіз таблиці 3 показує, що найвищий інтегральний показник бальної оцінки рекреаційного потенціалу мають Центральний та Південний рекреаційні райони, це свідчить про високі рекреаційні можливості цих районів. Серед видового складу суспільно-історичних ресурсів тут переважають архітектурні пам'ятки; важливими природними туристичним ресурсами є об'єкти та території, які входять до складу національного природного парку "Дністровський каньйон". Тому пріоритетними напрямками тут є пізнавальний, археологічний, сакральний, фестивальний, екологічний, спортивний, в т.ч. екстремальний, види туризму.

Таблиця 4 Готелі та інші заклади тимчасового проживання у 2013 році

незадовільний стан доріг до санаторно-курортних закладів, відсутність під'їздів до багатьох популярних туристичних об'єктів; незадовільний стан багатьох пам'яток культурної спадщини і відсутність дієвих програм їх збереження та пристосування для потреб туристів; недостатня ефективність діяльності відповідних структур щодо забезпечення екологічної безпеки міста та регіону для повноцінного лікування та відпочинку в санаторно-курортних закладах та розвитку рекреаційного бізнесу.(Таблиця 5):

Таблиця 5 Чисельність санітарно-курортних (оздоровчих) закладів у 2013 році

Туристично-рекреаційна галузь Закарпаття протягом останніх пяти років динамічно розвивається за усіма показниками, активною є інвестиційна діяльність в галузі, збільшується кількість відвідувачів, підвищується зайнятість в галузі, досить активно розвивається зелений туризм, який оснований на діяльності окремих домогосподарств. Для розвитку туристично-рекреаційної сфери на Закарпатті є такі передумови як: рельєф (Українські Карпати); наявність трудових ресурсів (відносно дешева робоча сила); сприятливий клімат для інвесторів (низька внутрішня конкурентність); помірний клімат; межування із закордонними державами (Румунією, Польщею, Угорщиною, Словаччиною); добре розвинена мережа залізниць і автомобільних шляхів, яка забезпечує добре сполучення області з багатьма районами країни та з сусідніми державами. Також в Ужгороді є аеропорт; багаті природно-рекреаційні ресурси.

Головними проблемами та чинниками низької ефективності використання туристичного потенціалу прикордонних районів західних регіонів України залишаються: Недосконалість та слабкість інституційного та нормативно-правового забезпечення розвитку туризму, що проявляється у відсутності науково обґрунтованого супроводу розвитку туристичної галузі, комплексної державної та відповідно й регіональних програм просування та інформаційного, маркетингового супроводу туризму; деталізованих комплексних статистичних досліджень обсягів, структури, спрямованості туристичних потоків, тривалості туристичних візитів, обсягів та структури витрат туристів (у т.ч. в прикордонних районах). Відсутність комплексної інформаційно-маркетингової та рекламної підтримки розвитку туризму та залучення інвестицій. Невідповідність засобів розміщення туристів та якості їх послуг світовим стандартам та завищення ціни на туристичні послуги при нижчій якості послуг. Існуюча проблема спричинена відсутністю кваліфікованих кадрів у сфері готельного управління та бізнесу, браком досвіду західного готельного менеджменту у персоналу закладів готельного типу та готелів. Окрім того, зважаючи на невисокий рівень завантаженості колективних закладів розміщення туристів у «низький» відпочинковий сезон, політика ціноутворення передбачає завищенні ціни у період «високого» сезону при незмінно невисокій якості сервісу. Немає відповідної кількості готелів та інших закладів тимчасового проживання(Таблиця 6):

Таблиця 6 Готелі та інші заклади тимчасового проживання у 2013 році

Високий рівень морально і фізичної зношеності обєктів туристично-рекреаційної інфраструктури, занедбаний стан культурних памяток, що становлять туристичний інтерес. Занедбані та напівзруйновані памятки замково-палацової культури, деревяної архітектури, часто незадовільний матеріально-технічний стан закладів культури і мистецтва, відсутність сучасних систем охорони та утримування музейних і мистецьких експонатів призводять до втрати окремих цінних експонатів з музеїв, галерей, формують негативний імідж територій та «відштовхують» потенційних туристів від здійснення повторних візитів та рекомендації мандрівок знайомим. Незадовільна якість комунальної, транспортної, фінансової, інформаційної інфраструктури та проблеми транспортної доступності туристично-рекреаційних обєктів. Недостатня кількість економічних (податкових та фінансово-кредитних) стимулів для розвитку туризму, туристично-рекреаційного бізнесу, залучення інвестицій у туристичну галузь.

Для того, щоб покращити та сформувати рекреаційний комплекс у Закарпатті, потрібно вжити такі заходи: забезпечити «внутрішньої конвертованості рекреаційних послуг шляхом підвищення їх якості та розширення асортименту, поліпшення умов обслуговування; обмежити нове будівництво рекреаційних об'єктів, реконструювати і модернізувати діючі; концентрація коштів та ресурсів на об'єктах інфраструктури. Вільні кошти туристських організацій на вигідних засадах доцільно вкладати в об'єкти, безпосередньо не зв'язані з їх діяльністю (дороги, водопостачання і каналізація, зв'язок, служби сервісу тощо). В перспективі ці інвестиції працюватимуть на туристський ринок; активно залучати приватний сектор (особливо в гірській частині) до рекреаційного бізнесу. Це дозволило б значною мірою зняти напруження (в першу чергу, в «пікові» періоди) в питаннях про розміщення відпочиваючих та їх харчування. Для цього слід провести інвентаризацію приватного житлового фонду, укласти прямі договори з його власниками, обумовивши в них всі умови співпраці, види і якість, що надаються; здійснити пошук оптимальних форм залучення іноземного споживача через створення відповідного сервісу обслуговування і надання рекреаційних послуг, що користуються попитом на міжнародному ринку (наприклад, ліцензійне мисливство).

