Україна в історії обчислювальної техніки Хронологія основних результатів етапу становлення та розвитку цифрової електронної обчислювальної техніки в Інституті.

Презентация:



Advertisements
Похожие презентации
З'єднайте стрілками ситуації з інформаційними процесами: Зберігання інформації Передавання інформації Обробка інформації Фотографу вання Гра за нотами.
Advertisements

Леоні́д Костянти́нович Каденю́к. Леонід Каденюк народився 28 січня 1951 року в селі Клішківці, Хотинського району, Чернівецька область в сім'ї сільських.
Космонавтика України Радянський період Історія 4 жовтня 1957 року - перший штучний супутник Землі запущений на орбіту.
Участь України в розвитку космонавтики. (до 2000 року) Ярова М.
Лекція 1. Інформаційні системи в управлінні економікою. 1.Поняття інформаційної системи. 2.Класифікація інформаційних систем. 3.Структура інформаційної.
А р а б с ь к і н о ч і (* П р е з е н т а ц і ю в и к о н а л а К а з а к о в а А. С. У ч е н и ц я 11 – А к л а с у.
ВИКОНАВ: ЗАЯЦЬ ДМИТРО. Материнська плата Відеокарта Процесор Оперативна память Оперативна память Блок живлення Жорсткий диск Системний блок Монітор.
Навчальна програма Особистості в історії інформатики.
Навчальна програма Особистості в історії інформатики.
І.Л.Володіна, В.В.Володін «Інформатика. 11 клас» Академічний рівень Рівень Стандарт.
РОЗДІЛ 2 ОБ'ЄКТИ ТА ІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМИ Інформатика 9 клас.
АПАРАТНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ. Інформаційна система Інформаційна (обчислювальна) система - це сукупність апаратних та програмних засобів,
Історія інформаційних технологій. Історія інформаційних технологій розпочалася дуже давно, задовго до появи обчислювальної техніки. Найчастіше виділяють.
Пристрої компютера. Зовнішній вигляд системный блок монітор клавіатура мишка В комплект персонального компютера входять:
ФУНДАМЕНТАЛЬНІ І ПРИКЛАДНІ НАУКОВІ ДОСЛІДЖЕННЯ МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА БІОЛОГІЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ.
Україна – космічна держава. Україна і космос - нероздільні. Зв'язок цей міцно встановився на зорі космонавтики, і витравити його зараз просто неможливо.
Суть амортизаційної та інноваційної політики
Презентація на тему: Школа кількісного (економіко-математичного) підходу
БАГЛАЄВА РУМ'ЯНА ВОЛОДИМИРІВНА ДЗОШ 83 імені Г.І.Баланова СТАЖ - 22 РОКИ ВИЩА КАТЕГОРІЯ ПРОБЛЕМА: ВПРОВАДЖЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНО - КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ.
Мультимедійні технології – двигун прогресу. Виконали учні Групи 4. Де застосовуть мультимедійні технології?
Транксрипт:

Україна в історії обчислювальної техніки Хронологія основних результатів етапу становлення та розвитку цифрової електронної обчислювальної техніки в Інституті кібернетики Національної академії наук України

