Слобідська Україніа. Іван Сірко народився приблизно між 1605–1610 роками. Це засвідчують результати досліджень останків Сірка, згідно з якими кошовому отаманові на момент його смерті було років. Від першого дослідника біографії Сірка, Дмитра Яворницького, пішла думка про те, що майбутній кошовий отаман народився в Слобідській Україні в слободі Мерефі. [2] Однак Мерефа була заснована лише 1658 року, тобто після народження Сірка [3] Дмитра ЯворницькогоСлобідській УкраїніМерефі [2]1658 [3]

За переказами, що були складені по смерті Сірка, майбутній отаман походив з козацького роду. Проте це твердження спростовують листи королів Речі Посполитої, в яких вони називали Сірка «уродзоним», тобто шляхтичем. Крім цього, в тогочасних джерелах під 1592 роком згадується ім'я подільського шляхтича Войтеха Сірка, одруженого з якоюсь Оленою Козинською, можливо що вони були родичами ватажка запорожців.Речі Посполитоїшляхтичем Прапор Речі Посподитої Герб Речі Посподитої Шляхтач.

В українській історіографії 20 століття вважалося, що Сірко брав участь у Тридцятирічній війні (1618–1648) на стороні французів. Зокрема стверджувалося, що 1644 року Богдан Хмельницький, військовий писар Війська Запорозького у Варшаві зустрічався з послом Франції графом де Брежі і наступного року підписав контракт, за яким 2500 козаків дісталися морем через Гданськ до французького порту Кале. Тридцятирічній війні Богдан ХмельницькийВійська ЗапорозькогоВаршавіФранціїГданськКале

Брав участь у війнах Б. Хмельницького з Річчю Посполитою, але найбільше й успішно воював проти татар і османів.Б. ХмельницькогоРіччю Посполитоютатар В історичних документах зафіксована участь Івана Сірка у визвольній війніукраїнського народу проти Речі Посполитої, зокрема в битві під Жванцем 1653 р.визвольній війнібитві під Жванцем 1653 р року Іван Сірко, разом з полковниками Іваном Богуном, Петром Дорошенком та іншими, виступав проти підписання Переяславської угоди, і, як більшість запорожців, відмовився від присяги московському царю Олексію Михайловичу.Іваном БогуномПетром ДорошенкомПереяславської угоди

Прапор Харківського слобідського козацького полку. Наприкінці 1660 року Сірко остаточно порвав з Ю. Хмельницьким і відправився на Чортомлицьку Січ.Чортомлицьку Січ У 1660–1680 роках дванадцять разів його обирали кошовим отаманом року поселився з родиною під Харковом, за дві версти від Мерефи. Обрано на посаду полковника Харківського полку ( , 1667 роки). Як політик часто змінював орієнтацію. 1664ХарковомМерефиХарківського полкуполітик Виступав проти Івана Виговського, Юрія Хмельницького (якого колись підтримував проти Виговського) й Павла Тетері, яким закидав їх пропольську політику; однак, у цей же період був противником Москви.Івана ВиговськогоЮрія ХмельницькогоПавла ТетеріМоскви

Запорозькі козаки взяли участь у відсічі другого так званого Чигиринського походу стотисячного османсько- татарського війська, яке взяло в облогу Чигирин, плануючи після завоювання цього міста зробити його плацдармом для загарбання Правобережної, а потім й усієї України. Чигирин захищали 40-тисячна царська армія під командуванням Ромодановського й 20-тисячне козацьке військо на чолі з гетьманом Іваном Самойловичем. У 1677 р. після безуспішної тритижневої облоги османи й татари змушені були ретируватися з України.Чигиринського походуЧигиринплацдармомПравобережноїРомодановськоготатариУкраїни