За наявністю рекреаційних ресурсів Львівська область займає одне з провідній місць в державі. Природні рекреаційні ресурси Львівщини представлені лікувальними мінеральними водами, лікувальними грязями, озокеритом, кліматичними, водними, лісовими. Область є найбільшою в Україні за кількістю, різноманітністю і ступенем збереження архітектурно містобудівного спадку, який представлений всіма типами будівель широкого хронологічного періоду, - від Княжого століття до середини XX століття. Визначні пам'ятки архітектури - найбільш цінні туристичні об'єкти. Усього в області узято під охорону 3965 споруд (25% від всієї кількості в Україні), зокрема загальнодержавного значення. Основна частина об'єктів зосереджена в Львові, який за їх кількістю і різноманітністю займає перше місце в державі.

Складовою рекреаційно-туристичного потенціалу, яка доповнює її реальний потенціал, є мережа рекреаційних закладів та готелів, які є досить значними (Таблиця 8): Таблиця 8 Кількість санаторно-курортних (оздоровчих) закладів у 2013 році

Упродовж 2010 року послугами готельних закладів підприємств-юридичних осіб скористалися 353,2 тис. осіб, що на 20,7% більше, ніж у 2009 році. Таблиця 9 За даними управління розвитку туризму та курортів Львівської облдержадміністрації.

Львівська область належить до областей, що найкраще забезпечені туристично-рекреаційними ресурсами. Загалом регіон має сприятливі природні умови та багаті культурно-історичні ресурси. Збереженню, розвитку та покращеню туристично-рекреаційної спадщини Львівської області сприятимуть такі заходи: раціональне й ефективне використання природних і культурно- історичних ресурсів; реконструкція й модернізація санаторно-курортних, відпочинкових і туристичних закладів; створення матеріально-технічної бази для розвитку туризму; реконструкція чинних і будівництво нових підїзних шляхів до туристично-рекреаційних центрів; створення сприятливих умов для залучення інвестицій; моніторингові дослідження туристично-рекреаційних ресурсів; популяризація туристичного продукту на вітчизняному та світовому ринках туристичних послуг; активізація міжнародної співпраці в сфері туризму й рекреації.

Проаналізувавши рекреаційний потенціал областей, ми можемо зробити такі висновки, що головними проблемами та чинниками низької ефективності використання туристичного потенціалу Львівської, Тернопільської та Закарпатської областей залишаються: 1.Недосконалість та слабкість інституційного та нормативно-правового забезпечення розвитку туризму; 2.Відсутність комплексної інформаційно-маркетингової та рекламної підтримки розвитку туризму та залучення інвестицій. 3.Невідповідність засобів розміщення туристів та якості їх послуг світовим стандартам та завищення ціни на туристичні послуги при нижчій якості послуг. 4.Високий рівень моральної і фізичної зношеності обєктів туристично-рекреаційної інфраструктури, занедбаний стан культурних памяток, що становлять туристичний інтерес. 5.Незадовільна якість комунальної, транспортної, фінансової, інформаційної інфраструктури та проблеми транспортної доступності туристично-рекреаційних обєктів. 6.Недостатня кількість економічних (податкових та фінансово-кредитних) стимулів для розвитку туризму, туристично-рекреаційного бізнесу, залучення інвестицій у туристичну галузь.

З метою усунення перешкод та проблем неефективного використання туристично-рекреаційного потенціалу прикордонних територій західних регіонів України органам державного управління та місцевого самоврядування необхідно : Започаткувати процес довгострокового реформування та програмування розвитку туристично-рекреаційної сфери на цих територіях. Активізувати роботу щодо розробки та реалізації регіональних і місцевих програм розвитку інвестиційної діяльності у туристично-рекреаційному комплексі, спрямованих на заміщення державного бюджетного фінансування проектів створенням інвестиційних фондів, кластерів, інших обєктів інвестиційної інфраструктури, залучення коштів іноземних інвесторів, трудових мігрантів; Впровадити механізми та засоби економічного стимулювання розвитку туризму та рекреації; Ініціювати поширення практик використання механізмів державно- приватного партнерства для реалізації проектів модернізації туристичної та транспортної інфраструктури, освоєння природних ресурсів (джерел мінеральних вод, лікувальних грязей), реконструкції, збереження та реставрації культурних памяток.

Концепція розвитку санаторно-курортної сфери, туризму і відпочинку у Львівській області. – Львів,- С.43. Рекреаційний потенціал Львівської області. – Львів, – С Дударчук К.Д. Історико-культурні туристичні ресурси Тернопільської області: стан збереження та використання [монографія]: Тернопіль: ТНПУ ім. В.Гнатюка, – С Пушкар Б.Т. Рекреаційне господарство регіону та його особливості // Науковий вісник Тернопільського національного педагогічного університету ім. В.Гнатюка. - Випуск 2: Географія. - Тернопіль, – С Шляхом європейської інтеграції: Стратегія економічного та соціального розвитку України на роки від року 493/2004 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: Список використаної літератури