рр рік висловлено ідею механізації формалізованих логічних дій. Побудована «Машина механічного мислення». О. М. Щукарьов. Харківський технологічний інститут рік теоретичні праці українського математика М.Кравчука використані американцем Джоном Атанасовим при розробці комп'ютера Атанасова-Беррі рік експериментально відкрито pn-перехід, використаний пізніше американськими вченими при створенні транзистора. В. Є. Лашкарьов. АН УРСР рік обґрунтовано принципи побудови та структура універсальної цифрової електронної обчислювальної машини (ЕОМ) зі збереженою в пам'яті програмою (незалежно від зарубіжних вчених). С. О. Лебедєв. АН УРСР рік прийнята в експлуатацію Державною комісією в грудні 1951 р. перша в СРСР і континентальній Європі цифрова електронна обчислювальна машина Мала електронна лічильна машина МЕСМ. С. О. Лебедєв. АН УРСР (1948–1950) рік обґрунтовано принципи побудови, архітектура і структура матрично-векторного процесора і створена перша в Україні спеціалізована електронна лічильна машина СЕСМ для розв'язання систем лінійних алгебраїчних рівнянь. С. О. Лебедєв, З. Л. Рабинович. АН УРСР (1953–1955) рік розроблено принципи побудови, структура та архітектура і створена перша в Україну асинхронна ЕОМ "Київ", що використовувала «адресну мову». Б. В. Гнєденко, В. М. Глушков, В. С. Королюк, К. Л. Ющенко, Л. Н. Дашевський, К. О. Шкабара, С. Б. Погребинський. АН УРСР (1954–1957) рік перший в СРСР оперативний запам'ятовуючий пристрій (ОЗП) на феритових сердечниках діаметром 0,5 мм. Використано в КМШП «Дніпро». Ф. Н. Зиков, І. Д. Войтович, Н. К. Бабенко, А. Д. Бех, В. М. Корсунський. АН УРСР. Золота медаль ВДНГ СРСР рік висловлено ідею мозкоподібної структури ЕОМ. В. М. Глушков. АН УРСР.

рр рік інтерполятор параболічний для автоматизованої системи розкрою судокорпусних деталей «Авангард». Головний конструктор Г. А. Михайлов. АН УРСР рік розроблено теорію цифрових автоматів, що стала теоретичною основою при проектуванні перших ЕОМ. В. М. Глушков. АН УРСР (1961). За монографію «Синтез цифрових автоматів» і ряд інших робіт у цій галузі В. М. Глушкову присуджена Ленінська премія (1964) рік запропоновано ідею схемної реалізації мов високого рівня. Реалізована у проекті ЕОМ «Україна». В. М. Глушков, З. Л. Рабинович, А. О. Стогній та ін. АН УРСР рік розроблено принципи побудови, структура та архітектура та створена перша в СРСР напівпровідникова керуюча машина широкого призначення КМШП «Дніпро». (1958– 1961). В. М. Глушков, Б. М. Малиновський, А. Г. Кухарчук та ін АН УРСР, НВО «Електронмаш». Державна премія України за створення на базі КМШП «Дніпро» системи випробувань ракетних двигунів Б. М. Малиновський і співробітники Дніпропетровського Південного машинобудівного заводу (1977) рік отримано авторське свідоцтво на ступеневу мікропрограмного управління. Реалізовано в машинах родини «МИР». В. М. Глушков. АН УРСР (1963) рік розроблено принципи побудови, структура і архітектура, сконструйовані і випущені перші в СРСР машини для інженерних розрахунків: ЕОМ «Промінь» (1964), МИР- 1 (1965), МИР-2 (1969), МИР-3 (1972) попередників майбутніх персональних ЕОМ. Здійснено їх масове серійне виробництво. В. М. Глушков, С. Б. Погребинський, О. А. Летичевський, Ю. В. Благовєщенський та ін Державна премія СРСР (1968). АН УРСР, НВО «Електронмаш» роки розроблено принципи побудови, структура та архітектура і створений перший в Україні інформаційно-керуючий комплекс «Дніпро 2» для автоматизованих систем управління АСУ. Випущений малою серією. В. М. Глушков, А. О. Стогній, А. Г. Кухарчук та ін АН УРСР, НВО «Електронмаш».

