МАГНІТНІ ЗАПИС ІНФОРМАЦІЇ Керівник проекту :Малиновська Вікторія Іванівна Виконали роботу учениці 9-Є класу: Шумілова Ганна та Рябова Катерина

ТИП ПРОЕКТУ: ІНФОРМАЦІЙНО- ПОШУКОВИЙ МЕТА ПРОЕКТУ :ДІЗНАТИСЯ ПРО ІСТОРІЮ СТВОРЕННЯ МАГНІТНОГО ЗАПИСУ ТА ПОГЛИБИТИ СВОЇ З ФІЗИКИ

МАГНІТНИЙ ЗАПИС – ЦЕ СПОСІБ ЗАПИСУ ЕЛЕКТРИЧНИХ СИГНАЛІВ НА ШАРІ ОКСИДУ ЗАЛІЗА ЧИ ІНШОМУ МАГНІТНОМУ МАТЕРІАЛІ, НАНЕСЕНОМУ НА НЕМАГНІТНУ ОСНОВУ: ТОНКУ ПЛАСТИКОВУ СТРІЧКУ, АЛЮМІНІЙ, СКЛО ТА ІН..

ЕЛЕКТРИЧНИЙ СИГНАЛ З МІКРОФОНА ПОДАЄТЬСЯ НА ЕЛЕКТРОМАГНІТНУ ГОЛОВКУ, ЯКА НАМАГНІЧУЄ СТРІЧКУ ВІДПОВІДНО ДО ЧАСТОТИ Й АМПЛІТУДІ ВИХІДНОГО СИГНАЛУ. ІМПУЛЬСИ МОЖУТЬ БУТИ ЗВУКОВИМИ (ЗВУКОЗАПИС), ВІЗУАЛЬНИМИ (ВІДЕОЗАПИС) АБО НЕСТИ ІНФОРМАЦІЮ (ДЛЯ КОМП'ЮТЕРА).

МАГНІТНИЙ ЗАПИС ОСНОВАНИЙ НА ВЛАСТИВОСТІ ФЕРОМАГНІТНИХ МАТЕРІАЛІВ НАМАГНІЧУВАТИСЯ ПРИ ДІЇ НА НИХ МАГНІТНОГО ПОЛЯ І ЗБЕРІГАТИ ЗАЛИШКОВУ НАМАГНІЧЕНІСТЬ ПІСЛЯ ПРИПИНЕННЯ ЙОГО ДІЇ.

Запис сигналів на магнітну стрічку. При підключенні головки запису до підсилювача через її обмотку проходить змінний струм, викликаючи появу в осерді змінного магнітного потоку. В області робочого зазору головки відбувається випучування магнітних силових ліній. Магнітне поле зосереджене над робочим зазором головки, діє на маг-нітну стрічку, утворюючи в її робочому шарі залишкову намагніченість. Робочий шар стрічки намагнічується то в одному, то іншому напрямку, утворюючи...

Історія Роком народження магнітного запису вважається 1898 рік, коли датський фізик Поульсен Вальдемар вперше здійснив магнітний запис звуку на стальну дротину. Свій винахід В.Паульсен назвав телеграфоном, через те що пристрій був призначений для роботи разом зтелефоном для виконання функцій, схожих до функцій сучасного автовідповідача. В 1928 році в США був запатентований носій магнітного запису у вигляді гнучкої стрічки на паперовій основі з нанесеним на неї робочим шаром - магнітним порошком.

Тільки в 1935 році німецька фірма AEG розробила пристрій для запису та відтворення аудіосигналу, який отримав назву магнітофон. Робочий шар магнітофонної стрічки складався із штучно створеного порошку - мікрочастинок окису заліза -Fe2O3. Основа стрічки була вже не паперова, а із діацетилцелюлози. Але почалася ІІ світова війна, і тільки в 1948 році фірма Ampex почала промисловий випуск побутових аудіомагнітофонів.

Але, крім звуку, треба було записувати та відтворювати відеоінформацію: післявоєнний період - це час широкого впровадження телевізорів. В 1951 році компанія ЗМ продемонструвала можливість магнітного відеозапису, а в 1956 році фірма Ampex виготовила перший відеомагнітофон

В тому ж 1956 році фірма IBM використала магнітний запис для обчислювальної техніки - створила пристрій на жорсткому магнітному диску (ЖМД) ємністю 5 Мегабайт. Вага цього пристрою - 1 тонна, вартість - 50 тис. доларів. До речі: якщо вартість 1 Мбайта на першому ЖМД складала 10 тис. доларів, то сучасні ЖМД ха-рактеризує вартість 1 Мбайта в 0.04 долара.

Висновок Перевага Магнітно запису полягає в простоті апаратури, моментальної готовності запису, практичної незношуваності сигналограмми і можливості багаторазового використання носія. До недоліків М. з. відносяться її невидимість, що в деяких випадках (наприклад, в звуковому кіно ) утрудняє монтаж сигналограмми, спотворення інформації із-за відносно великих шумів, що виникають від магнітної і механічної неоднорідності носія, і копіреффекта. Копії магнітних сигналограмм виготовляються або перезаписом (інколи на підвищеній швидкості), або контактним копіюванням в тепловому і магнітному полі. Основним напрямом розвитку М. з. є вдосконалення носія з метою підвищення щільності запису і збільшення її достовірності.

Джерела %D0%BF%D0%B8%D1%81_%D0%BC%D0%B0%D 0%B3%D0%BD%D1%96%D1%82%D0%BD%D0%B 8%D0%B9 0%D0%B3%D0%BD%D1%96%D1%82%D0%BD%D 0%B8%D0%B9_%D0%B7%D0%B0%D0%BF%D0%B 8%D1% u vtc.inf.ua/ZVUKOZAPUS/3.html