Урок 14 ( 35год ) 10клас Підготувала Савченко Тетяна Терентіївна Вчитель художньої культури Некрасовської ЗОШ І – ІІІ ст. Використаний урок Кондратюк Н. В., Санєєва Г. І. «УСІ УроКи хУдожНьої КУльтУри 10 клас» Харків «Видавнича група Основа» 2010
Пригадайте з курсу історії України, які ритуали існували на Запорізькій Січі. Що вам відомо про театр епохи бароко? Які театри існували в цей період?
Всі види мистецтва в епоху бароко прагнули до видовищності. Найвидовищніший вид мистецтва - театр. Світ в мистецтві бароко прирівнювався до театру, людина - до актора. Переважала ідея: світ - це театр.
Вразити уяву, здивувати, приголомшити глядачів. Світ, ворожий людині, представлений у п'єсах як скопище насильства і зла. У жорстокій грі пристрастей і амбіцій все вирішує випадок. Нагромадження інтриг, кривавих злодіянь і жахів, неправдоподібних, фантастичних епізодів, різких контрастів і несподіваних фіналів - відмітна особливість розвитку дії.
Що вам відомо про давні українські театри? Чи бачили ви коли не будь вертепну виставу у житті чи кінофільмі? Згадайте, що вас вразило у цьому виді театру?
1. Як самостійний вид мистецтва театр в Україні виокремився у ХVІІХVІІІ ст. Він мав кілька різновидів і швидко розвивався. Найпоширенішими на українських землях були народний, кріпацький та шкільний театри. Фундаментом народного та шкільного театру була переважно самодіяльність; кріпацький театр уважають провісником професійного театру. Головними різновидами мистецтва народного театру ХVІІХVІІІ ст. є вертеп, балаган і райок. Вертепні дійства дійшли і до наших днів. Чи знаєте ви, що таке вертеп?
Вертеп Дійові особиВиконавціРепертуарОснащення Особливості розвитку
Вертеп (у перекладі зі старословянської печера) явище театральної творчості, що можна водночас визначити і як перший народний ляльковий театр, і як ранній народний музичний театр, і як варіант драматичного театру. Досі незясованим залишається час появи цього театрального мистецтва, але відомо, що ще в останній чверті ХVІ ст. існував звичай ходити по селах із ляльками. Перші зафіксовані свідчення про вертеп датовані 1666 р. Авторами, постановниками та виконавцями вертепних дійств були студенти Києво- Могилянської академії,мандрівні дяки. Вони влаштовували вертепні вистави для студентів, панів, козаків і селян під час різдвяних свят.
Як відбувалися вистави такого театру? Що їх повязує із сучасним ляльковим театром? Для розігрування вертепного дійства зазвичай створювали двоповерхову деревяну «скриню», відкриту з одного боку для глядачів. Вона мала вигляд будиночка. Підлога сцени обох ярусів прорізувалася щілинами, крізь них просували дріт, на якому закріплювали ляльок. Цих ляльок водили актори. (Сьогодні актор лялькового театру називається ляльководом.) Вертепних ляльок виготовляли з деревини. Два поверхи будиночка- скрині сприяли розкриттю сюжету вистави.
Вистава мала дві частини релігійну та народно-побутову, комічну. Релігійні сюжети були присвячені народженню Ісуса Христа і тому розігрувалися на верхньому («небесному») поверсі. Ця частина вистави містила монологи й діалоги головних дійових осіб (якими були Марія, Йосип, волхви), а також співи янгольських хорів, кантів та колядників. На нижньому поверсі відбувалась народно-побутова, комічна частина вертепної вистави. Її головними героями були Дід, Баба, Запорожець, Жид, Москаль, Циган та інші, які уособлювали собою яскраві народні типажі. Характер цих персонажів розкривався за допомогою слова, пісні, танцю тощо. Завдяки цьому відтворювалися особливості соціально-національного складу українського селянства, характер взаємин,симпатії та антипатії, що в ньому існували, звичаї народу. Більшість дійових осіб розмовляли народною мовою.