рр рік розроблено принципи побудови, створений і випробуваний на промисловій установці перший в СРСР цифровий регулятор «Автооператор». Е. Т. Бєліков. Сєвєродонецьке НВО «Імпульс» роки розроблено унікальні спеціалізовані ЕОМ «Київ-67» і «Київ-70» для автоматизації проектування і виготовлення великих інтегральних схем (ВІС) за допомогою еліонних технологій. В. П. Деркач та ін АН УРСР, МЕП СРСР рік спеціалізована обчислювальна машина МПОІ для автоматизованої системи управління повітряним рухом. Н. К. Бабенко, Ф. Н. Зиков, Г. І. Крівіч, Ю. Т. Коцюба, А. Ф. Харченко, Л. А. Петрушенко, С. К. Петрусенко. АН УРСР рік розроблено та освоєно випуск ЕОМ «Каштан» для автоматизованого розкрою матеріалів згідно з заданим ескізом. Ю. А. Павленко. НВО «Електронмаш» рік створено і випущений малою серією контрольно-вимірювальний комплекс «Барс». Золота медаль виставки в Дрездені. В. І. Скурихін, А. О. Морозов. АН УРСР рік перший в Україні міні-комп'ютер УПО-1 (пристрій первинної обробки даних у вимірювальних системах). Б. М. Малиновський, В. С. Каленчук, П. М. Сіваченко, співробітники Житомирського заводу «Вимірювач». АН УРСР рік один з перших в Україні та колишньому СРСР процесор швидкого перетворення Фур'є В. П. Боюн, М. В. Семотюк. АН УРСР рік магнітоплівковий оперативний запам'ятовуючий пристрій ОЗП, вперш в СРСР. ( розрядних числа з циклом 1 мкс). А. Д. Бех, Л. Ф. Данько, Б. С. Ілюшін, Е. Г. Кретков, В. М. Корсунський, Б. І. Павлусь, В. Н. Позій, В. І. Плахотний, М. А. Терешін, В. В. Чернецький. АН УРСР рік підготовлено і видано першу у світі «Енциклопедія кібернетики» українською та російською мовами. В. М. Глушков, А. І. Кухтенко, Б. М. Малиновський та ін АН УРСР.

рр рік магнітноплівковий ОЗП для ЕОМ М4030. Частота понад 2 мГц. А. Д. Бех, Л. Ф. Данько, Б. С. Ілюшін, Е. Г. Кретков, В. М. Корсунський, Б. І. Павлусь, В. Н. Позій, В. І. Плахотний, М. А. Терешін, В. В. Чернецький. АН УРСР рік пристрій швидкого перетворення Фур'є з магнітоплівковим ОЗП. Швидкодія 10 млн операцій в секунду. А. Д. Бех, Л. Ф. Данько, Б. С. Ілюшін, Е. Г. Кретков, В. М. Корсунський, Б. І. Павлусь, В. Н. Позій, В. І. Плахотний, М. А. Терешін, В. В. Чернецький. АН УРСР роки розроблено ідеологію і створено першу в СРСР вітчизняну родину мікроЕОМ «Електроніка С5»: «С5-01», «С5-11», «С5-21». Міністерство електронної промисловості СРСР. В. П. Цвєтов, В.Кузнєцов, А. Ф. Дряпак. АН УРСР. Б. М. Малиновський, А. В. Палагін, В. А. Іванов, А. Ф. Кургаєв рік розроблено комплекс систем проектування ЕОМ. Використано у ряді організацій СРСР. АН УРСР, Міністерство радіопромисловості СРСР (1975–1977). Державна премія СРСР В. М. Глушков, Ю. В. Капітонова та ін рік створена і випущена малою серією мініЕОМ М-180 «Сокіл» для автоматизації лабораторних експериментів. Використовувалася в АН УРСР та інших організаціях (1973– 1976). Премія імені М.Островського. Л. Б. Малиновський, В. С. Каленчук, Н. І. Алішов, Ю. С. Яковлєв та ін АН УРСР роки розроблено структуру та архітектура першого в Україні та Радянському Союзі мікрокалькулятора на 4-х великих інтегральних схемах, організований його масовий серійний випуск. С. О. Моральов, Л. Ф. Мараховскій. Київське НВО «Кристал» роки розроблено та освоєно у виробництві потужний керуючий обчислювальний комплекс М4030. А. А. Незабитовській, С. С. Забара та ін. Київське НВО «Електронмаш». Державна премія УРСР (1976).

рр рік вперше у світі запропоновані принципи побудови рекурсивної (не неймановської) ЕОМ. В. М. Глушков, В. А. Мясніков, І. Б. Ігнатьев. АН УРСР, АН СРСР рік перший в СРСР автономний транспортний робот ТАІР. являв собою триколісний самохідний візок, забезпечений системою датчиків. Міг рухатися в природному середовищі, обходячи перешкоди. Управлявся апаратно-реалізованою нейронною мережею (вузли мережі спеціальні електронні схеми, зібрані на транзисторах; зв'язки між вузлами резистори). М.Амосов, В. М. Бєлов, Е. М. Куссуль. АН УРСР роки розроблено спільно з НДР і випускалася промисловістю НДР спеціалізована ЕОМ «Нева» для цифрових систем зв'язку. А. Г. Кухарчук. АН УРСР. «Роботрон»(НДР) рік мініЕОМ «СОУ-1». В. П. Денисенко, С. Д. Погорєлий ПО ім. С. П. Корольова, Б. М. Малиновський, А. В. Палагін, Ю. С. Яковлев АН УРСР. Срібна медаль ВДНГ СРСР рік перший в Україні сигнальний процесор для обробки цифрових сигналів. М. В. Семотюк. АН УРСР рік експериментальний комплекс технічних засобів первинної та спеціальної обробки інформації для роботи в замкнутому контурі з швидкоплинучими процесами. Спеціалізований на складні арифметичні, тригонометричні, статечні, експоненціальні, логарифмічні, інтегро-диференціальні перетворення. В. П. Боюн, Л. Г. Козлов, В. М. Михайлов, М. В. Семотюк. АН УРСР рік мініЕОМ «Процесор». А. В. Палагін, АН УРСР. В. П. Денісенко, С. Д. Погорелий. ПО ім. С. П. Корольова рік -система технічних засобів «Сектор» для сполучення ЕОМ з об'єктами. В. Б. Реутов. АН УРСР рік мікрокомп'ютер «УВС-01». А. В. Кобилинський, А. В. Палагін, С. Д. Погорєлий ПТО «Кристал», АН УРСР, ПО ім. С. П. Корольова.

рр рік розробка і випуск великими серіями цифрових засобів промислової системотехніки, (15 типів керуючих машин і потужні засоби зв'язку з об'єктами управління) забезпечення створення широкого спектра (більше ) керуючих систем в промисловості та енергетиці колишнього СРСР. Створені і випущені суперпотужні багатопроцесорні комплекси для систем геофізичної розвідки корисних копалин і ряду унікальних систем військового призначення. А. А. Новохатній, В. В. Рєзанов та ін Сєвєродонецьке НВО «Імпульс» (1965–1980). Державна премія УРСР рік мікропроцесорний аналізатор спектра. А. В. Палагін. АН УРСР рік мікропроцесорний автоматичний цифровий частотомір. А. В. Палагін. АН УРСР рр. розроблено і випускалися промисловістю: сімейство клавішних ЕОМ «Іскра». Премія імені М.Островського. Г.I.Корнієнко, Б. Г. Мудла, С. С. Забара. АН УРСР. Завод «Лічмаш», Курськ (1968); спеціалізовані ЕОМ «Скорпіон», «Ромб 1,2,3» для контролю ракет. Г.I.Корнієнко, А. С. Одинокий (1970). ЕОМ «Цикл» для контролю виготовлення лопаток газотурбінних двигунів, Г.I.Корнієнко, Ю. Т. Мітулінскій та ін Державна премія СРСР (1976). Бортові ЕОМ «Мрія», «Чайка», «Москва», «Нептун». Г. С. Голодняк, В. Н. Петрунек, Г. Т. Макаров та ін, АН УРСР рік створено і випущено великою серією перший в Україні комплекс мікропроцесорних засобів «Нейрон» та засобів налагодження до них СО-01 СО-04. Б. М. Малиновський, А. В. Палагін, В. І. Сігалов, С. Д. Погорелий, А. І. Слободянюк та ін АН УРСР, МПЗЗ СРСР (1975–1980). Премія СМ СРСР А. В. Палагін, С. Д. Погорелий та ін (1984) рік розроблено і випускалися промисловістю унікальні бортові спеціалізовані ЕОМ МИГ1, МИГ11, МИГ12, МИГ13 для систем управління космічними апаратами без попереднього розрахунку траєкторії. АН УРСР. Державна премія СРСР Г. С. Голодняк, В. Н. Петрунек.