Іншими видами театрального мистецтва того часу були балаганний театр та райок. Словникова робота. Балаганний театр видовищний театр, переважно комічного спрямування: у ньому розігрувалися комедійні сценки, виконувалися гумористичні, сатиричні монологи та пісні. Зявився в народному театральному мистецтві II половини ХVІІІ ст. У цей час утворювалися групи з 23-х акторів, які разом виступали, мандруючи ярмарками, селами, садибами тощо. Постановка вистав такого театру обовязково передбачала наявність декорацій, костюмів, своєрідного гриму. Вистави грали у закритих, нашвидкуруч збудованих тимчасових приміщеннях, виготовлених із дощечок зі склепінчастим дахом, укритим брезентом.Репертуар такого театру містив як пєси анонімних авторів,які передбачали імпровізацію, так і пєси видатних українських,польських авторів (наприклад відомого на той час українського літератора- драматурга Г. Кониського та ін.).
Наприкінці ХVІІІ ст. народне театральне мистецтво в Україні збагатилося ще одним різновидом ярмаркової вистави райком. Словникова робота. Райок різновид вистав на ярмарках.Це невеличка, барвисто розписана скриня з двома отворами, у яких показували намальовані картинки й коментували їх. На два барабанчики в скрині була намотана довга стрічка з різними картинками. Через збільшувальне скло глядачам демонстрували картинки, на яких було зображено різні краєвиди, жанрові,батальні сцени тощо. Раєшник (актор) перемотував стрічку та коментував малюнки, використовуючи для цього приказки, віршовані жарти тощо.
Шкільний театр Дійові особи ВиконавціРепертуарОснащення Особливості розвитку
Ще одним різновидом театрального мистецтва був шкільний театр. Він зародився у таких навчальних закладах, як Києво-Могилянська академія, колегіуми, братські школи, тому що в ті часи в межах обовязкових предметів (поетики й риторики) учнів обовязково навчали складати декламації, віршовані панегірики у формі привітань, промов (плачів), послань на різні теми суспільного та шкільного життя. Отже, із віршованих діалогів і бере початок шкільна драма. Особливість української шкільної драми полягала в тому, що між віршованих діалогів релігійного змісту учні братських шкіл вставляли для розваги глядачів веселі, насичені національним гумором побутові сценки. У цей час зявляються драматичні твори, що були спеціально написані для театру, «Володимир» Ф. Прокоповича та «Комічне дійство» М. Довгалевського. Що таке шкільний театр? Що сприяло виникненню шкільного театру? Києво – Могилянська академія
Театр на Запорізькій Січі Дійові особи ВиконавціРепертуарОснащення Особливості репертуару
На Січі склалася своєрідна козацька культура унікальне й неповторне явище, феномен, який має барокове забарвлення. Ця культура була породжена непростими, бурхливими соціально- історичними обставинами: визвольна війна середини XVII ст., постійні воєнні походи, перебування на межі життя і смерті сприяли формуванню в козацькому середовищі типово барокового світогляду. Відомостей про особливості театрального мистецтва на Запорізькій Січі немає. Але відомо, що козаки жили в системі багатьох ритуалів і звичаїв, які, звісно, містили елементи театралізації. Одним із таких ритуалів було прийняття до козацтва. Воно супроводжувалося випробуваннями, що мали і сакральний, і ритуальний характер (зміна імя, отримання від отамана місця домовини «Ось тобі і домовина, а як помреш, то зробимо ще коротшу» та ін.). І вибори старшини, і вихід із козацького товаристватеж передбачали певні ритуальні, навіть театралізовані дії.На Запорізьку Січ приходили вертепники та актори балаганного театру. Особливо популярними були вистави, у яких грав такий герой, як Запорожець, який усіх перемагав, співав козацьких пісень.