рр рік сумісний ряд персональних мікропроцесорних комп'ютерів: ЄС 1840, ЄС 1841, ЄС Для використання в автономному режимі в локальних і глобальних мережах при вирішенні широкого кола науково-технічних, економічних, спеціальних завдань, завдань управління та діловодства. Ю. С. Яковлев, Ф. А. Цвентух, Н. В. Нестеренко, Б. В. Новіков АН УРСР, НІІУВМ і МПО ВТ м.Мінськ. Багатосерійне виробництво на ПО ВТ м.Мінськ рік розроблено і випускалася промисловістю родина спеціалізованих ЕОМ для пришвартових і передполітних випробувань екранопланів, морських суден, кораблів на підводних крилах, для комплексних граничних мореплавних випробувань кораблів Військово-морського флоту, для контролю та діагностики літальних апаратів. Б. Г. Мудла, В. І. Діанов, М. І. Діанов, В. Ф. Бердніков, А. І. Канівець, О. М. Шалейко. АН УРСР.Державна премія України рік спроектовані, створені і випущені малими серіями надпродуктивні (на той час не мали аналогів в СРСР і за кордоном) макроконвеєрних комплекси ЕС2701 і ЕС1766. Максимальна кількість процесорів 256. Максимальна продуктивність 500 млн операцій в секунду. В. М. Глушков, В. С. Михалевич, С. Б. Погребинський, О. А. Летичевський, Ю. В. Капітонова, І. Н. Молчанов та ін АН УРСР(1978–1987) роки розроблено та організовано випуск 12 типів бортових ЕОМ (у тому числі радіаційно стійких) для ракетно-космічних комплексів стратегічного призначення. А. І. Кривоносов, Б. Е. Василенко та ін Ленінська премія, Державна премія СРСР, Державна премія УРСР. Харківське НВО «Хартрон», Київський радіозавод (1967–1989) роки розроблено та організовано серійний випуск спеціалізованих супернадійних ЕОМ «Карат» (чотири модифікації) для систем озброєння і управління на надводних і підводних в тому числі атомних судах Військово-Морського флоту СРСР, а також для вирішення завдань навігації на судах торгового флоту і атомних криголамах (більше 60 типів систем). В. Н. Плотніков, В. І. Долгов, Г. Е. Гай та ін Київський НДІ радіоелектроніки, Київський завод «Буревісник» (1969–1989).

рр рік ЕОМ «Дельта» спеціалізований обчислювальний комплекс для збору та обробки телеметричної інформації та управління аерокосмічними експериментами. Використовувався для обробки даних, знятих з комети Галлея, а також для обробки даних про розповзання радіонуклідів після аварії на АЕС у Чорнобилі. АН УРСР. М. І. Діанов, В. І. Діанов роки процесор реального часу ПРВ. Використано при створенні 4-х систем цифрового управління газонапуском, положенням і параметрами плазми в термоядерних установках типу токамак: НІІЕФА, м. Ленінград; ФТІ АН СРСР, м. Харків та Сухумі; ІАЕ, м.Москва, а також Харківським ФТІ при виконанні двох міжнародних проектів зі створення експериментального термоядерного реактора (ITER). В. Ф. Губарєв, В. П. Боюн. АН УРСР рік розробка, освоєння серійного випуску обчислювальних комплексів СМ3 і СМ4 системи малих ЕОМ. А. Ф. Незабитовський, В. А. Афанасьєв, С. С. Забара. Державна премія СРСР. НВО «Електронмаш» (1981). Розроблено та освоєно серійний випуск СМ1420 (1983), СМ1425 (1986), СМ1800 (1986), СМ1814 (1987). НВО «Електронмаш» рік розроблено принципи побудови і створений надшвидкодіючий обчислювальний комплекс «Зірка» для виявлення підводних човнів. О. М. Алєщєнко, В. Ю. Лапій, В. В. Крамський. Київський НДІ «Гідроприлад». (1984–1988). Державна премія СРСР Ю. В. Бурау, О. М. Алєщєнко та ін рік комплекс модулів професійної орієнтації (10 типів) для персональних комп'ютерів сімейства ЄС. Модулі являють собою функціонально і конструктивно закінчені вироби із засобами програмної підтримки. Встановлюються в плати базового блоку або в блок розширення. Використовуються для зв'язку персонального комп'ютера з об'єктом, з приладовим інтерфейсом при побудові систем автоматизації наукових досліджень та систем управління різними технологічними процесами. Ю. С. Яковлев, Н. В. Нестеренко, В. М. Єгипко, В. А. Романов, В. Н. Коробейніков, Б. В. Новіков АН УРСР. В. Я. Пихтін, М. Е. Неменман та ін НІІУВМ м.Мінськ. Випуск великими партіями на ПО ВТ м. Мінськ (1986– 1988).

рр рік кольоровий алфавітно-цифровий і графічний термінал «Парус» з накопичувачем на магнітній стрічці. Л. Б. Малиновський, І. М. Сметанін, А. І. Шикарєв, В. Н. Князєв. АН УРСР. Випускався Київським радіозаводом під назвою «ТВТ-3» рік перший в СРСР нейрокомп'ютер на основі ідеології ансамблевих стохастичних нейромереж. Е. М. Куссуль. АН УРСР(1988–1989) рік родина сумісних побутових персональних комп'ютерів: МК88.01 МК Для вирішення завдань малої і середньої складності в побуті, у сфері освіти, в діловій сфері, організації дозвілля та інших сферах повсякденної діяльності, а також для застосування в професійних сферах діяльності. Ю. С. Яковлєв, Ф. А. Цвентух, Н. В. Нестеренко, С. В. Бондарь (АН України), В. Я. Пихтін (ПО ВТ м. Мінськ), ОКБ «Квант», м. Мінськ. Багатосерійне виробництво на ПО ВТ, м. Мінськ, Білорусь (1990–1992) рік Міжнародне комп'ютерне товариство (IEEE Computer Society) присудило С. О. Лебедєву медаль «Піонер комп'ютерної техніки» з написом: «С. О. Лебедєв 1902–1974. Розробник і конструктор першого комп'ютера в Радянському Союзі. Основоположник радянського комп'ютеробудування» 1997 рік Міжнародне комп'ютерне товариство (IEEE Computer Society) присудило В. М. Глушкову медаль «Піонер комп'ютерної техніки» з написом «В. М. Глушков. 1923–1982. За заснування першого в СРСР Інституту кібернетики АН УРСР, створення теорії цифрових автоматів і роботи в області макроконвеєрних структур обчислювальних систем» 2005 рік створено кластерну супер-ЕОМ. Сумарна продуктивність більш півтрильйона операцій в секунду. І. В. Сергієнко, В. Н. Коваль. Інститут кібернетики імені В. М. Глушкова Національної академії наук України (2005).